Батьківські збори "Вибір професії....Вибір дітей..."

(Батьківські збори, 9клас)

Учасники: батьки учнів 9-го класу.

Мета: ознайомити присутніх батьків з особливостями професійного самовизначення учнів.

Завдання:

•                   ознайомити учасників із практичними методами вибору майбутньої професії;
•                   ознайомити батьків з алгоритмом професійного самовизначення;
•                   надати батькам практичні  рекомендації щодо уникнення можливих помилок;
•                   актуалізувати цінність позитивного мікроклімату в родині у цей період;
•                   підвищити психолого-педагогічну компетентність   батьків.

Психолог:

Шкільні роки минають швидко, і нашим дітям потрібно буде визначатися - «ким бути». Перед кожною родиною сьогодні постає хвилююче питання - яку професію обрати дитині після закінчення школи? Усі батьки прагнуть забезпечити благополучне майбутнє своїм дітям. Ми хочемо, щоб вони отримали надійну, високооплачувану професію.

Діти - наше майбутнє, ми всі їх дуже любимо, навіть тоді, коли вони приносять у наше життя не лише радість, а й турботи. Отож, мусимо знаходити в собі сили і надалі підтримувати з ними хороший емоційний контакт, бути їм другом.

Сім'я - це той простір, де формується ставлення до роботи, до професійної діяльності. У кожного з нас, дорослих, є своє уявлення про роботу, яке ми, деколи самі того не відаючи, передаємо дитині. Якщо батьки ставляться до роботи як до значущої частини власного життя, розглядають її як засіб самореалізації і самовираження, то дитина з раннього дитинства засвоює, що задоволення життям безпосередньо пов'язане з роботою та навпаки.

Необхідно, щоб батьки частину відповідальності поклали на дітей. У психології не випадково існує термін «професійне самовизначення». Важливо, щоб у підлітка склалося відчуття, що зроблений ним вибір професії - його самостійний вибір.

Звичайно, зробити це непросто. Уявлення дітей про світ професій мають неповний характер. Часто їх приваблюють модні та популярні професії, наприклад, манекенниця, актор, співак тощо, навіть якщо у них немає для цього необхідних даних. І в такій ситуації батькам може здатися, що правильний шлях - самим вирішити, яка професія буде для сина чи дочки оптимальною.

Можливо, з певної точки зору це дійсно так. Але якщо ми, дорослі, беремо на себе відповідальність за професійне визначення дітей, то беремо на себе й відповідальність за наслідки. Хто вибирає, той і відповідає. І якщо підліткові здається, що професію він вибрав не сам, то він і вчиться не для себе. Навчання дитину обтяжує, вона сприймає його як нудний, обтяжливий обов'язок. І навпаки, саме відчуття, що свою професію підліток вибрав сам, значно стимулює його до просування шляхом професійного розвитку.

Основні позиції батьків щодо професійного майбутнього дітей:

Позитивна активна позиція. Батьки намагаються допомогти дітям вибрати професію з урахуванням їх індивідуальних психофізіологічних особливостей.

Жорстка активна позиція. Батьки безапеляційно, іноді в ультимативній формі пропонують дитині свій вибір професії та навчального закладу. При цьому індивідуальні особливості дитини, його ставлення до такої ситуації враховуються мінімально або взагалі ігноруються, ніяких пояснень дитині не дається.

Пасивна позиція. Батьки надають дітям можливість самостійно формувати професійний план. Іноді така позиція викликана негативним досвідом зі старшою дитиною, коли жорстка позиція викликала небажані наслідки.

Процес професійного самовизначення підлітків без участі батьків можливий, але неефективний.

Не хотілося б когось образити, але, на жаль, на наш погляд, найбільш небезпечними людьми для дітей, що вступають на шлях професійного самовизначення, часом є їх власні батьки. Перефразовуючи класика, це як раз той самий випадок «горя від любові».

Сформована практика така, що хороші люблячі батьки часто кидаються в крайнощі: намагаються приймати рішення замість своєї дитини або самоусуваються, знімаючи з себе будь-яку відповідальність, крім «одягнути» і «нагодувати».

Тому щоб справді допомогти дітям правильно обрати професію, потрібно враховувати:

Помилки при виборі професії:

• захоплення зовнішньої або приватною стороною професії;

• незнання світу професій, вибір "за компанію";

• невміння розбиратися в своїх здібностях.

Рекомендації щодо вибору професії (для дітей і батьків):

• Кожен сам вибирає свою професію, і сам повинен помилятися і вчитися на своїх помилках; поради потрібно слухати, а вирішувати і діяти на власний розсуд.

