Презентація "Електроенергетика України"

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА УКРАІНИ9 КЛАС СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ . Енергетика - це галузь номер один за обсягом сплачених податків до бюджету Індустрія дає 8% ВВП або 162 млрд гривень, 25% сплачених податків (133 млрд гривень), у ній задіяні 3% населення України, що становить 450 тисяч осіб. Енергетична індустрія дає 8% ВВП країни Енергетика – 3% від зайнятого населення (450 000 роб.місць) Україна посідає 28 місце у світі за рівнем споживання енергії Найбільшим споживачем енергії в Україні є Дніпропетровська область «Зелені» тарифи в Україні – найвищі у Європі Атомна енергетика виробляє більше 50% електроенергії України За рівнем доступності електроенергії для населення Україна посідає 21 місце у Європі Запорізька атомна станція – найбільша у Європі З 1 липня 2019 року в Україні запрацювала нова модель ринку електроенергії

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ .

Структура виробництва електроенергії в Україні за типами електростанцій. ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

До 24 лютого українська енергетична система складалася з двох незалежних частин. 1 - Основна частина охоплювала більшість електростанцій та інших об'єктів електроенергетики, працювала синхронізовано із системами РФ і Білорусі та передбачала експорт-імпорт електроенергії звідти й туди.2 - Друга частина української енергосистеми – так званий Бурштинський енергоострів — не залежав від основної частини ОЕС і працював на потужностях Бурштинської ТЕС і кількох невеликих електростанцій. Це давало змогу експортувати електроенергію до Європи та забезпечувати частину Львівщини, Закарпатську та Івано-Франківську області. ЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

БУРШТИНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОСТРІВ Був однією з двох технічних зон, в межах яких працювала українська енергетика. Другою є Об’єднана енергетична система України (ОЕС України). Це умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської теплової електростанції (ТЕС) разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської та частково Івано-Франківської і Львівської областей і охоплює територію площею 27 тис. кв. км з населенням близько 3 млн чоловік. Унікальність Бурштинського енергетичного острову полягає в тому, що він був від’єднаний від ОЕС України та синхронізований з європейською системою – тому він дозволяв експортувати або імпортувати електроенергію у/із ЄС. 

24 лютого 2022 року НЕК «Укренерго» від'єднала українську енергосистему від мереж РФ та Білорусі.16 Березня 2022 року Енергосистеми України та Молдови повністю синхронізовано з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Відповідне рішення було ухвалено об'єднанням системних операторів ENTSO-E 11 березня 2022 року. Фізичні операції по з'єднанню енергосистем проведено протягом 16 березня. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА СЬОГОДНІ Нині в Україні єдина енергосистема на всій території країни (більше немає Бурштинського острова), Розірвано «енергетичні» зв'язки з білоруссю та росією, Система працює синхронно з європейською. Україна може постачати електроенергію до Європи (що вона й робить) та отримувати її звідти.

Загалом Україна втратила 27 середніх і великих електростанцій. 17 із них Росія окупувала протягом цього року, а 10 – ще у 2014 – 2015 роках. Зараз на окупованій території перебувають Запорізька АЕС і Запорізька ТЕС, Каховська ГЕС, Вуглегірська та Луганська ТЕС, Приморська та Ботіївська ВЕС, вісім місцевих виробників тепла, як-от Херсонська та Сєвєродонецька ТЕЦ. Пошкоджено не менш як 12 ТЕС і ТЕЦ. ВТРАТИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

ЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ В ВІЙНІ

ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКАНАЙБІЛЬШІ ТЕСНА ДОНЕЧЧИНІ : Вуглегірська, Старобешівська, Миронівська, Курахівська й ін. НА ПРИДНІПРОВ'Ї (Придніпровська, Криворізька), у Харківській обл.(Зміївська),у Київській обл.(Трипільська), у Івано-Франківській обл.(Бурштинська), у Львівськійобл. (Добротвірська) областях, у Запоріжжі, Одесі й інше. Жодна вугільна електростанція в країні не обладнана сучасними системами сіркоочищення. Найголовнішим чинником розміщення ТЕС є споживач. Оскільки електроенергію транспортувати на великі відстані нерентабельно, ТЕС споруджують у великих промислових районах, де потреба в електроенергії є найбільшою. При цьому збагачене вугілля перевозять до електростанцій на чималі відстані. потужні ТЕС також орієнтуються на чинник сировини, тобто на місця цих розробок.

