Навчально - методичний посібник " Фразеологізми і крилаті вислови: походження і значення"

 

 

 Навчально-методичний посібник розроблено відповідно до чинної програми «Українська мова. 5-12 класи, Київ, Перун, 2005».

 У матеріалах детально подано аналіз джерел фразеології,  етимологію , особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови.

 Матеріал може бути використаний на уроках української мови під час вивчення теми «Лексикологія. Фразеологія» у 5 класі, а також на факультативних заняттях, у гуртковій , позакласній роботі та при підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З М І С Т

 

1. Частина І. Фразеологія. Джерела фразеології.    5
2. Частина ІІ. Фразеологізми. Їх походження та значення  7
3. Частина ІІІ. Тренувальні вправи      46
4. Частина ІV. Список використаної літератури    54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              

 

 

Кожен вислів рідної мови має своє обличчя.

                Як у квітки, у них свій неповторний аромат

  і відтінок барви,

                а цих відтінків кожна  барва має тисячі.

 

                                                                        Василь Сухомлинський

 

 

 

 

 

               Частина І.                Ф Р А З Е О Л О Г І Я

 Фразеологізми, фразеологічні одиниці або фразеологічні звороти – це мовні одиниці, які складаються з кількох роздільно оформлених компонентів, які характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і , як і окремі слова, позначають поняття.

Розрізняють кілька джерел виникнення фразеологічних одиниць, а саме п’ять:

1. Основним джерелом витворення і поповнення фразеологічних одиниць є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, прислів’я, приказки, дотепи, жарти. Такі вислови пов’язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу: дати гарбуза, піймати облизня, вусом не моргнути, теревені правити, крутиться на язиці, свиню підкласти, без задніх ніг, купувати кота у мішку, всі дороги ведуть до Риму, сім смертельних гріхів.

2. Значна частина фразеологічних одиниць української мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення: де тонко, там і рветься, розмотати клубок (з мови ткачів); куди голка, туди й нитка, вушко голки, білими нитками шиите, з миру по нитці – голому сорочка; 3 рази відмір, 1 раз відріж (з мови кравців); входити в роль, як по нотах, коронний номер, у своєму репертуарі, попасти в тон (з мови артистів).

3. Наявність в українській та англійській мовах фразеологічних одиниць античного походження: дамоклів меч, авгієві стайні, золоте руно, царство Аїда, ахіллесова п’ята, олімпійський спокій, сади Семіраміди.

4. Фразеологізми біблійного походження: Адам і Єва, блудний син, брат піднявся на брата, вавилонське стовпотворіння, вигнання з раю, дерево пізнання добра і зла, земля обітована, змій – спокусник, нести свій хрест, Ноїв ковчег, тайна вечеря, терновий вінок, фіговий листок, манна небес, кінець світу, блудний син, гарними вчинками прокладена дорога в пекло.

5. Крилаті слова – це образні вислови, цитати, афоризми, що вийшли з відомих літературних чи публіцистичних джерел і зажили своїм окремим життям, стали акумульованим, стислим вираженням важливої ідеї, думки, сентенції: Викинути ідола в Дніпро (літопис); О часи! О звичаї! (Марк Тулій Цицерон); лицар печального образу (Мігель Сервантес де Сааведра); бути чи не бути (У.Шекспір).

До крилатих слів сучасної української літературної мови  належать  вислови видатних політиків та історичних осіб; цитати з творів письменників різних епох і народів; вислови, походження яких пов’язане з античною літературою, історією давнього світу та середніх віків.

 Уживання в сучасній українській літературній мові крилатих  висловів засвідчує міцні й різносторонні зв’язки  нашої мови з іншими мовами світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина ІІ.    Авгієві стайні

 Авгієві стайні (вірніше — Авгієва обора) — в грецькій міфології обора царя Еліди Авгія, що мав багато худоби й не чистив обори від гною 30 років. Геракл очистив авгійову обору за один день, пустивши через неї воду двох рік — Алфею й Пенею.

 Вживається у   значенні : надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

Ахіллесова п'ята

Ахіллесова п'ята —   післягомерівський міф, переданий римським поетом Гігіном, про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його до священної ріки Стікс. Вона тримала сина за п'ятку, котрої не торкнулася вода, тому п'ятка залишилась єдиним вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою       Паріса.

Вживається у значенні:  слабке, вразливе місце в людини.

Баляси точити

 

У ХVІІ—ХVІІІ ст. цей вираз ще не був фразеологізмом. Він означав процес виготовлення баляс — стовпчиків, билець та інших деталей, якими прикрашали будинки, човни, сани. Виточувати балясини (стовпчики) — праця легка, весела, що дає простір для фантазії. Під час такої роботи можна вести дотепну розмову. Мабуть, тому токарів і називали балясниками.

Вживається у значенні:  вести безпредметну, несерйозну, розважальну розмову.

Березова каша

Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».

Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші».

Вживається у значенні:   покарання за провину.

Біла ворона

Фразеологізму майже дві тисячі років, і він увійшов у багато мов. Його автор — давньоримський поет Ювенал, який писав: «Доля наділяє царство рабам, полоненим… тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон».

У природі білі ворони трапляються дуже рідко. Їхнє забарвлення зумовлене відсутністю в організмі пігменту (барви). Таких птахів закльовують їхні сірі родичі, бо вони вирізняються на тлі зграї.

 Вживається у значенні:   людина, яка своєю поведінкою, зовнішнім виглядом не схожа на загальну масу.

