Презентація "Елементи компаративного аналізу на уроках української літератури"
Підготувала вчитель української мови та літератури Красноградського багатопрофільного ліцею Красноградської районної ради Харківської області Власова ІринаІванівна
Генії падають з неба. І на один раз, коли геній натрапляє на браму палацу, припадає 100 тисяч випадків коли він її минає Дідро
Існує думка, що кожна дитина від природи наділена певним обдарованням. Завдання педагога - якнайраніше виявити, розпізнати природні нахили учня, розвинути їх і дати поштовх до самореалізації творчої особистості. Вислів "обдаровані діти" - дуже умовний. Так називають дітей із надзвичайно раннім розвитком, із яскраво вираженими окремими розумовими якостями.
Терміни «дитяча обдарованість» і «обдаровані діти» нетотожні. Поняття «обдаровані діти» підкреслює можливість існування якоїсь особливої категорії дітей. У словосполученні «дитяча обдарованість» поняття «обдарованість» означає не винятковість, а потенціал, який є майже в кожного, але виявляється й розвивається по-різному.
з поняттям «обдарованість» пов'язані дві практичні проблеми: спеціальне навчання і виховання обдарованих дітей; робота з розвитку інтелектуально-творчого потенціалу кожної дитини.
є стійка потреба дитини в складній розумовій та креативній діяльності.
треба розуміти сукупність можливостей, які дозволяють дитині досягти вагомих результатів в одному або кількох видах діяльності. Здібні учні можуть без спеціальних вправ і вказівок учителя самостійно здійснювати узагальнення матеріалу.
Щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним, результативним - ми, вчителі, маємо бути творчо розвиненою особистістю.
відхід від форм і методів навчання, які гальмують розвиток дитини й не залишають місця вільному вибору видів і методів її самостійної інтелектуально-творчої діяльності; заохочення будь-яких навчальних та творчих успіхів; активне запровадження гуманістичних моделей і технологій спілкування, навчання, виховання
важливе значення має забезпечення та розширення інформованості в тих галузях, які цікавлять дітей. Організація для них різноманітної діяльності є обов'язком педагога.
Ми напрацювали кілька основних заходів щодо роботи зі здібними учнями. Передусім, це надання їм можливості виконувати більший обсяг навчальних завдань. При цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути перевантаження. Збільшення кількості завдань поєднуємо з обов'язковим підвищенням їх складності. Це сприяє інтелектуальному розвитку, стає ефективним засобом формування здібностей вихованців. Тому ми стали активніше застосовувати найсучасніші й найбільш оптимальні методи, прийоми і форми роботи на уроках.
«Слід шукати нові форми тренування мозку, викладу і передачі знань», - сказав академік А. Несмєянов. Слушно писав з цього приводу В.О. Сухомлинський, наголошуючи, що учень повинен не просто слухати і думати, а щось робити. Мислення має відображатись у діяльностілише тоді на уроці будуть думати всі, не буде неуважних.
Види аналізу художнього твору: Культурологічний аналіз; Лінгвістичний аналіз; Стилістичний аналіз; Філологічний аналіз; Контекстуальний аналіз; Інтертекстуальний аналіз; Компаративний (порівняльний) аналіз; Психологічний аналіз; Міфологічний аналіз; Структуралістський аналіз; Герменевтичний аналіз; Інтерпретація
означає виокремлювати його складові, досліджувати їх, робити аргументовані висновки; синтезувати окремі частини, щоб побачити твір у цілому: відчути його естетичну цінність, усвідомити зміст, дати самостійну, критичну, обґрунтовану оцінку.
Коли ти робиш щось уперше, ніколи не знаєш, як це буде. Тобто в тебе можуть бути очікування, сподівання, але насправді ти йдеш у пітьмі, тебе можуть спіткати як розчарування, так і подив.
викладання літератури повинно реалізувати сучасні підходи до літературної освіти, де зберігається європейський і український вектори. Все більше звертається увага на проведення літературних паралелей, на вивчення художнього твору у широкому культурному контексті, у зіставленні з мистецькими надбаннями інших епох і національних літературних традицій, у порівнянні творів різних авторів і навіть різних жанрів. Такий підхід забезпечує міцні знання, сприяє формуванню читацької культури та виробленню в учнів аналітичних здібностей.
за допомогою компаративного аналізу. Використання сучасних педагогічних технологій поряд із впровадженням компаративного аналізу збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Використання компаративного аналізу значно сприяє піднесенню якості навчального процесу, привертає увагу учнів до надбань як світової літератури, так і української.