ТЕС УКРАЇНИСИРОВИНА :енергетичне вугілля- антрацит , газ , мазут

В розвитку гідроенергетики особливе значення у ХХ ст. відіграв каскад ГЕС на Дніпрі: Дніпрогес, Каховська, Кременчуцька, Київська, Канівська, Середньодніпровська. Побудовані ГЕС на Дністрі(Дністровська), у Закарпатській області (Теребле-Ріцька). Частково реалізовано Південнобузький каскад ГЕС. ГІДРОЕНЕРГЕТИКА Більшість ГЕС Дніпровського каскаду збу­­довані у 60-70 роках минулого сторіччя. Найстарішу станцію – Дніпрогес – запустили на повну потужність 70 років тому, в 1939-му. Всі великі українські ГЕС належать державі. Українські ГЕС технічно застарілі, а зношені механізми можуть спричиняти аварії. Обладнання ГЕС за радянських часів практично не оновлювали

ІСТОРИЧНІ ФАКТИДніпровську. ГЕС з впевненістю можна вважати символом цілої епохи, який і зараз викликає захоплення своєю красою та величчю. Досі дивує, як таку масштабну споруду вдалося збудувати ще у 20-х роках ХХ століття. Історія будівництва Дніпровської ГЕС дуже цікава. З цим проєктом пов’язано безліч міфів та легенд. Проєкти майбутньої електростанції на Дніпрі пропонувалися один за одним. Однак, оптимально вирішити проблему Дніпра вдалося Івану Гавриловичу Александрову, який, вивчивши всю інформацію, зібрану його попередниками, запевнив: «Пороги - не нещастя Дніпра, а його цінність». Александров розробив інженерно-технічний проєкт найбільшої у Європі гідроелектростанції. На виклик «таку кількість енергії нікому буде споживати»  професор відповів обґрунтованими розрахунками і довів, що Дніпро. ГЕС стане серцем промисловості міста та кузнею професійних кадрів. Дніпро. ГЕС-1 є найстарішою станцією каскаду Дніпровських ГЕС (введена в експлуатацію в 1932 р.). Грандіозна гідротехнічна споруда була зведена майже без техніки, вручну: зокрема, бетон для будівництва греблі місили ногами. Умови праці були каторжними, а залишити будівництво працівники не могли. Кількість загиблих досі не відома. На будівництві одночасно працювало 63 000 будівельників. Головним консультантом будівництва першої ГЕС на Дніпрі був американець Х’ю Купер. Окрім того, всі турбіни, що встановлювалися на першу чергу електростанції також були американськими. Лісоматеріалами будівництво забезпечували Чернігівщина та Білорусь. Паровими кранами, екскаваторами, думпкарами – Сполучені Штати. Обладнанням для заводів – Німеччина, Швеція та Чехословаччина. Усі дев’ять турбін «Newport News» були замовлені у США. Також у Сполучених Штатах замовили п’ять генераторів фірми «General Electric». Ще чотири генератори для Дніпро. ГЕСу виготовив ленінградський завод «Електросила». Вартість проекту Дніпро. ГЕС спочатку оцінювалася в 50 млн. доларів, пізніше цифра збільшилася до 100 млн. доларів. Вартість повного проекту, включаючи шлюз, заводи і будівництво соцміста, склала 400 млн. доларів!При будівництві Дніпро. ГЕС у Запоріжжі було затоплено 16000 гектарів земель, на яких було розташовано 56 населених пунктів. З них 14 було затоплено повністю, решту - частково. Всього «завдяки» Дніпро. ГЕС було знесено 4176 дворів, внаслідок чого виділено 6969 тис. рублів для компенсацій за відчужене майно.