Ведмежа послуга

 

Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує російському байкареві Івану Крилову. У творі «Пустельник і Ведмідь» він розповів про самітника і його косолапого друга-нерозлийводу. Якось пустельник приліг відпочити і заснув, а ведмідь старанно відганяв мух, щоб не заважали спати. Він зігнав набридливу муху з його щоки, потім із носа, але вона сіла на лоб. Це розлютило ведмедя і він, схопивши важкий камінь, щосили вбив муху. Однак і друг його, Пустельник, «надовго там лежать лишився».

Вживається у значенні:   це безглузда послуга; попри добрі наміри, замість допомоги, вона завдає великої шкоди, неприємностей.

Видно пана по халявах

 

Раніше належність людей до майнових станів розрізняли за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди, жовті — люди середнього достатку, найбідніші мали чорні чоботи, а то й зовсім були безчобітними.

Той, хто хотів виділитися серед бідняків, але вдосталь грошей не мав, справляв собі чоботи двох кольорів. Коли дорогі чоботи зношувались, до кольорової халяви пришивали чорну нижню частину, яку називали пришвою, і продавали дешевше від нових жовтих чи червоних. «Панів», які їх купували, справді було видно по халявах.

Вживають, коли хочуть поглузувати з того, хто виявляє своє чванство, хвалькуватість.

Виносити сміття з хати

Давні слов’яни вважали, що сміття з хати потрібно спалювати, а не викидати, бо злі люди можуть використати його для чаклунства. А от попіл із печі або вуглинку часто зав’язували у вузлик і викидали на роздоріжжя. Це було оберегом від хвороб.

 

Вживається у значенні:    розголошувати, виносити на людський суд сімейні суперечки, непорозуміння, таємниці.

Вогонь    Прометея

 

Промете́й (грец. Προμηθεύς, лат. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м'ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м'ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Щоб помститися, Зевс наказав Гефестові створити Пандору. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути до однієї із скель Кавказу і пробити йому списом груди. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана.

Вживається у значенні: Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.

Гордіїв вузол

Гордіїв вузол — вузол на царському возі у святині Зевса в місті Гордіоні, у Фригії. За стародавніми джерелами, той хто розв'яже цього вузла стає володарем Малої Азії. У 333 до н. е. Олександр Македонський його розрубав мечем.

 

Вживається у значенні:  « розв'язати гордіїв вузол» — вирішити  важку справу.

Дамоклів     меч

Дамо́клів меч у грецькій міфології — прихована загроза. За давньогрецьким переказом сіракузький тиран Діонісій I (правив у 5 cт. до н. е.) запропонував на один день зайняти свій престол Дамоклу — фавориту, оскільки Дамокл вважав свого покровителя найщасливішою людиною у світі, яка має все: владу, багатство, повагу.Відповідно, Діонісій дав йому також скуштувати свого «щастя». Однак під час бенкету Дамокл раптово помітив над своєю головою гострий меч, підвішений на кінській волосині. Так Діонісій дав зрозуміти Дамоклу, що благополуччя — примарне.

Вживається у значенні:— постійна небезпека, що загрожує при позірному благополуччі.

Дідька лисого

 

Дідьки — міфічні істоти, добрі або злі духи. За давньою українською легендою, колись ангели, що хотіли поставити себе нарівні з Богом, були покарані та скинуті з небес на землю. Ті, що впали на людське житло, стали хатніми дідьками — домовиками, на воду — водяниками, у ліс — лісовиками тощо. У народі їх вважали лисими. Донині збереглися вислови: «лисий біс», «лиса гора», «лисий чорт» та ін.

 Вживається у значенні:    нізащо, ніколи, зовсім, абсолютно нічого.

 

До перших півнів

 

До того, як механічні годинники стали загальнодоступними, нічним часоміром був півень. В Україні його так і називали «будима», бо він будив людей уранці. Упродовж ночі півні співають тричі: вперше — опівночі, вдруге — перед зорею, а втретє — на світанку. Тому, щоб визначити пору ночі, казали: перші, другі і треті півні.

Вживається у значенні:     до півночі.

 

Жива вода

Вода, за народним уявленням, буває чоловіча (дощова, снігова — «небесна» вода) і жіноча (кринична, джерельна, морська — «земна» вода). Небесна вода, поєднавшись із земною, запліднює землю. Пращури вважали воду священною, обожнювали її, освячували в церкві. Особливу силу має йорданська (водохрещенська), стрітенська, благовіщенська, купальська та непочата (взята з криниці перед світанком) вода — її називали живою.               Вживається у значенні:     чарівна, цілюща вода, що воскрешає і дає богатирську силу.

Жити на широку ногу

Виник вислів завдяки моді, що з'явилася в Англії ще у ХІІ ст. Подейкували, що на великому пальці правої ноги англійського короля Генріха ІІ з'явився жахливий наріст. Король ніяк не міг змінити форму спотвореної ноги, тому замовив собі черевики з довгими гострими, загнутими догори носками. Ефект виявився приголомшливим. Вже наступного дня шевці були завалені замовленнями на «носате» взуття. Кожен наступний замовник прагнув переплюнути попереднього. Король вирішив за краще обмежити довжину носків на рівні закону: простим громадянам дозволялось носити черевики з носком не довше 15 сантиметрів, лицарям та баронам – близько 30 см.,а графам – 60 см.

Вживається у значенні:     жити розкішно, багато, без обмежень.

Зарубати на носі

 

    У давнину неписьменні люди носили із собою дощечки, на яких зарубками робили різні позначки, тобто примічали, що потрібно запам’ятати: вели облік боргів, роботи, різного товару тощо. Ці дощечки називали носами, бо їх носили.

Вживається у значенні:     запам’ятати, добре засвоїти раз і назавжди.

