презентація "Формувальне оцінювання"

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Це оцінювання, яке допомагає учню "навчитися вчитися". Це коли учень має навчитися ставити конкретні цілі свого навчання, планувати, як їх досягти, вчитися самостійно знаходити та виправляти свої помилки, оцінювати свої успіхи та невдачі, планувати шлях від неуспіху до успіху.

В англійській мові є два слова, які позначають оцінювання: assessment та evaluation. Українською їх перекладають одним словом – оцінювання. Англійське assessment в українській трактують як оцінювання “формувальне”, “формативне”, “формуюче”, “формаційне”, “розвивальне”, “аналітичне” тощо. А слово evaluation перекладають як “традиційне”, “підсумкове” оцінювання.

Формувальне і підсумкове оцінювання підпорядковані різним цілям:формувальне оцінювання (assessment) має на меті підвищити якість;підсумкове оцінювання (evaluation) має на меті оцінити якість.

формувальне оцінювання (assessment): Обидва: Вимагають критеріїв. Застосовують засоби вимірюванняЄ доказовими. Підсумкове оцінювання: Оцінює процес Оцінює результат. Завжди є позитивним. Виносить оціночне судженняІндивідуалізоване. Застосовується відповідно до стандартівЄ ціннісним. Показує недоліки. Дає зворотний зв’язок

Формувальне оцінювання (assessment) здійснюється під час навчального процесу, підсумкове (evaluation) – по його завершенні. Формувальне оцінювання. Підсумкове оцінювання. Перевіряє, як триває навчання. Перевіряє, що було вивчено. Діагностувальне: ідентифікує сфери, де необхідне покращення. Оціночне: вимірює досягнення певного рівняІдентифікує недоліки і покращує навчання. Судить про якість. Здійснюється під час навчального процесу. Відбувається в кінці навчального процесу. Допомагає учням вчитися один в одного. Змушує учнів конкурувати між собою

Звісно, формувальне оцінювання передбачає діагностику прогалин чи недосягнутих результатів, але в звіті чи листі, в спілкуванні з дитиною чи її батьками це має відображатися винятково позитивними характеристиками: замість “не знає” чи “не вміє” потрібно писати “потребує додаткової роботи”, “варто приділити увагу”, “потенціал для зростання полягає в…” тощо.

Чим формувальне оцінювання відрізняється від поточного?Не варто їх розділяти. Формувальне оцінювання і є поточною щоденною роботою. Різниця полягає лише у підході. У традиційному оцінюванні оцінку ставлять не за те, як учень навчився, а за те, скільки виконав завдань без помилок. У формувальному ставлення до помилок особливе. Учнів навчають, що бачити власні помилки – це прекрасно. Тому що це перший крок до їхнього подолання. Окремо учнів вчать стратегіям пошуку та виправлення власних помилок. Таке оцінювання – не про контроль, а про частину навчання. А як же контроль? Він також є – під час підсумкового оцінювання. Учні мають усвідомлювати, що коли вони вчаться, можуть пробувати різні шляхи, експериментувати, помилятися. Але все це для того, щоб якнайкраще опанувати знання та уміння. І під час підсумкового оцінювання (спочатку тематичного, потім семестрового та річного) вони мають продемонструвати результат навчання. 

У чому цінність формувального оцінювання?У формувальному оцінюванні учні постійно вчаться оцінювати себе самостійно, що формує відповідальність. Учні виконують тестове завдання, перевіряють його за наданим вчителем еталоном, а потім ставлять собі оцінку за тією шкалою, яка застосовується у класі (це можуть бути і звичайні оцінки, і описові характеристики, і певні позначки). Щоб навчати учня оцінювати себе правильно, вчитель надає власну оцінку. Якщо вони не співпадають, педагог пояснює, що вплинуло на таку оцінку. Окрім цього, учні в парах оцінюють один одного, це ж можна практикувати в роботі в групі. Щоб це дійсно навчало учнів оцінювати, а не вішати "ярлики", – педагог дає критерії. Наприклад, для оцінювання виступів інших груп можуть бути такі: "Чи відповідав виступ темі?", "Чи була у виступі нова інформація, яку група знайшла самостійно?", "Чи вдалося групі зацікавити матеріалом інших?". Оцінювання за таким форматом може бути за шкалою "так/ні", або "цілком/не повністю/ні", або іншою шкалою, про яку домовляться учитель та учні.

Вчитель не карає негативною оцінкою за неправильні відповіді чи невірно виконані завдання. Суть формувального оцінювання – дати учневі зворотний зв’язок та можливість відрефлексувати, чому не вдалось виконати завдання, що потрібно надолужити. При такому оцінюванні вчителеві рекомендують залишати коментарі для учня, перевіряючи виконане завдання, так даючи зворотній зв’язок – над чим попрацювати, чому учень припускається помилки, де хиба у логіці розв’язання задачі тощо.

Принцип 3 компліменти + 1 критика. Добре, якщо вчитель зможе дотримуватися принципу «3 компліменти + 1 критика». Тоді це сприятиме позитивній поведінці. Якщо ж буде 2 компліменти + 1 критика — можна сподіватися на нейтральну поведінку учня. А ось 1 комплімент та 1 критика дають у сумі негативний учнівський фідбек. Також обов’язково запитайте в учнів, чи зрозумілий їм ваш зворотний зв’язок. Чи вони розуміють, що потрібно зробити для вдосконалення своєї роботи. Важливий момент: для успішного навчання діти мають брати відповідальність на себе. Це можливо, якщо вони знають свою мету та шляхи її досягнення, а також мають конструктивну підтримку від інших. Важливо! Описовий зворотний зв’язок краще не поєднувати з балами. Коли учні одночасно отримують оцінку в балах та описовий зворотний зв’язок, вони, зазвичай, зосереджуються на оцінці. А користь від описового зворотного зв’язку втрачається.

Формувальне оцінювання в школі навчає змагатися учня із самим собою, намагаючись стати сьогодні краще, ніж учора. Щоб навчити цього учнів, вчитель має ставити чіткі цілі, яких треба досягти у вивченні кожної теми та постійно оцінювати, чи вдалось заплановане. Наприклад, вивчаючи задачі на рух, учні ставлять цілі: навчитися схематично зображувати умову задачі, застосовувати формулу знаходження відстані у різних умовах, складати план розв'язання задачі на рух, виконувати послідовність дій, самостійно складати зворотні задачі на рух. Ці цілі можна записати у чек-лист і звертатися до нього після кожного уроку. 

Техніки формувального оцінювання:  “лінійка успіху”  сигнальні картки  мовні підказки  сигнали рукою  “світлофор”  “вимірювання температури”  оціночні листки  рефлексія

Техніка «Сигнали рукою». Учитель зупиняє пояснення і просить учнів показувати йому сигнали рукою, які свідчать про розуміння або нерозуміння матеріалу. Для цього вчитель заздалегідь домовляється з учнями про ці сигнали: Я розумію __________ і можу пояснити (великий палець руки спрямований вгору). Я все ще не розумію _________ (великий палець руки спрямований в бік). Я не зовсім впевнений в _______________ (помахати рукою). Подивившись на сигнали, учитель пропонує деяким учням висловитися:тим, хто не зрозумів, задає питання: «Що саме вам незрозуміло?»;слово надається тим, хто не дуже впевнений у правильності відповіді;слово надається тим, хто все зрозумів. Учитель задає уточнюючі питання: «Що саме ви зрозуміли?», при цьому обов’язково пропонується вислухати кілька відповідей. За підсумками отриманих відповідей учитель приймає рішення або про повторне вивчення, закріплення теми, або про продовження вивчення теми. У разі повторного пояснення, закріплення теми вчитель повинен використовувати ще одну перевірочну міні-роботу. Даний крок важливий для того, щоб зрозуміти, чи відбуваються зміни в розумінні теми в учнів, які відчувають проблеми, і визначити свої кроки по подальшій роботі.

Техніка «Формувальне опитування» – це форма перевірки знань учнів, коли педагог задає додаткові уточнюючі питання, що дозволяють дитині проаналізувати, узагальнити, зробити висновки з пройденого матеріалу. Наприклад: Як _________ схожі або відрізняються від ________?Що неправильно в ___________________________________?Який висновок ти можеш зробити _______________?Що ти пропонуєш зробити ___________________?Які критерії ти б використовував для оцінки ___________________________________? і т.д.