З погляду міжнародного права, "тактика випаленої землі" розглядається як воєнний злочин. Одним із найжорстокіших проявів її стало замінування греблі Дніпровської гідроелектростанції в Запоріжжі. У 1941 станцію було зруйновано радянською владою. Начальник відділу воєнно-інженерного управління штабу Південного фронту підполковник Петровський близько 20:15 вечора здійснив підрив Дніпро. ГЕСу і залізничного моста через Дніпро. Вибух зруйнував машинний зал електростанції, а в греблі утворився пролам 100-150 м завдовжки (при її загальній довжині понад 700 м). Було підірвано 20 тонн вибухівки . Кількість жертв трагедії невідома, оскільки їх ніхто не рахував. Цифри варіюються від 20 до 100 тисяч: це мешканці Запоріжжя і його околиць, біженці з сусідніх регіонів та червоноармійці. Але німці її відбудували, поставили на ній німецькі турбіни. При відступі вони замінували ГЕС, але підриву станції вдалося не допустити. ІСТОРИЧНІ ФАКТИ

Роком народження нашої атомної енергетики можна вважати 1977 — тоді у промислову експлуатацію було введено перший енергоблок «Чорнобильської АЕС». Зрілості вона досягла із завершенням будівництва існуючих до сьогодні 15 атомних енергоблоків. Енергетичну систему планувалось розширювати, адже в Україні існує чотири недобудови: Харківська та Одеська атомні теплоенергоцентралі (АТЕЦ), а також Чигиринська та Кримська АЕС. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА

В останні десятиріччя ХХ сторіччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКААЕС це своєрідний живий організм, що несе в собі не лише благословення (виробляє надважливу для держави електричну енергію), а й величезну небезпеку, складовою частиною якої є відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП).

Україна отримала у спадок від Радянського Союзу виробничі потужності, а паливні технології (виробництво та зберігання відпрацьованого палива) дістались Російській Федерації. В теорії навіть відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) може використовуватись на АЕС, але це буде можливо лише в майбутньому. Зараз ВЯП зберігається у спеціальних об’єктах-сховищах в очікуванні технологічного прогресу. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2001 року № 399, «Чорнобильську АЕС» виведено зі складу НАЕК «Енергоатом», а на її основі створено державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» . На ці території заплановано створити загальноукраїнське сховища ВЯП, що мало задовольнити запит на «зберігання» ВЯП з трьох діючих атомних електростанцій: «Рівненської АЕС» (РАЕС), «Хмельницької АЕС» (ХАЕС) та «Южно-Української АЕС» (ЮУАЕС). Запорізька АЕС зберігає власне ВЯП в приреакторних басейнах витримки, після чого воно вивозиться у сховище ВЯП «сухого» типу, введене в експлуатацію на майданчику Запорізької АЕС. Решта ВЯП вітчизняних АЕС вивозиться до Російської Федерації. «Ми близько 200 мільйонів доларів платили щороку Росії за те, що вони беруть наше відпрацьоване паливо на переробку і зберігання». АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА . ПРОБЛЕМИ З ВЯП

Проєкт «Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива» (ЦСВЯП) — це можливість розірвати «ядерний ланцюг» з РФ, підтримка якого вартує Україні 200 мільйонів доларів щороку. Будь-які маніпуляції та зловживання навколо проєкту — це прямі збитки державному бюджету, відтермінування припинення співробітництва з РФ та найголовніше — зниження рівня операційної безпеки українських АЕС, а отже і стабільності енергетичної системи. ЦСВЯП — об’єкт, що має забезпечувати потреби у зберіганні відходів зі всіх АЕС України. Будівництво об’єкту розпочалось 9 листопада 2017 року у зоні відчуження «Чорнобильської АЕС». Восени 2020 року об’єкт, за даними ЗМІ, був готовий на 97%, але його будівництво різко припинилось, а відпрацьоване паливо, як і раніше, відправляється на зберігання у Росію. Об’єкти потенційної ядерної та радіаційної небезпеки в УкраїніНаціональний екологічний центр України пропонує споруджувати сховище відпрацьованого ядерного палива біля кожної станції, як це зроблено на Запорізькій АЕС

РІ́ВНЕНСЬКА АЕС (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Розташована біля міста Вараш, є відокремленим підрозділом НАЕК «Енергоатом». Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА

ХМЕЛЬНИ́ЦЬКА АЕС (ХАЕС) атомна електростанція, яка розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. На електростанції працює 2 ядерних реактори ВВЕР-1000 (підключені у 1987 і 2004 роках відповідно) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АЕС  атомна електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі ріки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік (на схід) від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області. Збудована у 1975–1982 роках. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА

ЗАПОРІЗЬКА АЕС (ЗАЕС) атомна електростанція, розташована в степовій зоні на березі Каховського водосховища в Запорізькій області України поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі і 3 у світі атомна електростанція, вона складається з 6 атомних енергоблоків по 1 млн Вт кожний. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА

ФАКТИ ПРО АТОМНУ ЕНЕРГЕТИКУ В УКРАЇНІУ загальному споживанні електричної енергії частка електрики з АЕС становить близько 50 %. Проте, у загальному постачанні енергетичних ресурсів на атомну енергетику припадає всього близько 20%. Ядерне паливо з Росії складає 98 % від загального об’єму свіжого ядерного палива. Диверсифікувати його поставки намагаються ще з 2000 року, проте на перешкоді політичним рішенням стають технічні. Ядерне паливо коштує Україні близько 600 мільйонів доларів на рік. Всього в україні експлуатується 15 реакторів на 4 АЕСКожен з 15 реакторів працює на російському паливі

Рішення про продовження терміну експлуатації старих радянських реакторів приймають на основі звітів експлуатуючої компанії – НАЕК “Енергоатом”, і результатів державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки. В уряду немає запасного плану дій на випадок, якщо понад проектну роботу якогось з блоків АЕС визнають потенційно небезпечною. Крім того, відсутні і проекти зняття реакторів з експлуатації, що потребує значних фінансових та людських ресурсів. Під час переробки з відпрацьованого ядерного палива вилучаються речовини, які є компонентами для виготовлення ядерної зброї. Ці компоненти після переробки залишаються у Росії, а високоактивні радіоактивні відходи незабаром повертатимуться назад в Україну. У всіх енергоблонів ще у 2020 році закінчились проектні терміни експлуатації Енергетичною стратегією України передбачено , що роботу всіх старих реакторів буде подовжено. Щороку україна перераховує росії 200 млн $ за переробку та тимчасове зберігання відпрацьованого ядерного палива

У вартість електроенергії, виробленої АЕС, повною мірою не закладено витрати на зняття з експлуатації реакторів та поводження з радіоактивними відходами. Зняття з експлуатації АЕС коштує дорого та триває більше 10 років. У запроектованому, але ще не побудованому, Централізованому сховищі у Чорнобильській зоні відпрацьоване ядерне паливо може зберігатися не більше 100 років. Відсутні сховища для захоронення радіоактивних та високоактивних радіоактивних відходів, що будуть повертатися в Україну після переробки відпрацьованого ядерного палива з реакторів № 1 та 2 Рівненської АЕС. Дослідження показали, що навіть при нормальній роботі АЕС, викиди радіонуклідів через вентиляційні труби призводять до зростання числа ракових захворювань навколо АЕС. Так діти, молодші 5 років, які проживають на відстані менше 5 км від атомних станцій, хворіють на рак частіше в 1,7 разів. Електроенергія , вироблена на АЕС є найдешевшою В УкраїніУкраїна ще немає рішення , що робити з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Навіть безаварійна робота АЕС має негативні наслідки для здоровя людей

Навіть якщо термін роботи атомних електростанцій в Україні продовжать до 50, 60 чи 80 років, настане момент, коли їх доведеться закрити. А виведення станцій з експлуатації – це досить довгий та дорогий процес. Виведення з експлуатації реактора — це процес проведення низки відповідних заходів, в межах певної атомної електростанції, в результаті яких припиняється користування реактором як енергоресурсом.

Закинуті атомні електростанції України, які можуть стати крутими артоб’єктами

Закинуте селище Орбіта знаходиться за 70 кілометрів від Черкас. Кількадесят років тому воно повинне було стати “атомним” містечком-супутником Чигиринської АЕС, яку на Черкащині почали будувати ще на початку 70-х років. Чотири закинуті атомні електростанції України –наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Після 1986 року їх будівництво зупинилось через суспільні протести Село Бірки, що в Зміївському районі,  могло стати енергетичним рогом достатку області. Тут планували побудувати АТЕЦ – атомну теплоелектроцентраль, що була здатна генерувати не тільки електричну, але й теплову енергію для опалення сусіднього великого міста. Цим містом був Харків. Вважається, що село розташоване в геопатогенній зоні, де місцеві часто спостерігають дивні явища. Пояснюють це тим, що у 1873 році в районі селища впав великий метеорит. ХАРКІВСЬКА АЕСЧИГИРИНСЬКА АЕС12

