Урок у 8 класі "Реформація в Німеччині."

Реформація в  Німеччині.

Мета: з׳ясувати суть Реформації, причини її поширення в Німеччині, розвивати навички роботи з підручником, вчити аналізувати та узагальнювати історичний матеріал; виховувати толерантне ставлення до поглядів, переконань, думок інших.

Обладнання: підручник. Всесвітня історія 8 кл,  проектор, , карта «Європа в ХУІст.»,  роздатковий матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок

Очікувальні результати

Учні зможуть:

• визначати, що таке Реформація, знати хто її започаткував;
• порівнювати бюргерську і народну Реформацію
• давати характеристику лідерам Реформації;
• висловлювати власні погляди щодо подій в Німеччині в І пол.. ХУІст.

Хід уроку:

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

В середині минулого тисячоліття в Європі сталися події, що змінили весь хід історії.    В ХУІ ст. стався переворот в католицькій церкві. Називався він Реформацією,». Вчитель зазначає, що мова на уроці йтиме про Реформацію та з’ясовує , щоб хотіли дізнатися учні на уроці. Після відповідей учнів  демонструється слайд 2 «Завдання уроку». Завдання з’являються почергово. Слайд демонструється до 1 хв..)

                               План.

                      1. Становище Німеччини на поч.. ХVІст.

                      2. .М. Лютер та його вчення.

    3.Т. Мюнцер. Селянська війна в Німеччині.

    4. Аугсбурзький релігійний мир.

Асоціативний ряд – реформація ( реформа, правила, зміни)

З’ясовуємо значення поняття реформація, виділивши ключові слова: реформація – це релігійна боротьба проти католицької церкви і папської влади. Визначення учні записують у словничок

 Центром Реформації стає Німеччина, яка була частиною Священної Римської імперії.

  Що ж являла собою Німеччина на початку ХУІст.? Чому боротьба проти католицької церкви розпочинається саме в Німеччині?

( Поділ учнів- І- опрацьовує текст підручника § 5 ст.32 - 33  «Німеччина на передодні реформації», ІІ -опрацьовує   інформаційний лист № 1

« Становище католицької церкви напередодні реформації» ( додаток 1)

Бесіда за питаннями:

•  Що являла собою Німеччина  на початку ХУІст.? 
•  Кому належала влада в країні?
• Як  роздробленість  впливала на економічний розвиток країни?
•  Що являли собою німецькі міста? Що заважало їх розвитку?
• Які  категорії населення потерпали від даної ситуації в Німеччині?
• Чому католицька церква займала сильні позиції в Німеччині?
• За рахунок кого збагачувалась церква?
• Чому населення Європи все більше розчаровувалося в католицькій церкві?
• Хто такі гуманісти? Чого вони вимагали від церкви?

 «Причини реформації».  .   Учні коментують дані причини:

• невідповідність релігійних заповідей життю;
• жорстокі побори;
• продаж індульгенцій

Однією з головних турбот тогочасної людини було спасіння душі. Католицька церква вчила, що здобути його можна лише при обов'язковому виконанні церковних таїнств — хрещення, причастя, покаяння та інших. Здійснювати їх належало лише через священика, який виступав необхідним посередником між Богом і людиною. Вважалося, що тільки через нього віруючому могла передатися рятівна божественна благодать.
Стверджуючи, що право розпоряджатися благодаттю надано церкві самим Богом, римські папи, як її «хранптелі», поклали на себе також обов'язок відпускати гріхи. Вони широко розгорнули торгівлю спеціальними грамотами - індульгенціями (від лат. - милість, прощення) ( визначення записується учнями в словник)  За певну суму індульгенції звільняли від читання молитов, дотримання посту чи здійснення паломництва у вигляді каяття за гріхи, забезпечували їхнє повне або часткове відпущення.                                                                                                                        Продаж індульгенцій церква розпочала ще в ХІІ ст.  У розділеній на десятки дрібних держав Німеччині не існувало міцної королівської влади, здатної захистити її від церкви.  Якщо в централізованих державах (Франція, Англія) монархи могли протистояти претензіям пап, то із роз'єднаної Німеччини до папських скринь регулярно перетікали величезні суми грошей. Країну буквально наводнили папські продавці індульгенцій. В людних місцях вони вели жвавий продаж грамот, всіляко розхвалюючи свій товар. Архієпископ Тецель продаючи індульгенції  говорив людям: “ Як тільки ваша монета дзенькне в скрині, тоді негайно душі ваших вірних друзів вийдуть з чистилища і підуть в рай”

