Збудники кишкових інфекцій

ЗБУДНИКИ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

 

Дзус С.О.

викладач мікробіології,

Лубенське медичне училище

 

1. Результати навчання:

 

1. Професійні компетентності:

•    встановити зв'язок між збудниками та хворобами, які вони викликають;
•    спрогнозувати наслідки зараження тим чи іншим збудником;
•    продемонструвати методику забору матеріалу, постановку реакції аглютинації;
•    на склі, спланувати, які методи лабораторної діагностики застосувати для
•    уточнення діагнозу;
•    дослідити ріст мікробів на середовищі Ендо, оцінити ступінь забрудненості
•    мазків, та колір мікробів при фарбуванні за Грамом;
•    поєднати результати мікроскопії, бактеріологічного та серологічного
•    дослідження;
•    встановити вид збудника;
•    оцінити свої дії як медичного працівника;
•    уточнити діагноз

 

2. Загальні компетентності:

•    формувати уміння застосовувати знання в практичних ситуаціях;
•    розвивати здатність шукати, обробляти та аналізувати необхідну інформацію;
•    формувати уміння працювати самостійно;
•    формувати уміння проводити дослідження на відповідному рівні;
•    розвивати орієнтацію на безпеку;
•    формувати особистісні якості:
•    працьовитість, конкурентноспроможність, цілеспрямованість, впевненість у собі, комунікабельність.

 

3. Методи навчання.

Класичні – словесні: бесіда, пояснення, діалог, дискусія.

Наочні: демонстрація

Сучасні інтерактивні: метод «мікрофон» на підготовчому етапі, робота в малих кооперативних групах з нетиповими проблемними ситуаціями на основному етапі, кейс-метод.

Методи контролю: тести, фронтальне опитування, самооцінка.

 

 4. Міждисциплінарна інтеграція.            

№ з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1	Основи латинської мови з медичною рецептурою	Медичну термінологію Терміноелементи Грецькі еквіваленти   Словотворення	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
2	Анатомія людини	Будову шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи
3	Фізіологія	Фізіологію шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи
4	Основи медсестринства	Типи температурних кривих Правила та техніку взяття крові, випорожнень, сечі Техніку дуоденального зондування Методи дезінфекції, способи стерилізації Правила спілку-вання з пацієнтом	Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла Взяти кров з вени. Здійснити забір сечі, випоров-нень на дослідження Проводити дуоденальне зондування та транспортування жовчі до лабораторії Провести дезінфекцію, стерилізацію Дотримуватись правил спілкування з пацієнтом
5	Основи екології та профілактичної медицини	Санітарно-гігієніч-ний, протиепідеміч-ний режим ЛПЗ. Заходи профілактики ВЛІ	Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ
6	Медична біологія	Мінливість організмів.	Розпізнавати й характеризувати форми мінливості
7	Фармакологія та медична рецептура	Антибіотики, принципи їх застосування. Кристалоїдні розчини Дезінфектанти. Антисептичні речовини	Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей
8	Патоморфологія та патофізіологія	Ентерит гострий і хронічний та коліт гострий і хронічний
9	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
10	Медсестринство в інфектології	Ешерихіози   Тифо-паратифозні захворювання     Сальмонельози          Шигельози      Дезінфекцію, стерилізацію	Збирати клініко-епідеміологічний анамнез; Зібрати випорожнення, сечу, кров, посіяти на живильне середовище, транспортувати до лабораторії Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла при черевному тифі Проводити дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення черевнотифозних бактерій Провести дезінфекцію, стерилізацію. Забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

 

Фахова література:

1. Климнюк С. І., Ситник І. О., Творко М.С., Широбоков В. П. Практична    Мікробіологія/С. і. Климнюк, М. С. Творко, В. П. Широбоков./ – Тернопіль:     «Укрмедкнига», 2004 .-    431с.

2. Люта В.А. Практикум з мікробіології: навч. посіб. / В.А. Люта,О. В. Кононов /-   К.:     Медицина, 2011.- 184с.

3. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник / За ред.Широбокова В.П. - 2-ге вид. - Вінниця: Нова Книга, 2011.  295с

4. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (частина IV). В. П.Широбоков , В.О.Войцеховський ,О. В. Салата , Т. Н.Тарасов , К. І.Ліпатнікова , А. А.Фурман , П. А. Попович ,О. В. Стаховський , О. М.Дюжикова  - Київ – 2011

 

Науково-методична:

1. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння /А. М. Алексюк.-  К.: Наука, 1980 -216 с.

2. Березняк Е.Н. Важное условие повышения качества обучения и воспитания. /Е. Н. Березняк -К. : Наука,1982.-123с.

