презентація "Фемінність"

Фемінність. Підготувала: Кардаш Наталія Владиславівна

Фемінінністьетично-естетична категорія, що позначає сукупність особистісних, естетичних та соціально-психологічних якостей, які очікуються від жінки як зумовлені її організмом та природно притаманні; описує нормативні еталони ідеальної жінки. Попри уявлення про «природну притаманність», концепт жіночності створюється конкретними соціумами та передається і підтримується процесом гендерної соціалізації, більшою мірою, жіночої. Внаслідок гендерної поляризації антиподом фемінності є маскулінність. Як один з основних гендерних стереотипів, жіночність стосується закріплених соціальних ролей та гендерованих видів праці, у ній криються витоки суспільної дискримінації за статтю та, частково, гендерного насильства.

Ідеал жіночностіКроскультурні дослідження Маргарет МідІдеали «жіночності» змінюються не тільки з часом, а й варіюють між різними культурами, в тому числі розташованими близько одна від одної. Одні й ті самі риси протягом історії та у кроскультурно вважалися як виключно чоловічими, так і питомо жіночими. Поведінка та особистість. Уявлення про ідеальну жінку можуть включати, наприклад, емоційність, ніжність, вразливість, щирість, відвертість у прояві почуттів, краса, привабливість, шарм, що викликає у чоловіків, згідно з їх маскулінною ідентичністю, бажання захоплюватися, оберігати та захищати жінок. Одяг і зовнішній вигляд. У Західній культурі ідеал жіночного вигляду традиційно включає м'яке довге волосся, тонку чутливу шкіру, вузькі маленькі зап'ястя, відсутність волосся на тілі. Втім, у інших культурах очікування щодо жіночного вигляду суттєво відрізняються. Наприклад, в багатьох куточках світу волосся під пахвами не сприймається нежіночно. У сучасній західній цивілізації поняття жіночність і тендітність дуже пов'язані, хоча в минулі епохи худорляві жінки сприймалися менш жіночними, аніж повні. Так само рожевий колір сьогодні чітко асоціюється із фемінністю, а у 1900-х рожевий був «хлопчачим», а «дівочим» кольором — блакитний.

Традиційні «жіночі» ролі«Мати» (породілля, доглядачка та вихователька спільного з чоловіком потомства; ідеалізується жертовність та самозречення, безумовна відданість сім'ї, нехтування власними ресурсами в ім'я любові; конфліктує з сексуальністю; приклад ідеалізації образу — Матір Божа, Мати-героїня, наслідки: репродуктивне насильство (примусові вагітність, аборти, стерилізація), високі рівні небажаних вагітностей, безвідповідальне батьківство та материнство тощо);

«Дружина» (включає виконання обов'язків матері, хранительки сімейного вогнища, несиметричні очікування подружньої вірності та санкції за відступ від цих ролей. Ставить подружній статус жінки в ранг досягнення, котрого необхідно беззастережно бажати, а традиції поведінки жінок у шлюбі — в ранг непорушних правил. Наслідки абсолютизації ролі: дитячі шлюби, примусові шлюби, продаж наречених, обливання кислотою, вбивство вдів тощо);

«Берегиня домашнього вогнища» (жінка, пов'язана шлюбом, стосунками чи сімейними відносинами, що безоплатно і регулярно виконує роботу з обслуговування житла, харчування, догляд за дітьми, людьми третього віку, хворими, і ряд іншої хатньої праці; наслідки ролі — гендерна нерівність у праці, в її оплаті, дискримінація жінок при наймі та на робочому місці тощо);

«Повія» (жінка, призначена задовольняти сексуальні потреби чоловіків за грошову чи іншу плату і компенсацію; підтримується культурою зґвалтування та живить прийнятність і розповсюдження таких явищ, як проституція, порнографія, торгівля жінками, сексуальне рабство тощо).

Традиційні «жіночі» риси. Покірність;Терплячість;Другорядні ролі порівняно з чоловіками;Низька ініціативність;Табуйованість проявів агресії (таких, як роздратування, злість, гнів, конфліктність);Табуйованість чи обмеженість певних аспектів сексуальності (як приписування «цнотливості», відмова у праві чи бажанні сексуального задоволення, так і монструйованої хтивості);Наївність, «чистота» (заборона сексуальної освіти та досвіду для дівчат, дівчаток та жінок);Широка культивація цих та інших гендерних стереотипів про жінку як неспроможну і другосортну має наслідками глобальну гендерну нерівність та, зокрема, насильство проти жінок.

Впливи ідеалу жіночностіРентгенограма ніг дорослої жінки, що з дитинства зазнавала бинтування ніг, поширеної в Китаї до 19 ст. практики, пов'язуваної з жіночністю. Деформована багатолітнім носінням шийних кілець шия жінки, Burma (Myanmar).

Феміністична критика стереотипу про жіночність. У культовій праці теоретикині фемінізму Наомі Вулф «Міф про красу» викриваються жорсткі вимоги до жінок відповідати патріархальним уявленням про жіночу красу та системна дискримінація і санкції, котрим жінки піддаються суспільством за відхилення від слідування стандартам «краси». «Краса» деконструюється з начебто природного і притаманного на очевидно сконструйоване соціумом в інтересах розподілу влади і підтримання гендерної диспропорції влади. Доводиться, що визначення «красивого» не має раціонального підґрунтя, а керування ним в решті сфер жіночого життя і жіночого досвіду є кричущо несправедливим.

В іншій знаковій феміністичній праці «Таємниця жіночності» авторства Бетті Фрідан розвінчуються міфи про безхмарність материнства, вичерпання жіночої самореалізації роллю дружини та задоволення від обслуговуючої праці, котрі активно нав'язувались громадськості рекламою у ХХ столітті та призвели до зростання кількості депресій, неврозів, інших психічних та соматичних порушень і суїцидів серед забезпечених та зовнішньо благополучних американських домогосподарок.

Жорсткою з боку фемінізму є критика стереотипу «Діва у біді», що набуває піку в куртуазному мистецтві, реплікується в більшості творів класичної та значній частині модерної культури і зображує жінку-героїню лише як пасивну очікувачку порятунку від героя-чоловіка, що потрапила в біду і бездіє, нездатна на жодні дії з самозахисту, вирішення ситуації, проактивність чи лідерство, поки основну участь у сюжеті бере герой-чоловік. Нав'язування пасивної ролі, ролі окраси і статусу трофея поступово замінюється в феміністичній та сучасній літературі образами активних, ініціативних, об'ємних персонажок з фокусом на їх особистісних якостях, а не на оспівуванні привабливості тіла