Всього лауреатами премії стали 219 осіб (разом із лауреатами 2019 року). З них 12 – жінки. Лише 39 нагород отримав один лауреат. У 33 випадках її ділили між собою двоє вчених. Інформація про номінантів є засекреченою протягом 50 років. Наразі в архіві Нобелівського комітету розкриті дані про номінантів першої половини ХХ століття. В галузі медицини та фізіології їх було 5 110.
Подавати пропозиції щодо майбутнього лауреата Нобелівської премії з медицини можуть:члени Нобелівської асамблеї Каролінського інституту в Стокгольмі;медики та біологи з числа членів Королівської шведської академії наук;лауреати Нобелівської премії з медицини або хімії;члени Нобелівського комітету, які не входять до складу асамблеї;Штатні професори факультетів медицини в навчальних закладах Швеції або працівники на аналогічних посадах в Данії, Фінляндії, Ісландії та Норвегії;штатні професори не менш ніж шести інших факультетів медицини в університетах інших країн світу, яких відбирає Нобелівська асамблея;науковці, чию участь Нобелівська асамблея вважатиме доречною. Номінувати самого себе на Нобелівську премію не можна.
Робота над обранням лауреата премії з медицини триває протягом всього року: ще восени Нобелівський комітет розсилає запрошення інституціям та особам, які мають право подавати кандидатури. Прийом заявок завершується 31 січня. Протягом весни та літа Нобелівський комітет оцінює заявки, а на початку вересня звітує перед Нобелівською асамблеєю Каролінського інституту.