 

 

Знати на зубок

 

У народі існував звичай перевіряти на зуб (кусати) монети чи інші вироби із золота. Якщо на них не залишалось заглиблень від зубів, золото вважали с

правжнім, не підробкою.

 

Вживається у значенні:     дуже добре знати, глибоко засвоїти, вивчити напам’ять.

 

Канути в Лету

 

У грецькій міфології Лета – ріка забуття в підземному царстві Аїди, з якої душі померлих пили воду і забували своє земне життя. Назва ріки стала символом забуття.

Звідси виник вислів «канути в Лету» - назавжди зникнути, піти в непам̓ ять, забуття.

 

Кинути камінь

(Побити камінням)

 

У стародавній Іудеї спосіб розправи з людьми, які вчинили тяжкий злочин (наприклад, звернення Бога до блудниці: « І скличуть проти тебе громаду, і поб̓ ють тебе камінням, і порубають тебе мечами своїми»). Юрба також била камінням пророків, які закликали людей до праведного життя.

Вживається у значенні:  «побити камінням» - по – звірячому розправитися з людиною;   «кинути каменем» - дуже різко засудити когось.                           

 

 

Крокодилячі сльози 

 

Вислів ґрунтується на старовинному повір̓ ї, начебто крокодил плаче перед тим, як з̓ їсти свою жертву.

 

 

Вживається у значенні: лицемірні сльози, роблене співчуття.

 

 

Книга за сімома печатями

Вислів походить з Біблії(Апокаліпсис 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку  «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитись на неї».

Вживається у значенні:  щось незрозуміле, приховане, неприступне.

 

 

 

 

Лавровий вінок. 

(Спочивати на лаврах)

 Лавр – в античному світі дерево, посвячене Аполонові. Оскільки Аполон вважався богом – покровителем мистецтв , переможців на змаганнях (музичних, поетичних) нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово «лауреат»). Звичай цей зберігся до нашого часу.

«Спочивати на лаврах» - заспокоїтися на досягнутому; «пожинати лаври» - прославлятися

Ліхтар Діогена

 

Письменник  ІІІ ст.. н. е. Діоген Лаертський у творі «Життя, учення і думки знаменитих філософів» розповідає,  що Грецький філософ Діоген із  Сінопа  (  ІVст.       до н. е.) одного разу засвітив вдень ліхтаря і , ходячи з ним по вулицях, говорив : « Я шукаю людину».

Вживається у значенні: спосіб шукання істини, шукання справжньої людини.

Лебедина пісня

 

Вислів ґрунтується на прислів̓ ї , начебто лебеді співають перед смертю. Виник він ще в давнину в одній з байок Езопа (VІ ст.. до н.е.)

 Брем у «Житті тварин» свідчить, що лебідь  перед смертю зітхає дуже мелодійно («голос його нагадує приємний звук срібного дзвону») і що це могло послужити основою для появи цитованого вислову.

 Вживається у значенні: останній прояв таланту; ширше – останній вчинок у житті.

 

 

Мафусаїлів вік

 

 За біблійним міфом, Мафусаїл -  один з родоначальників людства – жив 969 років (Буття, 5, 27).

Вживається у значенні: довголіття.

 

 

Манна небесна

 

 За біблійним міфом, манна – їжа, яку Бог посилав  іудеям кожного ранку з неба протягом сорока років, поки вони йшли пустелею в землю обітовану. Легенда має до певної міри реальну основу: в пустелі росте їстівний лишайник, плоди якого – дрібні білі кульки, схожі на крупу,  – споживалися місцевими жителями.

Вживається у значенні: несподівано одержати життєві блага; «чекати, як манни небесної» - чекати з нетерпінням; «живитися манною небесною» - існувати надголодь.

 

Медуза Горгона

 

 У грецькій міфології одна з трьох сестер Горгон, дочокФоркія. Дві з них (Стено і Евріала) були безсмертні, третя Медуза  - смертна. Як і сестри, Медуза здатна була своїм поглядом все перетворювати в  камінь. На голові в медузи замість волосся  вилися змії.

Вживається у значенні:  «погляд Медузи» - людина не приємна у спілкуванні.

Менторський тон

Ментор - ім̓ я мудрого наставника Телемака, сина Одіссея, У поемі Гомера «Одіссея» ( в образі Ментора богиня Афіна супроводжує Телемака в його подорожі).

Французький письменник Фенелон (1651 – 1715) популяризував це ім̓ я своїм романом «Пригоди Телемака» 1699р .  Роман був перекладений російською мовою в епоху Петра І, віршована його обробка належить В.К. Тредіаковському «Телемахіда» 1766р.

 Починаючи з ХІХст. Слово  «ментор» переважно вживається з іронічним забарвленням : людина, що нудно повчає.

 

Метати бісер перед свинями

Вислів походить з Євангелія: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх своїми ногами і , повернувшись, не розтерзали вас». Вислів цей давно став загальновживаним прислів̓ ям.

 Вживається у значенні:   не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні зрозуміти вас і не погодяться з вами.

Муки Тантала

 

Тантал – герой популярного грецького міфа, син Зевса. Улюбленець богів, він мав право перебувати на Олімпі. Одного разу Тантал образив богів, за що був скинутий в Аїд,де терпів страшні муки. Тантал стояв по горло у воді, але його весь час мучила спрага: коли він хотів напитися, вода відступала. Гілка з плодами відхилялася щоразу, коли голодний Тантал постягав до неї руку.

Вживається у значенні:  нестерпне страждання від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.

На дві коцюби

Коцюба — це предмет домашнього пічного начиння, кочерга. До неї ставилися шанобливо, наділяючи магічними властивостями через зв’язок із вогнем.