зіставлення літературних творів та їх окремих компонентів (тем, мотивів, образів та ін.), явищ, фактів, що належать до різних літератур; встановлення зв'язків між українською літературою та іншими національними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд розвитку традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів, поетичних засобів у літературних творах; зіставлення оригіналів і перекладів літературних творів різними мовами, а також перекладів того самого твору українською мовою; демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.
використання методів творчого читання, евристичного та дослідницького методів, перекладу; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів; проблемної ситуації; проблемних пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах; порівняння художніх творів; «вслуховування» в оригінал твору; зіставлення твору з його генетичним джерелом; евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо.
Ці методи та прийоми допомагають розкрити творчий потенціал особистості кожного учня, сформувати навички аналітичного мислення, полікультурної компетентності, виховати толерантне ставлення один до одного. Учні на таких уроках опиняються в ситуації пошуку, дослідження через порівняння окремих літературних фактів і явищ. Вони просто зобов'язані мислити, розв'язуючи певні навчальні завдання. А це активізує їхній пізнавальний інтерес, сприяє формуванню ключових компетентностей.
В навчальному процесі при здійсненні компаративного аналізу ефективним є використання таких засобів: порівняльні таблиці; переклади літературного твору
1. За допомогою порівняльної таблиці визначити, що спільного в ідейно-художньому змісті поеми Т. Шевченка «Сон» і поезій «Якби ви знали паничі», «І виріс я на чужині» 2. Як ви розумієте епіграф до поеми «Сон»? 3. Доведіть, що композиційно поема «Сон» є твором-міфом, «мандрівкою Світовим Деревом» і водночас відступом від звичайної міфологічної схеми, скажімо, народних міфів з тричленною структурою Пекло – Земля – Рай. 4. Який ідейний смисл має епізод перетворення ведмедя на кошеня? Прокоментуйте ці рядки. (Паралель з казкою Г. Андерсена «Нове вбрання короля» - «А король - то голий…»). Який художній засіб використав поет? 5. Порівняйте твори образотворчого мистецтва з епізодами поеми, підберіть відповідні цитати
6. За допомогою порівняльної таблиці визначити прийом композиційних вершин (ознаки байронічної поеми) у поемі Т. Шевченка «Катерина». 7. За допомогою порівняльної таблиці визначіть сюжет і композиційні особливості новели О. Кобилянської «Impromtu phantasie». 8. За допомогою порівняльної таблиці визначіть особливості зображення «влади золота» у творах світової літератури.
Рай Земне життя Пекло
Народний міф Авторський міф Т. Шевченка Рай Петербург - пекло Земля «цей світ» Україна - пекло Пекло Сибір - пекло
Україна – відповідає верхньому ярусу – раю, але за Шевченком "не називаю її раєм..." – і аж до Петербурга).
Сибір – Пекло ("грішники" ще за життя потрапляють до Пекла-Сибіру)
Петербург - Рай
Який ідейний смисл має епізод перетворення ведмедя на кошеня? Прокоментуйте ці рядки. (Паралель з казкою Г. Андерсена «Нове вбрання короля» - «А король то голий…»). Які художні засоби використав поету поемі «Сон»?
Алегорія (від грец. Allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення. Алегорія – художній засіб, який найчастіше зустрічається в казках, байках та притчах.
Вважаю, що основним принципом роботи вчителя загальноосвітньої школи є розкриття в процесі навчання учнівської обдарованості. Зміст роботи з обдарованими дітьми містить низку завдань, а саме: сприяння розвитку кожної особистості; виявлення обдарування дітей і максимальне сприяння їхньому розвитку.
Творче натхнення зрідні божественому вогню — воно запалює душу й почуття. Воно прагне на волю, втілившись у творіннях, осяяних вищою силою. Тим то й різниться справжній митець від решти — захоплений творчим поривом, він не працює розумом, лише серцем. Розум же, втілившись в уміннях, допомагає шліфувати витвір. Квінт Горацій Флакк
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
Ідейно-художній зміст поеми Т.Г.Шевченка «Сон» і поезій «Якби ви знали, паничі»,
«І виріс я на чужині»
|
Назва твору |
Тема |
Ідея |
Образ ліричного героя |
Автобіографічна основа твору |
Тези
|
Підтвердження з тексту
|
Твір образотворчого мистецтва |
|
Вірш «Якби ви знали, паничі» |
Правдиве зображення життя селян-кріпаків
Поет викриває роль релігії, яка була опорою кріпосників |
Протест проти жорстокої дійсності, в основі якого – утвердження права кожної людини на свободу й щастя |
Образи найближчих родичів Тараса Григоровича - батька і матері - у цих творах списані поетом із власних батьків |
Відображається гірка доля поета та його родини в часи кріпацтва.
|
На сторожі інтересів панівного класу стояло й мистецтво. Дворянські письменники у своїх творах малювали картини нібито щасливого життя селян на лоні прекрасної природи під захистом «добрих поміщиків» |
Якби ви знали, паничі,
|
В. Д. Орловський «Хати в літній день». |
|
Розповідь про трагічну долю своїх рідних. |
|
Там матір добрую мою Ще молодую — у могилу Нужда та праця положила.