3. Максименко С. Д. Педагогіка вищої медичної освіти [текст]: підручник /С. Д. Максименко, М. М. Філоненко. – К. : Центр учбової літератури, 2014. – 288 с.

4. Філоненко М. М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря: монографія / М. М. Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2015. – 420 с. – 288 с.  

5. http: //www.info-library.com.ua/books-text-4310.html

6.  http://books.br.com.ua/32161

7.http: //www.menobr.ru/materials/19/36326/?redct=Y

 

СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

І. Підготовчий етап – 12 хвилин

Організаційна частина заняття.

Повідомлення теми, мети заняття.

Мотивація навчальної діяльності.

До родини Enterobacteriaceae входять 20 родів, серед яких є патогенні і непатогенні для людини мікроорганізми. Родоначальником вважають Escherichia coli. Кишкова паличка є постійним мешканцем товстого кишківника і відіграє важливу роль у регуляції гомеостазу макроорганізму. З іншого боку, її відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів: при проникненні у місця, не характерні для її перебування, вона викликає запальні процеси органів і систем. Патогенні Escherichia coli є збудниками кишкового ешерихіозу.

Рід Salmonella включає нині понад 2500 серологічних варіантів збудників. Сальмонельози – антропозоонозна інфекція, яка здебільшого пов’язана з вживанням інфікованих харчових продуктів. За даними ВООЗ, у країнах Європи щорічно на сальмонельоз хворіють більше 1млн. людей. Великою медичною проблемою в останні 20 - 30 років є внутрішньолікарняний сальмонельоз.

Шигельоз – антропонозна інфекція, яка представляє серйозну проблему у країнах з низьким санітарним рівнем і недостатнім харчуванням. Щорічно шигельозами хворіють понад 200 млн. людей. Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу.

Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття:

Фронтальне опитування  (метод мікрофону):

1. Які бактерії відносяться до родини кишкових?

2. Які  основні морфологічні  ознаки ентеробактерій?

3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?

4. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджуваного  матеріалу з метою виділення ентеробактерій?

5. Які існують методи відбору випорожнень при хворобах, спричинених ентеробактеріями.

6. Назвіть основні методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій.

7. За якими ознаками проводять первинну ідентифікацію ентеробактерій?

8. Як визначити сероваріант збудника для остаточної ідентифікації ентеробактерій?

9. Яку серологічну реакцію використовують для виявлення черевнотифозного носійства?

II. Основний етап

Формування професійних навичок та вмінь - 66 хвилин

Проведення  професійного тренінгу

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трьом групам дається одна ситуаційна задача.

Кожна з них згідно завдання вирішує свій певний об’єм роботи за інструкцією.

Аналізує його і в подальшому доповідає вирішення її для інших груп.

Потім групи міняються завданнями та працюють також згідно інструкцій.

 

1. Ситуаційна задача

Семирічна дитина скаржиться на слабкість, біль в животі, часті позиви на дефекацію малими порціями зі слизом і світлою кров’ю. Хворіє другий день.

При мікроскопії виділень видно грамнегативні паличкоподідні бактерії без джгутиків. Мікроорганізми чистої культури ферментують глюкозу та деякі інші вуглеводи лише до кислоти. На середовищі Ендо та вісмут-сульфіт агарі дані мікроорганізми ростуть прозорими колоніями.

 

Завдання для груп:

Перша кооперативна група

•зібрати матеріал для дослідження;

•провести мікроскопічне дослідження препарату, приготовленного з культури мікробів;

•визначити морфологічні властивості збудника.

 

Друга кооперативна група

•зібрати матеріал для дослідження і провести посів збудника;

•вивчити культуральні властивості збудника.

 

Третя кооперативна група

•зібрати матеріал для дослідження і провести постановку реакції аглютинації на склі;

•визначити антигенні властивості збудника.

Кожна група в подальшому обмінюється даними роботи з вирішення ситуаційної задачі і доводить своє бачення у вирішенні проблеми шляхом внесення своїх корективів.

Викладач дає оцінку результатів діяльності груп.

Алгоритми дій для кожного методу дослідження додаються. Кожна група отримує завдання з лабораторної діагностики різними методами, за певним алгоритмом.  Студенти працюють, доповідають та роблять висновок у підтвердженні попереднього діагнозу.

 

Додатки до матеріалів методичного забезпечення інтерактивного методу.

 

Додаток №1

Інструкція

Робота в кооперативних групах

(допомога викладачу)

1. Розподіліть студентів на 5-6 груп. Групи не повинні відрізнятися за статтю,

етнічною приналежністю та здібностями.

