Презентація "Форми мови"

Форми існування мови (загальнонародна мова, літературна мова, просторіччя, діалект, професійні різновиди, жаргон, арго)

Бува, дехто плутає розмовну мову з мовою загальнолітературною,які гарно сусідяться, але живуть кожна за своїми законами й нормами. Розмовна — це так би мовити, базар, де можна почути й солоне слівце,а літературна — то вже ніби театр, де заведено добирати виразів. Літературна мова часто послуговується надбанням розмовної,але вельми ощадливо і то здебільшого в прямій мові героїв твору. П. Федотюк

Загальнонаціональна (загальнонародна) мова. Територіальні діалекти — мовлення, поширене на певній територіїСоціальні діалекти — мовлення, притаманне окремим соціальним групам. Літературна мова. Північне наріччя. Професіоналізми. Південно-східне наріччя. Жаргонізми. Південно-західне наріччя. Арготизми

Літературна мова — це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: пресу, художню літературу, науку, освіту, побут тощо.

До ознак літературної мови належать: унормованість (наявність усталених норм), наддіалектність (літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує на всій території України; вона не містить діалектизмів), поліфункціональність (мова охоплює всі сфери комунікативної практики суспільства), уніфікованість (стандартність допомагає мові зберегти цілісність і єдність), стилістична диференціація (полягає в тому, що літературна мова має розгалужену стилістичну систему).

Літературна мова має усну та писемну форми. Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя, увібравши в себе деякі діалектні ознаки інших наріч. Зачинателем української літературної мови є І. П. Котляревський, адже саме він уперше використав народну мову полтавських говорів. Основоположником сучасної літературної мови вважають Т. Г. Шевченка. Він підніс мову на високий рівень словесно-художньої культури, заклав підвалини для розвитку наукового, публіцистичного та інших стилів.

Прочитайте. Визначте тему висловлювання. Яку роль відіграють діалекти у збагаченні літературної мови?1. Народна мова в своїй цілості — неоціненний скарб для збагачення мови літературної (І. Огієнко). 2. Діалекти — свідки історії народу (Г. Хабургаєв). 3. Мова — стовбур; наріччя (діалекти) — гілки; або: мова — річка, наріччя — притоки, які збагачують головний потік, але не становлять без нього самостійного значення (П. Кононенко). 4. Без народних говорів літературна мова пересихає, як річка без живлющих джерел (М. Никончук). 5. Усна розмовна мова народу — рухливий, постійно оновлюваний і здатний до самоочищення могутній потік, підґрунтя всіх інших мовних різновидів, у тім числі літературного (Л. Масенко).

Прочитайте речення. Знайдіть просторіччя, діалектизми, жаргонізми, професіоналізми та арготизми. Поміркуйте, для чого письменники вдаються до використання такої лексики?1. Прямую далі в топило, де завжди знаходять собі притулок зайці та лисиці (О. Сизоненко). 2. Не гомоніли ще тоді копри і терикони заростали зіллям, та день у день там зграйки дітвори шукали крихітні шматки вугілля (І. Савич). 3. Отаман став на демені в човні, коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, неначе гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив’язана до одного кінця мережі (І. Нечуй-Левицький). 4. Кажуть, німець безліч шпіонів наперед вислав і вони швендяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами (У. Самчук). 5. Розказував, як він попав раз на вечорниці... А там самі терпелюки та каравони (Г. Хоткевич). 6. Військові клейноди запорожців складалися з булави, бунчука, корогви, печаті й котлів, або литаврів (А. Кащенко).

Прочитайте текст. Дайте йому назву. Визначте професіоналізми. Млинарство на Україні відоме з давніх-давен. Будівництво млинів було вельми складною справою. Водостоки регулювали греблею. Для їх зведення потрібно було чимало рук. Млини зводили на певній відстані од гребель, і вода до них надходила спеціальними каналами. Для підвищення її рівня робили так звані настилові греблі, збагачуючи канави спереду в’язанками з лози, гілок дерев. Протоки ретельно оберігали від забруднення (В. Скуратівський).

Визначте функціонально-стилістичні особливості виділених слів.1. — Хочеш, запрошу тебе до себе, Ларисо,— сказав я.— Вип’ємо по чашечці кави і побачиш мій барліг.— А предки? — Предки на роботі (В. Шевчук). 2. Вона теж була по-святковому вбрана. У ясно-жовтому турпані, гаптованій всіма барвами веселки цурканці, новій запасці, позолочених постільцях (О. Проданюк). 3. Сидиш у повній викладці, в бронежилеті, в касці, розпеченій, як вогонь, і згадуєш. Хату свою згадуєш (А. Михайленко). 4. ... і хоч пан-брат був ще зовсім зелений, миттю сказав, що це, дідику, не термостат, це полетів храповик, ота гайка, що тримає шківметелика-охолоджувача (В. Шкляр). 5. Та ти не уявляєш, що це за робота. Та вже ксива чого варта, з нею ти ногою відчинятимеш двері міністра внутрішніх справ (В. Шкляр).