 Коцюбу не можна кидати, а тільки ставити в кутку біля печі. У деяких регіонах України при переїзді господар уносив у хату ікону, а господиня — рогач і коцюбу, якими хрестила всі кутки хати. Коцюба була найдовшим предметом у господі, нею можна було все виміряти.

 Вживається у значенні:  дуже високо.

 

Нектар і амброзія

 

Нектар і амброзія – напій та їжа богів, які давали безсмертя та вічну юність.

 У переносному розумінні нектар і амброзія є синонімами солодощів, благоухання і насолоди.

Вживається у значенні:  вишукані напої та страви.

 

 

Нести свій хрест

 

Євангельський образний вислів, пов̓ язаний з давнім звичаєм: засуджені на смерть несли до місця страти хрест, на якому їх розпинали.

 Вживається у значенні: покірність долі; велике страждання, яке людина терпить в ім̓ я ідеї.

Ноїв   ковчег

Ковчег : 1) Судно, в якому , за біблійним переказом,  врятувався від всесвітнього потопу Ной з родиною і тваринами.

2) Ящик, скринька для зберігання особливо цінних і важливих предметів. 

Вживається у значенні: що-небудь, що є місцем порятунку, притулком для кого-небудь.

                                           Нитка Аріадни

Аріа́дна (грец. Ἀριάδνη) — у грецькій міфології дочка критського царя Міноса й Пасіфаї, сестра Федри.

Коли Тесей вирішив вбити мінотавра, якому афіняни на вимогу батька Аріадни посилали щорічно ганебну данину з семи юнаків та семи дівчат, і таким чином позбавити вітчизну від чудовиська, він отримав від люблячої його Аріадни клубок ниток, що вивів його з лабіринту, де мешкав мінотавр (нитку навчив її застосовувати Дедал).  «Ниткою Аріадни» називають спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища.

 Вживається у   значенні : порятунок, путівник, надійний дороговказ.

Ось де собака заритий

  

Існує багато пояснень цього фразеологізму. Давньогрецький письменник Плутарх в одному зі своїх творів розповів про собачу вірність. Пес, доганяючи господаря, який плив на кораблі, загинув від надмірної перевтоми і повного знесилення. Вдячний хазяїн закопав його на острові Саламін. Могилу героїчного пса, за народними переказами, багато століть показували всім, хто цікавився цією легендою.

Вживається у   значенні : ось у чому головна причина, ось де захована ця таємниця.

Пісні Тіртея

 

Кульгавий учитель музики, давньогрецький поет Тіртей славився своїми піснями, які підносили дух воїнів, закликали до перемоги. Навіть спартанці, які не визнавали мистецтва, шанували Тіртея, який декламував вірші зневіреним у перемозі, і ті ставали до бою. Старогрецький поет VІІ – V cт. до н.е. уславився своїми закликами до єдності співвітчизників, оспівував хоробрість  спартанських воїнів, писав маршові військові пісні.

Вживається у значенні: співець доблесті, героїзму.

Піррова перемога

У битві при Аускулі ( 279 р. до н. е.) епірський цар Пірр здобув перемогу над римлянами, втративши при цьому значну частину своїх військ. Сам Пірр так оцінив її :»Ще одна така перемога, і ми загинули!» Він не помилився – через рік римляни розбили війська Пірра.

Вживається у значенні: сумнівна перемога; перемога, яка не виправдовує жертв.

Покласти зуби на полицю

 

У мові є чимало фразеологічних жартівливих зворотів, пов’язаних із зубами: зуби надворі тримає (облеслива людина, яка любить шкірити (виставляти) зуби у награній усмішці); єдиним зубом треба їсти (ощадна, скупа їжа) та ін.

 Давній український вислів «покласти зуби на полицю» мовці також сприймають як жартівливий. Під час голоду зуби виявляються не потрібними, бо нічого жувати, тому їх «відкладають» на полицю. Дехто з мовознавців стверджує, що спочатку в цьому звороті йшлося про зуб’я в інструменті для розчісування пряжі. Їх клали на полицю, коли нічого було прясти. А коли немає роботи, доводиться голодувати.

Вживається у значенні:  голодувати, недоїдати, мати мало їжі.

Політ Ікара

 

У давньогрецькій міфології син Дедала, який нібито злетів на крилах з пір'я, скріпленого воском, і наблизився до Сонця, через що віск розтопився, і крила розпалися. Ікар впав у море і загинув.

Вживається у значенні: сміливе прагнення, нездійсненне за браком знань.

 

Прокрустове ложе

Ліжко, на якому , за старогрецькою легендою, розбійник Прокруст укладав спійманих ним мандрівників. Тим, для кого ліжко було завелике, Прокруст витягав ноги, а тим, для кого замале – відрубував їх.

Вживається у значенні: надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності.

 

Повернімося  до  наших  баранів

 

Вислів походить з анонімного французького фарса ХV ст. «П̓ єр Пателен». Герой цього твору скаржиться судді  на те,  що в нього вкрали баранів, але весь час перебиває сам себе, згадуючи про шість ліктів сукна, які в нього також украли.             

Вживається у значенні:  повернемося до раніше порушеного питання.

 

Перемивати кісточки

 

Обряд  другого поховання , яке організовували східні слов'яни  через кілька років після смерті людини. Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.  Поняття «перемивати кісточки» було пов`язане з обговоренням життя, вчинків, рис людини.

Вживається у значенні:  займатися пересудами, обмовляти когось.

 

 

Прикласти руку

 

Історія походження фразеологізму піднімає завісу над особливостями  організації діловодства  в давнину. Сьогодні достовірність будь – якого документа людина засвідчує своїм підписом. Так робили і в давнину. Проте письмом у давні часи  володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису, прикладали до паперу руку або палець, пепередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис.