2. Назначте одного студента бути лідером у цій групі.
3. Розділіть своє заняття на 5-6 частин.
4. Розподіліть ці частини між студентами. Переконайтеся, що учасники мають

доступ лише до однієї частини.

5. Дайте студентам час детально прочитати свою частину щонайменше двічі.

Учасники не повинні все запам’ятовувати.

6. Із тимчасових «експертних груп» виділіть по одному студенту та попросіть їх

об'єднатися. Дайте студентам з цих «експертних груп» час, щоб обговорити

зміст їхніх частин і підготувати презентації, які вони будуть робити в себе у

групі.

7. Поверніть студентів в їхні групи.
8. Попросіть кожного з учасників презентувати свою частину. Заохотьте інших

членів групи ставити запитання.

9. Спостерігайте за роботою груп. Якщо в якійсь із груп виникли проблеми

(наприклад, один із членів групи заважає або вважає себе домінуючим),

втрутьтесь. Але найкраще, щоб це зробив лідер групи. Ви пошепки можете

пояснити лідеру, як втрутитися, поки він не справиться із задачею,

10. У кінці заняття підготуйте короткий тест за матеріалом заняття.

Додаток №2

Інструкція для виконання завдання першою кооперативною групою

1. Визначити план лабораторного обстеження хворого.

2.  Забрати необхідний матеріал у хворого.

3. Приготувати мазок з патологічного матеріалу хворого.

4. Пофарбувати та здійснити мікроскопію мазка.

Додаток №3

Інструкція для виконання завдання другою кооперативною групою

1. Визначити план лабораторного обстеження хворого.

2.  Забрати необхідний матеріал у хворого.

3. Написати направлення у баклабораторію.

4. Посіяти патологічний матеріал на живильні середовища.

Додаток №4

Інструкція для виконання завдання третьою кооперативною групою

1. Визначити план лабораторного обстеження хворого.

2. Забрати необхідний матеріал у хворого.

3. Здійснити постановку реакції аглютинації на склі.

 

Додаток 5
Алгоритм  взяття випорожнень ректальною петлею та посів на живильне середовище

Завдання	Послідовність виконання	Попередження
1. Одягніться відповідно до вимог		Обов’язково гумові рукавички та клейончастий фартух
2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	2.1. Ректальну петлю 2.2. Диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва. 2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними
3. Укладіть пацієнта	3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік 3.2. Подайте вказівку зігнути ноги в колінах і притягнути їх до живота	Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології
4. Візьміть досліджуваний матеріал	4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як перо 4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта 4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім паралельно до хребта ще на 5-7см 4.4. Легким обертальним рухом наберіть випорожнення 4.5. Виведіть ректальну петлю з анального отвору	Працюйте уважно, щоб не травмувати анальний отвір та пряму кишку Дотримуйтесь правил стерильності
5. Здійсніть посів на живильне середовище	5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним середовищем 5.2. Введіть ректальну петлю до краю чашки 5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів по поверхні середовища 5.4. Петлю помістіть у лоток з дезінфектантом	Уважно! При введенні петлі не торкайтесь зовнішніх країв чашки
6. Знезаразьте інструментарій, відпрацьований матеріал, руки	6.1. За відомими Вам правилами
7. Оформіть супровідну документацію	7.1. Зразок оформлення супровідної документації див. у попередньому занятті
8. Транспортуйте до лабораторії	8.1. Транспортування посівів до лабораторії повторіть з попереднього заняття

 

III. Заключний етап - 12 хв.

1. Оцінити результати своєї роботи.                                                                             

2. Проаналізувати результати діяльності членів групи.

3. Зробити висновки.

Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття:

Тести:

1. Встановіть відповідність між групами ентеробактерій та хворобами, які викликають

а) ентеротоксигенні (ЕТЕК)  1. дизентерієподібні ГКЗ у дітей та дорослих

б) ентероінвазивні (ЕІЕК)                   2. холероподібні ГКЗ у дітей та дорослих

в) ентеропатогенні (ЕПЕК)                 3. пошкодження ендотелію дрібних 

                                                                     кровоносних судин  у дітей та дорослих

г) ентерогеморогічні (ЕГЕК)              4. коліентерит у дітей раннього віку

 

2. Встановіть відповідність між хворобою та збудником

а) ешерихії                       1. гострі енероколіти

б) сальмонели                  2. черевний тиф

в) шигели                          3. пневмонія

г) клебсієли                       4. дизентерія

 

3. Розвиток діареї пов'язаний з дією:
а) ботулінічного токсину;
б) дифтерійного токсину;
в) термолабільного ентеротоксину;
г) правцевого токсину;
д) β - гемолізину.
 

