Після поразки у національно-визвольних змаганнях на початку 20-х років ХХ століття Україна, не рахуючи західних регіонів, опинилась в цілковитій владі тоталітарного комуністичного режиму. Голодомору передувала насильницька колективізація і “розкуркулення” селян. Селяни здають хліб у Баришівському районіКиївського округу 1930р.
Терор голодом, що діяв в Україні протягом майже двох років, був свідомою політикою сталінського уряду. 18 листопада 1932 року було прийнято постанову Політбюро ЦК КП(б), яка передбачала штрафування боржників по хлібозаготівлі, а з 6 грудня з’явилася перша постанова про занесення сіл на чорну дошку.
Люди почали масово вимирати. Загальна кількість жертв голоду,були зроблені різними дослідниками, значно різняться і доходять до 10 000 000 осіб.(більшу частину загиблих становили діти). Московська влада відмовлялася надавати будь яку допомогу, навіть навесні 1933року, коли був пік смертності. Цей факт доводить спрямованість акції на винищення українського народу. (Факти знаходяться в документах Політбюро ЦК КП(б)У)