Презентація "Геральдика"

Українознавство 6 клас Національні символи України. Герби українських міст.

Запишіть тему уроку. Головні поняття уроку:державадержавотвореннядержавні символигеральдикасфрагістиканумізматика герб

Державотворення – це довготривалий процес, спрямований на утворення держави, який включає культурні, політичні, міфологічні, релігійні та інші чинники. Герб - це умовне зображення, що є символом i вiдмiнним знаком держави, своєрiдним художньо - графiчним паспортом землi, мiста, роду чи окремої особи. Герáльдика — гербознавство, спеціальна історична дисципліна, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам; досліджує історію виникнення та розвиток гербової традиції, закони складання гербів та їх використання. Держава – це спільність людей, які проживають на певній території, мають єдине правління.

Сфрагістика (від грец. — сфрагіс, печатка) охоплює три поняття: 1) печаткове мистецтво (виготовлення печаток); 2) печаткове право (правні норми вжитку печаток); 3) печаткознавство (наука про печатки). Нумізматика — історична дисципліна, що вивчає монети, гроші та медалі як джерело історичних, економічних, політичних і культурних знань, а також історію грошового обігу та монетного виробництва.

Походження гербiв губиться в плинi часу. Вони походять від речей та предметів, яким у давнину поклонялися давні люди, що в сиву давнину вiдiгравали роль родових символiв і знаків. На теренах України гербоподiбнi символи зустрiчаються уже в останнi столiття до нашої ери. Пiзнiше на основi родових знакiв сформувалися геральдичнi символи Київської держави. Найдавнiшою вiдомою князiвською емблемою, з тих що використовувалися в Київськiй Русi, є зображення у виглядi лiтери «Ш» на печатцi Святослава Iгоровича. Згодом цей знак карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославича (980— 1015 pp.). На них, зокрема, зображено з одного боку портрет володаря, а з іншого — тризуб і напис «Володимир на столі, а це його серебро».

Археологiчнi знахiдки свiдчать, що зображення тризуба у рiзних видах зустрiчаються на дуже багатьох предметах часiв Київської Русi. В усiх випадках маємо справу iз знаком одного типу, який використовувався на монетах, будiвельнiй цеглi, зброї, металевих та ювелiрних виробах, в мiнiатюрах рукописних книг. Тризуб, котрий поширений на величезнiй територiї - вiд стiн Херсонеса (Севастополь) на пiвднi до Чернiгова на пiвночi - є нiмим свiдком, який немовби розповiдає про те, що український народ споконвiку живе на цій територiї, що кордони його земель ззовнi виразнi i певнi, а знак тризуба немов би стоїть на їх сторожi.

У період феодального роздроблення Русі тризуб поступово витісняється з ужитку. На зміну приходять: на Київській землі –зображення святого архистратига Михаїла, а на західноукраїнських – лев, що дереться на скелю.

Із запровадженням козацького реєстрового війська в Україні з'являється нова гербова символіка – лицар-козак з самопалом. Це зображення широко використовується на печатках запорозьких козаків, у тому числі й на випадок укладення міжнародних угод, його бачимо на печатках, починаючи з 1596 p.

У листопаді 1917 р. Центральна рада проголосила Українську Народну Республіку. Гербом УНР, після тривалих консультацій, став тризуб.

Постановою Верховної Ради України «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992 року №2137-XII [7] затверджено Тризуб як герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. 28 червня 1996 р. статтею 20 Конституції України затверджений малий герб держави - тризуб.

Герби українських міст з'являються після надання їм магдебурського права. Завдяки поширенню на схiд нiмецьких колонiй ремiсникiв i торговцiв на територiї українських земель, якi перебували в складi Польського королiвства, почало використовуватися магдебурзьке право. Цей юридичний акт, котрий отримав свою назву вiд нiмецького мiста Магдебург, де вiн був застосований вперше, мав велике значення для поселення - насамперед, воно отримувало статус мiста, право на самоврядування, власний суд, проведення ярмаркiв i зменшення або повне скасування податкiв, спорудження укрiплень та ряд iнших привiлеїв, серед яких було надання власного герба i печатки. Герб мiста зображувався в кольорi на спецiальному сувої, вiн також розмiщувався на ратушi i мiськiй брамi. Першим з українських мiст магдебурзьке право отримали: Санок (1339р.), Львiв (1356р.), Рівне (1492 р.), Київ (1497р.)…

