У презентації представлено узагальнення особливостей фреймового структурування навчального матеріалу та розглянуто можливість його використання на уроках української мови та літератури. Визначено зміст поняття "фрейм", актуальність і потенціал використання фреймового структурування інформації, наведено структуру та види фреймів, а також порівняння фреймів і опорних схем, розглянуто переваги, принципи й етапи фреймового структурування, значення використання фреймів на уроках. Наведено приклади завдань для учнів з використанням фреймів, окреслено перспективи та зв'язки фреймових структур. Матеріал презентації може бути використаний на уроках з широкого кола навчальних дисциплін.
З ІСТОРІЇ Категорію «фрейм» введено в 1974 р. М. Мінським, відомим дослідником у галузі штучного інтелекту. Концепція фреймів формувалася в контексті Стенфордського проекту створення інтегрального робота. Фрейми означали стереотипні, еталонні сцени, добре відомі людині з життєвого досвіду або спеціальних знань, під які можна було підводити нові, близькі до них сцени, щоб у такий спосіб розпізнавати структуру нових сцен і ситуацій. Фрейм допомагає нам «домалювати» в голові те, що ми не бачимо, але що повинно бути. Заходячи до кімнати й не бачачи її повністю, ми при цьому знаємо про існування чотирьох стін, підлоги, стелі, одного-двох вікон, принаймні одних дверей. Почувши чи прочи-тавши слово «декан», ми співставляємо його в межах фрейма «вищий навчальний заклад» з рядом інших слів: університет, факультет, кафедра, викладач, студент, розклад, лекція, семінар, сесія, екзамен, залік, курс, аудиторія і т.д.
Фрейм — стереотип, стандартна ситуація. Фрейм (англ. frame — «каркас, остов», «будова, структура, система», «рамка», «окремий кадр фільму» та ін.) — структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам'яті) люди-ни або інтелектуальної системи та призначена для ідентифікації нової ситуації, що базуєть-ся на такому ситуативному шаблоні.
Структура фрейму Поняття Назва фрейму. Характеристика Слот. Значення характеристики Фасет. Фреймова схема-опора є абстрактний образ стандартних стереотипних ситуацій у символах – жорстка конструкція (каркас), що містить як елементи порожні вікна - слоти, які багаторазово перезаряджаються інформацією, на відміну від класичних шаталовських опор, що представляють собою статичні картинки, які включають у себе малюнки, схеми, графіки, формули певного параграфу.
Порівняльна характеристика технологій опорних схем і фреймів. Опорні схемиІндивідуальні, неповторні, виявляють особисте бачення конкретною людиною певної теми. Фрейми Стереотипні, уніфіковані, можуть заповнюватися багаторазово. НаочніПрацюють на образне мислення. Компресують інформацію. Активізують зорову пам’ять спільні риси
Потенціал використання фреймів. Виклад великого обсягу матеріалу подається за декілька хвилин. Уникнення протиріччя між необхідністю постійно збільшувати обсяг освітньої інформації та навчальними можливостями учня Уникнення роздрібнення навчального матеріалу Забезпечення глибокого й міцного засвоєння учнями знань
Принципи фреймового структурування навчальної інформаціїЧітка логічна структура, доступна організація знань. СИСТЕМНІСТЬ Ефективний зворотний зв’язок між учасниками навчання, між учнем та інформацієюІНТЕРАКТИВ-НІСТЬРозбивка на модулі, кожен з яких ділиться на блоки, теми; кожен модуль має закінчений, логічний, ціліс-ний характер. МОДУЛЬНІСТЬ Адаптація навчальної інформації до інтелектуальних потре учнів. АДАПТИВ-НІСТЬ
Механізм інтенсифікації навчання за допомогою фреймів мозок активно сприймає образну інформацію, схеми, символи, малюнки; навчальний матеріал стає доступним і добре запам'ятовується; учні не просто пасивно сприймають представлену картинку, а є її співтворцями; у класі та вдома вони повинні доповнити зміст опорного конспекту; під час відтворення навчального матеріалу спрацьовує зорова пам’ять: перед очима спочатку виникає картинка-опора із символами, асоціативними-малюнками, а потім інформація «нанизується» на ці зорові образи, допомагаючи учням якісно відтворити зміст вивченого.
Використання фреймів на уроках розвиває в учнів загальнонавчальні вміння. Удосконалення таких умінь, як: аналіз, конкретизація, синтез, узагальнення, виділення головного, що забезпечує розвиток стратегічної компетенції учня. Розвиток здатності пояснювати сутність ключових понять теми. Розвиток здатності здійснювати компресію вихідного тексту. Розвиток уміння структурувати, упорядковувати й систематизувати знання Сприяння збільшенню обсягу пам'яті, швидкості запам'ятовування
Приклад завдань для учнів з використанням фреймів Придумати назви слотів до певної теми (певною мірою, це є очікувані результати розумової діяльності). Заповнити слоти, використовуючи основні й допоміжні матеріали. Придумати асоціативні малюнки до певної теми. Створити власний словничок скорочень до певної теми, викори-стати під час складання фрейму. Дібрати приклади до сформульованих фактів. Запропонувати своє бачення способу фреймового представлення теми. Використовуючи фрейм, створити під час роботи в групі повідомлення, яке стосувалося б різних адресатів. Обґрунтувати власну позицію щодо означеної проблеми. Поставити проблемні питання учневі, який доповідає. Визначити цінність опрацьованої інформації для власного розвитку
Зразок фрейму для заповнення учнями. СТИЛІСТИКА ЯК НАУКАСтилістика – це Стиль – це Засоби стилістики. Фонетичні ЛексичніСловотворчі СинтаксичніФункціональні стилі української мови. Розмовно-побутовий Офіційно-діловий Публіцистичний Художній Науковий Епістолярний Конфесійний Мета та сфера. Основні риси. Лексичні хар-ки. Особливості син-таксису
Список використаних джерел. Вознюк О., Дубасенюк О. Проблема організації знань у системі професійної підготовки вищої школи. – [Електронний ресурс]. Гуріна Р. В., Соколова Є.Є. Фреймове представлення знань: Монографія. – М.: НДІ шкільних технологій, 2005. – 176 с. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. С. Ю. Ніколаєва. – К : Ленвіт, 2003. – 273 с. Ковальчук Л. Розвиток професійного мислення майбутнього вчителя на засадах фреймового підходу до вивчення педагогічних дисциплін у класичному університеті. – [Електронний ресурс]. Колодочка Т. Н. Дидактические возможности фреймовой технологи // Школьные технологии. – 2003. – № 3. – С. 27-30. Медведєва А. С. Технології представлення математичних знань / А. С. Медведєва // Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. – Х.: ХДПУ, 2001. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 142-145. Минский М. Фрейм для представления знаний / М. Минский. – М.: Педагогика, 1988. – 205 с. Остапенко А. А., Шубин С. И. Крупноблочные опоры: составление, типология, применение. // Школьные технологии. – 2000. – №3. – С. 19-32. Пентилюк М. Концепція когнітивної методики навчання української мови / Марія Пентилюк, Алла Нікітіна // Дивослово. – 2004. – № 8. – С. 5. Черабаева Н. А. Фреймовое представление знаний на уроках биологии как способ интенсификации учебного процесса. – [Електронний ресурс].