Презентація «Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання»

«Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання» Засідання педагогічної ради 22.01.2018 р.

«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію» Конфуцій

Випускник школи має володіти певними якостями, вміннями: бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;  • критично мислити;  • використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем;  • генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;  • володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;  • вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;  • уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;  • бережливо ставитись до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності;  • бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

У значної частини нашої молоді, яка закінчує школу, спостерігаються: несформованість активної громадської позиції, політичного мислення й політичної культури; низький рівень життєвої компетентності, використання знань як інструменту розв'язання життєвих проблем, аналізу нестандартних ситуацій.

Компетентність — це підхід до знання як інструменту розв'язання життєвих проблем, прийняття ефективних рішень у різних сферах життєдіяльності людини

Компетентність саморозвитку і самоосвіти  1. Формування загальнонавчальних вмінь учнів як основи самоосвітньої діяльності.  2. Стимулювання пізнавального інтересу учнів. 3. Практикування диференційованих домашніх завдань та прийомів випереджального навчання. 4. Залучення дітей до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах. 5. Проведення розвивально-пізнавальних ігор. 6. Залучення дітей до гурткової роботи. 7. Складання та реалізація програми самоосвітньої діяльності учня.

Національна доктрина розвитку освіти Вказує на формування у підростаючого покоління «сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей і навичок самостійного і наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості»

Сучасний випускник загальноосвітньої школи повинен бути здатний до самоосвіти; спроможний до самостійного розв'язання власних та глобальних проблем; здібний до творчості, саморозвитку та самореалізації, розширення кругозору, пошуку нових знань, розвитку умінь самостійного здобуття інформації.

Формування самоосвітньої компетентності учнів вимагає час і він ставить перед нами такі задачі: - створення  оптимальних  умов для виявлення пізнавальної активності учнів; - формування потреби навчатися протягом усього життя; - сприяння формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за допомогою різних джерел інформації.

Самоосвіта — цілеспрямована, вільна та самостійна пізнавальна діяльність, спрямована на задоволення інтересів, потреб людини в пізнаванні оточуючого світу; складний вид систематичної пізнавальної діяльності, під час якої людина сама ставить перед собою пізнавальні цілі й завдання, визначає шляхи їх досягнення, контролює хід самостійної роботи щодо набуття знань і сама оцінює їх результати.

Основою самоосвіти є: Глибокі знання, які використовуються як фундамент самостійної діяльності. Мотиви, які активізують особистість до самоосвіти. Навички самостійного оволодіння знаннями (читання, слухання, спостереження). Операції розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння). • Вибір джерел пізнання форм самоосвіти.

Модель управління самоосвітою учнів Перший етап – етап планування, на якому учні обирають форми й засоби самоосвіти. Другий етап – етап організації, на якому учні в залежності від обраної ними форми та засобів самоосвіти здійснюють кроки до її реалізації.

Третій етап – пошук інформації. На цьому етапі дуже важливо, щоб учень мав здатність до самоорганізації, вмів мобілізувати себе, раціонально використовувати час, сили, засоби. Четвертий етап - етап реалізації, на якому  учні безпосередньо працюють з джерелом інформації. П’ятий етап – аналізу, під час якого здійснюється контроль за результатами роботи.

Характер навчального процесу впливає на кінцевий його результат — рівень набутих знань, умінь, навичок, досвіду

Цілепокладання та цілеспрямованість — це:   здатність свідомо ставити мету й досягати її;   уміння проявляти інтелектуальні й вольові зусилля для досягнення мети.

Самоосвітня компетентність учнів складається з таких компонентів, як: розуміння власних потреб на підставі самоаналізу, самопізнання;  • уміння розв'язувати проблеми на основі отриманих самостійно знань;  • організація власних прийомів самонавчання;  • упорядкування власних знань, знаходження зв'язків між ними;  • критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблення власної позиції при набутті певних знань;  • використання для отриманої інформації різноманітних баз даних, джерел інформації;  • уміння долати труднощі, невпевненість;

адекватне оцінювання значення набутих знань у власній діяльності;  • представлення, обгрунтування та захист отриманого результату;  • уміння співпрацювати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;  • прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;  • уміння розробляти та виконувати програми самоосвіти з урахуванням власних потреб і потреб суспільства;  • уміння використовувати нові технології інформації та комунікації;  • знаходження нестандартних нових рішень на основі самостійно набутих знань;  • гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;  • постійний самоаналіз та самоконтроль за самоосвітньою діяльністю.

Анкета для учнів 8-11 класів Які уроки вам подобаються більше: традиційні чи інноваційні (тренінги, дискусії, рольові ігри, проекти, презентації, диспути тощо)?  На яких уроках в нашій школі впроваджуються інноваційні технології навчання? На яких уроках ви знайомитесь з цікавими фактами (поза підручником)? Які уроки проходять захоплююче і цікаво? На яких уроках вам пропонують виконати проект, дослідження, спостереження, експеримент, порівняння, творчу роботу тощо? Хто з вчителів вам допомагає шукати інформацію (пропонує авторів, посилання на інтернет-ресурси та ін..) Як часто і на яких уроках вам пропонують переглянути відеоролик, презентацію, віртуальну лабораторію, графічні зображення, художні стилі, уривки з творів тощо? Хто з вчителів вам пропонує взяти участь в онлайн-конкурсах, турнірах, вікторинах, вебінарах, курсах?

