Галина пагутяк. “Потрапити в сад”Мета: подати основні відомості про творчий шлях Галини Пагутяк, тонкого прозаїка, гарячого публіциста, гуманіста й інтелектуалки, лауреата Шевченківської премії; проаналізувати оповідання Галини Пагутяк «Потрапити в сад»; зупинитися на образах, багатій символіці, глибоких підтекстах, визначити ідейний зміст твору; розвивати мислення учнів, відпрацювати навички аналізу прозових творів; поширювати й уточнювати словниковий запас учнів; виховувати гуманізм, любов до життя.
Галину Пагутяк вважають найзагадковішою постаттю у сучасній українській літературі. Львівська богема називає її «містичною письменницею». Вона, за словами Ю. Винничука, «…увійшла зовсім не одними й тими ж дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши й не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила поважати себе. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, яких вимагала душа».
Дебютувала Галина Пагутяк у журналі «Дніпро» повістю «Діти», що, як зізнається сама авторка, була навіяна снами. Першопочатки творчості Галини Пагутяк визначає В. Габар: «Вона ввійшла в літературу рано, двадцятирічною дівчиною, ввійшла стрімко і сміливо. Дебютувала великими творами, і в кожному була іншою. Згодом подивувала своїх прихильників філігранною малою прозою. У своїх новелах в декількох рядках, в одному абзаці, вона творить надзвичайної сили й яскравості образи». Нині у творчому доробку Пагутяк понад 20 книжок прози, серед яких «Діти» (1982), «Господар» (1986), «Потрапити в сад» (1989), «Гірчичне зерно» (1990), «Записки Білого Пташка» (1999), «Захід сонця в Урожі» (1993), «Перевал» (1994), «Основа» (1995), «Біограф Леонтовича» (2001), «Слуга з Добромиля» (2006), «Зачаровані музиканти» (2010), «Сни Юлії і Германа» (2011), есеї та поезії.
Для повістей та оповідань Г. Пагутяк періоду 1980-х років характерний реалістичний або ж фантастичний стиль, натомість твори 1990-х вирізняються стилістичною неоднозначністю. Виразними ознаками творчості письменниці є високий рівень суб’єктивності художнього мислення, підтекст, образи-символи, екзистенційно-філософські та релігійно-містичні мотиви. Проза Галини Пагутяк перекладена англійською, німецькою, словацькою, хорватською, російською мовами. Її твори удостоєні багатьох літературних премій, зокрема й Шевченківської (2010).
Теорія літератури. Оповідання Символ Підтекст Художня деталь невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується одна подія з життя одного або двох сформованих персонажів.знак, сутність у творі, яка позначає іншу сутність. Знаком можуть виступати об'єкт, зображення, написане, слово, що заміняє собою деяке інше поняття, використовуючи для цього асоціацію, подібність або домовленість.внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.(від франц. dеtаіl — подробиця, дрібниця) — виразна подробиця у творі, що має значне змістовне та ідейно-емоційне навантаження.
Упертість Жалість Щедрість Гордість Чуйність Риси характеру Грицька«Потім сідав на лавицю і, хоч би перед ним на коліна ставали і просили грати, не грав. Бо йому вже набридло. Як Грицькові не хотілося, то не хотілося».«Гриць пробував списати ту історію на папір, але не дав йому Бог таланту».«Грицько витяг з кишені жменю дрібних і дав йому (Стьопі)»«Бачать люди, що він не жебрак. Красти легше, ніж грати на гармошці по електричках.»«— Гроші маю на книжці. Хай на похорон. Грицько Демонстративно заграв «Ой, сусідко — сусідко», аж самому в вухах закололо, і відклав гармошку, не дивлячись на Микольця».
У творі згаданий образ Перебенді із Шевченкового «Кобзаря». За словником Бориса Грінченка, перебендя – дивак, химерник, примхливий. У творчості Тараса Шевченка це романтичний образ співця. Іван Франко глибше осмислює образ Перебенді – як самітника, «фігури ідеальної», митця, що піднімається над буденщиною; і з цієї причини виникає конфлікт Перебенді із суспільством: люди не розуміють його, глузують з нього, не спроможні піднятися над побутовими клопотами й збагнути глибину внутрішнього світу співця.
«Гриць побожно взяв до рук книжку в грубій шкіряній палітурці». Художня деталь«І рушив зі станції через колію, а далі вузькою вуличкою з перехнябленими парканами. Собаки визирали з будок, але не гавкали».«Грицько довго не спав, слухав, як дихають Микольцьо і Боско (собака лишився ночувати в хаті).»
Жанр : Тема твору: Ідея : Проблематика:оповіданнясамотність, безпритульність особистості в суспільстві, байдужому до долі людини. розкриття душевного багатства героя, його гідності й самоповаги, доброти й щирості у ставленні до оточуючих та світу.утвердження гуманістичних ідеалів, моральних чеснот.
Сюжет і композиція. Оповідання «Потрапити в сад» не має чітко вираженого сюжету, що є характерною ознакою постмодерної літератури. Сюжет твору не насичений зовнішніми подіями, вирізняється лаконічністю письма. Фінал твору — відкритий: Грицько, слухаючи завивання нічної бурі, бідкається, аби вітер не поламав гілля в саду та не пошкодив хату. В оповіданні немає розлогих описів, їх компенсують влучні яскраві деталі. Духовний світ головного героя розкривається і через внутрішні монологи та діалоги, авторську присутність у тексті. Композиційною особливістю твору є його своєрідне обрамлення — образ саду на початку оповідання та наприкінці.