Презентація " Фразеологізми і крилаті вислови :походження і значення"

Ф р а з е о л о г і з м и т а к р и л а т і в и с л о в и :ї х п о х о д ж е н н я і з н а ч е н н я Презентацію підготувала вчитель української мови і літератури Озірянської ЗОШ І – ІІ ст. Ковбасюк Тетяна Михайлівна

Ф р а з е о л о г і я. Фразеологізми, фразеологічні одиниці або фразеологічні звороти – це мовні одиниці, які складаються з кількох роздільно оформлених компонентів, які характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і , як і окремі слова, позначають поняття.

А н о т а ц і я. В матеріалах презентації детально подано аналіз джерел фразеології, етимологію , особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови. Матеріал може бути використаний на уроках української мови, факультативних заняттях, у гуртковій , позакласній роботі та при підготовці до ЗНО.

народна мова професійно-виробниче мовлення античного походження біблійного походження крилаті слова з літературних чи публіцистичних джерел. Д ж е р е л а в и н и к н е н н я ф р а з е о л о г і ч н и х о д и н и ц ь :

А в г і й о в і с т а й н і Авгійові стайні (вірніше — Авгійова обора) — в грецькій міфології обора царя Еліди Авгія , що мав багато худоби й не чистив обори від гною 30 років. Геракл очистив авгійову обору за один день, пустивши через неї воду двох рік — Алфею й Пенею. Вживається у значенні : надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

А х і л л е с о в а п ‘ я т а Ахіллесова п'ята — післягомерівський міф, переданий римським поетом Гігіном, про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його до священної ріки Стікс. Вона тримала сина за п'ятку, котрої не торкнулася вода, тому п'ятка залишилась єдиним вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса. Вживається у значенні: слабке, вразливе місце в людини.

Д а м о к л і в м е ч За давньогрецьким переказом сіракузький тиран Діонісій I запропонував на один день зайняти свій престол фавориту Дамоклу ,оскільки той вважав свого покровителя найщасливішою людиною у світі. Діонісій дав йому шанс скуштувати свого «щастя». Але під час бенкету Дамокл помітив над своєю головою гострий меч , підвішений на кінській волосині. Так Діонісій дав зрозуміти Дамоклу, що благополуччя — примарне. Вживається у значенні: постійна небезпека, що загрожує при позірному благополуччі.

К а н у т и в Л е т у У грецькій міфології Лета – ріка забуття в підземному царстві Аїди, з якої душі померлих пили воду і забували своє земне життя. Назва ріки стала символом забуття. Звідси виник вислів «канути в Лету» - назавжди зникнути, піти в непам̓ ять, забуття  

К р о к о д и л я ч і с л ь о з и Вислів ґрунтується на старовинному повір ̓ ї, начебто крокодил плаче перед тим, як з̓ їсти свою жертву. Вживається у значенні: лицемірні сльози, роблене співчуття.

К н и г а з а с і м о м а п е ч а т я м и Вислів походить з Біблії(Апокаліпсис 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитись на неї». Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.

Л а в р о в и й в і н о к (С п о ч и в а т и н а л а в р а х) Лавр – в античному світі дерево, посвячене Аполонові. Оскільки Аполон вважався богом – покровителем мистецтв , переможців на змаганнях (музичних, поетичних) нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово «лауреат»). Звичай цей зберігся до нашого часу. «Спочивати на лаврах» - заспокоїтися на досягнутому; «пожинати лаври» - прославлятися

Л і х т а р Д і о г е н а Письменник ІІІ ст.. н. е. Діоген Лаертський у творі «Життя, учення і думки знаменитих філософів» розповідає, що Грецький філософ Діоген із Сінопа ( ІVст. до н. е.) одного разу засвітив вдень ліхтаря і , ходячи з ним по вулицях, говорив : « Я шукаю людину». Вживається у значенні: спосіб шукання істини, шукання справжньої людини.

Л е б е д и н а п і с н я Вислів ґрунтується на прислів̓ ї , начебто лебеді співають перед смертю. Виник він ще в давнину в одній з байок Езопа (VІ ст.. до н.е.) Брем у «Житті тварин» свідчить, що лебідь перед смертю зітхає дуже мелодійно («голос його нагадує приємний звук срібного дзвону») і що це могло послужити основою для появи цитованого вислову. Вживається у значенні: останній прояв таланту; ширше – останній вчинок у житті.