- Чому продаж індульгенцій викликав обурення народу?

ІІ

 «Мартін Лютер  Людиною, з вуст якої прозвучав заклик припинити цинічну торгівлю індульгенціями  став Мартін Лютер.   Лютер народився в Саксонії в сім'ї гірничого майстра. У 18 років здібний юнак вступив до Ерфуртського  університету - знаменитого центру гуманістичної освіти та  всупереч волі батька Мартін   залишив навчання на юридичному факультеті   і став монахом,  повністю присвятивши себе служінню Господу. Ставши ченцем, Лютер вів дуже аскетичне життя. Одного разу навіть довелося зламати двері келії, за якими виснаженого надмірними молитвами молодого монаха знайшли непритомного на підлозі. Проте скоро прийшло розчарування в чернецтві. Лютер залишив монастир і почав викладати теологію у Віттенберзькому університеті.  

Учні зачитують промову Лютера

Запитання:

• Чи визнає Лютер владу Папи?
• Чи визнає  Лютер владу Бога?

31 жовтня 1517 р. Лютер прибив до дверей замкової церкви у Віттенберзі  «95 тез проти індульгенцій». Це були 95 заперечень молодого професора проти права пап прощати грішників, які купували відпущення гріхів. Проти індульгенцій тоді виступало чимало богословів, але Лютер зробив це особливо різко і сміливо.                                                Індульгенції викликають гнів божий – ось  ідея Лютера. Світська влада повинна карати винних – таке її призначення. Лютер проголосив тему про “виправдання вірою”  Це   Спасіння дарується від бога. Ставлення до Бога – це внутрішній стан віруючого, а божественну благодать він одержує не завдяки «добрим справам» на користь церкви, а через глибоку особисту віру. Лютер стверджував, що єдине джерело віри міститься   лише в Священному писанні.  Він спростовував католицький культ поклоніння святим, ікони, алтарі, і визнав лише деякі таїнства – хрещення, причастя, покаяння.  Церква мала стати зовсім іншою, набагато простішою. На відміну від католицької, між священиками і звичайними віруючими не повинно було існувати непрохідної стіни. Священики могли одружуватись, носити звичайний одяг, підпорядковуватися загальним для всіх законам.

 Запис у зошити

31 жовтня 1517р. – «95» тез Лютера  -   Початок Реформації.

У лічені дні він став відомим по всій Німеччині. Навколо Лютера згуртувались однодумці,   Від критики індульгенцій вони перейшли до засудження папства і католицької церкви в цілому.  Лютер не зразу пішов на розрив з католицизмом.

У “95 тезах” він   не чіпав папу, але  згодом дійшов до антипапських виступів.  У 1518 р. папа викликав Лютера в Рим на допит. Лютер, спираючись на підтримку саксонського курфюста, не з‘явився .

Демонстрація слайду 11 «Папа  Лев Х» На слайді з’являється текст, Герб Папи та папа Лев Х. Слайд демонструється протягом розповіді вчителя.

Вчитель: У 1520 р. папа відлучив Лютера від церкви, але в Німеччині це не знайшло підтримки. На подвір‘ї Віттенбергського університету Лютер при студентах спалив папську буллу.                                                                                                                     Популярність Лютера  зростала. Навколо нього об‘єдналися всі верстви – крім вищої церковної ієрархії, частини світських князів імператорської влади.  

 «Карл У».  .

