Презентація "Етнічні мотиви у класичній і сучасній музиці"

Етнічні мотиви у класичній і сучасній музиці

Захоплення професійних композиторів музичним фольклором різних народів світу відкрило слухачам красу й чарівність мелодій та ритмів музики народів Сходу, Африки. У своїх творах вони використовували народні мелодії, але частіше це були оригінальні композиторські твори, які тонко втілювали колорит східної або африканської музики. Пригадайте відому вам сюїту Миколи Римського-Корсакова «Шехеразада» — симфонічну версію арабських казок зі збірки «Тисяча й одна ніч». У сюїті відчутний східний колорит.

Арабські казки «Тисяча й одна ніч» надихнули американських митців студії Волта Діснея на створення мультфільму «Аладдін», музика якого пронизана інтонаціями чарівного арабського Сходу.

Не менш цікавим, загадковим і привабливим для митців є музичне мистецтво народів Далекого Сходу — японців, китайців та інших. В опері «Соловей» за однойменною казкою Г.-К. Андерсена Ігор Стравінський стилізує атмосферу Китаю. Зміст опери зводиться до змагання живого і штучного солов’їв при дворі китайського імператора. Композитор зіставляє декоративність «фарфорового» палацу з механічним солов’єм у клітці та живу природу (ліс, морські хвилі) з витонченим співом справжнього солов’я. Спочатку живий соловей має менший успіх у придворних, ніж механічний. Але коли імператору загрожує смерть, справжній соловей співає так ніжно й солодко, що володар повертається до життя.

"Хорея Козацька" - це гурт старовинної української музики, що виконує пам'ятки з різних пластів української музичної культури. Гурт "Хорея Козацька" виник у 2005 році у Києві. Тарас Компаніченко: “Якщо нація співає разом – вона об’єднується, а об’єднана нація – сильна”

Його назва походить від назви музичної пам'ятки "Horea kozacky", що заховалась в клавірній табулатурі 1640 року і зберігається в музичному архіві Братислави (Словакія). Гурт виконує музику Руси-України різних епох - Середньовіччя, Ренесансу, Бароко, Класицизму, Романтизму та окремі твори XX ст., демонструючи пам'ятки української культури від монодії до неоромансу. Тарас Компаніченко бере до рук давні музичні інструменти Козацької доби не для того, щоб просто грати та співати, а для того, щоб творити сенси.

Дякую за увагу!