Брати на панщину ходили, Поки лоби їм поголили! А сестри! Сестри! Горе вам... ...Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й умрете!
(Бо без твоєї, боже, волі |
|||||
|
Вірш «І виріс я на чужині» |
Відтворення страшної картини уярмленого народу на Україні у часи кріпацтва під час відвідування поетом рідного краю. |
Глибоке обурення поета кріпосницькою системою, викриття і засудження панів-кріпосників, заклик боротися проти гнобителів |
Поезія переповнена враженнями від перебування в рідній Кирилівці в 1843 р. Контрастом до чудової природи постає у вірші земне пекло, створене на «славній Україні» лукавими панами. |
|
Не забуваючи ні на мить про свій край і народ, він часто пригадував свої подорожі по Україні
Життя простого люду за часів кріпаччини |
(В лиху годину,
(Чорніше чорної землі щоб не осталось сліду панського в Україні |
|
|
Поема «Сон» |
Зображення загарбницької політики російського самодержавства і прогнилої дворянської моралі.
|
Засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності, пристрасне заперечення національного і соціального гноблення народів. |
Поема написана у формі розповіді від першої особи. Автор-оповідач.
|
Автор тривалий час проживав у Петербурзі |
Поет малює викривальні картини покріпаченої України
|
(«опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне»), сибірської каторги (перший в українській літературі образ покараного революціонера — «царя волі»), Петербурга. «Раю» для людей він не знаходить — існує той «рай» тільки для царя і його вельмож.
|
К.Г. Агніт-Следзевський І.С. Їжакевич |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Порівняльна таблиця
Сюжет і композиційні особливості новели О. Кобилянської «Impromtu phantasie»
|
Назва твору, автор |
Вид мистецтва, жанр твору |
Літературний напрям |
Особливості будови |
|
«Impromtu phantasie», О. Кобилянська |
Художня література, новела |
Модернізм |
О. Кобилянська відкидає традиційні принципи сюжетотворення й монтує сюжет з окремих епізодів за принципом контрасту. Об’єднує їх образ оповідачки, який зливається з образом героїні, спорідненої з власним ліричним «Я» авторки. Текст новели написано абзацами з мінімальною кількістю речень, що справляє незвичне візуальне враження та імітує музичний твір. |
|
«Impromtu phantasie» оп. 66, Ф. Шопен |
Музика, ноктюрн |
Романтизм |
Шопенівські ноктюрни мали або тричастинну будову зі зміною темпу виконання (повільно — швидко — повільно), або форму рондо. У рондо головна тема кількаразово чергується з відмінними один від одного епізодами за схемою: A — B — A — C — A — ... — A. |
|
«Ноктюрн», Борис Індриков |
Живопис |
Фантастичний реалізм (сюрреалізм) |
Поєднання мрії, уяви, почуття. Дивовижна фантазія, чудова техніка |
Алю́зія літературна (лат. alludere — жартувати, натякати) — художньо-стильовий прийом; натяк, відсилання до певного літературного твору або історичної події.
Ноктюрн - в епоху романтизму ним називали невелику п’єсу ліричного, мрійливого характеру.
МО́ТТО, невідм., с. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу.
