Презентація "Фундатори нашого слова"

Фундатори нашого слова. Знаймо, вивчаймо, бережімо і примножуймо. До Дня української писемності і мовипідготувала Ліщенко Ганна,вчителька української мови та літератури

Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась нива. Вона як хліб. Вона мені свята.Із кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко. Хто ж «засівав» нашу ниву словом вічнимрідним? Який шлях пройшла українська мова, здобуваючи своє право на статус національної, державної в Україні? Як ожила в устах сучасних українців аж по всьому світі і…в Україні.

Нестор - літописець. Преподобний Нестор, чернець Києво-Печерського монастиря року Божого 1113 завершив справу свого життя – дописав «Повість временних літ». Саме ця книга започаткувала українське письмове слово, бо автор, крім історичних джерел, використовував народні перекази та оповідання – відтак книга містить зразки української фразеології, орфографії, лексики. Діалоги ж виписані фактично українською мовою. Завдяки цій праці Нестора кожен п’ятикласник в Україні вже дізнається «звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала.»

«Велика буває користь від учення книжного, книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Нестор

Поети та прозаїки, перекладачі, вчені-філологи та богослови середньовіччя. Мелетій Лазар Петро. Смотрицький Баранович Могила Йоникій Захарія Галятовський Копистецький

Григорій Савович Сковорода. Український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, байкар, полеміст, богослов, педагог, композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників своїми творами та прикладом свого життя, тому його називали українським Сократом. Хто знайомий з його творами, крилатими виразами, той багато візьме для себе. Читати Григорія Сковороду – це велике задоволення для душі. Молодь же знайде відповідь на питання «Ким бути?» у трактаті Григорія Сковороди «Розмова, звана алфавіт, чи буквар миру»

Іван Петрович Котляревський Основоположник нової української мови, автор безсмертної «Енеїди», «Наталки полтавки» та «Москаля-чарівника». У 1778 році вийшли друком перші три частини поеми «Енеїда» живою українською середньонаддніпрянською говіркою. Саме цей варіант української мови ліг у основу нової писемної нашої літератури. Вже понад триста років звучить цей твір і не втрачає ні зацікавленості сучасників, ні актуальності.

Тарас Григорович Шевченко – основоположник нової української мови та літератури, поет, письменник, драматург, художник, істинний син народу. Геніальність Шевченкового слова зробила його твори відомими у всьому світі. Так вірш «Заповіт» перекладений 150 мовами, а збірка «Кобзар» видана англійською, польською, російською, латинською абеткою українською мовою. Ось як ми заявили світові про себе.

Вдивляючись у ці обличчя, відчуймо титанічність праці і духу, що вони поклали на вівтар нашої самобутності, національної культурної ідентичності.

Перший повний переклад Біблії українською живою мовою побачив світ у 1903 році. Ця книга відкриває доступ до історії старого та нового світу, до основ етики та духовності, до складної та надзвичайно цікавої літератури, що спонукає осмислювати метафору розуміння цілого людського життя для широкого загалу, для тих, хто прагне знань і здобуває їх із книг. Біблія українською мовою наближає нас до знань про світову культуруІван Пантелеймон Іван Пулюй Куліш Нечуй-Левицький

Іван Огієнко (Ілларіон) – українець, що поєднав у собі науковця та духовного лідера.

Борис Іванович Грінченко – вартовий України, людина невтомної праці, автор першого словника української мови у чотирьох томах, граматики та читанки для дітей, вчитель, прозаїк.

Агатангел Кримський – вчений-енциклопедист, сходознавець, володів більш ніж шістдесятьма мовами. Про своє завдання в Україні писав так: «Першою ознакою нації є мова, я й нею найперше заклопотався»

Олександр Афанасійович Потебня – лінгвіст, етнограф, перекладач.«Мова є засіб не виражати готову думку, а створювати її… вона відображає не світоспоглядання, яке склалося, а діяльність, яка його складає» О. Потебня

Мова розвивається елементарно, разом з душею народу. (Іван Франко)Розвиток можливий лише у освіті і науковій праці ґрунтовній, безперервній

Лексикографія – берегиня мови. Тлумачний словник української мови в 11 томах, виданий 1980 Інститутом мовознавства ім. О. Потебні, 154 058 слів. Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2005 р., нараховує 250 000 слів і словосполучень Не бійтесь заглядати у словник –Це пишний яр, а не сумне провалля… (Максим Рильський)За свою історію розвитку українська мова має числений лексиксикографічний матеріал. Від «Лексікона …» Павма Беринди 1620 року до сьогодні видано тисячі академічних тлумачних, ономастичних (тлумачення імен), орфографічних, фразеологічних, словників синонімів, антонімів, запозичень, перекладних, словники мови авторів – І. Котляревського, Т. Шевченка, Панаса Мирного, І. Франка, В. Стуса, М. Гоголя, Лесі Українки….

Мова – це поетичність душі нашої і ненастанна праця думки. Не втрачаймо цього безцінного надбання, бо воно не тільки самою природою нам дане. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злетіла в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою (За Павлом Загребельним). Мову ревно оберігають мовознавці — невтомні творці граматики і словників (Іван Вихованець).