4. Знайдіть  відповідність:

а) копрокультура                         1. культура мікробів, виділена з жовчі

б) уринокультура                         2. культура мікробів, виділена з сечі

в)  білікультура                            3. культура мікробів, виділена з крові   

г)  гемокультура                           4. культура мікробів, виділена з калу 

 

5. Розмістіть фази черевного тифу по порядку їх перебігу

а)  видільно-алергічна

б) реконвалесценції

в) фаза проникнення в організм і клітини

г) фаза первинної локалізації

д) фаза вторинної локалізації

е) бактеріємії

 

Відповіді до тестів                                                                           

1. а - 2; б - 1; в - 4; г -3

2. а - 1; б - 2;  в - 4; г - 3

3. в

4. а -  4 ; б - 2;  в - 1; г - 3

5. в,  г,  е,   а,   д,  б

 

Кейс-метод

Задача № 1

Хворий А., 29 років, поступив в інфекційну лікарню на 3-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю. Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, частих випорожнень (11-13 разів на добу). Живе в окремій ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. Тиждень тому повернувся із села, де були випадки подібного захворювання. Випорожнення рідкі, з домішками слизу і крові. Наявні тенезми.

При мікроскопії виділень у препараті виявлено грамнегативні, не рухливі паличкоподібні бактерії у великій кількості.

Визначте діагноз, обгрунтуйте його та тактику фельдшера щодо даного хворого.

Задача 2

Хворий 38 років звернувся до інфекційної лікарні на третю добу захворювання зі скаргами на переймоподібний біль в навколопупковій ділянці, слизово-кров’яні випорожнення, що не підлягали підрахунку (без кінця), не­справжні позиви до випорожнення, судоми ніг, головний біль, запаморочення, підвищення температури тіла до 39,0°С. Через декілька годин - біль у животі зліва, який збільшився і був нестерпним після дефекації. Захворів через 2 доби після вживання молока придбаного на ринку. Випорожнення незначні слизистого характеру з домішками крові (ректальний плювок).

При мікроскопії виділень у препараті виявлено грамнегативні, нерухливі паличкоподібні бактерії у великій кількості.

Визначте діагноз, обгрунтуйте його та тактику фельдшера щодо даного хворого

Задача № 3 

Хворий поступив до інфекційної лікарні під кінець першого дня захворювання зі скаргами на високу температуру тіла (38,9 ⁰С), головний біль, діарею – більше 10 разів на добу, біль по ходу кишківника, тенезми. Фекалії рідкого характеру, з домішками слизу і крові.

При мікроскопії виділень у препараті виявлено грамнегативні, нерухливі паличкоподібні бактерії у великій кількості.

Визначте діагноз, обгрунтуйте його та тактику фельдшера щодо даного хворого

Еталони відповідей до задач

1.     Попередній клінічний діагноз - дизентерія;
2.    Диференційна діагностика проводиться з сальмонельозом, холерою;
3.    Заключний діагноз - дизентерія, поставлений на основі скарг хворого

     та лабораторної діагностики.

 

Завдання для самостійної роботи       

Написати реферат на тему ”Сучасні методи лабораторної діагностики хвороб викликаних ентеробактеріями”  

Оцінювання

Критерії оцінювання

                       

                                              Критерії оцінювання усної відповіді

 

-  (2 бали) -  Студент може відтворити факти, без їх розуміння,допускає суттєві помилки, не вміє пов’язати з іншими дисциплінами, не має достатнього логічного мислення.

 

-  (3 бали) -  здатний розуміти та інтерпретувати вивчене студент частково виявляє вміння але недостатньо (неправильно) їх застосовує для вирішення даного завдання; Студент засвоїв лише програмний матеріал, але не засвоїв його детально, допускає неточності, недостатньо правильні трактування, порушує послідовність у викладі програмного матеріалу, відчуває труднощі у виконанні практичних завдань.

 

– (4 бали)  – студент виявляє вміння але недостатньо їх застосовує для вирішення даного завдання. Учасник володіє початковими творчими здібностями, може шукати, обробляти та аналізувати матеріал. Твердо засвоює програмний матеріал, грамотно і по суті подає його, не допускає суттєвих неточностей у відповідях на питання. Володіє вивченим обсягом матеріалу в межах навчальних посібників, але має недостатню інформацію з додаткових джерел.

 

– (5 балів) – студент виявляє достатньо вмінь та правильно їх застосовує для вирішення даного завдання. Студент знає та розуміє програмний матеріал, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу в межах навчальних посібників, має інформацію з додаткових джерел, застосовує її відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності. Прагне до успіху.

