Франція. Коротка історична довідка. Французька Республіка. Форма правління. Президентсько-парламентська республіка. Президент. Двопалатний парламент. Кабінет міністрів (уряд)Офіційна назва держави. Глава держави. Законодавча влада. Виконавча влада. Герб ФранціїПрапор ФрпнціїКириченко В. А.
Кириченко В. А. Франція після Другої світової війнипадіння промислового виробництва;нестача продовольства, предметів широкого вжитку;гострий дефіцит вугілля та нафтопродуктів;зростання зовнішнього державного боргу;втрата зовнішніх ринків і капіталовкладень, скорочення експорту французьких товарів;посилення впливу лівих сил;втрата провідних позицій на міжнародній арені;посилення національно-визвольного руху у французьких колоніях. Проблеми післявоєнної країни
Після визволення у Франції склалася нова політична ситуація. Колишні політичні сили, які уособлювали Третю республіку, були скомпрометовані внаслідок їхньої капітуляції перед нацистами. На політичну арену вийшли нові суспільно-політичні об’єднання. Франція після Другої світової війни. Кириченко В. А. Мітинг французьких комуністів. Париж, 1944 р.
9 вересня 1944 р. генерал Шарль де Голль сформував коаліційний Тимчасовий уряд, до якого увійшли учасники Руху Опору. Вся повнота влади була фактично зосереджена в руках голови Тимчасового уряду. Тимчасовий режим. Кириченко В. А. Генерал Шарль де Голль, голова Тимчасового уряду Франції
Кириченко В. А. Тимчасовий режим. Діяльність Тимчасового урядувідновлення знищеного війною господарства;підтримування твердих цін на продукти харчування та товари першої необхідності;поступове підвищення життєвого рівня населення; націоналізація частини важливих галузей економіки;кримінальне покарання колабораціоністів та зрадників. Покарання для жінки, визнаної винною у зв'язках з окупантами. Париж, 1945 р.
Кириченко В. А. Четверта Республіка (1946 – 1958)Конституція Четвертої Республіки13 жовтня1946проголосила Францію парламентською республікою;перейменувала Французьку імперію у Французький союз;визначила державні органи влади та основи їх взаємодії;розширила перелік прав і свобод громадян;декларувала рівні права чоловіків і жінок у всіх сферах діяльності;визначила принципи державного регулювання економіки країни;встановила пріоритет демократичних і соціальних прав народу;у міжнародних відносинах проголосила відмову від загарбницьких воєн та насильницької колонізації.
Четвертій Республіці дістався надто складний економічний спадок. Знадобилися значні капіталовкладення для реанімації економіки. В умовах їх дефіциту уряд здійснював політику “програмування економічного розвитку”, яка передбачала планування діяльності підприємств, надання їм кредитів, податкових пільг, державних замовлень. Стосовно приватного капіталу програмування передбачало рекомендаційний характер. Кириченко В. А. Четверта Республіка (1946 – 1958)
Кириченко В. А. Економічне піднесення з кінця 40-х рр.капітал у Франції втратив риси лихварського і став вкладатися переважно у промисловість; структурна перебудова економіки з акцентом на нові галузі завдяки плану економічної допомоги з боку США, за яким країна отримала 12 млрд дол.; запровадження так званого “програмування економічного розвитку” за допомогою кредитів, пільгового оподаткування, державних замовлень. Четверта Республіка (1946 – 1958)чинники
Непомірним тягарем для Франції виявилися колоніальні війни, які вона вела з метою утримати під контролем свої імперські володіння. Найбільш затяжними з них виявилися війни в Індокитаї (1946-1954 pp.) та в Алжирі (1954-1962 pp.). Кириченко В. А. Солдати Іноземного легіону в АлжиріЧетверта Республіка (1946 – 1958)
Кириченко В. А. Четверта Республіка (1946 – 1958)за своїм статусом Алжир був не колонією, а заморським департаментом ФранціїАлжирська криза. Соціально-політичне становище Алжируз 9 млн населення Алжиру 1 млн складали французи, які володіли найкращими землями, фабриками та заводами. Алжирські французи у національно-визвольній війніактивно виступали проти національного суверенітету країни і вели боротьбу проти прибічників незалежностіУ 1954 р. в Алжирі почалася національно-визвольна війна проти Франціїза цих умов13 травня офіцери французької армії підняли заколот в Алжирі. Вони вимагали встановлення у Франції сильної влади і посилення боротьби з алжирськими повстанцями.