• Усвідомте цінність вибору вашої дитини (для себе і для суспільства), вивчайте професію і все, що з нею пов'язано.

• Зорієнтуйтеся в конкретної соціально-економічної ситуації (потреба, престижність, зарплата і ін.).

• Промовляючи "Я хочу", знайте, що ви можете і що треба в даних обставинах.

• Не бійтеся пошуку, ризику, сміливо виправляйте помилки, повертайтеся з неправильно обраного шляху.

• Вибирати слід не тільки професію, а й пов'язаний з нею спосіб життя і відповідний для вас вид діяльності.

• Будьте відповідальні в рішеннях: життя не знає чернеток.

• Майте резервний варіант на випадок невдачі за основним напрямком.

• Усвідомте труднощі (зовнішні і внутрішні) на шляху до намічених цілей.

• Для наближення мрії треба багато працювати, читати, думати.

• Батьки повинні враховувати ступінь впливу однолітків на рішення сина або дочки і на скільки такий вплив виявляється позитивним.

Ситуація вибору професії в певному значенні схожа на гру в рулетку: можна поставити на одне-єдине поле, але вірогідність виграшу в цьому випадку дуже мала. А якщо зробити декілька ставок, то ця вірогідність зростає у багато разів. Добре, якщо в ситуації вибору професії у підлітка є запасний варіант. Як правило, самі підлітки про цей варіант не замислюються, і наше завдання  - запитати їх: що вони робитимуть, якщо з якихось причин їм не вдасться реалізувати намічені плани? Наявність запасного варіанту дозволяє зменшити напруження в ситуації вибору професії і тривогу підлітка.

В психології  існують   «Умови успішного взаємодії батьків з дитиною» і хочу поділитися ними з Вами, ось вони:

• Знання батьками інтересів і потреб дитини;

• Уміння зміцнити співпрацю в досягненні спільної мети;

• Спілкуватися з дітьми нестандартно, природно;

• Глибоко «по-справжньому» відчувати дитину, бути готовими і здатними до співпереживання, ставати на позицію дитини, бачити в ній особистість;

• Уміння управляти собою, своєю поведінкою, почуттями, виключити у взаєминах з дітьми грубість, авторитарність, повчальність, панібратство.

Трохи академічно? Так! Але абсолютно вірно!

Правила вибору професії

1. Вивчити якомога більше професій, виявити, які професії та спеціальності потрібні в регіоні, де ви живете

2. За допомогою вчителів та інших фахівців вивчити дитину (інтереси, нахили, здібності, темперамент, риси характеру, відчуття, сприйняття, уявлення, пам'ять, увага, мислення, здоров'я, самооцінка), допомогти обрати найбільш привабливу і відповідну професію

3. Детально вивчити цю професію, ознайомитися з професіограмою, ознайомитись з  формулою професії, з'ясувати зміст і умови праці, а також вимоги професії до людини, вивчити можливості придбання професії та перспективи професійного росту

4. Дати можливість практично спробувати дитині свої сили в цій професії

5. Порівняти отримані знання про професії з його професійними можливостями, порадитися з іншими батьками, вчителями, лікарями, при можливості отримати кваліфіковану профконсультацію.

6. У разі відповідності своїх професійних можливостей вимогам бажаної професії допомогти дитині здійснювати самоконтроль готовності до професійного самовизначення

7. При відсутності такої відповідності вивчити запасний професійний варіант

8. Вибравши для себе майбутню професію, схвалювати наполегливість в реалізації професійного наміри і оволодінні професією досконало

Величезну роль у виборі майбутньої професії відіграє сім'я.

Пам'ятайте:

1. Діти завжди потребують допомоги дорослих і не можуть самостійно обрати професію до душі.

2. Батьківська допомога у виборі професії не повинна бути нав'язливою і замінювати бажання дитини бажанням батьків.

3.Уважно прислухайтеся до намірів і прагнень своїх дітей, ураховуйте їхні інтереси та схильності, спираючись на рівень розвитку їхніх здібностей, і нехай вони обирають ту професію, що найбільше підходить їм.

4.Якщо ви радите дитині оволодіти тією чи іншою професією, то повинні бути впевнені, що цей фах найбільш підходящий для неї, не є шкідливою для її  здоров'я.

5.Обрана професія повинна бути актуальною на ринку праці та виправдати очікування щодо рівня заробітної плати.

6. Якщо у вас виникають труднощі, звертайтеся в службу зайнятості. Вам завжди нададуть кваліфіковану пораду та допоможуть у питаннях професійного визначення.