Техніка «Перевірка помилковості розуміння» полягає в тому, що педагог навмисно дає учням типові помилкові поняття або передбачувані помилкові судження, а потім просить учнів висловити свою згоду або незгоду зі сказаним і пояснити свою точку зору. При цьому можна використовувати звичайну дошку, проговорювати ці судження усно, використовувати створену заздалегідь онлайнову спільну дошку, спільний документ чи презентацію, онлайнові картки тощо.

Техніка «Трихвилинна пауза». Педагог надає учням можливість обміркувати поняття, ідеї заняття, зв’язати з попереднім матеріалом, знаннями і досвідом, а також з’ясувати незрозумілі моменти. Я змінив своє ставлення до …Я дізнався більше про …Я здивувався тому, що …Я відчув …Я ставився …

«Тижневі звіти» дозволяє забезпечувати швидкий зворотний зв’язок, за допомогою якого учні повідомляють, чого вони навчилися за тиждень і які труднощі у них виникли. «Тижневі звіти» – це опитувальні листи, які учні заповнюють один раз на тиждень, відповідаючи на 3 питання:-Чому я навчився за цей тиждень?-Які питання залишилися для мене незрозумілими?-Які питання я поставив би учням, якби я був учителем, щоб перевірити, чи зрозуміли вони матеріал?

Прийом «експертна оцінка» для відслідковування прогресу. Експертна оцінка — цікавий спосіб відслідкувати учнівський прогрес. Експертами можуть бути учні, якщо попередньо опрацювали новий матеріал. Звісно ж, це можуть бути реальні експерти — вчителі, батьки, запрошені спікери (у класі чи онлайн). Під час «експертної оцінки» можемо використовувати онлайн-дошку Padlet. Отже, одні учні виставлятимуть на дошці виконані завдання, інші коментуватимуть роботи з точки зору експерта. Для цього використайте прийом «3,2,1». Маєте попросити експерта занотувати три позитивні моменти, які сподобались у роботі. Потім — два уточнювальні запитання автору роботи, а в кінці — одну рекомендацію від себе. Саме такий процес конструктивної критики навчить дітей оцінювати одне одного правильно, а не просто симпатизувати чи критикувати. Зауважте, інструкція до завдання «Експертна оцінка» має бути чітка. Обирайте критерій — дизайн, мовне оформлення. І вже на основі цих критеріїв експерти коментуватимуть роботи.

Вчителям потрібно чітко визначити цілі та критерії, за якими вони оцінюватимуть учнів (критерії бажано розробляти з учнями). Вчитель на початку навчального року розробляє та озвучує учням і батькам чіткі очікувані результати опанування предмету. А учні мають отримати чекліст, за допомогою якого можуть перевірити, чи зробили вони всі кроки для виконання завдання на найвищому рівні. ЯК ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВПРОВАДЖУВАТИ НА ПРАКТИЦІ

2. Далі вчителі мають навчитися визначати особисті потреби учнів - зрозуміти, на якому рівні перебувають зараз ваші учні в опануванні теми чи формуванні навички (наприклад:за допомогою мозкових штурмів, таблиць, цифрових інструментів Classtime чи звичайної Google-форми. Найпростіший інструмент — Learning. Apps, призначений саме для формувального оцінювання)3. Наступний етап — спостереження. Педагог спостерігає за процесом навчання та «маркує» попередній результат — наприклад, ставить «плюсики» певного кольору, що сигналізують учню: «Ти досягнув цього етапу і йдеш далі».

При формувальному оцінюванні вчитель постійно ставить учням запитання, щоб зрозуміти, наскільки правильно та повно вони розуміють матеріал. За необхідності зупиняється, пояснюючи ще раз. Надаючи учням постійну підтримку, педагог формує в учнів упевненість, що вони обов'язково впораються з новим матеріалом. Але це не просто підбадьорювання – це підказки, що зробити, щоб наступного разу вдалося краще. 4. Наступний етап — перевірка розуміння, сприйняття та відтворення учнями інформації (самооцінювання та взаємооцінювання, рефлексія, діагностичні роботи, опитування).5. Корекція виконаної роботи (переважно індивідуально). Докази розуміння та формування навичок учнями: портфоліо, оцінювання кінцевих продуктів роботи.

1. Робота вчителя– розкрити потенціал кожної дитини.2. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх. 3. Мета формувального оцінювання - корегувати діяльність учителя та учня для покращання результатів навчання.4. Впровадження формувального оцінювання потребуєВИСНОВКИ