Герб Рі́вного — офіційний символ міста Рівне. Затверджений рішенням міської ради від 26 грудня 1990 року. У синьому полі башта срібного кольору , що стоїть на зеленій землі. Башта символізує місто; синій колір — красу, вічність, срібний — чистоту, зелений — надію і радість. Башта символізує місто Рівне, у яке в'їзди з трьох сторін (зі сторони Клеваня, Тучина, Здолбунова). З четвертої сторони у давнину місто омивалося порівняно багатоводною тоді річкою Устя.

1995 року рішенням Київради місту Києву повернули дорадянський герб — стилізоване зображення архангела Михайла.. Символізує світлі сили, готові боронити місто від зла. Постать у білій княжій сорочці, у військових обладунках . У правій руці вогняний меч – символ захисту, у лівій – срібний щит в золотому обрамленні, символ Світла та Християнської віри. Золотий німб – символ святості.

Герб Ха́ркова затверджений 1 вересня 1995 року рішенням Харківської міської ради. На зеленому полі щита зображені перехрещені ріг достатку (наповнений плодами та заквітчаний) і золотий жезл із срібними крилами, оповитий зміями срібного кольору. Зелений колір  символізує надію, радість, достаток. Ріг достатку символізує природні багатства. Кадуцей — незмінний атрибут бога Меркурія, який в епоху античності вважався заступником торговців, мандрівників, парламентерів. Змії, що оповили кадуцей, символізують мудрість.

Герб Жито́мира затверджений квітня 2003 р. рішенням Житомирської міської ради. Житомирщина входила до складу чотирьох історичних земель : Київщини, Полісся, Волині та Поділля. Гербом Київщини від XIV ст. був срібний Архістратиг Михаїл . Гербом Полісся як території Великого Князівства Литовського від кінця XIII до XVIII ст. вважали герб ВКЛ — «Погоня» — срібний вершник на срібному коні. Західна частина області входила до складу земель Волині. Гербом Волині є срібний хрест у червленому полі. Золоте сонце в червленому полі — найдавніший варіант герба Поділля, до складу якого входила південно-західна частина області. Золотий нитяний прямий рівносторонній хрест у гербі символізує давні традиції християнської духовності області. Обрамлення герба відтворює назву області, від слова «жито», а також сільськогосподарські культури — льон і хміль. Синьо-жовтні стрічки відтворюють кольори державного прапора України.

Герб Львова - 5 липня 1990 року сесія Львівської міської ради затвердила   У синьому полі золоті кам'яні ворота з трьома вежами, середня з яких вища від бічних, в отворі брами крокує у правий геральдичний бік золотий лев.

Герб Черкас — офіційний символ міста Черкаси затверджений Черкаською міською радою 11 січня 1995 року. У верхній частині перетятого щита в лазуровому полі стоїть козак у червоному одязі, тримаючи рушницю на плечі, з шаблею та порохівницею на поясі. У нижній частині — в червоному полі срібний кінь, який скаче в лівий бік. Козак вказує на безпосереднє відношення міста до формування козацтва в Україні. Геральдичний кінь — узагальнювальний образ, що поєднує хоробрість лева, зір орла, силу вовка, швидкість оленя, спритність лисиці, відтворюючи таким чином і якості людей, що жили в

Герб Сум — офіційний символ міста Суми, затверджений IV сесією міської ради Сум 15 лютого 1991 року. На полі герба розміщено три чорні суми: дві — зверху, одна — знизу, з їх перев'язами та золотими ґудзиками. Своєю формою вони нагадують сумки, які носили козаки Сумського полку. Чорний колір означає обережність, мудрість.

Герб Полтави затверджений 3 березня 1993 року Поле щита пурпурове, символізуючи собою панування, гідність, щедрість, благочестя. У центрі щита розміщено золотий лук — символ військової зброї. Тятива його натягнута стрілою (що означає готовність до бою), направленою вістрям до низу, символізуючи охорону мирної праці. Бойову атрибутику з чотирьох боків оточують золоті охоронці шестикутні зірки, що символізують собою чотири боки світу: північ, південь, схід і захід. Золотий напис «Полтава» стилізованим старослов'янським шрифтом, причому «Т» зображена у вигляді геральдичного хреста.

