«Можна впевнено сказати, що неможливо знайти на землі людей більш сміливих, які б так мало піклувались про своє життя і так мало боялись б смерті»Турецький літописець Наїма так зауважив про запорізьких козаків.
АРТЕЛЕРІЯ КОЗАКІВПідготувала вчитель історіїЗОШ І – ІІІ ступенів с. Оглядів. Паньків Василина Петрівна
Номер слайду 2
Турецький літописець Наїма так зауважив про запорізьких козаків«Можна впевнено сказати, що неможливо знайти на землі людей більш сміливих, які б так мало піклувались про своє життя і так мало боялись б смерті»
Номер слайду 3
Запорожці також були великими майстрами артилерійської справи. Український літописець Самійло Величко писав « На Січі було завжди 50 гармат. А український історик А. Скальковський повідомляє, що жодний запорізький кінний загін не виступав у похід без артилерії.
Номер слайду 4
Номер слайду 5
Аритилерію козаки шанували і берегли у Військовій СкарбниціАртилерія була дуже дорогою зброєю, тому на Січі зайві гармати зберігалися у ВІЙСЬКОВІЙ СКАРБНИЦІ в потаємному місці нарівні з коштовностями.
Номер слайду 6
Козацтво дуже цінувало свою гармату, вона вважалася одним із військових «клейнодів» (знаків влади). Уперше на українській землі гармати з’явилися у Львові — у 1468 р. тут постала ливарня. А з кінця XVI ст. Львів стає центром виробництва гармат для всієї України.
Номер слайду 7
Гармата середнього калібру коштувала стільки, скільки коштувало стадо з 442 корів. Постріл же такої гармати коштував 9 корів.
Номер слайду 8
Стріляли гармати чавунними та залізними ядрами, гранатами, запалювальними снарядами, картеччю й зарядами в торбинах, наповнених порохом і кулями.
Номер слайду 9
Козаки вміли виготовляти великі і малі гармати. Часто вони захоплювали гармати у ворогів, або замовляли їх виготовлення у різних іноземних майстрів. Козаки дуже цінували артилерію, вони вважали, що правильно організована артилерійська підготовка та оборона можуть стати головними факторами успіху в битвах. Артилерія поділялася на генеральну, полкову, сотенну. При гетьмані було ЗО, у кожному полку по 5-6 гармат. Крім того, значна частина козацької артилерії стояла у фортецях.
Номер слайду 10
Арматою керував генеральний обозний з гарматною старшиною — осавулом, писарем і хорунжим. Численною була обслуга: пушкарі, гармаші, шипошники, довбиші; ремісники — столярі, стельмахи, слюсарі, римарі, ковалі, шевці; стадники, скотарі, цирюльник, коновали. Для охорони Генеральної артилерії козацького війська призначався загін у кількасот козаків.
Номер слайду 11
Козаки віддавали перевагу легким гарматам, які дозволяли вільне маневрування під час бою. Гармата була незамінною за навального козацького наступу. Гармати Запорізького Війська були переважно середнього та малого калібру
Номер слайду 12
Нищівного удару українській арматі завдав російський цар Петро І. У 1709 р. він реквізував значну її частину й позабирав гармати з усіх полкових міст. Після зруйнування Січі в 1775 р. царськими військами запорозькі гармати були вивезені до Петербурга.
Номер слайду 13
Козаки завжди дружили з передовими технологіями. Морський флот, підводні човни, торпеди, реактивна зброя, «вогненні колеса», мобільна артилерія на возах. У багатьох напрямках козаки на ціле століття випереджали Європу. При цьому і «чужого научались»