Презентація "Гуманізм як загальнолюдська цінність доби Відродження. Макіавеллі, Ротердамський, Сервантес"

Гуманізм як загальнолюдська цінність доби Відродження. Макіавеллі, Ротердамський, Сервантес Виконав вчитель історії школи І-ІІІ ступенів Кулічук Г. М.

Мета: навчальна: ознайомити учнів із гуманізмом як загальнолюдською цінністю доби Відродження, сформувати уявлення про основні риси та зміни світогляду людини, дати характеристику творчості М. Сервантеса, Н. Макіавеллі, Е. Ротердамського. розвиваюча: розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, блокувати матеріал у текстові таблиці, складати тези; висловлювати власну точку зору та робити висновки. виховна: виховувати в учнів повагу до історії інших народів, сприяти естетичному вихованню, формуванню наукового світогляду.

Після уроку учні зможуть: 1) характеризувати основні риси гуманізму, пояснювати вплив ідей гуманізму на суспільство; 2) називати основних митців-гуманістів та їх твори, хронологічні межі Відродження 3) пояснювати значення понять гуманізм, Відродження, Ренесанс. 4) висловлювати власне судження щодо відображення у творчості митців ідей гуманізму. Тип уроку: урок засвоєння нових знань

План Загальна характеристика гуманізму доби Відродження Основні ідеї гуманізму Творчість перших гуманістів доби Відродження: М. Сервантеса, Н. Макіавеллі, Е. Ротердамського

Передумови змін Нового часу розуміння, що людина має вплив на життям, внаслідок ВГВ (психологічний аспект) зміни в соціально-економічному житті (ВГВ) (руйнування старих феодальних порядків, зародження нового способу виробництва) відмирання «старих» уявлення, поява нових через розвиток науки бажання тогочасної людини знайти місце в світі, прагнення знань (допитливість людини) культурна взаємодія з іншими цивілізаціями

«Гуманізм» - від ( лат. Humanus -«людський») течія в західноєвропейській культурі, що визначала людину найвищою цінністю, повага до гідності та розуму людини. Критерієм в оцінці будь-чого є благополуччя людини. Відродження (фр. Renaissance- Ренесанс) період розквіту європейської культури, пов’язаний з відновленям інтересу до античної культури. Характеризується піднесенням суспільно-політичних та культурних рухів. Виникає в Італії на межі середньовіччя і нового часу (XIV-XVII ст.) (запис понять в опорному конспекті)

Аналіз джерела Із висловлювання Луї Альберті, ученого- гуманіста Людина народжена на світ не для того, щоб ледве животіти в ледарстві, а для того, щоб прагнути славних і великих справ. Доля легко перемагає того, хто не хоче бути переможеним. Вона бере гору лише над тим, хто їй скоряється. Подібно до судна, якому не слід гнити в гавані, а плавати морем, - ми прагнемо за допомогою праці досягти похвальної та славної мети. Хоча накопичення багатсва не стільки славне, як інші важливі діяння, не слід, проте засуджувати того, хто присвячує себе справі, яка дуже корисна державі й окремим родинам. -Визначте основні ідеї гуманістів на основі документа та раніше заслуханого

Нікколо Макіавеллі 1469-1527 (дипломат, історик, філософ і поет) автор трактату «Володар», 1513 (31) засновник політичної науки Нового часу. Розглядав явища політики поза їх зв’язком із релігією та етикою. Увів у науковий обіг поняття «держава». Був переконаним республіканцем, за що зазнав арешту, тортур, але вважав, що для досягнення могутності та добробуту держави придатні будь-які засоби — (формула «мета виправ-довує засоби»). Звідси виникло поняття «макіавелізм» як позначення вседозволеності в політиці

Еразм Ротердамський 1466-1536 (священник, вільний вчений) Еразм був найвизначнішим знавцем латини своєї епохи. Його твори — взірець чистої класичної мови. Мислитель усе життя залишався вірним католиком, хоча й критикував церкву за надмірності. Працею життя Еразма було видання класичного тексту Біблії грецькою мовою. Окрім того найвідомішим твором мислителя є книга «Похвала глупоті» 15(09)11

Мігель де Сервантес 1547-1616 іспанський письменник Народився у сім'ї лікаря. Брав участь у морській битві з турками при Лепанто; Згодом потрапив у полон і проданий в рабство в Алжир - пробув 5 років. Згодом займає посаду збирача податків, та приватним повіреного, приділяючи більшу частину свого часу літературі. Літературну діяльність Сервантес почав романом "Галатея". Згодом переходить до драматичних творів, пише ряд комедій і трагедій. У 1605 р опублікував роман "Дон-Кіхот", що приніс йому світову популярність.