Вживається у значенні:   взяти участь у чомусь.

 

Ріг Амалфеї

(Ріг достатку, ріг фортуни)

 

За старогрецьким міфом, коза Амалфея, що вигодувала своїм молоком Зевса, якось зламала собі ріг. Німфа – одна з виховательок Зевса – наповнила ріг плодами і подала йому. Зевс подарував ріг німфам, пообіцявши, що з нього з̓ являтиметься все, чого б їм не забажалося.

Річ у собі

Філософський термін, який застосовував німецький філософ І.Кант для вираження свого ідеалістичного положення про непізнаванність світу.

Вживається у значенні: щось невідоме широкому загалові.

 

Робити з мухи слона

Вислів наявний вже у творі грецького письменника Лукіана ( ІІ ст.. до н. е.).

Вживається у значенні: занадто перебільшувати що – небудь.

 

 

Розтікатися мислію по древу

 

У давньоруському епосі «Слово о полку Ігоревім» так характеризується легендарний співець Боян.

Вживається у значенні: довгі беззмістовні розмірковування, роздумування.

 

 

Сади Семіраміди

 

Висячі сади Семіраміди – одне з «семи чудес» у стародавньому світі (споруд, які вражали сучасників своєю величчю).

Семіраміда – легендарна ассірійська цариця, про яку згадують грецькі історики.

Вживається у значенні: щось прекрасне, грандіозне, величне.

 

Самозакоханий Нарцис

 

Прекрасний юнак, син бога річок Кефіса і Наяди Ліріони. За міфом Нарцис (Наркис) побачив у річці своє обличчя, закохався в нього і помер від кохання.

 

 

Вживається у значенні:  самозакохана людина; людина, яка                                                                милується собою.

 

Серце Данко 

 

Данко – герой легенди, яку розповідає циганка, персонаж твору М.Горького «Стара Ізергіль» (1894р.) Данко вів плем̓ я людей через глухий ліс, а коли вони зневірилися, й не хотіли йти далі крізь темряву, що наступила з усіх боків, « він розірвав руками собі груди і вирвах з них серце та високо підніс над головою.

Вживається у значенні: самопожертва в ім̓я людини, героїзм.
 

 

Сивіла

(Читати книги Сивіли)

 

У стародавньому світі сивілами називали жінок – пророчиць. Особливо відома Кумська сивіла, з пророцтв якої були складені так звані «Сивілині книги». Висловлювання, які в них містилися, тлумачила ціла колегія жерців.

Вживається у значенні:  розмірковувати про майбутнє.
Синій птах

 

Назва  п ̓єси – казки бельгійського письменника М.Метерлінка (1908р.)  Синій птах –« таємниця речей і щастя»,  яку шукають діти селянина – бідняка.

Крилатим цей вислів став у нашій країні після блискучої постановки п  ̓ єси Метерлінка Московським Художнім театром у 1908 році.

 

 

Вживається у значенні:   символ невловимого щастя.
 

Сізіфова праця

 

В 11 пісні поеми  Гомера «Одіссея» розповідається про корінфського царя Сізіфа, що за образу богів був засуджений Зевсом на тяжку кару: він вічно мусив піднімати на гору великий камінь, який щоразу скочувався униз.

 

                                                      Вживається у значенні:  безплідна      важка   нескінченна робота.
 

Скринька Пандори

Вирішивши помститися людям, яким Прометей приніс вогонь з неба, Зевс звелів богам створити прекрасну і красномовну, але хитру і підступну дівчину Пандору.  Зевс віддав її за Титана Епіметея (брата Прометея) і на весілля Зевс подарував Пандорі скриньку, в якій були замкнені  усі людські вади, біди, нещастя і хвороби, але заборонив його відкривати. Але цікава Пандора, незважаючи на заборону, відкрила його, і усі лиха, від яких страждає людство, поширилися по землі. Тільки одна Надія залишилася на дні посудини, як того і побажав Зевс.

Вживається у значенні:   джерело всяких лих, лиховісний дар.

Загадковий, як Сфінкс

 

У грецькій міфології Сфінкс — крилата напівжінка-напівлевиця, що мешкала на скелі біля Фів. Задавала кожному мандрівнику, що наближається, одну і ту ж загадку («хто вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, увечері на трьох»). Хто не зумів знайти відповідь чудовисько пожирало. Тільки Едіп розгадав загадку Сфінкс, відповівши, що це людина — в дитинстві, зрілості і старості; після цього Сфінкс кинулася із скелі. Сфінкс є втілення таємниці.

 Вживається у значенні: говорять про людину, слова і вчинки якого незрозумілі оточуючим.

 

Содом і Гоморра

 

Староєврейські міста, за біблійним міфом, зруйновані богом за гріхи їх мешканців.

Вживається у значенні:  розпуста, безладдя, хаос.
 

 

 

Соляний стовп

 

За біблійною легендою, перед знищенням Содома ангели попередили праведника Лота, щоб він негайно йшов з міста, не оглядаючись. Але дружина Лота переступила цю заборону, зо що її було перетворено на соляний стовп.

Вживається у значенні:   непорушність;

«перетворитись на соляний стовп» - завмерти від несподіванки, обурення.

 

 

Сім п' ятниць на тиждень

 

Колись існував культ «святої п'ятниці» , на відзначення якої будували церкви, день відкриття яких вважався святом. У цей день приймали та пригощали гостей, поминали померлих.П ' ятниця ставала строковим днем , з яким пов'язували виконання обіцянок, зобов'язань. Звісно, траплялися й такі люди, які не дотримувались своїх обіцянок до наступної  п' ятниці або й переносили на інший день. У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п ' ятниці, а обіцянки так і залишались невиконаними.

Вживається у значенні:   легковажна людина, яка часто змінює своє рішення, погляди, не дотримується своїх слів.

Суд Лінча

 

Звіряча кривава розправа без суду й слідства, яку чинять над неграми, а також прогресивно настроєним білими реакційні елементи в США. Назва походить від імені плантатора штату Віргінія расиста Чарльза Лінча (ХVІІІ ст..) У наші дні суди Лінча організовуються об ̓ єднаннями фашистського типу.

Вживається у значенні: свавілля, жорстока розправа без суду і слідства.

 

Суєта суєт

(Марнота марнот)

 

Біблійний вислів, який приписують цареві Соломону.

Вживається у значенні: дріб’язкові житейські турботи.

 

 

 

Текти молоком і медом

 

Згідно з біблійною легендою, бог пообіцяв Мойсеєві вивести іудеїв з Єгипту в обітовану землю,  «що тече молоком і медом». Староримський поет Овідій передає міф про золотий вік людства, коли ріки текли молоком і нектаром і мед капав з дубів.             

 

Вживається у значенні:  найвищий  ступінь добробуту, достатку.

 

 

Тернистий шлях

 

Цей вислів пов'язаний  з латинським прислів’ям «Через терни до зірок» і з численними згадками в Євангеліє про терни, як символ мучеництва і страждань фізичних і духовних.

Вживається у значенні: життя повне нещасть, перешкод, тяжких переживань.

«Йти тернистим шляхом» – наражатись на перешкоди.

 

Терновий вінок

 

Євангельський вислів. Воїни римського намісника Іудеї Пілата, перед тим як розіп’яти Христа, «сплівши вінець із тернини, поклали йому на голову, і дали йому в правицю тростину, і, стаючи на коліна перед ним, насміхалися з нього».

 

Вживається у значенні: страждання, мучеництво.

 

Топтати ряст

Ряст здавна вважали провісником весни. Люди поспішали на узлісся, де ріс ряст, щоб босоніж, пританцьовуючи, накликати: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, того року діждати і ряст потоптати!». Це означало, що людина, котра доторкнеться до живої природи, оздоровиться, набереться життєвої сили, щоб дожити до наступної весни. З часом обряд відійшов у минуле.

Вживається у значенні:  жити, ходити по землі, тобто діждатися того дня, коли можна буде «топтати ряст». А про того, хто помирав, казали: йому вже не топтати рясту.

Троянський кінь

Величезний дерев ̓ яний кінь , збудований греками за порадою Одіссея після тривалої безуспішної облоги Трої. Всередині коня сховалося декілька воїнів, а решта грецького війська відпливла від міста на своїх кораблях. Троянці повірили в те, що облогу знято і перенесли коня в місто. Вночі воїни вийшли з коня і відчинили  ворота Трої війську, що повернулося. Троя була переможена і зруйнована.

Вживається у значенні: підступний дарунок ворогам, який полегшує перемогу над ними.

Умивати руки

У Біблії розповідається про староєврейський ритуальний звичай умивати руки

На знак непричетності до участі в якійсь дії, злочині.

Вживається у значенні: ухилятися від                                               відповідальності.

У поті чола

Біблійний вислів. БОГ , виганяючи Адама з раю, сказав йому : « В поті чола твого їстимеш хліб».

Вживається у значенні: добувати щось тяжкою працею, з великими труднощами.

 

Усі дороги ведуть в Рим

Це середньовічне прислів’я увійшло в літературну мову завдяки байці французького письменника Ж.Лафонтена: « Третейський суддя , брат милосердя і пустельника.

Вживається у значенні: кінцева мета одна й таж, хоча шляхи її досягнення різні. Трапляються також випадки вживання цього вислову в такому значенні: підпасти під вплив католицької церкви.

Усе своє ношу з собою

Вислів приписують грецькому філософу Біанту.

 Під час нападу персів на Прієну населення, рятуючись від ворога, залишило місто, забравши з собою усе своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, Біант відповів: « Все своє майно я ношу з собою».

Вживається у значенні: лише духовні цінності є справжнім багатством.

Фарисеї

Представники релігійно – політичної секти в Іудеї, які відзначалися крайнім фанатизмом і дріб’язково ретельним виконанням правил зовнішнього благочестя. Вживається у значенні: дворушники, ханжі, лицеміри.

Фіговий листок

Згідно з біблійною легендою, після того як Адам і Єва з ̓ їли плід з дерева пізнання добра і зла, вони пізнали свою голизну і зробили собі пояси з фігового листя, щоб прикрити її.

Вживається у значенні: благопристойне прикриття ганебних вчинків.

Хліб насущний

 

Слова з християнської молитви «Отче наш», текст якої наводиться в Євангеліє.

Вживається у значенні: основа існування.

 

 

Хома невіруючий

 

В Євангелії розповідається, як один із апостолів  Хома, коли йому розповіли про воскресіння розп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його, не повірю». Тоді з̓ явився Ісус і сказав: Подай перст твій сюди і подивись на руки мої, подай руку твою і вклвди в ребра мої, - і не будь невірний, а вірний».

 Вживається у значенні:  людина,  яка не хоче повірити очевидним фактам, сумнівається в тому, що є істиною для всіх.

 

 

 

Цербер

Триголовий пес, що охороняє вхід у підземне царство.

Вживається у значенні:  злий , невловимий вартовий.
                                      Церцея

У латинській міфології чаклунка із острова Ея, яка воїнів Одіссея перетворила на свиней.

Вживається у значенні: спокусниця, чарівниця, жорстока жінка.