 

Критерії оцінювання ситуаційних задач

                                                                                                

– (2 бали) – При вирішенні ситуаційних завдань помилково аналізує ситуацію, відчуває труднощі при координації своїх дій відповідно до поставленого завдання  –  (3  бали) – Студент володіє теоретичним матеріалом на репродуктивному рівні, здатний за допомогою викладача логічно відтворити значну його частину, однак не може асоціювати його з завданням, не може використати матеріал у новій ситуації недостатньо .

 

– (4 бали) – Студент розуміє та може інтерпретувати вивчене, здатний виявити закономірності, використати знання у новій ситуації при вирішенні практичних питань і задач, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, може співвіднести  факти, допускає несуттєві помилки, які швидко виправляє самостійно або після додаткових запитань.

 

– (5 балів) – Вдало пов’язує теорію з практикою. При вирішенні ситуаційних завдань самостійно визначає об’єм, характер і наслідки ситуації, правильно координує свої дії відповідно до поставленого завдання. Здатний спланувати роботу, розробити оптимальне рішення, упорядкувати факти, зіставити їх, узагальнити і зробити висновок.

 

Критерії оцінювання активності студента

 

0 балів-пасивний  не може формувати уміння застосовувати знання в практичних ситуаціях;

• не здатний шукати, обробляти та аналізувати необхідну інформацію;

• не може працювати самостійно; не дотримується правил безпеки;

1 бал – активний: може  застосовувати знання в практичних ситуаціях;

• здатний шукати, обробляти та аналізувати необхідну інформацію;

• працювати самостійно;

• проводити дослідження на відповідному рівні;

• дотримується правил безпеки;

• працьовитий, цілеспрямований.

2 бали – проактивний: може формувати уміння застосовувати знання в практичних ситуаціях;

• розвивати здатність шукати, обробляти та аналізувати необхідну інформацію;

• працювати самостійно;

• проводити дослідження на відповідному рівні;

• генерує нові ідеї;

• дотримується правил безпеки;

• працьовитий, конкурентноспроможний, цілеспрямований, впевнений у собі.

Критерії оцінювання демонстрації практичних навичок

 

– (2 бали) – студент не може застосувати знання на практиці, проводити дослідження на відповідному рівні, порушує правила безпеки , не може продемонструвати методику забору матеріалу, постановку реакції аглютинації на склі, не може спланувати, які методи лабораторної діагностики застосувати для уточнення діагнозу

Не може дослідити ріст мікробів на середовищі Ендо, оцінити ступінь забрудненості мазків, та колір мікробів при фарбуванні за Грамом;

 

– (3 бали)  – студент частково виявляє вміння але недостатньо (неправильно) їх застосовує для вирішення даного завдання.  Помиляється при виконанні навичок, допускає помилки, порушує правила безпеки. може продемонструвати методику забору матеріалу, постановку реакції аглютинації на склі з помилками,  не може спланувати, які методи лабораторної діагностики застосувати для уточнення діагнозу; може дослідити ріст мікробів на середовищі Ендо, оцінити ступінь забрудненості мазків, та колір мікробів при фарбуванні за Грамом;

не може поєднати результати мікроскопії, бактеріологічного та серологічного дослідження; не може встановити вид збудника; демонструє навички взаємодії.

 

– (4 бали) – Правильно застосовує теоретичні положення при вирішенні практичних  задач, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, допускає несуттєві помилки, які швидко виправляє самостійно або після додаткових запитань. Дотримується правил безпеки. Демонструє навички працювати самостійно, може продемонструвати методику забору матеріалу, постановку реакції аглютинації на склі, може спланувати, які методи лабораторної діагностики застосувати для уточнення діагнозу; дослідити ріст мікробів на середовищі Ендо, оцінити ступінь забрудненості мазків, та колір мікробів при фарбуванні за Грамом;  затрудняється поєднати результати мікроскопії, бактеріологічного та серологічного дослідження для встановлення виду збудника.

 

– (5 балів) – Студент виявляє достатньо вмінь та правильно їх застосовує в практичній ситуації, проводить дослідження на відповідному рівні, Демонструє навички взаємодії та міжособисті навички, вміння працювати самостійно. Дотримується правил безпеки , може продемонструвати методику забору матеріалу, постановку реакції аглютинації на склі, може спланувати, які методи лабораторної діагностики застосувати для уточнення діагнозу; дослідити ріст мікробів на середовищі Ендо, оцінити ступінь забрудненості мазків, та колір мікробів при фарбуванні за Грамом; поєднати результати мікроскопії, бактеріологічного та серологічного дослідження; встановити вид збудника; оцінити свої дії як медичного працівника; уточнити діагноз.