Герб У́жгорода — офіційний герб міста Ужгород Закарпатської області, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 14 червня 1990 року. Герб Ужгорода є німецьким щитом на синьому полі якого зображено, як із землі ростуть три золоті виноградні лози, що перетинають одна одну, з трьома листочками і двома гронами винограду на них.

Герб Доне́цька — офіційний геральдичний символ міста Донецька, затверджений 5 липня 1995 року.  Щит герба блакитно –чорний. На щиті зображено золота кисть правої руки, яка тримає золотий гірський молоток. Верхнє поле щита блакитного кольору символізує велич і красу архітектурної і рослинної зовнішності міста. Нижнє поле чорного кольору символізує багаті природні запаси і інтенсивну розробку кам'яного вугілля.

Герб Ві́нниці — офіційний символ міста Вінниця, затверджений 16 травня 1993 року Вінницької міської ради. Дві шаблі і гачки. Хрест, що переходить у два гачки, використовувався на міських печатках протягом 300 років. Дві схрещені шаблі символізують прикордонне розташування міста.

Герб Лу́цька — затверджений рішенням сесії Луцької міської ради від 23 серпня 2007 року. На червоному полі щита — срібна гербова постать Святого Миколая  єпископському вбранні (срібного та золотого кольору), із золотим німбом навколо голови, босоніж. У правій руці Св. Миколай тримає патерицю у вигляді шестираменного Захисного (патріаршого) хреста, у лівій — розгорнуту книгу золотого кольору. Червона барва — мужність, відвага і звитяга, кров пролита за віру; також — історичний колір Волині. Золото — шляхетність, справедливість, милосердя, лагідність, духовність. Срібло — багатство, невинність, краса, щирість. Золото з червоним — воля, стабільність, незалежність. Срібло з червоним — відвага. Хрест символізує перемогу християн над силами сходу, захист перед нашестями та морами, підкорення сил стихії. Розгорнута книга символізує Євангеліє, захист Божих сил та покровительство наукам. Босі ноги символізують міфологічні функції управителя погодою та водною стихією.

Герб Дніпра́ — офіційний геральдичний символ міста Дніпра, затверджений рішенням міської ради від 06 вересня 2001 року Поле щита синього кольору. Синій колір загальновживаний у геральдиці й означає славу, честь, вірність. У гербі м. Дніпра він має багаторівневе значення. По-перше, це води могутньої річки Дніпро, що наповнюють місто життєвою енергією. По-друге, синій є одним із кольорів державного прапора і таким чином відображає належність до основної державної символіки, державницьких прагнень міста, що відповідає реальному місцю Дніпра в політичній та економічній системі України. У верхній частині герба розташовані три семипроменеві срібні зірки, які уособлюють декілька понять. Безпосередньо, геральдичне значення зірок — символ високих прагнень, неминущих ідеалів. Девіз «Ad astra!» («До зірок!») означає шлях до піднесеного, величного, ідеального.

Семипроменеві зірки символізують козацькі витоки нашої історії і як данина традиції перейшли з печатки Кодацької паланки. Кількість зірок — три, має такі значення:поєднання минулого, сьогодення і майбутнього;три частини міста, на які Дніпро географічно поділено річками Дніпро та Самара — правобережна, лівобережна, ж/м Придніпровський із прилеглими мікрорайонами. Зірки символізують бризки металу, що є уособленням головної промислової галузі міста — металургії. Зірки також є уособленням космосу, всесвіту і відображають ракетну галузь, яка в XX століття активно розвивалась у Дніпрі та зробила його космічною столицею України. Зірки розташовані у вигляді латинської «V», що означає «victoris» — перемога і відображає прагнення жителів міста до нових досягнень.

