Презентація: "Грунти України"

Ґрунти України Бубнова К.В.

Мета: дати уявлення про будову, склад, властивості та ерозію ґрунтів; показати антропогенний вплив на грунт ; вивчити механізм утворення різних видів ерозії та визначили найефективніші заходи боротьби з ерозією ґрунтів; дізнатись про використання добрив і пестицидів та його наслідки; виявити методи ведення с/г без хімізації.

Задачі: Дати загальне поняття про склад і будова ґрунту; антропогенний вплив на ґрунт; ерозія ґрунту; використання добрив і пестицидів; ведення с/г без хімізації.

Об'єкт дослідження: ґрунти України

Методи дослідження: аналіз методичної літератури, вивчення будови, складу та ерозійних процесів ґрунту

Основні поняття: Ґрунт –це природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літосфери та за умови спільної дії води, повітря, живих організмів. Гумус – акумулятивного накопичення перегною, тобто органічних речовин. Ерозія ґрунту – це процеси руйнування його поверхневого покриву потоками води і вітром.

Фундатором вчення про ґрунти є Василь Васильович Докучаєв (1846—1903).

Це складний і довготривалий процес. Спочатку гірська порода руйнується під впливом води, повітря, температури та живих організмів. Між часточками материнської породи поселяються мікроорганізми і лишайники, результатом їх життєдіяльності є утворення органічної речовини. З часом гірська порода руйнується ще більше, а органічна речовина поступово накопичується. Утворення ґрунту

Схема. Складові частини ґрунту Грунт Вода з Розчиненими в ній речовинами Пісок і глина гумус повітря

Склад і будова ґрунту Основні його компоненти – частки гірських порід, що зазнали ерозії – глина, алеврит і пісок, які перетворюються на ґрунт тільки після додання органічного матеріалу. Невід'ємними інгредієнтами ґрунту є також вода, яка тонкою плівкою вкриває незліченні частки органічного і неорганічного матеріалу, і повітря, що заповнює поровий простір між ними.

Основними генетичними типами ґрунтів в Україні є дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи, каштанові, бурі лісові (буроземи), лучні, болотні, коричневі

Дуже велику роль у ґрунтотворному процесі відіграють зелені рослини, а також мікроорганізми і тварини, які живуть у ґрунті. Вони збагачують ґрунт на поживні речовини, поліпшують його структуру і водопроникність. Таблиця. Населеність 30-сантиметрового шару ґрунту. Ґрунтові організми Кількість особин на 1 м Ґрунтові організми Кількість особин на 1 м Мікрофлора Бактерії Гриби Водорості Мікрофауна Мезофауна Кільчасті черви Павуки 1 трлн. 1 млрд. 1 млн. 500 млрд. 10 000 50 Слимаки Ракоподібні Багатоніжки Жуки й личинки Мегафауна Дощові черви Хребетні 50 150 50 100 80 0,001

Ґрунт складається з кількох шарів, або горизонтів. Сукупність усіх ґрунтових горизонтів становить профіль ґрунту. Кожний шар ґрунту має свою будову, структуру, колір і потужність. У різних ґрунтів профілі неоднакові.

Кожен ґрунт умовно поділяють на три частини, або фази: тверду, рідку й газоподібну. Тверда фаза складається з мінеральних та органічних речовин. Рідка фаза ґрунту – це вода і розчинені в ній солі, органічні речовини; газоподібна – повітря, яке заповнює вільні від води проміжки в ґрунті – пори.

Родючим може бути тільки структурний ґрунт, тобто здатний утворювати грудочки, або структурні агрегати. Сукупність усіх різних за формою, розмірами, міцністю, водопроникністю і пористістю структурних агрегатів, властивим даному ґрунту і його генетичним горизонтам, називають структурою ґрунту.

Най родючішим ґрунтом України вважається - чорнозем ( поширений в полісі та лісостеповій зоні).

Вміст у ґрунті різних за розміром твердих часток, або фракцій визначає його механічний, а також фізичний і хімічний склад. Від механічного складу ґрунту значною мірою залежать його агрономічні властивості.

В дорожній класифікації ґрунтів, розподіляють їх частинки на гравійну, пісчану, пилову та глинисту фракції.

Гравійні частинки (розмір 70-2 мм) являють собою шліфовані уламки гірських порід, різних по мінеральному та хімічному складу. Водопровідність таких фракцій досить велика (більше 100м\добу), капілярність відсутня. Гравійні частинки при їх наявності в ґрунті більше 30% надають йому міцності та стійкості.

Пісчані частинки (розміром 2-0,05мм) в більшості випадків є уламками кварцу, рідше польові шпати та інші мінерали, крейдопилові частинки звичайно складаються з кварцу або аморфної кремневої кислоти.

Пилоподібні частинки (розміром 0,05-0,001 мм) характеризуються вкрай поганою звязаністю, в воді не набухають, або набухають незначним чином. Мають здатність в короткий термін підіймати воду на висоту до 3 метрів.

Глинисті частинки (менше 0,001 мм) є найбільш активною частиною ґрунту і являють собою суміш мінералів каолініту, монтморилоніту, гідратів окислів заліза та марганцю, кварцу, а також тонких частинок гумусових речовин. Глинисті частинки практично водонепроникні, мають велику вологоємкість і сильно набухають у воді.

Основні джерела забруднення ґрунту Промислові підприємства. Сільське господарство. Транспорт.

Антропогенний вплив на ґрунт Прямий Обробка земель важкими механічними агрегатами. Внесення добрив. Безконтрольне застосування засобів захисту рослин. Осушення та зрощення ґрунтів. Непрямий Вирубування лісів. Будівництво штучних водойм. Надмірне випасання тварин. Будівництво видобувної та переробної промисловості.

