“Книга пісень” Петрарки“Книга пісень”, або “Канцьоньєре”,- збірка сонетів та віршів, написаних італійською мовою. Роботу над цією книгою Петрарка почав, коли закохався у Лауру, і продовжував протягом усього життя. Сонети народжувалися і тоді, коли двадцятирічної Лаури не стало. Книга має два розділи: “На життя мадонни Лаури” та “На смерть мадонни Лаури”. Кохання не залишило поета, воно лише стало просвітленим і трагічним водночас.
Словникова робота. Сонет (пісенька) – старовинна форма вірша, особливістю якої є строга будова, через що її називають канонічною. Сонет складається із 14 рядків і чітко поділяється на 2 катрени (чотиривірші) і 2 терцети (тривірші). Крім того, композиційно сонет складається з двох частин: перша є зав’язкою, а друга – розв’язкою. Римування в сонеті схематично можна відобразити так: абба абба ввг ддг. Сонет виник в Італії у першій половині ХІІІ століття. Його основоположником був італійський адвокат Якопо да Лентіні, але неперевершеним майстром визнаний Петрарка. Завдяки йому сонет став однією з найпопулярніших поетичних форм італійської лірики.
“Книга пісень” – своєрідна поетична сповідь, історія щирого й безкорисливого кохання поета до жінки на ім’я Лаура. Саме ім’я коханої повнилося для Петрарки важливими символічними смислами. У “Книзі пісень” воно перегукується і зі словом “лавр” (італ. lauro), натякаючи на лавровий вінок – символ поетичної слави, і зі словом “вітрець” (італ. l’аurа), народжуючи в уяві лагідні пейзажі, і зі словом “золото” (лат. аurum), що нагадує про вищі цінності1, і зі словом “година” (італ. l’ora), відсилаючи до роздумів про плинність часу. Любов до Лаури, не реалізована в житті, стала для поета невичерпним джерелом поетичного натхнення й філософських думок.
Сонет 61 Благословенні будьте, день і рік,І мить, і місяць, і місця урочі,Де постеріг я ті сяйливі очі,Що зав'язали світ мені навік!Благословен вогонь, що серце пік,Солодкий біль спечаленої ночіІ лук Амура, що в безоболоччіПускав у мене стріл ясний потік!Благословенні будьте, серця раниІ вимовлене пошепки ім'я. Моєї донни — ніжне і кохане,І ці сторінки, де про неї я. Писав, творивши славу, що не в'яне, —Й ти, неподільна радосте моя!Переклад Д. Павличка. Сонет 61 Благословляю день той, місяць, рік,Ту пору, і годину, і хвилину. Прекрасну ту, куди прийшов, країнуІ узи ті, що лютий зір прирік. Благословляю туги перший блік,З яким я стрів мою любов єдину,І лук, і стріли, що від них я гину,Бо біль від ран до серця вже проник. Благословенна незліченна тьма. Тих слів, що задля донни я розвіяв,І прагнення, і сльози, і зітхання,Благословенне це моє писання, —Завжди на славу їй, — і думки вияв,Що місця в нім для іншої — нема. Переклад: Ігор Качуровський. Сонет 61 Благословенні місяць, день і рік,Пора, година, край, містина мила,Коли краса її очей сп'янила. Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник,Що об'явилась ним Ерота сила,Лук і стріла, що серце проразила,I рана, що пройшла в його тайник. Благословенні всі рази, коли яІм'я моєї пані називав,Мої зітхання, порив, плач і мрія. Благословенні і рядки, що склав. Я їй на честь і мисль моя: до неїВона іде, до неї однієї. Переклад М. Ореста
Сонет № 61. Виразно прочитайте сонет очима. Спробуйте визначити під час читання найбільш емоційно напружені фрагменти сонета. - Яким є настрій вірша? - Відомо, що Петрарка сприймав любов то як найвище благо, то як гріховне почуття. Як такі суперечливі погляди на кохання відобразилися у вірші? Які засоби художнього увиразнення використовуються у сонеті? Яким змальовано ліричного героя? Чи з цього вірша зрозуміло, які саме риси Лаури полонили поета? Яке слово декілька разів повторюється у вірші? Як ви вважаєте, чому поет використовує це слово? Як називається цей прийом у поезії? - Доведіть, що твір «Благословенні будьте, день і рік…» є сонетом.
Перевір себе. Це своєрідна молитва душі й серця до коханої жінки. Кохання – це найвища радість, але разом з тим і «солодкий біль», «серця рани», «неподільна радість». Але ліричний герой приймає все це і не відмовляється від кохання. Епітети: «ясний потік», «ім’я ніжне і кохане»; антитеза: «солодкий біль»; градація: «день і рік, і місяць, і місця урочі..»Він по-лицарськи милується Прекрасною Дамою, жодної зухвалої думки у нього немає. Це поклоніння коханій. Як Беатріче для Данте, так і Лаура в очах закоханого Петрарки – ідеал жіночої краси.«Благословен». З цього слова починається кожна строфа. Поет сприймає любов як благо, як щастя. Анафора, або єдинопочаток
Коли ви описували психологічний портрет поета, то ви використовували кольори блакитні і темні (чорний колір – символ болю, смерті). Сам автор не використовує чорного кольору. Друга частина збірки не забарвлена в чорний колір, а в синьо-блакитний (колір надії). В майбутньому поет вважав, що знову зустріне кохання, кохану людину. ІІ частина – «На смерть мадонни Лаури»
Рефлексія. Ми спробували сприйняти світ почуттів могутнього титана доби Відродження. Можливо,поетичні рядки української поетеси Ліни Костенко повністю відповідають тому незбагненному почуттю любові, яке полонило душу Петрарки. Ця казка днів – вона була недовгою. Цей світлий сон – пішов без вороття. Це тихе сяйво над моєю долею! –Воно лишилось на усе життя. А як ви вважаєте, яким є насправді почуття любові?