Презентація "Формування ключових компетентностей та прийоми розвитку критичного мислення на уроках біології"

Світ дуже швидко змінюється, тому треба: Вміти орієнтуватися у великому потоці інформації та знаходити необхідне; Вміти осмислити, впорядкувати та використати (застосувати) отриману інформацію. Наше завдання, як педагогів, полягає в тому, щоб дати дітям навички й вміння мислити критично для вирішення проблем і прийняття рішень.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ У зв'язку з упровадженням у навчально-виховний процес школи інноваційних технологій змінилися й освітні цілі, що в значній мірі тепер спрямовані на формування й розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку, збору, аналізу та представлення інформації; виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві.

«Розвиток пізнавальної активності шляхом впровадження інноваційних технологій» У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти: шляхи розвитку компетентностей учнів Один із шляхів реалізації цього завдання- урок-пошук Перший поштовх – грунтовне вивчення методичної літератури по інноваціям Вивчення досвіду учителів-новаторів України Джерела формування проблеми

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ Формування вмінь учнів установлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого, як унікальної частини біосфери. Оволодіння вміннями самостійного вивчення основних біологічних понять, законів, біологічних закономірностей; уміннями спостерігати, досліджувати й пояснювати явища природи. Використання теоретичних знань з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, сільське господарство, біотехнологія, педагогіка). Розвиток розумових здібностей та якостей особистості (теоретичного стилю мислення, пізнавального інтересу, уяви, уваги, пам’яті), прагнення до самоосвіти. Формування емоційно-цілісного ставлення до природи, до себе, до людей.

УЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ СПІВПРАЦЯ, СПІВТВОРЧІСТЬ УРОКИ ТВОРЧОСТІ ПОЗАКЛАСНА РОБОТА Рефлексія та мотивація навчальної діяльності Фронтальні методи: “Мозковий штурм” “Мікрофон” “Так-ні” “Ланцюжок” “Навчаючи – вчуся” Урок – подорож Урок – вірш Урок – казка Урок – гра Урок – милування Урок - дослід Кооперативні методи : Робота в парах Робота в групах Груповий діалог Групові змагання Критичне мислення - вміле відповідальне мислення, що дає людині можливість формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: Грунтується на критеріях. Є таким, що самокоригується. Апелює до контексту.

Мета І фази (актуалізація) Мета ІІ фази (усвідомлення змісту) Мета ІІІ фази (рефлексія) Оживити наявні знання. Порівняти очікування учнів з тим, що вивчається. Узагальнити основні ідеї. Оцінити рівень знань. Виявити основні моменти. Обмінятися думками. Визначити мету навчання. Зробити узагальнення і висновки. Виявити особисте ставлення. Зосередити увагу на темі. Поєднати зміст матеріалу з особистим досвідом учнів. Перевірити ці ідеї на практиці. Представити контекст для розуміння нового матеріалу. Поставити проблемне питання. Оцінити процес навчання.

СТВОРЕННЯ POWER POINT ПРЕЗЕНТАЦІЙ РОБОТА З НАУКОВО- ПОПУЛЯРНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ ВПРАВИ НА РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПОШУКОВА РОБОТА У МЕРЕЖІ INTERNET “МОЗКОВИЙ ШТУРМ” ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ У ВІРТУАЛЬНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ ЗАСТОСУВАННЯ інтерактивних форм і методів роботи НА УРОКАХ

В.О.Сухомлинського: ,,Кожна дитина народжується із зернятком в руці, тільки треба знайти те поле, де це зерно може прорости” Вправа,,Очікування”. Надпишіть ваші очікування на моделях – дрібних кришталиків. Якщо вони здійсняться, ми отримаємо блиск кришталя.

Метод «Кросенс» сприяє формуванню креативності, співпраці, критичного мислення учнів. Слово "кроссенс" означає "перетин смислів". Цей метод розроблений Сергієм Федіним - письменником, педагогом. Він являє собою стандартне поле з дев'яти квадратиків, в яких розміщені зображення. Дев'ять зображень розставлені таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна - об'єднує за змістом відразу декілька. Читати кросенс потрібно за годинниковою стрілкою і закінчувати на центральному 5 квадраті. Таким чином виходить ланцюжок, загорнутий «равликом». Пояснювати кросен можна як з першої, так і з будь-якої картинки. Застосування кросенса на уроці доцільне: -         при вивченні нового матеріалу; -         при закріпленні та узагальненні вивченого матеріалу; -         як творче домашнє завдання. Алгоритм складання кросенса: 1) визначити тематику, загальну ідею; 2) пошук і підбір зображень, що ілюструють елементи; 3) виділити 9 елементів - зображень, що мають відношення до ідеї, теми; 4) знайти зв'язок між елементами, визначити послідовність; 5) сконцентрувати сенс в одному елементі (5 - й квадрат); 6) виділити відмінні риси, особливості кожного елемента.

-це виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка включають ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину.

класичний кластер ; кластер-образ (відображення інформації через ключовий образ-малюнок); предметний кластер ; паперовий кластер; мультимедійний кластер з візуальними, аудіо та відео ефектами (групування інформації в окремі слайди).

Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси. Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які накладають одне на одне пропорційно до збігу відмінностей, виявлених у процесі обговорення.

Спільні риси

Постер  - художньо-наукове оформлення плаката з метою кращого засвоєння навчального матеріалу.

Голова — проблема чи питання, які вирішують, тема, яку аналізують. Верхні кісточки – на них фіксуються основні поняття теми, причини, що призвели до порушеної проблеми. Нижні кісточки – факти, що підтверджують наявність сформульованих причин, або сутність понять, названих на схемі. Хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки, узагальнення

Специфіка предметів природничого циклу усвідомлюється учнями завдяки розгляду матеріалу у тісному поєднанні з природою, розуміння людиною свого місця в органічному світі. Таким чином, оволодіння основами хімії та біології розвиває в учнів науковий світогляд, виховує шанобливе ставлення до природи,формує компетентного випускника, творчої особистості Висновок