Презентація "Фізика в прислів'ях"

Фізика в прислів’ях Підготувала Дідик ірина Павлівна

Наші предки не знали слова “фізика”, але серед різних небезпек їм необхідно було виживати, боротися з силами природи, відкривати та підкорювати нове, часто незрозуміле, просто потрібно було жити, а значить “розуміти” природу, а саме те середовище, в якому вони перебували. Звернемося до скарбів усної народної творчості, які визначають спостережливість людини, її здатність до спостереження й узагальнення. Протягом багатьох століть прислів’я, приказки, а також загадки виявляли здатність  народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони життя, явищ природи, побуту, і в результаті ставали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин між людиною та навколишньою дійсністю. Багато явищ природи залишалися для людини нез’ясованими, таємничими. Але багато чого люди навчилися пояснювати спостерігаючи та співставляючи. Прислів’я та приказки є енциклопедією народного життя. у них народ знаходив відповіді на всі випадки буття.

{616 DA210-FB5 B-4158-B5 E0-FEB733 F419 BA}Час Швидківсть Вага. Густина. Тиск. Дифузія. Оптика. Тертя. Звукові явища. Робота

1. Час дорожчий золота.2. Час не дрімає.3. Час розум дає.4. Усьому свій час.5. Дурень часу не знає.6. Пройдисвіт часом не дорожить.7. Час не повернеш.8. Час – не кінь – не підженеш, та й не зупиниш.9. До пори і відра воду носять.10. До пори і глечик по воду ходить.11. До пори біля нори, а в пору –  і в нору.12. До пори, до часу не п’ють холодного квасу.13. Багато води утекло з того часу.14. Дороге те, що робиться вчасно.15. Дорога ложка до обіду.16. З плином часу все з рук сходе.17. Кожному овочу свій час.18. Що нині утече, то завтра не зловиш.19. Що робиться вчасно, те родиться рясно.

1. Вітер в полі не догнати.2. Зник, як вітром здуло.3. Мчить, мов вітер.4. Відрами вітру не зміряти.5. Швидка, як блискавка.6. Така бистра, як черепаха.7. Біжить, як слон.8. Бистрий, як куля.9. Баба з печі падає – сімдесят сім думок передумає.10. Їхав зі Жмеринки в Київ, сім пудів хліба виїв.11. Равлик то йде, та коли ж то буде.12. Правду подіти ніде, ніби волами їде.13. Біжи, щоб одна нога- тут, друга там.14. Тебе тільки за смертю посилати.15. Як буду помирати – знатиму, кого за смертю посилатиму.16. Волом зайця не догнати.

1. Що важче: кілограм пір’я чи кілограм заліза?2. Опустив вуха, як лопух на дощ.3. Гас водою не розбавиш.4. Олію з водою не погодиш.5. Правда, як олива, наверх виходить.6. Правда, як олія, скрізь наверх спливає.7. Вийде правда наверх, як масло з води.8. Коли золото випливає, правда потопає.9. Вари не вари, а масло зверху.

Комар тоненький носик має, але боляче кусає. Ящірки маленькі, та зуби гостренькі. Кібчик – птичка невеличка, та пазурі гострі. Мала пташка, та дзьобик болючий. Маленька муха, а боляче кусає. Відійди їжак – на тобі поганий піджак.Їжака без рукавиць не вдержиш. Голими руками їжака не візьмеш. Вертиться, як на їжака сів. Голим задом їжака не вб’єш. На мені покатаються, як на їжаку.Їжаку для того й щетина дана, щоб собаки не кусали.Їжак і ведмедя з барлоги виживе. Рак не дурак, як укусить – буде знак.

Вода з водою — не гора з горою: зливається. Кожен цвіт має свій запах. Не кожне зілля пахне. На болоті все гнилим пахне. Ворона за сім миль стерво чує. Не розплакавіпись, цибулі не почистиш. Мабуть, добра цибуля, якщо такі добрі сльози. Ну і хрін — сльози, як дзвін. Так надухалась, що на все село розвонялась. Бочка меду, та капля дьогтю.І ложкою дьогтю можна бочку меду зіпсувать. Дим з чадом зійшовся. Ведмідь у лісі броде, хоч погано баче, та мед находе. Лис як не побаче, то нанюхає. Стара лисиця нюхом прокормиться.

І сонце не рівно світить. Який не був пеньок, та все ж за ним тіньок.І найтонший волос свою тінь кидає.’Від своєї тіні не сховаєшся. З кривого дерева крива й тінь. У кривому дзеркалі і рот на боці. Не все те золото, що блищить. Подивись на себе в дзеркало. У темноті і гнилушки світять. І гнилий пень може світло дати. Поночі всі корови чорночі. Уночі всі коти чорні. Уночі всі коти бурі, а корови сірі. Уночі всі коні вороні.

Коса любить брусок і сала кусок. Підвода заспівала, бо давно дьогтю не знала. Де скрипить, там мажуть. Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.І колеса треба мастити, щоб добре їхали. Немащені колеса скриплять. Де не мажуть, там рипить. Змазуй підводу Клим, якщо зібрався в млин. Хто шмарує, той добре їде, не гальмує. Без мастила нема діла. Не кінь везе, а дорога. Баба з воза – кобилі легше. Хоч масти сани, хоч не масти, а без снігу не поїдеш. Чекай зими, щоб їхати саньми.

Що лин, що щупак, не балакають ніяк.І риба  співала б, коли б голос мала. Німий, як риба. Глухий, як пень; німий, як риба. Мовчазний, як карась. Коли рак свисне, то і риба заговорить. В пустій бочці звуку більше. Бубонить, як у бочку дме. Порожня бочка гудить, а повна мовчить. Повна бочка мовчить, а порожня кричить. Говорить, як з бочки. Закричав, мов у трубу. Зітхав, як ковальський міх. Сказав, як у дзвін ударив.

Біда, коли на дорогу кобила худа. Вівса шкапа з’їла, так і віз побила. Не кінь тягне віз, а овес. Бистрий кінь скоро втомлюється. Його натощак не обійдеш. Для коня не батіг купляй, а овес. Залий в бак бензину, щоб не пхати машину. Кому що, а мельнику вітер. Не тоді до млина, як вітру нема. Без води млин не меле. Вода і землю риє і камінь довбе. Крапля по краплі води як упаде, то і в камені дірка буде. Вода і млин лама. Вода шлях знайде.