Мета проведення майстер-класу: представлення власних методичних знахідок та коментування методичної доцільності їх використання; практичне опрацювання представлених методів та прийомів роботи із залученням учасників майстер-класу до активної діяльності; застосування методів активізації аудиторії, інтерактивних методів, мультимедійних засобів; продемонструвати доцільність використання методів і прийомів на уроках музичного мистецтва, які надають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність.
КОМПОЗИЦІЙНИЙ СКЛАД ВІНКА: Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом краси та молодості, подекуди символ віри у краще майбутнє, боротьби та перемоги. Квітка маку позначатиме музику за характером чітку, бадьору, енергійну, під яку легко крокувати. Мак символізує піднесений, урочистий настрій музики. (Пісні – «Ой на горі та й женці жнуть», «Їхав козак за Дунай», «За світ встали козаченьки» тощо) Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності. Нехай червона стрічка символізує наступні засоби виразності: темп – маршовий, помірний, динаміка – голосно, чіткий ритм.
Соняшник — символ відданості й вірності, добра і спокою. Квітка соняшника позначатиме музику діалогічної побудови, яка бере початок від обрядово-ігрової та хороводної поезії. Ця музика у багатьох випадках містить риси трудових пісень, відображає процеси праці. Пісні віддзеркалюють характер і світогляд нашого народу, його етичні та естетичні уподобання, високу шляхетність і непохитний оптимізм. Настрій пісень – радісний, веселий. (Пісні – «Грицю, Грицю, до роботи», «Сіяв мужик просо», «Дівка Явдошка» тощо) Найпершою по центру віночка в’язали світло-коричневу стрічку — символ землі–годувальниці. Нехай ця стрічка символізує живу мову, просту мелодію, що властиве саме жартівливим пісням.
Цвіт яблуні — материнська відданість та любов. Квіти яблуні символізуватимуть музику ніжну, лагідну, ласкаву за характером звучання, зазвичай тридольного розміру. Ці пісні належать до жанру дитячого фольклору, пісні материнської душі, діалог двох сердець ( Пісні – «Ой ходить сон», «Повішу я колисоньку», «Котику сіренький» тощо) Жовті стрічки у віночку — символ лагідного сонця, миру та спокою. Нехай жовті стрічки характеризують особливо уповільнений ритм виконання, наявність пестливої лексики, динаміка звучання – тихо, спокійно.
Хвилинка краєзнавства Олександра Антонівна Самарцева, Член Національної спілки письменників України. Пише сатиричні, ліричні, гумористичні твори, є автором більше 100 пісень. Марія Миколаївна Чепурна – дитяча поетеса, автор 6 збірок віршів для дітей, авторка пісень Н. Яремчука, П. Дворського («Батькова криниця»).
Троянда, мальва і півонія — символи віри, надії, любові. Квіти троянди символізуватимуть календарно-обрядові пісні зимового циклу радісного урочистого настрою. Це величальні пісні, в яких висловлюється побажання доброго врожаю, приплоду худоби і усяких гараздів. ( Пісні – «Добрий вечір, тобі», «Я маленький хлопчик», «Щедрик», «Ой сивая тая зозуленька» тощо) Зелені стрічки — символ краси та молодості. У нашому пісенному віночку зелені стрічки позначать наступні засоби музичної виразності: урочистий піднесений настрій, динаміка виконання – голосно, темп – помірний. З іншої сторони прикріпимо синю стрічку — символ неба або води, що надають силу й здоров’я, про що можна почути саме у щедрівках та колядках як побажання господарям.
Волошки у віночку — символ людяності, ніжності, душевної теплоти. У асоціативному віночку волошки символізуватимуть імена видатних класиків української музичної культури, які вважали народну пісню найдовершенішим засобом суспільного і художнього виховання, тому чимало збірок, що містять обробки українських народних пісень, вони присвітили дітям. Поряд прикріпимо жовтогарячу стрічку — символ хліба, достатку. Нехай ця стрічка буде символічним позначенням української музичної культури, що розквітла на тлі українського фольклору у творчості композиторів-класиків.
Інтелектуальна хвилинка «Композитори-класики і фольклор» Українські композитори-класики завжди вважали народну» пісню найдовершенішим засобом суспільного і художнього виховання, тому чимало збірок, що містять обробки українських народних пісень, вони присвятили дітям. Збірник М. Лисенка «Молодощі», виданий 1875 р., є першим значним зібранням українських ігрових пісень і веснянок. Дуже корисною і популярною, розрахованою на школярів і домашнє музикування дітей, була збірка К. Стеценка «Луна». За основу шкільного хорового матеріалу композитор узяв народну пісню. Другою значною музичною працею К. Стеценка був «Шкільний співаник» – енциклопедія народного життя та побуту, відтворена у вигляді досконалих за художньою формою і різних за жанром пісень: «Ой дзвони дзвонять», «Калач», «Зайчик», «Добрий вечір тобі», тощо. У 20-ті роки XX ст. з’явилося чимало спеціальних збірників: три випуски «Пролісків» Я. Степового, «Дитяча розвага» С. Титаренка, «Гра» (упорядник Р. Вовк), «Дитячі пісні» М. Вериківського, «Весняночка» В.Верховинця, «Слобожанські народні пісні для школи» В.Ступницького, публікації творів М. Леонтовича. Одним із найкращих творів у світовій музичній літературі для дітей вважається збірник Л. Ревуцького «Сонечко». Він містить 20 народних пісень для голосу з фортепіано, серед яких «Прийди, прийди, сонечко», «Іде, іде дід, дід», «Галя по садочку ходила» та інші.
Розгадування кросворду Жанр вистави Євгена Станковича «Коли цвіте папороть!» , написана за мотивами творів М. Гоголя. (Фолк-опера) 2. В творчому доробку композитора – камерно-вокальні твори, фортепіанні мініатюри, майстерні обробки народних пісень, таких як «Дощик», «Лугом іду», «Явтух». (Яків Степовий) 3. Засновник української класичної музики, диригент, піаніст, педагог. (Микола Лисенко) 4. ІІІ частина Другої симфонії цього композитора побудована на мелодіях українських народних пісень «А ми просо сіяли», «Ой на горі мак». (Левко Ревуцький) 5. У своїй творчості був послідовником національного напряму, розпочатого М. Лисенком, важливе місце у його творчості посідають солоспіви на вірші Т. Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, наприклад, «Стояла я і слухала весну». (Кирило Стеценко) 6. Його хорові мініатюри – це перлини народної пісенності: «Щедрик», «Дударик», « Козака несуть», «Гаю, гаю, зелен розмаю» (Леонтович). 7. Український композитор, диригент, хореограф, перший теоретик українського народного танцю, автор збірника для дітей «Весняночка» (Василь Верховинець). 8. Композитор, піаніст, музичний критик. Автор фортепіанного циклу «Колядки і щедрівки». (Василь Барвінський).
Барвінок — символ життя та безсмертя душі людської,оберіг від злих сил Коли дівчата вплітали до віночка рожеву стрічку, вона символізувала достаток, благополуччя, злагоду, спокій. Нехай ця рожева стрічка теж має символічне позначення. Адже українська пісня продовжує життя у фолк-напрямах сучасної української музики.