Кириченко В. А. Падіння Четвертої Республікиполітична нестабільність у країні наприкінці 50-х pp.;дискредитація парламенту;часта зміна урядів, нездатних вирішити назрілі соціально-економічні і політичні проблеми;політична криза та розкол суспільства, викликані подіями в Алжирі. Четверта Республіка (1946 – 1958)причини
Проміжний підсумок. Політична система Четвертої республіки в умовах гострих політичних суперечностей виявилася не в змозі знайти вирішення економічних, соціальних та інших проблем, що стояли перед Францією. Алжирська криза суттєво загострила внутріполітичну обстановку у країні і владні структури Франції пішли на ліквідацію Четвертої Республіки. Кириченко В. А.
Кириченко В. А. Становлення П’ятої Республіки. Конституція П’ятої Республіки4 жовтня1958проголосила Францію президентською республікою з широкими повноваженнями президента;визначила основи взаємодії парламенту та уряду;розширила права і повноваження виконавчої влади;розширила права населення колоній;підтвердила пріоритет демократичних і соціальних прав народу. Титульний аркуш конституції Франції 1958 р.
Кириченко В. А. П’ята Республіка (з 1958){0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}1958 - 1969 Шарль де Голль1969 - 1974 Жорж Помпіду1974-1981 Валері Жискар д'Естен1981-1995 Франсуа Міттеран1995 - 2007 Жак Ширак2007 - 2012 Ніколя Саркозі2012 - 2017 Франсуа Олландз 2017 Еммануель Макрон. Президенти ФранціїШарль. Де Голль. Жорж. Помпіду. ВалеріЖискард’Естен. Франсуа Міттеран. Жак. Ширак. Ніколя. СаркозіФрансуа. Олланд. Еммануель. Макрон
Кириченко В. А.“Режим особистої влади”Внутрішня політика Шарля де Голляпосилене втручання держави у сферу економіки і соціальних відносин;форсований розвиток промисловості і сільського господарства через структурну перебудову, економічну модернізацію та структурну реконструкцію найважливіших галузей;заохочення національних капіталовкладень в економіку;технічне переоснащення сільськогосподарського виробництва;підвищення конкурентоздатності промислового та сільськогосподарського виробництва;стабілізація фінансової системи;збалансована соціальна політика та посилення заходів соціальної підтримки населення;розвиток науки і культури;протидія “американізації” культури.
Кириченко В. А.“Режим особистої влади”Зовнішня політика Шарля де Голляпрагнення до відродження величі Франції та посилення її позицій на міжнародній арені;прагнення до зміцнення суверенітету країни та її самостійності при прийнятті зовнішньополітичних рішень;прагнення до послаблення впливу США у Європі;спротив перетворенню ЄЕС у наднаціональне об'єднання;вихід із військової структури НАТО;зближення з ФРН при послідовній не підтримці неофашистських і реваншистських тенденцій. Шарль де Голль в Києві.27 червня 1966 р.
Колоніалізм був однією з серйозних перешкод на шляху відновлення величі Франції. Розпад Французької колоніальної системи розпочався у 1960 р. наданням незалежності 14 африканським колоніям. У 1962 р. вона припинила своє існування. Кириченко В. А. Французька колоніальна система станом на 1959 р. Розпад Французької колоніальної імперії
У травні 1968 р. масові виступи студентів поклали початок гострій політичній кризі. 13 травня у країні поширюється загальний страйк, до якого за кілька днів приєдналося близько 10 млн осіб. Уряд був змушений піти на поступки: підвищення зарплати, збільшення тривалості відпусток, здійснення реформи освіти та ін. Влада і авторитет де Голля значно похитнулися. Наприкінці квітня 1969 р. він пішов у відставку. Кириченко В. А. Масові заворушення. Париж, травень 1968 р. Травневі події 1968 р.
Кириченко В. А. Чинники необхідності реформсоціально-політична криза 1968 – 1969 рр. та викликані нею економічні труднощіОздоровлення економіки. Зміст реформреформування фінансової політики (девальвація франка);заходи по відновленню рівноваги у сфері виробництва і споживання;режим жорсткої економії (обмеження обсягів внутрішнього споживання;посилення податкової політики;контроль над цінами;стимуляція внутрішніх інвестицій в економіку. Франція в останні десятиліття ХХ ст. Жорж Помпіду
Кириченко В. А. Основи реформаторської діяльностізаохочення активності монополій при одночасному розширенні державної системи соціального забезпечення. Створення “передового ліберального суспільства”Зміст реформ. Ліберальна модернізація, яку здійснював Жискар д’Естен в умовах світової економічної кризи, торкнулася усіх аспектів життя французького суспільства. Зміниався підхід і вектори економічної політики реалізовано ряд важливих реформ у соціальній сфері, у т.ч. в області моральності, позначилися нові підходи до культурної політики. Франція в останні десятиліття ХХ ст. Валері Жискар д’Естен
Кириченко В. А. Блок лівих сил при владіЗміст реформ. Франція в останні десятиліття ХХ ст. Франсуа Міттераннаціоналізація ряду великих банків і деяких промислових підприємств;децентралізація влади: більш широкі повноваження надавалися комунам, департаментам і регіонам;скасування контролю над цінами;зменшення податків для великих корпорацій;реформування соціальної сфери;прийнято низку законів про права трудящих, профспілок; збільшено мінімальну заробітну плату, пенсії та сімейні допомоги;підвищена увага питанням моральності особи і суспільства.
Кириченко В. А. Основи реформаторської діяльностінесприйняття як політичних принципів “жискарівців” (центристів), так і радикальних реформ лівих. Неоголісти при владіЗміст реформ денаціоналізація окремих промислових груп і банків; скорочення державного сектору економіки;обмеження державного регулювання промисловості;відпущення цін на продукти харчування та промислові товари;скороченя витрат на соціальні програми;збільшення прямих і непрямих податків; обов'язкові виплати до фондів соціального страхування. Франція в останні десятиліття ХХ ст. Жак Ширак
Кириченко В. А. Франція у ХХІ ст. Франція – одна з індустріально найрозвиненіших країн Європи і світу;в останні десятиліття в країні утвердилася соціально орієнтована модель економіки на принципах “держави загального благоденства”;важливою особливістю економіки Франції є значна частина державного сектора економіки;держава зберігає значний вплив у ключових галузях економіки, володіючи більшою частиною залізниць, енергосистем, повітряного транспорту, телекомунікацій;політика влади в економічній сфері полягає у прагненні поєднувати сучасні ринкові методи з втручанням влади (постійно зменшується) в економічні процеси;захист з боку держави соціальних інтересів трудящих. Особливості макроекономічної моделі країни на сучасному етапі
Кириченко В. А. Держава загального благоденства – концепція політичного ладу, за якого держава відіграє ключову роль у захисті й розвитку економічного й соціального благополуччя громадян на принципах рівності можливостей, справедливого розподілу багатства й суспільної відповідальності за тих, хто не може забезпечити собі мінімальні можливості достойного рівня життя. Франція у ХХІ ст.
Кириченко В. А. Франція у ХХІ ст.активізація радикальних (як правих, так і лівих) політичних сил у боротьбі за владу та прагненні відігравати ключову роль у політичному житті суспільства; у країні часто складається парадоксальна ситуація, коли президент країни і прем'єр-міністр представляють протиборчі політичні сили;традиційна стійка правоцентристська парламентська більшість та пропрезидентський склад уряду створюють політичні умови для подальшого поступального розвитку Франції. Особливості політичного життя країни на сучасному етапіЛідер ультраправих націоналістів Жан Марі Ле Пен з прихильниками під час виборчої кампанії 2002 р.
Основи реформ Макронареформа податкової системи: зниження податків на багатство, на бізнес, введення екологічного збору на продаж бензину;зниження державних витрат;реформування ринку праці;реформа пенсійної системи;реформування охорони здоров'я;Кириченко В. А. Наймолодший президент Франції
Його наміри далеко не всі зустрічають із захватом. Францією прокотилася хвиля акцій спротиву реформам. Внаслідок цього реформи якщо не зупинені, то, у крайньому разі, відкладені. До того ж, до структурних проблем Франції долучилася політична нестабільність. Кириченко В. А. Протестувальники на вулицях Парижа. Грудень 2019 р. Наймолодший президент Франції
Кириченко В. А. Франція у ХХІ ст.активна участь у європейських інтеграційних процесах;активне співробітництво з країнами НАТО та сприяння розширенню НАТО на Схід;миротворча діяльність у рамках програм ООН та НАТО;активна протидія американському впливу у європейських справах;розвиток партнерських відносин з новими європейськими країнами;посилення політичного та економічного впливу в Африці;зміцнення багатосторонніх зв'язків з країнами Азії. Зовнішньополітичні пріоритети Франції