Центральною фігурою герба є перехрещені срібні шабля та стріла. Поєднання цих символів має історичні корені. Воно було поширене серед козаків і, в тому числі, зображене на печатці Кодацької паланки. Таким чином у Гербі підкреслюється наслідування традиціям козацтва. Як сучасний символ, стріла символізує рух, прагнення до нових висот, до зірок і через це відображає космічно-ракетну галузь, яка із середини XX століття активно розвивалася в Дніпрі, сприяла його розвитку і стала невід'ємною складовою наукового і промислового комплексу міста. Шабля — старовинний символ захисту, сили, могутності великого міста, яке завжди стоїть за державу, за Україну. Зірки, шабля та стріла мають срібний колір. У геральдиці цей колір означає чистоту і досконалість, непорочність, мудрість і добру волю. Золоте дубове листя традиційно є символом зрілої сили, мужності та доблесті. Чотири стрічки відображають кольори різних епох: малиновий — козацької, синій — катеринославської, жовто-синій — сучасної. Зверху, над щитом, розташоване зображення башти, що символізує, по-перше, міський статус населеного пункту, а по-друге — його стратегічне значення форпосту, яким місто є з часів свого виникнення.

Герб Запорі́жжя — один з офіційних символів міста Запоріжжя, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 31 січня 2003 року Щит герба розділений на дві частини: верхня — зеленого кольору, містить зображення навхрест покладених козацьких мушкетів; нижня — пурпурова, на якій зображено чорний лук з оберненими донизу трьома стрілами. Таке зображення символізувало силу зброї нашого народу над татарською зброєю.

Герб Тернополя затверджений ухвалами Тернопільської міської ради народних депутатів від 28 липня 1992 року — так званий «малий герб» та 9 квітня 1993 року — так званий «великий герб». Опис малого герба: на щиті в синьому полі геральдичні фігури — срібне стилізоване зображення Старого замку і золота шестипроменева зірка над півмісяцем ріжками догори. Зірка символізує білу лілію, яка є квіткою Богородиці і асоціюється з чистотою. Опис великого герба: малий герб обрамлений вінком декоративного орнаменту золотистого кольору, у верхній центральній частині орнаменту розміщений золотий тризуб, у нижній частині — стрічка блакитного кольору з написом «Тернопіль».

Герб Черні́гова — затверджений 1 грудня 1992 року Чернігівською міською радою Історичний герб міста Чернігова являє собою срібний гербовий щит, на фоні якого зображений чорний одноголовий орел з розправленими крилами. Гордо витягнута шия, високо піднята голова, розкритий дзьоб з викидом язика символізують всепереможний та життєствердний початок, силу, тріумф. Широко розставлені лапи, традиційні для зображення чернігівського орла, доповнюють загальне враження сили та відваги. В лівій лапі орла знаходиться золотий хрест, що символізує духовні основи, значення та вплив християнства у багатовіковому житті міста, одного з найвпливовіших духовних центрів нашої Вітчизни, який надав невичерпну плеяду подвижників православ'я. Голову орла увінчує золота п'ятикінечна баштова (міська) корона — символ належності даного герба місту.

Герб Кропивни́цькогобув розроблений архітектором Віталієм Кривенком і затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 28 лютого 1996 року. Заокруглений щит, вписаний у срібний декоративний картуш і увінчаний золотою міською короною у вигляді частини фортечної вежі з трьома зубцями. Щит розділений обернутим вилоподібним синім хрестом на три частини — перша і друга золоті, третя — червона. На хресті — золоте шестикутне укріплення, на якому — червоний вензель Святої Єлизавети.

Герб Оде́си затверджений 29 квітня 2011 року рішенням Одеської міської ради. Якір — символ Одеси як портового міста. Золота Зірка вказує на статус Одеси як міста-героя. Червоний колір символізує хоробрість, мужність, великодушності, любові, вогню, теплоти, пристрасті та життєдайних сил. Срібний колір — уособлення чистоти, вірності, надії та доброти. Золотий колір — символ сонячної енергії, багатства, сили, стійкості й процвітання.

Герб Луга́нська був затверджений 1903 року. 18 лютого 1992 був відтворений історичний герб Луганська У золотому полі чорна із золотими швами доменна піч із червоним полум'ям, з боків якої — по чорному молотку. Доменна піч уособлює металургію, яка впливала на становлення та розвиток міста.