Порівняльна таблиця (компаративний аналіз)
Композиція поеми Т. Шевченка «Катерина»
|
Назва твору, автор |
Літературний напрям |
Композиційні прийоми |
Особливості композиції |
|
Поема «Катерина» Т. Шевченко |
Романтизм, реалізм |
В організації художньої структури поеми “Катерина” Т. Шевченко використав характерний прийом байронічної поеми – прийом композиційних “вершин”, поміж якими розгортається сюжетна дія. У шевченківському творі таких “вершин” кілька: кохання Катерини – розлука з Іваном – народження сина – розмова з батьком і матір’ю – вигнання з дому – пошук коханого – відмова батька від сина – божевілля і самогубство героїні – зустріч батька з сином. |
-У поемі Т. Шевченка головною є не сама подія, а її мотивація, прихований моральний чи соціальний підтекст, який розкривається з допомогою авторських відступів. -У поемі Т. Г. Шевченка така форма оповіді наповнена принципово новим змістом. Автор у шевченківському творі отримав можливість вільного переміщення в часі й просторі, він постійно змінює центр своєї уваги, переходить від одного об’єкта до іншого, суміщає різні точки зору. Усе це сприяло виробленню принципів реалістичного напряму в межах романтичної форми, розширенню жанрових меж поеми, яка за охопленням матеріалу виявляла деякі ознаки роману (відображення приватного життя людини, незавершеної у своїх формах дійсності, типових обставин і образів та ін.) - Кульмінаційним центром Шевченкового твору є звернення Катерини до знайденого нею москаля Івана. Уривчастість оповіді, використання риторичних питань і звертань, неповні конструкції, порушення ритму, фігури переносу – всі ці синтаксичні засоби сприяють увиразненню страдництва головної героїні. - Літературні традиції в змалюванні персонажів поєднуються в поемі Т. Шевченка з традиційними прийомами українського фольклору: психологічний і синтаксичний паралелізм; широке використання пейзажних описів; застосування народної символіки з усталеним змістом (вишневий садок, калина, сонце, вітер, завірюха, криниця тощо); надання архетипам психологічного, соціального й філософського забарвлення (дім, шлях, земля, хрест та ін.); втілення загального (лиха, народної трагедії) через конкретне (долю покритки); афористичність і мелодійність мовлення тощо. |
|
Дж. Г. Байрон, поема «Паломництво Чайльд Гарольда”, і в “комічних” поемах “Дон Жуан” і “Беппо”. |
Романтизм |
У байронічній поемі “вершини” – ключові точки розвитку дії, вони ефектно виписані, просякнуті глибоким драматизмом і фактично становлять структурно-семантичні “вузли” жанру. Однак якщо в поемах Дж. Г. Байрона, ідейно-естетичні домінанти припадають саме на композиційні “вершини” |
Дж. Г. Байрон використав у своїх поемах принцип уривчастої оповіді з метою створення емоційної напруги, відтворення складних психологічних колізій. У поемах Дж. Г. Байрона була притаманна відсутність відповіді |
|
Висновок: Отже, поема Т. Шевченка “Катерина” увібрала в себе риси європейської байронічної поеми, що поширилася не тільки в творчості Дж.Г. Байрона, але й в інших національних літературах. Водночас у творі виявилися традиції українського фольклору й міфології, а також художнє новаторство митця, котрий збагатив структуру байронічної поеми актуальним національним змістом і новими жанровими рішеннями. “Катерина” Т. Шевченка є яскравим виявом синтетичності жанру поеми, що виявляється в поєднанні романтичних і реалістичних тенденцій, літературності й фольклорності, біблійних і народнопоетичних структур, різних типів художньої оповіді. У поемі “Катерина” формувалися елементи романного жанру |
|||
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
Зображення „влади золота” у творах світової літератури
|
Загальні риси |
Гобсек О. де Бальзак «Гобсек» |
Плюшкін М.В.Гоголь «Мертві душі» |
Пузир І. Карпенко-Карий «Хазяїн» |
|
Вік: |
Сімдесят шість років |
„Сьомий десяток живу” |
Одружений, має дорослу дочку. |
|
Зовнішність: |
„...очі маленькі і жовті, як у тхора, і майже без вій” |
„...маленькі очі ще не погасли й бігали з-під брів, як миші”. |
„...ходе у подертому кожусі, латаному халаті”. |
|
Помешкання: |
„ У кімнаті я виявив протухлі паштети і купи всілякого харчу...Кімната була захаращена меблями, срібними виробами, лампами, картинами...” |
„На бюро лежало безліч усілякої всячини, купа списаних дрібно папірців..., лимон, зовсім висохлий,...шматочок десь піднятої ганчірки”. |
„...стільки землі, що за три дні не об’їхати”. |
|
Жага наживи: |
„Гобсек брав усе, починаючи від кошика з рибою, що його приносив бідняк, і кінчаючи пакунком свічок... брав він і срібний посуд...і золоті табакерки”. |
„Ходив кожного дня по вулицях свого села... і все, що тільки траплялось йому: стара підошва, баб’яча ганчірка, залізний цвях, глиняний черепок - усе тягнув до себе...” |
„Перше ішов за баришами наосліп, штурмом крутив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору... аби бариш, то все можна!...” |
|
Висновок: Мета життя: збагачення за для збагачення |
|||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку