Презентація"Галактика. Види Галактик"

Галактика. Види Галактик. КУ Сумська гімназія №1 Вчитель фізики Казбан Т. Л.

Галактики - це велетенські зоряні системи, що містять в собі дуже багато зір, а також газ і пил. За морфологічними ознаками галактики поділяються на чотири типи: еліптичні Е, лінзоподібні SO, спіральні S і неправильні Ir. Більшість спостережуваних галактик спіральні. Галактики розподілені у просторі нерівномірно. Вони утворюють групи галактик і скупчення галактик. Головну частину зір нашої Галактики ми бачимо у вигляді Молочного шляху (Чумацький шлях). Наша Галактика, тобто галактика в якій знаходиться Сонце - галактика спіральна типу Sb або Sc за классифікацією Хаббла і має в собі кількість у 200 млрд. зір. Сонце у ній розташоване поблизу галактичної площини на відстані близько 8500 пк(парсеки) від центра Галктики. Наша галактика входить до складу так званої Місцевої групи галактик.

Місцева група галактик. Місцева група галактик — це група галактик, до якої, зокрема, належить наш Чумацький Шлях. Наймасивніші члени групи — Чумацький Шлях, Галактика Андромеди та Галактика Трикутника. Перші дві мають системи галактик-супутників. Загалом до Місцевої групи належить більше 54 галактик. Ця кількість постійно збільшується з виявленням нових галактик.

Підгрупа Чумацького Шляху: Підгрупа Чумацького Шляху складається з велетенської спіральної галактики Чумацький Шлях і 14 її відомих супутників, які являють собою карликові й здебільшого неправильні галактики. До системи супутників Чумацького Шляху належать Мала (SMC) і Велика (LMC) Магелланові Хмари, карликова еліптична галактика Стрільця та ін. Підгрупа Андромеди: Підгрупа Андромеди вельми схожа на підгрупу Чумацького Шляху: у центрі підгрупи перебуває велетенська спіральна галактика Андромеди. Її 33 відомих супутники теж є, здебільшого, карликовими галактиками. Підгрупа Трикутника:  Галактика Трикутника та її можливі супутники. Місцеву групу можна розділити на кілька підгруп:

Історія вивчення галактик1610 року Галілео Галілей за допомогою телескопа виявив, що Чумацький Шлях складається з величезної кількості слабких зір. У трактаті 1755 р., заснованому на роботах Томаса Райта, Іммануїл Кант припустив, що Чумацький Шлях може бути обертовим тілом, яке складається з величезної кількості зір, що утримуються гравітаційною взаємодією, подібно до Сонячної системи, але у більших масштабах.

Велика суперечка1920 року відбулася «Велика суперечка» між Харлоу Шеплі і Гебером Кертісом. Сутність суперечки полягала у оцінюванні розміру Чумацького Шляху. Застосовуючи вдосконалений варіант методу «черпків», Кертіс зробив висновок про існування порівняно невеликої (діаметром 15 кілопарсек) сплющеної галактики із Сонцем поблизу центру. Шеплі, ґрунтуючись на підрахунку кулястих скупчень, подав зовсім іншу картину — Сонце перебуває досить далеко від центру плоского диска діаметром близько 70 кілопарсек, відстань до Магелланових Хмар виходила приблизно такою ж. Підсумком суперечки став висновок про необхідність ще одного незалежного вимірювання. 1924 року на 100-дюймовому телескопі Едвін Габбл знайшов у туманності Андромеди 36 цефеїд і виміряв відстань до них. Відстань виявилася величезною. Це підтвердило, що туманність Андромеди — не частина Чумацького Шляху. Існування галактик було доведено, і «Велику суперечку» вирішено.

Сучасна будова нашої Галактики з'ясувалася 1930 року, коли Роберт Джуліус Трюмплер виміряв ефект поглинання світла, вивчаючи розподіл розсіяних зоряних скупчень, що концентруються в площині Галактики. У 1970-х роках стало зрозуміло, що загальна видима маса галактик (що складається з маси зір і міжзоряного газу), не пояснює швидкості обертання газу. Це призвело до висновку про існування темної матерії. Також було отримано зображення далекого космосу, що одержали назви Hubble Deep Field і Hubble Ultra Deep Field, що довели існування в нашому Всесвіті сотень мільярдів галактик.

Еліптичні галактики. Лінзоподібні галактики. Неправильні галактики. Спіральні галактики. Види галактик

Еліптична галактика. Еліптичні галактики - клас галактик з чітко вираженою сферичною структурою і зменшуваною до країв яскравістю. вони порівняно повільно обертаються, таких галактиках немає пилової матерії, яка в тих галактиках, в яких вона є, видно як темні смуги на безперервному тлі зірок галактики. Тому зовні еліптичні галактики відрізняються один від одного в основному однією рисою - більшим чи меншим стисненням . Частка еліптичних галактик в загальному - близько 25 %. Вони складаються із старих зір-червоних гігантів. у еліптичних галактик немає міжзоряного газу, і зараз зорі в них не утворюються.в еліптичних галактик утворення першого покоління зір і їхня еволюція в наднові відбуваеться набагато швидше,ніж у спіральних.

Лінзоподібна галактика. Лінзоподібні галактики — це дискові галактики(як і, наприклад, спіральні), які витратили або втратили свою міжзоряну матерію (як еліптичні). Характерною особливістю лінзоподібних галактик є ступінчасте зменшення яскравості від центру до периферії. У них спостерігаються темні дугоподібні утвори між яскравішими центральними та тьмянішими периферійними частинами. У лінзоподібних така назва через те, що коли на них дивишся збоку, вони схожі на дві опуклі лінзи, накладені одна на одну. У них може бути перегородка (SBO), а може і не бути (SO). Як і у спіралей, у них є центральна злегка сплющена світла опуклість і диск менших розмірів, ніж у спіральних. Такий тип галактик становить 22% від загальної кількості.

Неправильна галактика. Неправильна галактика- є галактикою з неправильними зовнішніми обрисами або з нерівномірним розподілом яскравості. Неправильні галактики мають хаотичну аморфну форму, в першу чергу обумовлену гравітаційною взаємодією. Ці форми не належать жодному класу в класифікації Хаббла. Інколи неправильні галактики мають балдж у своєму ядрі або слабковиражену структуруспіральних рукавів. Неправильні галактики містять також велику кількість газу та пилу. Неправильні галактики складають десь чверть від кількості усіх відомих сьогодні галактик. Серед них немає велетенських галактик, Більшість неправильних галактик походить від спіральних та еліптичних галактик, що були деформовані під дією потужних гравітаційних сил.

Спіральна галактика. Спіральні галактики названі так , бо мають всередині диска яскраві рукави зоряного походження , які майже логарифмічно простягаються з балджа. Спіральні галактики мають центральне згущення і декілька спіральних гілок , або рукавів , які мають блакитний колір , так як в них присутня багато молодих гігантських зірок. Ці зірки збуджують світіння дифузних газових туманностей, розкиданих разом з пиловими хмарами уздовж спіральних гілок. Багато спіральних галактик мають у центрі перемичку (бар) , від кінців якої відходять спіральні рукави . Наша Галактика також відноситься до спіральним галактик з перемичкою . Поділяються на два типи: 1)звичайні2)перетнутіУ Звичайних галактиках рукава спіралей починаються безпосередньо з ядра. У перетнутих спіральних галактиках рукави починаються на кінці перемечки,що перетинає ядро.

Чумацький Шлях. Чумацький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком. Її можна спостерігати на небосхилі у вигляді довгої витягнутої смуги, густо вкритої зорями. Чумацький Шлях є спіральною галактикою за класифікацією Габбла, що разом із галактикою Андромеди, Галактикою Трикутника та низкою інших галактик утворюють місцеву галактичну групу. У свою чергу, місцева група входить до Надскупчення Діви. Основний диск Чумацького Шляху має близько 100 000 — 120 000 світлових років у діаметрі та близько 250 000 — 300 000 у периметрі. Поза межами ядра галактики товщина Чумацького Шляху становить приблизно 1 000 світлових років. У Чумацькому Шляху налічується понад 300 млрд зір.

Дякую за увагу