 

Церера

Найдавніша італійська і римська богиня сил землі, росту і дозрівання злаків, а також підземного світу, яка насилала на людей божевілля. Церера є також богинею материнства і шлюбу.

Вживається у значенні: богиня землеробства.

Яблука гесперид

 

За давньогрецьким міфом, у день весілля Гери і Зевса богиня землі Гея подарувала їм дерево, на якому росли золоті яблука — символ вічної юності й сили. Охороняли дерево геспериди — доньки божества вечірньої зірки Геспери — за допомогою дракона Ладона. Геракл убив дракона, забравши золоті яблука (це був його одинадцятий подвиг).

 Вживається у значенні:  коштовний здобуток.

 

 

Як горох при дорозі

 

Вислів походить зі звичаю обсівати поля горохом. Тепер це роблять радше за звичкою, а раніше сіяли його при дорозі для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підживитися цим солодким, корисним овочем.

 «Як горох при дорозі» (хто йде, той і скубне) — так кажуть про нещасних, беззахисних людей, до яких нікому немає діла і за яких ніхто не вступається.

Вживається у значенні:  нещасна, беззахисна людина.

 

 

Як з гуски вода

 

Гуска виходить з води сухою, бо її пір’я змащене жиром. Вода просто стікає з птаха, не залишаючи сліду. Ця властивість стала основою вислову «як з гуски вода», який уживають.

 Вживається у значенні:  про людей недбалих, байдужих до справедливих зауважень.

 

Як рукою зняло

 

У виразі відображений звичай зцілення за допомогою руки. Знахарі часто відводили рукою зубний чи головний біль. Це «відведення» було схоже на звичайний масаж, тому біль буквально «знімався рукою».

 Такий спосіб лікування поширений у багатьох народів, відповідно, у їхніх мовах існує фразеологізм «як рукою зняло».

 

Вживається у значенні:   швидке зцілення від хвороб і важких душевних травм, раптове зникнення проблем.

Частина ІІІ.    Тренувальні вправи

Вправа 1

Спишіть фразеологізми, доберіть  до кожного синонім, з`ясуйте походження. Складіть з ними речення. Визначте, яка форма дієслів переважає у фразеологізмах? 

Розкусити горішок,  стати горою,  розкривати карти, у лісі щось здохло, віддати Богу душу,  де Макар телят не пас, дзвонити в усі дзвони, міняти шило на швайку.

Вправа 2

 Прочитайте стійкі звороти.  До кожного з них доберіть з довідки синоніми – відповідники. Два фразеологізми ( на вибір) введіть в речення. З̓ ясуйте їх синтаксичну роль.

Ломитися у відкриті двері, з зав̓ язаними очима, при зачинених дверях, при битій дорозі, зачароване коло, стріляна птиця.

Д о в і д к а : скрутне, безвихідне становище; на місці великого руху; бути необізнаним; доводити загальновідоме; без допуску сторонніх;  досвідчений.

Вправа 3

До поданих фразеологізмів  з довідки доберіть синоніми.  Два (на вибір) введіть в речення. З̓ ясуйте стилістичну роль фразеологізмів. З якою метою вживають в реченні фразеологічні звороти?

• Засукавши рукава –
•   Чухаючи потилицю —
• Склавши руки —
• Шукаючи кістки в молоці —
• Поклавши руку на серце —
• Обливаючись потом —
• Братися ревно до роботи; задуматися, не знаючи, що робити; бути пасивним, не діяти; шукати те, чого знайти не можна; щиро, щиросердно; дуже важко працювати

 

Вправа 4

 Визначити походження поданих фразеологізмів

1. Де згода, там і вигода; як мертвому кадило; як горох при дорозі; підвищувати тон; вивести на орбіту; учітеся, брати мої, думайте, читайте; святая святих; крокодилові сльози.

2. Під лежачий камінь вода не тече; п'яте колесо до воза; іти в ногу; розбити кайдани; холодна війна; чуття єдиної родини; око за око; лебедина пісня.

 

Вправа 5

Пояснити значення та походження таких стійких сполучень слів.

Геркулесові стовпи, гомеричний сміх, дамоклів меч, танталові муки, проходить червоною ниткою, як зіницю ока, гордіїв вузол, перейти рубікон, шалені гроші, ось де собака зарита, поставити крапку над «і»

 

Вправа 6

Скласти таблицю фразеологізмів з дієсловом грати. Наприклад: грати (в мовчанку, в хованки, в загадки, першу скрипку, комедію, роль та ін.)

 

 

Вправа 7

Пояснити значення фразеологізмів з іменником   рука

Грати в чотири руки, подати руку допомоги, носити на руках, нечистий на руку, опускаються руки, гріти руки, брати голими руками, волю дати рукам, валитися з рук, махнути рукою, права рука, рука руку миє, дати по руках, сбоя рука — владика, сверблять руки, ходити по руках.

Вправа 8

 Добрати по кілька фразеологізмів із словами  голова, око, серце, слово.

Вправа 9    ( Гра-пошук «А де ж моя пара?»)

Відшукайте потрібні слова , щоб утворилися  фразеологічні пари. До кожної  з них доберіть синонім.

Ахілес, Тантал, Дамокл,  Прокруст, Авгій, Діоген ,Лінч, Аріадна, Гордій.

п’ята, суд , вузол,  нитка,  муки,  меч , стайні,  ложе , ліхтар.

Вправа 10     

 

До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.

 

Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати).

 

Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети.

 

Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч

відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка

із собакою.

Вправа 11     (  Творчі   завдання )

 

1. Складіть речення з усталеними виразами: бити байдики — гнути спину.

           Підкресліть у ньому головні та другорядні члени речення.