Цю атомну теплоелектростанцію вирішили побудувати у 1980-х роках за 25 кілометрів від Одеси. Планувалось, що АЕС буде виробляти не тільки електрику, а ще й забезпечувати Одесу теплом. Місто атомників – Теплодар – на березі Барабойського водосховища побудували, адміністративні будівлі звели, комунікації проклали. Встигли зробити навіть котельню та генераторну станцію. Усе майно недобудованої АТЕЦ було передано Теплодару. Котельня, необхідна для запуску першого реактора, тепер опалює атомне містечко. Зараз в цих корпусах жевріє життя різних контор. І навіть працює бетонний завод, який спершу був побудований для зведення АТЕЦ. Сьогодні Теплодар оточений водосховищем, степами, фруктовими садами та виноградниками. Сьогодні Кримська АЕС знаходиться на анексованій території, а місцеві експерти наголошують: якби її все-таки добудували, півострову взагалі ніхто не був би потрібний. Хай там як, але за ступенем готовності вона перевершує закинуті атомні електростанції. А бажання закопати в землю космічні кошти, витрачені на майже добудовану АЕС колись висловили саме місцеві жителі. Кримську АЕС почали споруджувати в кінці 1970-х. Поруч звели містечко енергетиків Щолкіне – яке містом енергетиків так і не стало. Під час аварії на ЧАЕС Кримська АЕС була готова на 80%, ОДЕСЬКА АЕС3 КРИМСЬКА АЕС4

Протягом 2016—2021 років завдяки стимулюючому «зеленому тарифу» активно розвивалася відновлювана енергетика, в результаті чого у 2021 електростанції на ВДЕ виробили 8 % всієї електроенергії України. ВДЕ

Безперечним лідером серед інших альтернативних джерел в Україні є сонячна енергетика. Якщо станом на кінець 2019 року загальна потужність ВДЕ становить 3634,4 МВт, то 72,65% - СЕС, а це 2640,4 МВт. Друге місце зі значним відривом посідають вітрові установки - 21,37% (776,6 МВт), далі біомаса та біогаз - 3,24% (117,7 МВт). Найменш популярними є малі гідроелектростанції, їх частка становить 2,75% (99,8 МВт). ВДЕ

НАЙПОТУЖНІШІ СОНЯЧНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Більшість вітрових електростанцій в Україні знаходиться на узбережжях Чорного та Азовського морів, на території Кримських та Карпатських гір, у Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. У 1997 році запрацювала перша ВЕС на території України – Трускавецька, а вже за три роки в Україні працювало 134 турбіни.«Зелену» електроенергію в Україні генерують 34 вітрові електростанції (включно з тими, що знаходяться на території ОРДЛО)

В 2019 році Україна увійшла до «Гігаватного клубу». Він об’єднує країни, встановлена вітроенергетична потужність яких перевищує 1 000 МВт. ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ

Розташування: с. Ботієво, Запорізька область. Потужність: 200 Мвт. Рік запуску: 2012 рік. Це найбільша вітрова електростанція України. Будівництво здійснено у дві черги: в грудні 2012 року було запущено 30 агрегатів, в квітні 2014 року — ще 35. Потужність станції дозволяє забезпечити електроенергією південь Запорізької області, а раніше – частину Криму до анексії. Станція дозволяє знизити шкідливі викиди в атмосферу приблизно на 730 тис т вуглекислого газу, що прирівнюється до викидів 365 тисяч машин щороку. За 20 років експлуатації електростанції можна буде заощадити 34,8 млн т вугілля, які б знадобилися для роботи вугільних енергоблоків. ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАБОТІЄВСЬКА ВЕС

Розташування: с. Борисівка, Запорізька область. Потужність: 200 МВт. Рік запуску: 2019 рік. На Приморській ВЕС вперше в Україні застосована інноваційна технологія цифрової підстанції. Станція дозволить збільшити виробництво зеленої електроенергії в Україні на 650-700 мільйонів к. Вт-годину щорічно. Будівництво Приморської ВЕС веде Wind Power – дочірня компанія ДТЕК ВДЕ. Станція складається з двох черг по 100 МВт кожна. Також заплановано встановити 52 вітротурбіни виробництва компанії General Electric. У будівництво першої черги Приморської ВЕС вкладено понад 150 млн євро інвестицій і стільки ж планується для другої черги. Будівельні роботи планують закінчити восени 2019 року. ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАПРИМОРСЬКА ВЕС

ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАДМИТРІВСЬКА ВЕСРозташування: с. Дмитрівка, Миколаївська область. Потужність: 35 мвт. Рік запуску: 2011 рік. Власником цієї вітроелектростанції є компанія “Вітряний парк Очаківський”. Будівництво ВЕС здійснено у дві черги: у листопаді 2011 року було запущено 10 агрегатів Fuhrlander FL 2500-100 загальною потужністю 25 МВт, а у 2012 році — ще 4. Завдяки розташуванню на північному узбережжі Чорного моря ВЕС працює на повну, адже наявність водного середовища мало велике значення при виборі місця для електростанції, бо призводить до посилення швидкостей вітру до більш високих його значень.

ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАВЕС СТАРИЙ САМБІР – 2 Розташування: м. Старий Самбір, Львівська область. Потужність: 20, 7 МВт. Рік запуску: 2017 рік. Денна потужність цієї станції здатна забезпечити електроенергією багатоповерхівку приблизно на два тижні. ВЕС Старий Самбір-2 керується компанією «Карпатський вітер», яка входить до групи компаній «Еко-Оптіма».  У липні 2017 року завершилось будівництво станції, а вже у серпні НКРЕКП схвалила “зелений тариф” для ВЕС. Будівництво станції обійшлось у 34 млн євро. ВЕС може виробляти в рік 56 млн. к. Вт/год електроенергії. А її розташування в низинах Прикарпаття, так само як і “Старий Самбір -1” дозволяє працювати електростанції на повну.

ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАВЕС СТАРИЙ САМБІР – 1 Розташування: м. Старий Самбір, Львівська область. Потужність: 13, 2 МВт. Рік запуску: 2015 рік. Власником вітряної електростанції Старий Самбір-1 є «Еко-Оптіма». Середньорічна генерація становить в середньому 18 млн к. Вт⋅год електроенергії щорічно. Станція має потужність 13,2 МВт за рахунок 4 вітрових турбін данської компанії Vestas. Вітрова електростанція знаходиться в низинах Прикарпаття біля верхів’я річки Дністер. У зоні Карпат сильні вітри швидкістю 6,5 – 7,5 м/сек. Такі вітри дають можливість будувати потужні промислові електростанції, адже вітряки на них можуть крутитись вже при силі вітру 3 м/сек.

ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАТУЗЛІВСЬКА ВЕСРозташування: с. Тузли, Миколаївська область. Потужність: 12, 5 МВт. Рік запуску: 2012 рік. Потужність станції може тиждень забезпечувати електроенергією багатоповерхівку. Власником ВЕС є компанія “Вітряний парк Очаківський”, яка діє в рамках інвестиційного проекту ТОВ «Вітряні парки України». Середньорічна генерація, включно з генерацією Дмитрівської ВЕС, становить в середньому 150 млн к. Вт⋅год електроенергії щорічно. Загальна вартість спорудження станції – 213 млн гривень. Зручне розташування станції на узбережжі Чорного моря призводить до посилення швидкостей вітру до більш високих його значень навіть на віддаленні 5-10 км від берега.

ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКАВЕС БЕРЕГОВАРозташування: с. Тарасівка, Херсонська область. Потужність: 12, 3 МВт. Рік запуску: 2014 рік. Компанія “Віндкрафт Україна” з 2012 року володіє трьома вітропарками на Херсонщині сумарною потужністю 31 МВт. Це — вітрові електростанції Берегова, Ставки та Новоросійська, які знаходяться в Херсонській області. ВЕС Берегова отримала ліцензію від НКРЕ 13 березня 2014 року і було встановлено “зелений тариф”.

Усього нині в Україні налічується понад 35 400 родин, які перейшли на електроенергію з відновлювальної енергії Сонця. Загальна потужність таких СЕС – 933 МВт. Інвестиції в сонячні станції в домогосподарствах (СЕСд) становлять близько 730 млн євро. Щороку кількість сімей, які цікавляться та інвестують в "зелену" енергетику, зростає. Очевидними перевагами є можливість бути менш енергозалежними, самостійно забезпечувати свої потреби в енергії та заощаджувати сімейний бюджет на рахунках за електроенергію. ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