Як наслідок відбувається деградація ґрунтів

Ерозія ґрунту Види ерозії Вітрова Сельові потоки Водна Пилові бурі Повсякденна Балкова Площинна Струмкова

Водну ерозію спричинюють талі, дощові води. Під час водної ерозії змивається верхній родючий шар ґрунту або руйнуються ґрунтові горизонти.

Вітрова ерозія виникає при сильних вітрах, які видувають орний горизонт, внаслідок чого знижується родючість ґрунту.

Це так звана природна геологічна ерозія. Вона відбувається дуже повільно, не завдає великої шкоди, не знижує родючості ґрунту. Поряд з цим природним геологічним процесом відбувається прискорена ерозія, спричинена господарською діяльністю людини.

Причини прискореної ерозії Безконтрольне вирубування лісу. Перевипасання худоби. Неправильне ведення землеробства. Неправильне розорювання схилів.

Ерозія ґрунту Водна Вітрова Видування ґрунту Видування посівів Засипання окультурених земель Розмивання ґрунту Змивання ґрунту Утворення балок Втрата органічної речовини І мікроелементів Знищення посівів, зниження врожаю Погіршення властивостей ґрунту Зниження родючості ґрунту Втрата орних земель та пасовищ Висушення місцевості Наслідки ерозії ґрунту

Як захистити ґрунт від ерозії ?

До поширених протиерозійних заходів належать агротехнічні, гідротехнічні, лісомеліоративні, ґрунтозахисні.

Ефективними заходами боротьби з водною ерозією ґрунту є: оранка впоперек схилу, глибока оранка і розпушування, валкування, лункування.

Практичне значення мають: оптимальні строки, норми і способи сівби; безполицевий обробіток ґрунту із залишенням стерні; вапнування кислих і гіпсування засолених змитих ґрунтів; мінімальний обробіток ґрунту легкого механічного складу;

Використання добрив і пестицидів та його наслідки

Добрива Органічні Мінеральні

Органічні гній Пташиний послід торф

Мінеральні Азотні Калійні Фосфорні

Добрива Внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив є одним із важливих агрономічних заходів. Для окультурення ґрунту найбільше значення мають органічні добрива, а також одночасне внесення органічних і мінеральних добрив. При систематичному і раціональному їх використанні значно підвищується родючість ґрунту і врожайність культур. Без використання добрив сільськогосподарське виробництво існувати не може.

Внесення добрив може бути економічним фактором, який погіршує санітарний стан, агрофізичні, біологічні та агрохімічні властивості ґрунту. Велика кількість добрив, які вносять на полях, порушує природний цикл кругообігу природних речовин не лише в полі, а й у біосфері. Надлишок добрив шкідливо впливає на біологічну повноцінність і харчові якості вирощуваних овочевих культур, зелених кормів.

Охороні навколишнього середовища і ґрунтів сприяє використання сучасних прогресивних систем удобрення, згідно з якими необхідно: додержувати встановлених норм внесення добрив; на легких ґрунтах застосовувати гранульовані добрива; не вносити добрив у талий ґрунт; азотні добрива вносити на весні; не залишати на полях невикористаних добрив; не вносити добрива в ґрунти водоохоронних зон; узгоджувати удобрення з прогресивними агротехнічними заходами, сівозмінами і раціональними способами захисту рослин.

Пестициди Це хімічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороб. Діють вони швидко й ефективно. Нині у світі використовується близько 700 хімічних сполук пестицидною активністю. Світове виробництво пестицидів сягає 2 млн. т на рік.

Практично всі пестициди є хімічними сполуками, які не утворюються природним шляхом. Тому втручання їх у природні системи може порушувати хімічні зв'язки між компонентами живих систем .

Негативно впливаючи на живі організми ґрунту, пестициди знижують його родючість.

Більшість пестицидів виявляють мутагенну активність. Навіть при незначних концентраціях вони можуть викликати у тварин і людей захворювання очей, травного каналу, ураження нервової системи.

Менш небезпечними є фосфорорганічні пестициди, оскільки більшість з них розкладається у рослинах, ґрунті, воді протягом місяця . До високотоксичних сполук цього класу належать фталофос, фосфамід та ін. При гострому отруєнні ними виникають головний біль, нудота, прискорене серцебиття, звуження зіниць.

До сильно отруйних належать ртутьорганічні пестициди. Найнебезпечніші з них – гранозан, меркуран. У разі отруєння ними спостерігаються металевий присмак у роті, головний біль, нудота.

Щоб цьому запобігти треба використовувати біологічні й агротехнічні засоби

Арсенал біологічних засобів боротьби з бур’нами і шкідниками: Хижі комахи (сонечко семикрапкове, їздці, жужелиці, золотоочки та ін.); Мікробіологічні препарати (з мікроорганізмів, які викликають хвороби бур'янів); Генетичні методи (використання безплідних самців шкідників або особин, що передають потомству “гени смерті”); Фітофаги, спеціалізованих проти бур'янів (жуки-листоїди, жуки-горбатки, хальциди;

Ґрунт –це природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літосфери та за умови спільної дії води, повітря, живих організмів. Дуже велику роль у ґрунтотворному процесі відіграють зелені рослини, а також мікроорганізми і тварини, які живуть у ґрунті. Вони збагачують ґрунт на поживні речовини, поліпшують його структуру і водопроникність.

Родючим може бути тільки структурний ґрунт, тобто здатний утворювати грудочки, або структурні агрегати. Негативно впливаючи на живі організми ґрунту, пестициди знижують його родючість.

Дякуємо всім за увагу