12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Презентація "Глухівська співоча школа"

Про матеріал
Величезне значення в українській музичній культурі ХVІІІ століття мала Глухівська співоча школа. Головним її завданням було навчання обдарованих дітей, які ставали співаками Придворної співацької капели в Петербурзі, а також українських церков. Учні проходили спеціальну вокальну та інструментальну практику, рівень освіти в школі був дуже високим. За два роки навчання хлопчики мали оволодіти величезним репертуаром європейської і вітчизняної духовної музики й вивчити різні види нотації, навчалися також грі на гуслях, бандурі та скрипці.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Підготувала вчитель бандури Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради Забожко Ірина

Номер слайду 2

Величезне значення в українській музичній культурі того часу мала Глухівська співоча школа. Головним її завданням було навчання обдарованих дітей, які ставали співаками Придворної співацької капели в Петербурзі, а також українських церков. Оскільки Придворна капела в Петербурзі на початку ХVІІІ століття формувалася майже виключно з українців, у Глухові було вирішено відкрити перший спеціалізований навчальний заклад – співочу школу, що стала зразковим центром музичної освіти. Вона була створена за ініціативи гетьмана Данила Апостола, а згодом – у вересні 1738 року – відбулось офіційне узаконення імператрицею Анною Іоанівною. Глухівська співоча школа Освіта. За часів Гетьманщини музичне життя Глухова було дуже різноманітним. У місті функціонувало декілька хорів, у їх числі – чудова хорова капела з 40 музикантів, яка належала графу Кирилу Розумовському. Її очолювали висококваліфіковані музиканти М. Бугаєвський, Г. Головня, К. Юзефович та ін. При гетьманському дворі в будинках козацької старшини утримувались виконавці на бандурах, скрипках, цимбалах та інших інструментах.

Номер слайду 3

З відкриттям у Глухові співацької школи ще більше зміцнів зв’язок між вихованням співаків та їх хоровою практикою в церкві. Було побудоване спеціальне приміщення для школи. На планах Глухова 1750 та 1763 років недалеко від Миколаївської церкви справді виявляємо «школу церкви Миколая». Є всі підстави вважати, що саме вона і була співацькою.   Глухівська співоча школа

Номер слайду 4

Вимоги до вчителів і учнів Глухівської співацької школи були високими: «Регент… повинен був добре знати партесний спів і цьому мистецтву вчити вихованців». Учні проходили спеціальну вокальну та інструментальну практику за досить напруженим графіком. Рівень освіти в школі був дуже високим. За два роки навчання хлопчики мали оволодіти величезним репертуаром європейської і вітчизняної духовної музики й вивчити різні види нотації, навчалися також грі на гуслях, бандурі та скрипці. Набуті теоретичні знання, практичні навички і вміння закріплювалися в хорових колективах, зокрема виконанням складних багатоголосних творів без супроводу. Учні обов’язково відвідували симфонічні концерти, опери та балети першого в Україні професійного театру західноєвропейського зразка при дворі К. Розумовського, брали участь у діяльності першого українського аматорського театру в будинку І. Міклашевського, співали в хорі Миколаївської церкви. Глухівська співоча школа

Номер слайду 5

Глухівська співацька школа – феномен культурно-музичного життя України ХVІІІ століття. За майже 50 років свого існування підготовила більше 300 хористів для Придворної капели та сприяла піднесенню української вокально-хорової культури. Дослідники вважають, що й знаменитий Григорій Сковорода теж співав не лише у Глухівській співочій школі, але й у   Придворній півчій капелі в Петербурзі. У 1730-1749 роках придворним бандуристом при дворі імператриці Єлизавети Петрівни був уродженець Чернігівщини Г. Любисток, що отримав музичну освіту у Глухові. На кобзі і бандурі непогано грав і сам Кирило Розумовський – останній гетьман України (1728-1803). Цікаво, що саме зі співочого Придворної капели почалася стрімка і блискуча кар’єра Олексія Розумовського – брата Кирила (вони обидва були синами збіднілого козака з хутора Лемеші Григорія Розума). Глухівська співоча школа

Номер слайду 6

Справжньою гордістю співочої школи і самого Глухова стали Максим Березовський та Дмитро Бортнянський. Березовський Максим Созонтович (1745-1777рр.)- один із перших композиторів-класиків із європейським ім'ям, соліст-співак у придворній капелі, автор духовних концертів. Бортнянський Дмитро Степанович (1751-1825 рр.),— український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів.

Номер слайду 7

Дякую за увагу!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Проваторова Валерія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
14 квітня 2020
Переглядів
852
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку