Презентація "Географія Тернопільської області "

Географічне положення. Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході — з Хмельницькою областями. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею,Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Тернопільська область займає площу 13.8 тис. км², що становить 2,3% території України. За цим показником займає 23 місце серед інших областей України (меншими є тільки Закарпатська і Чернівецька області). За площею Тернопільщина співрозмірна з Ізраїлем. За конфігурацією території Тернопільщина нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході.

Територія. Тернопільська область займає площу 13.8 тис. км², що становить 2,3% території України. За цим показником займає 23 місце серед інших областей України (меншими є тільки Закарпатська і Чернівецька області). За площею Тернопільщина співрозмірна з Ізраїлем. За конфігурацією території Тернопільщина нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході.

Рельєф Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер).

Основні рельєфні структури. Тернопільське плато. Опілля. Кременецькі гори. Товтровий кряж Авратинська височина. Мале Полісся Придністровська рівнина

Геологія Територія Тернопільської області знаходиться на Волино-Подільській плиті Східноєвропейської платформи. На глибині 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Зверху він вкритий осадовими породами. Найдавнішими відкладами, які виходять на поверхню області, є породи верхнього силуру . Найбільшу площу Тернопільської області покривають породи кайнозою. Породи палеогену не мають значної товщини і залягають у долинах Вілії та Горині. Найпоширенішими відкладами у Тернопільській області є породи нижнього неогену.

Клімат Клімат Тернопільщини помірно континентальний, проте дещо вологіший, ніж у східних областях України. Радіаційний режим залежить від висоти сонця, тривалості дня та сонячного сяйва, пов’язаних з географічною широтою. Область нагрівається нерівномірно: північна і центральна її частини одержують менше тепла, південна – більше. Радіаційний баланс на території області додатній і змінюється у межах від 39 до 41,5 ккал/см2 за рік. Вплив на клімат області мають циркуляційні процеси океанічних і континентальних повітряних мас. Взаємодія названих факторів зумовлює формування на території області помірно-континентального клімату з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура січня коливається від –5,5~5,7° С (у північній частині області) до –4,5° С (в південній). Середня температура липня +18-19° С. Максимальні температури досягають +37-39° С. У межах області випадає достатня кількість опадів (550- за рік). Найбільше їх випадає на заході та північному заході , найменше – на крайньому південному сході. Переважна більшість опадів (70-75 %) випадає у теплий період року.

Ґрунти Ґрунти Тернопільської області -природне тіло, що утворилося в результаті взаємодії материнської породи (підґрунтя), клімату, рослинності, мікроорганізмів. Верхній шар земної кори, на якому ростуть рослини. Основи ґрунтоутворення породи в області - леси і лесоподібні суглинки,  вапняки, глини, алювіальні відклади. Ці породи на території з рівнинним рельєфом і лісостеповою рослинністю стали основою для формування різних типів ґрунтів. Найбільшу площу в області (бл. 72 %) займають лісостепові опідзолені ґрунти:чорноземи,світло-сірі,сірі лісовітемно-сірі.

Фауна Тернопільщини Тваринний світ Тернопільської області представнлений лісовими та степовими видами. В області зареєстровано 412 видів хребетних, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Поліські види тварин поширені в північній частині області. Серед них: заєць русак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк. Зптахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона. У середній та південній чатині області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка. Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк. Серед земноводних і плазунів найпоширенішими є: жаба, ропуха сіра, квакша, тритон, ящірка, черепаха болотяна. Водиться 4 види змій: гадюка звичайна, мідянка, полоз лісовий, вуж. Із риб у річках і ставках області водяться: карасі, коропи, в'юни, окуні, лящі, лини, щуки, соми, пучкурі, краснопірки та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: чайки, качки-крижні, дикі гуси тощо. Тхір темний. Козуля європейська. Видра

Флора Тернопільщини Лісова рослинність. Найбільші площі лісових масивів розташовані у західній частині області. Значні лісові масиви є в долинах Серету, Збруча і Стрипи. Майже всі ділянки займають широколистяні ліси: грабові, грабово-дубові, букові та інші. У цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, граб, явір, липа, а в підліску — ліщина, горобина, калина, терен, глід та інші. Степова рослинність Степову рослинність у природному вигляді ще можна зустріти на крутих схилах горбів, балок, у заплавах річок. Серед степового різнотрав'я найпоширенішими тут є ковила, тонконіг, костриця, пирій, бородач, типчак, чебрець. Серед чагарникових формацій зустрічається терен, глід, кизил, таволга, барбарис. Лучна рослинність Лучна рослинність поширена у долинах річок. Тут проростають: костриця, тонконіг, мітлиця, осока, пирій, біловус, купичник, конюшина та інші. На Тернопільщині зустрічаються як ендемічні, так і реліктові види рослин. До ендеміків належать шавлія кременецька, шиверекія подільська, тонконіг різнобарвний та інші. Із рослин-реліктів зустрічаються брусниця карликова, молочай багатобарвний, осока біла, осока низька, хвощ великий тощо. Шиверекія подільська. Молочай багатобарвний. Брусниця карликова