     2. Складіть гумореску «Моя подруга вміє тримати язик за зубами».

     3. Створіть невелику кінострічку «Представники  моєї  родини  живуть                     душа  в     душу» .

     4. Напишіть твір-роздум «Легко тому живеться, хто має голову на плечах».

 

Вправа 12   ( Тестові завдання)

 1. З’ясуйте, у якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами:

 а) читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому;

 б) кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця;

 в) засипати вугілля, брати воду, говорити правду, гнути гілку;

 г) читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.

 

  2. Визначте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд;

 а) без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу;

 б) теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести      сухого дуба;

 в) зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори;

 г) міряти лозиною, наклеювати ярлики, на ногах не стояти, передбачати події.

 

  3. Виберіть фразеологізм, який має значення «кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить,  завдає душевного болю»:

 а) кішці смішки, а мишці слізки;

 б) черв’ячок точить;

 в) зав’яз пазурець, і пташці кінець;

 г) пробігла чорна кішка.

 

  4. Назвіть рядок, у якому подано синоніми до фразеологічного звороту

« стявши голову, за волоссям  не плачуть»:

 а) головою лягти; на голову виший;

 б) чуб дарма, як голови нема; пропав кінь, і вузду кинь;

 в) покласти голову; проторохтіти головою;

 г) головою важити; голова як решето.

 

  5. З’ясуйте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення:

 а) носа не показувати, нема живої душі, за тридев’ять земель;

 б) зганяти з світу, вішати собак, з легкої руки;

 в) живіт присох до спини, крихти в роті не було, ріски в рот не брати;

 г) ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.

 

 

  6. Назвіть фразеологізм, який є антонімом до вислову ревма ревіти:

 а) рвати і метати;        б) рвати на шматки;

 в) ревно любити;        г) регати справляти.

 

  7. Пригадайте, шо означає запозичений фразеологізм  «селя ві»:

 а) таке життя;   б) з самого початку;    в) невідома земля;   г) чиста дошка.

 

 8.  Укажіть рядок, у якому фразеологізми становлять синонімічний ряд:

 а) нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, сісти на мілину, терпець урвався;

 б) теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, облизня піймати;

 в) нуль без палички, пальці гритги, підставляти ногу, пороги оббивати;

 г) дзвін великий лить, брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

 

  9. Знайдіть рядок фразеологізмів власне українського походження:

 а) альфа і омега, голос волаючого в пустелі, жити манною небесною;

 б) закопувати талант у землю, вовк в овечій шкурі, побиття немовлят;

 в) гарбуза дістати, світ макітриться, не до жартів;

 г) Геркулесові стовпи, дамоклів меч, драконівські закони.

 

 

  10. Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології, шо стали інтернаціональними.

 а) вхопити шилом патоки, тягар на душі, кермо влади, аж за вухами лящить;

 б) відрізана скиба, журба сушить, завертати голоблі, сідати в калошу;

 в) Авгієві стайні, ахіллесова п’ята, бездонна бочка, гордіїв вузол;

 г) вмивати руки, за царя Панька, горобина ніч, в очах зеленіє.

  11. Дві лексеми в плані вираження й одна семема в плані змісту — це ознаки:

 а) слова;    б)словосполучення;    в) фразеологізму;    г) прислів’я.

 

  12. Стійкі сполучення слів, значення яких характеризується абсолютною нерозкладністю,  невмоти вованістю  семантики  окремих компонентів, називаються:

 а) фразеологічними зрощеннями;

 б) фразеологічними єдностями;

 в) фразеологічними сполученнями;

 г) прислів’ями.

 

 13. Знайти відповідник до фразеологізму «замітати сліди»:

а) приховувати;  б) втікати;  в) обдурювати.

 

 14. Знайти фразеологізм до слова « запам’ятати»:

а) за ніс водити;    б) зарубати на носі;  в) не сунути носа.

 

 15.Фразеологізми використовуються в:

а) розмовно побутовому та художньому стилях;

б) в науковому та публіцистичному;

в) в усі стилях мовлення.

 

 16. Доповніть фразеологізм «бреше мов….»

а) мудрості вчить;    б) шовком шиє;   в) пройшов Крим і Рим.

 

 17. Який фразеологізм означає « мало»:

а) кури не клюють;   б) хоч кіл на голові теши; в) як кіт наплакав.

 

 18. Утворіть логічні пари між фразеологізмами  та їх тлумаченням:

1) пекти раків                            а) насміхатися

2 ) замилювати очі                     б)  червоніти

3)  розбити  глека                       в) зруйнувати

4)  пускати шпильки                  г) брехати

  д) посваритися

 

 19. Утворіть логічні пари між фразеологізмами  та їх тлумаченням:

1) Авгійові стайні                      а)  довголіття

2) ліхтар Діогена                        б)  порятунок

3)  нитка Аріадни                       в) забруднене місце

4)Мафусаїлів вік                        г)  повчальний тон

                                                     д) шукаю істину

Частина IV.          Список використаної літератури

 

1.Коваль А.П., Коптілов В.В., Крилаті вислови в українській літературній

 мові.-К.: Вища школа, 1975р.

2. Коваль А.П., Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.:Либідь, 2001р.

3. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В., Фразеологічний словник української

мови.- К.: Освіта , 1998р.

4.Козовик І.Я., Пономарів О.П., Словник античної міфології. – К.: Наукова думка, 1989р.

5.Забіяка В.А., Забіяка І.М., Світ фразеологізмів. Єтимологія, тлумачення, засточування. –Академія, 2012р.

6. http:/ru. wikipedia.org/

7. http.//supermif.com/

8. www. lingvistika.com.ua.