Викладання значною мірою – це мистецтво, яке закликає до таланту і творчості. Воно охоплює „репертуар” технічних прийомів, методик, умінь і навичок, які можна систематично вдосконалювати. Чудовий учитель, як і чудова музика – той, хто додає до свого „репертуару” творчість та натхнення.

Слід пам’ятати: із того, що ми вивчаємо, засвоюємо (пам’ятаємо) приблизно 10% того, що читали; 20% того, що чули; 30% того, що бачили; 50% того, що чули і бачили; 70% того, що самі говорили; 90% того, що ми говоримо, коли робимо справу.

5 % лекція 10 % читання 20 % аудіо-візуальні методи 30 % демонстрування 50 % гупові дискусії та обговорення 70 % дидактичні ігри 90 % навчання інших ПІРАМІДА СТУПЕНІВ ЗАСВОЄННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Використання інноваційних технологій в сучасних умовах розвитку освіти

“ТЕХНОЛОГІЯ” Чіткість Конкретність Діагностичність мети Алгоритмізованість та керованість процесу Незалежність від суб’єктивних чинників Гарантованість досягнення поставленої мети

“ІННОВАЦІЯ” (від гр. “оновлення”) Цілеспрямований процес Нововведення, новий підхід до процесу Результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних проблем

Інноваційні освітні технології Нестандартні уроки Інтерактивні технології Групова навчальна діяльність Проектна технологія Комп’ютерно-інформаційні технології

Відмінності між традиційним і інноваційним уроками Традиційний урок Інноваційний урок 1.Мотивація Зовнішня Внутрішня 2.Завдання Засвоїти певний обсяг знань, виробити вміння і навички щодо їх застосування Оволодіти соціально-культурним досвідом у контексті психосоціального зростання особистості 3. Уміння Пізнавальні Пізнавальні, діяльнісні, комунікативні Учитель «Джерело знань» - передача учневі предметних знань інформаційно-пояснювальним методом Організатор, консультант – організовує пошук вирішення навчальних завдань через діалог, рольову гру, рефлексію тощо. Стиль спілкування Авторитарний Демократичний Учень Виконавець вимог педагога, навчальну роботу не аналізує, не визначає способів досягнення результатів Рівноправний партнер учителя, бере участь у визначенні нових навчальних завдань, аналізує навчальну діяльність Діяльність Переважає монологічний стиль спілкування, навчальна праця характеризується недостатньою самостійністю Спільна творча діяльність, самостійна пошукова активність, постійне співробітництво з усіма учасниками освітнього процесу, розширення поля внутрішньої свободи та самоактуалізації Потенціал Пов’язаний з інтенсивною, науково-орієнтованою навчальною діяльністю, розвиває переважно розумову сферу особистості Виявляється в особистісно зорієнтованій освітній діяльності учня. Розвиває психосоціальні здібності Контроль Здійснюють систематично як поточне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів Здійснюють невпинно за допомогою рефлексії і самоконтролю з використанням об’єктивних систем оцінювання: оцінювання здійснюється не лише за результатами, а й за способом його досягнення Домашнє завдання Має предметний характер, недиференційоване Використання різнорівневих, творчих, інтегрованих завдань

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ Урок із зміненим способом організації (лекції, захист ідей) Уроки із трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік) Уроки пов’язані із фантазією (урок-казка) Уроки із оригінальною організацією (урок-взаємонавчання) Уроки, що імітують певний вид діяльності ( урок-екскурсія) Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон) Уроки із ігровою змагальною основою (КВК, брейн-ринг) Уроки-аналогії з відомими формами діяльності (урок-диспут, урок-прес-конференція)

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ Технології кооперативного навчання Технології ситуативного моделювання Технології колективно- групові Дискусійні технології Робота в парах Змінювані трійки Карусель Акваріум Симуляційні ігри Рольові ігри Судові слухання Мікрофон Незакінчені речення Мозковий штурм Ажурна пилка Дерево рішень Метод ПРЕС Займи позицію Дебати Неперервна шкала думок

Технологія організації групової навчальної діяльності Це форма організації навчання в малих групах, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя та співпраці з учнями

ТИПИ ПРОЕКТІВ Інформаційні Практично- організаційні Пригодницько- ігрові Дослідницькі Творчі

КОМП’ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ Техніко-демонстраційні технології (урізноманітнення джерел інформації, унаочнення) Дидактичні технології (комп’ютер-тренажер, репетитор, асистент, засіб контролю знань учнів,і т.д.)

Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами, може привести їх до успіху і є справжній Майстер

Хороші вчителі створюють хороших учнів (М.Остроградський)