Герб Іва́но-Франкі́вська затверджений міською радою 17 лютого 1995 року. Фортечна брама символізує створення міста як форпосту проти нападу ворога. Покровителя і захисника міста архангела Михаїла поміщено у відкритій брамі фортечної стіни. Кам'яна корона над щитом засвідчує, що Івано-Франківськ належить до європейських міст, покровителькою яких вважалася грецька богиня Тіхе. Щитотримачі — чорні галки з коронами символізують Галицьку землю, на терені якої виникла фортеця Станиславів.

Герб Хмельни́цького затверджений на сесії міської ради 27 вересня 1990 року. Гербовий щит має форму іспанського закругленого щита та золоте обрамлення. На синьому тлі щита розташовані (як і на прапорі Хмельницького) три перехрещені стріли золотого кольору.

Герб Микола́єва затверджений 26 вересня 1997 року рішенням Миколаївської міської ради. В лазуровому з золотою облямівкою тлі на срібному хвилястому підніжжі безвітрильна золота у шість чорних весел галера, що її супроводжує у главі щита золота архієрейська митра на двох золотих навхрест покладених патерицях; щит увінчаний срібною у три зубця баштоподібною короною і покладений на два навхрест покладені золоті якорі, перев'язані стрічкою ордена святого благовірного князя Олександра Невського.

Герб Херсона затверджений у 2005 році. На лазуровому тлі у верхній половині розміщена брама Херсонської фортеці. Брама жовто-золотистого кольору символізує гостинність міста, яке в давні часи служило в'їздом до фортеці. Нижче під брамою розташовані направлені лапами вниз перехрещені якорі золотистого кольору — торговий та військовий. Місто було колискою Чорноморського флоту та провідним у кораблебудуванні. Нижню частину щита обрамлено зліва дубовою, а справа — лавровою гілками золотисто-зелено-коричневого кольору — символами міцності і слави міста. Посередині гілок на вензельній розетці написано рік заснування міста — 1778. Герб обрамлено картушем та увінчано баштовою короною з трьох зубців золотистого кольору, яка означає, що місто Херсон є обласним центром.

Герб Чернівці́в . Автором ескізу герба міста є чернівецький художник Криворучко Орест Іванович. Герб міста складається з геральдичного щита, на якому розміщена відкрита мурована брама з сімома зубцями. Над ними, в два ряди, вісім (по чотири в ряд) вмурованих каменів; посеред відкритої брами розміщено державний герб України — фігуральний тризуб. Під брамою дві перехрещені лаврові гілки, перев'язані жовто-синіми стрічками.

Герб Автоно́мної Респу́бліки Крим затверджений 24 вересня 1992 року Верховною Радою Республіки Крим. Варязький щит нагадує про те, що Крим віддавна знаходився на перетині найважливіших торговельних шляхів, будучи одним з ключових ланцюгів знаменитого шляху із варягів у греки. Червоне поле щита говорить про героїчну, зачасту драматичну історію півострова і людей, що там живуть.

Грифон є одним з основних і найбільш вживаних символів, характерних для Північного Причорномор'я, у поєднанні з перлиною, що символізує Крим як унікальний куточок планети, грифон читається як охоронець і захисник молодої республіки. Лазуровий колір перлини уособлює єдність народів, культур, релігій Криму. Мармурові античні колони нагадують про найдавніші цивілізації на території півострова; Золоте сонце, що сходить, символізує відродження і розквіт;девіз «Процветание в единстве» є основною ідеєю багатонаціональної Автономної Республіки Крим.

Зображення герба міста поміщується:- на будинку міської Ради;- у залах, де проводяться сесії міської Ради;- при в'їзді до міста. Відтворюване зображення герба міста, незалежно від його розмірів, завжди повинно точно відповідати кольоровому або чорно-білому зображенню. 

Герб кри́мських тата́р  — родовий знак династії Ґераїв, що правила в Криму. Першим цей символ почав використовувати засновник Кримського ханства Хаджі I Ґерай. Відтоді знак є символом ханської влади. Існує кілька версій тлумачення семантики цього тарак-тамги. Турецький історик проф. Анкарського університету Х. Киримли припускає, що тризуб — тарак-тамга символізує ваги — знак справедливості. Кримський краєзнавець Р. Куртієв вважає, що тарак-тамга ніщо інше, як стилізоване зображення орла. Блакитний колір — традиційний колір тюркських народів, що символізує чисте небо і свободу.