Актуалізація Який процес в історії України називають Руїною? Причини Руїни Наслідки Руїни Якими заходами відзначився гетьман Іван Мазепа? Що вам відомо про Полтавську битву? Якими були її наслідки для України? У чому полягало значення діяльності «гетьмана у вигнанні» П. Орлика? За яких обставин гетьманом України було обрано Івана Скоропадського?
1. Гетьманування Івана Скоропадського 1708 – 1722 рр З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей, способом, оголошеним вище». Який новий порядок передбачає царський указ? Про що це свідчило?
«Таємні статті Його Царської Величності ближньому стольнику, панові Ізмайлову», «Перебуваючи при гетьманові Скоропадському, пильно стежити, щоб ні він, гетьман, ні старшина, ні полковники не мали ніякої схильності до зради й до підбурювання народу; щоб не було й листів до них з Туреччини, від татар, з Польської чи Шведської сторони, від зрадників донських козаків, а також від усіх, хто схильний до подібної зради; розвідувати про те різними шляхами, а дізнавшись, всіляко запобігати, для чого під його орудою наказано перебувати піхотним полкам, які раніше, за колишнього гетьмана, до тої його зради, перебували при ньому. Про все те писати Великому Государеві в Посольську похідну канцелярію... Дізнатися достеменно, таємним способом, скільки за колишнього гетьмана... збиралося всіляких прибутків з усього Малоросійського краю та скільки збиратиметься тепер; довідатися також, які прибутки мають генеральна старшина йполковники. Дослухатися розмов і довідуватися з них та з учинків, хто зі старшини та козаків прихильний до Великого Государя і якого уряду гідний».
2. Діяльність Першої Малоросійської колегії 1722 – 1727 – діяльність Першої Малоросійської колегії на чолі зі Степаном Вельяміновим надзвичайно широкі повноваження адміністративне керівництво Лівобережною Україною. встановлення і стягнення податків до царської казни розквартирування російських солдатів і офіцерів в Україні. нагляд за діяльністю Генеральної військової канцелярії, Контроль за розподілом земельних володінь між офіцерами. С. Вельямінов мав право на власний розсуд втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний господар краю.
Спроби відновлення державних прав Гетьманщини. Гетьман Павло Полуботок Наказний гетьман 1722 – 1724 Розгорнув активну діяльність за відновлення козацьких порядків 1723 р викликаний до Петербурга, куди передали Коломацькі чолобитні (укладені Данилом Апостолом) Французький історик Жан-Бенуа Шерер у книжці «Літопис Малоросії, або Історія запорізьких і українських козаків», що вийшла друком у Парижі 1788 р., так описував зміст сказаного Павлом Полуботком Петру І: «Знаю і бачу, царю, що ви хочете згубити мою Батьківщину(...). Ви ставите себе понад усіма законами і хочете знищити всі привілеї, урочисто стверджені вашими попередниками і вашою величністю; ви хочете покласти свавільні податки на народ, котрого свободу самі визнали; ви, не вагаючись, посилаєте на важкі й принизливі роботи козаків, приневолюючи їх, неначе рабів, копати канали у ваших володіннях; а що для нас найобразливіше - позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів і інших старшин; ви настановили нам суддями великоросів, які не знають або вдають, що не знають, наших прав і привілеїв та повсюдно всіма способами нас неволять і ображають».
Реформи Данила Апостола у судочинстві, фінансах,, В земельних справах Протягом 1729-1731 рр. провів «Генеральне слідство про маєтності», в державне користування було повернуто чимало земель, безпідставно захоплених у приватне володіння. В торгівлі Гетьман зумів домогтися скасування багатьох обмежень та утисків Так, наприклад, українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки Було налагоджено торговельні зв’язки з Кримом Реформа фінансів Д. Апостол уперше встановив точний бюджет державних видатків Гетьман також визначив джерела наповнення державної скарбниці Гетьманщини. В судочинстві стосувалися Було розпочато роботу зі зведення до одного збірника законів, що використовувалися в українському судочинстві («Права, за якими судиться малоросійський народ»). Д. Апостол відновив право гетьмана призначати генеральну старшину і полковників. В 1734 сприяв відновленню Запорізької Січі (Нова (Підпільненська) Січ)
Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях на Полтавщині, збудована коштом Данила Апостола. 1732 р. Отже, Д. Апостол спромігся тимчасово пригальмувати процес перетворення Гетьманщини на адміністративну одиницю Російської імперії, втримати на деякий час ті права і свободи, які ще лишалися в українців.
Правління гетьманського уряду 1734 – 1750 рр Правління гетьманського уряду. Складалася ця установа із шести осіб - трьох українців і трьох росіян, проте вся повнота влади належала російському князеві Олексію Шаховському. У своїй діяльності Правління гетьманського уряду повинно було керуватися «Рішительними пунктами». О. Шаховський за традицією отримав таємну інструкцію, у якій йому наказувалось у будь-який спосіб переконувати українців, що всі їхні біди - через недбалих гетьманів, а тому не треба поспішати з виборами.
Перевірте себе Хто з відомих вам історичних діячів міг сказати такі слова? • «Ні, государю, ти не в силах уже повернути мені життя, яке загасає. Скоро Петро і Павло стануть на одній дошці перед Богом. Він розсудить їх діла». 2. Установіть хронологічну послідовність подій: • діяльність Першої Малоросійської колегії; • обрання П. Орлика гетьманом в еміграції; • гетьманування Д. Апостола.