Презентація "Глобальні проблеми людства. Продовольча проблема"

ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМАЦя проблема полягає у спроможності Землі прогодувати теперішнє і майбутні покоління. Декларація ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН) формулює поняття продовольчої безпеки мешканців планети. Вона полягає у повсякчасному фізичному й економічному доступі людей до безпечної та поживної їжі, необхідної для задоволення їхніх харчових уподобань і дієтичних потреб, що забезпечує активний і здоровий спосіб життя

Не всі країни можуть гарантувати продовольчу безпеку своїм громадянам. Майже 800 млн. людей щодня голодують, ще 2 млрд. потерпають від дефіциту мікроелементів. Здебільшого це мешканці країн, що розвиваються. ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМА

Зонами критичної продовольчої ситуації у світі є країни Африки, розташовані на південь від Сахари (за винятком держави Південна Африка), країни Південної і Південно-Східної Азії. Найскладнішою є ситуація в межах «полюсу голоду» — території близько 20-ти країн тропічної Африки, у яких дуже високі темпи приросту населення і низькі темпи приросту виробництва продовольства. Середньодобова забезпеченість їжею оцінюється в цих країнах на 35–45 % меншою від рекомендованих ФАО норм, які на одну людину становлять близько 2 500 ккал на добу. ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМА

Найвищий, "тривожний" рівень голоду сьогодні спостерігається в Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Чаді, Замбії, Східному Тиморі, Сьєрра-Леоне, Гаїті, Мадагаскарі та Афганістані. Проблеми, що створили загрозу голоду в кожній із цих країн, різні – від банальної ліні до бубонної чуми. ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМА

rrrrr

згідно з даними Global Hunger Index, Україна не вважається проблемною. Наша країна входить до групи держав із найменшим рівнем голоду. Відповідно до індексу, який складає Міжнародний дослідницький інститут продовольчої політики (МДІПП), від недоїдання в Україні страждає 1,2% населення. ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМА В УКРАЇНІ

Великою проблемою є втрати продовольства. Понад третина їжі, виготовленої у світі, втрачається чи марнується. Це становить 1,3 млрд тон на рік. У країнах, що розвиваються, велика кількість продовольства втрачається під час збору врожаю та його зберігання внаслідок недостатнього технічного оснащення, знищується шкідниками. У розвинених країнах харчові відходи нагромаджуються здебільшого під час реалізації та споживання.

Перевиробництво сільськогосподарської продукції, характерне для розвинених країн. У світових масштабах перевиробництво продуктів харчування становить близько 10 %, чого вистачило б, щоб прогодувати 600 млн. осіб.

Харчові відходи є однією із найбільших проблем людства. У той час, як кожний 9 мешканець планети страждає від недоїдання, інша частина світу викидає 1/3 продовольства. Особливо актуальною проблема харчових відходів є для розвинених країн, де часто викидання продуктів харчування є невиправданим. Фермери викидають продукти тільки тому, що вони не підійшли по кольору та розміру, а споживачі - тому що купили надміру або просто не захотіли з'їсти.

Найбільш марнотратні країни. За даними британських парламентарів, усього в Євросоюзі викидають близько 90 млн тон їжі щороку. Серед країн Євросоюзу лідерами за кількістю харчових відходів є Великобританія, Німеччина, Франція, Нідерланди і Польща. Поза межами Євросоюзу найбільш марнотратними є Сполучені Штати Америки.

Голод у світі та екологічна ситуація є двома найбільшими і найважливішими проблемами усього людства. Скорочення кількості харчових відходів і втрат є шляхом до вирішення їх обох. Найефективніші стратегії по боротьби із марнотратством у розвинених країнах включають покращення комунікації між виробниками і торгівцями, для уникнення перевиробництва, удосконалення системи маркування продуктів. А, також, достатнє інформування виробників та споживачів про економічні та екологічні наслідки харчових відходів, і про способи їх зменшення.