М а ф у с а ї л і в в і к За біблійним міфом, Мафусаїл - один з родоначальників людства – жив 969 років (Буття, 5, 27). Вживається у значенні: довголіття  

М е д у з а Г о р г о н а У грецькій міфології одна з трьох сестер Горгон, дочок Форкія. Дві з них (Стено і Евріала) були безсмертні, третя Медуза - смертна. Як і сестри, Медуза здатна була своїм поглядом все перетворювати в камінь. На голові в медузи замість волосся вилися змії Вживається у значенні: «погляд Медузи» - людина не приємна у спілкуванні

М е т а т и б і с е р п е р е д с в и н я м и Вислів походить з Євангелія: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх своїми ногами і , повернувшись, не розтерзали вас». Вислів цей давно став загальновживаним прислів̓ ям. Вживається у значенні: не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні зрозуміти вас і не погодяться з вами.

М у к и Т а н т а л а Тантал – герой популярного грецького міфа, син Зевса. Улюбленець богів, він мав право перебувати на Олімпі. Одного разу Тантал образив богів, за що був скинутий в Аїд,де терпів страшні муки. Тантал стояв по горло у воді, але його весь час мучила спрага: коли він хотів напитися, вода відступала. Гілка з плодами відхилялася щоразу, коли голодний Тантал постягав до неї руку. Вживається у значенні: нестерпне страждання від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.

Н е с т и с в і й х р е с т Євангельський образний вислів, по - в̓ язаний з давнім звичаєм: засуджені на смерть несли до місця страти хрест, на якому їх розпинали. Вживається у значенні: покірність долі; велике страждання, яке людина терпить в ім̓ я ідеї.

Н о ї в к о в ч е г Ковчег : 1) Судно, в якому , за біблійним переказом, врятувався від всесвітнього потопу Ной з родиною і тваринами. 2(застар.) Ящик, скринька для зберігання особливо цінних і важливих предметів Вживається у значенні: що-небудь, що є місцем порятунку, притулком для кого-небудь.

С а д и С е м і р а м і д и Висячі сади Семіраміди – одне з «семи чудес» у стародавньому світі (споруд, які вражали сучасників своєю величчю). Семіраміда – легендарна ассірійська цариця, про яку згадують грецькі історики. Вживається у значенні: щось прекрасне, грандіозне, величне

С і з і ф о в а п р а ц я В 11 пісні поеми Гомера «Одіссея» розповідається про корінфського царя Сізіфа, що за образу богів був засуджений Зевсом на тяжку кару: він вічно мусив піднімати на гору великий камінь, який щоразу скочувався униз. Вживається у значенні: безплідна важка нескінченна робота.

Т р о я н с ь к и й к і н ь Величезний дерев ̓ яний кінь , збудований греками за порадою Одіссея після тривалої безуспішної облоги Трої. Всередині коня сховалося декілька воїнів, а решта грецького війська відпливла від міста на своїх кораблях. Троянці повірили в те, що облогу знято і перенесли коня в місто. Вночі воїни вийшли з коня і відчинили ворота Трої війську, що повернулося. Троя була переможена і зруйнована. Вживається у значенні: підступний дарунок ворогам, який полегшує перемогу над ними.

Я к г о р о х п р и д о р о з і Вислів походить зі звичаю обсівати поля горохом. Тепер це роблять радше за звичкою, а раніше сіяли його при дорозі для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підживитися цим солодким, корисним овочем. «Як горох при дорозі» (хто йде, той і скубне) — так кажуть про нещасних, беззахисних людей, до яких нікому немає діла і за яких ніхто не вступається. Вживається у значенні: нещасна, беззахисна людина. 

С п и с о к в и к о р и с т а н о ї л і т е р а т у р и 1. Коваль А. П., Коптілов В. В., Крилаті вислови в українській літературній мові.-К.: Вища школа, 1975р.2. Коваль А. П., Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001р.3. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В., Фразеологічний словник української мови.- К.: Освіта , 1998р.4. Козовик І. Я., Пономарів О. П., Словник античної міфології. – К.: Наукова думка, 1989р.5. Забіяка В. А., Забіяка І. М., Світ фразеологізмів. Єтимологія, тлумачення, засточування. –Академія, 2012р.6. http:/ru. wikipedia.org/7. http.//supermif.com/