Презентація "Наш край в 18 ст"

Наш край в 18 столітті

Наш край за гетьманування І. Мазепи. Зруйнування Чортомлицької січі та заснування Олешківської.

Після того, як запорожці підтримали Івана Мазепу, за наказом Петра І Чортомлицьку Січ у травні того ж 1709 року було знищено.

У володіннях кримського ханства, на землях сучасної Херсонської області, козаки заснували нові – спочатку Кам’янську, а потім Олешківську – Січі.

Через 25 років після цих сумних подій Росія, готуючись до нової війни з Туреччиною, вирішила відновити Січ Козаки з радістю повернулися на рідну землю. Вони заснували Нову (Підпільнянську) Січ, яка й стала останньою в історії запорозького козацтва

4 червня 1775 р. потужні російські війська за наказом Катерини ІІ оточили Січ. Сили були нерівні, й тому козаки вирішили скласти зброю, сподіваючись на милосердя цариці та її підлеглих. Але царські солдати увійшли до Січі, заарештували старшину та почали руйнувати укріплення та інші будівлі

Кошового Петра Калнишевського було заслано до Соловецького монастиря, розташованого на острові в Білому морі. Там його замурували у темниці без дверей і вікон, тільки через маленький отвір подавали їжу. Так він прожив 12 років. З часом, покарання було дещо полегшено, однак розмовляти йому не дозволяли ні з ким.

Деякі з запорозьких козаків осіли на своїх хуторах і в зимівниках, навколо яких із часом утворилися поселення. У нинішній Дніпропетровській області це Таромське, Томаківка, Кам'янське(Дніпродзержинськ), Нікополь, Губиниха, Петриківка, Карнаухівка, Чортомлик, Перещепино. Деякі села увійшли до меж сучасного Дніпра, наприклад: Мандриківка, Лоцманська Кам'янка (Лоцкам'янка), Сухачівка, Діївка, Березанівка, Кайдаки.

1776 року імператриця Катерини II підписала план забудови міста Катеринослава, як «південної столиці» російської держави. Вже те, що місто було названо іменем самої цариці, багато про що свідчить. Нове місто, за задумом Катерини II, мало стати перлиною російської імперії, як і північна столиця Санкт-Петербург, втіленням її често­любних планів. Річ у тім, що імператриця мріяла «прорубати вікно» до Азії, на Схід

Для заснування Катеринослава спершу було вибране місце у гирлі річки Кільчені, лівої притоки Самари. Це недалеко від сучасного м. Новомосковська. Однак невдовзі виявилися прорахунки у виборі місця для майбутньої столиці, тож було прийнято рішення про її перенесення на високий правий беріг Дніпра в район слободи* Половиці між Старим Кодаком та Новими Кайдаками.

Точна дата заснування Половиці невідома, але на карті 1751 р. вона вже значиться слободою на карті Де-Боскета. У 1769 році вона була зруйнована татарами, але невдовзі знову відбудувалася. Особливо швидко Половиця почала зростати після зруйнування Січі, коли значна частина козаків осіла на цих землях

Життя в будівництво Катеринослава вдихнув князь Григорій Потьомкін. До речі, він був прийнятий запорожцями до свого війська, якому козаки, за своїм звичаєм, дали прізвисько як і всім новакам. Дивлячись на перуку князя, яку він носив згідно з європейською модою того часу, не розуміючи чи роблячи вигляд, що цього не розуміють, запорожці прозвали його Грицьком Нечесою. Світлійший князь мав багато планів щодо нового міста. Передбачалося будувати місто «по-столичному» широко, з розмахом. Планувалося будівництво 12 фабрик (фактично було побудовано лише 2), „судилища”, біржі, подвір'я для приїжджих, театру, університету, академії мистецтв, консерваторії, ботанічного саду

У 1787 р. до Катеринослава прибула імператриця Катерина II з численним почтом, до якого входив імператор Австро-Угорщини Йосип II.

Під час урочистих закладин фундаменту Преображенського собору імператриця поклала в його основу перший камінь, додавши 8 мо­нет загалом на 67 рублів, що на той час була значною сумою. Другий кАмінь поклав імператор Австро-Угорщини, який не вірив у побудову не лише храму, а й взагалі нової столиці. З цього приводу він пожартував: «Ми з імператрицею Катериною в один день зробили велику справу: вона поклала перший камінь в основу собору, а я другий, й останній». Втім, третій камінь поклав князь Потьомкін.

Біля церковної огорожі зі східного боку собору й досі височить верстова миля*** – німий свідок перебування цариці в нашому місті. Такі пірамідки стави­лись уздовж шляхів на відстані 10 верст****одна від одної, щоб можна було вираховувати відстань. Ця верстова миля, як і багато інших таких же по всій Україні, була споруджена напередодні подорожі Катерини ІІ до наших країв у 1787 р.

Палац Потьомкіна – одна з найкращих будівель нашого міста, відома нам як Палац студентів. Знаходиться він у парку ім. Т.Г. Шевченка – улюбленому місці відпочинку мешканців та гостей Дніпра . Парк розкинувся на місці сада, закладеного тут два століття тому козаком Лазарем Глобою

За часів Павла I місто потрапило в опалу, було переведено до рівня другорядних населених пунктів. Його назву було змінено на Новоросійськ. .