У 1519 р. на імператорський престол обрали Карла У Габсбурга (1519—1556). Це був наймогутніший монарх в Європі: йому належали володіння   в Австрії, Німеччині, Нідерландах, Іспанії, частині Італії та Америці.  Існував вираз,  що в його державі ніколи не заходило сонце, бо коли був захід  в Європі, то сонце вже сходило за океаном.                Карл V був людино» спокійної  і пагідної вдачі, мав широку освіту, а у державних справах був сумлінним і обов'язковим.   На вимогу саксонського курфюрста Карл У згодився вислухати Лютера. Лютер одержав охоронну грамоту і приїхав у 1521 р. на Вормський рейхстаг, де на вимогу зректися своїх поглядів  заявив: “ Я не бажаю від чогось відмовлятись, якщо тільки мене не переконають в помилці на основі писання. Хай поможе мені бог. Амінь”. Це був нечуваний крок відходу від букви релігійної віри, значення якого порівнювалося з іскрою, що потрапила у бочку з порохом . Тоді  німецький імператор видав указ за яким  Лютер оголошувався поза законом: його  міг убити хто завгодно, не боячись кари.                                                                                                                                         Бесіда за питаннями:                                                                                                                          - Проти чого виступив М. Лютер?                                                                                                       - Який рух   започаткував Лютер?                                                                                                                 - Яких змін він вимагав?                                                                                                                               - Чи торкалися  ці зміни соціальних перетворень? 

- ІІІ -

Вчитель: Хвиля Реформації, яку започаткував Лютер, охопила  всі верстви населення  і   вилилась у селянську війну в Німеччині (1524—1526 pp.).

Виразником інтересів селян став Т. Мюнцер.

 «Основні положення вчення Т. Мюнцера». (учні)

«Взяти молот у руки і вдарити по старому світові» — такими словами Томас Мюнцер закликав здійснити переворот і встановити владу народу. Проповідник казав, що священики збивають з глузду простих людей, а «безбожні тирани» — князі та пани —розорюють і грабують їх, лицемірно твердячи при цьому: «Не вкради!» Дворян не турбує становище народу, вони діють проти християнської віри і самі вчиняють так, що бідна людина стає їхнім ворогом. Тому Мюнцер закликав встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу. У такому ідеальному суспільстві знайдеться місце лише для тих дворян, які не гнобитимуть народ. Усіх інших необхідно стратити, а їхні замки - зрівняти з землею. Тільки тоді запанують злагода і любов.

- До чого закликав Т. Мюнцер?

Ця програма смертельно налякала німецьке бюргерство та його верхівку.  Сам Лютер не підтримав селянські маси, а пішов на зближення з німецькими князями.  Він порівнював заколотників зі скаженими собаками і вважав за необхідне безжально їх знищувати. Шляхи Лютера і діячів народної Реформації повністю розійшлися.

 «Бюргерська і народна реформація ь: Таким чином,  стався розкол в реформаційному русі., де чітко визначились  два напрями: бюргерсько-поміркований, який очолював М. Лютер, і  народно-радикальний, який очолював Т. Мюнцер

 Особливо зрозуміло це стало, коли влітку 1524 р. на півдні Німеччини вибухнула Селянська війна. ЇЇ спричинило погіршення становища селянства після того, як на початку XVI ст. у Західній Європі зріс попит на хліб, і Німеччина різко збільшила його вивіз. Прагнучи заробити більше грошей на торгівлі зерном, дворянство почало розширювати власні посівні площі за рахунок  вигнання селян.із землі Аби змусити їх працювати на себе, дворяни переводили селян на панщину та обмежували їхню особисту свободу.  

Учні знайомляться з інформаційним листом №2 « З селянської програми « 12 статей»

 ( додаток 2)

 Обговорення питання:

• Коли відбулась селянська війна в Німеччині?
• Хто її очолив?
• Як називався програмний документ повстанців? 
• Проти порушення яких прав виступали селяни?
• Які з вимог стосувалися питань Реформації?

        -  Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

• Чому князі, які підтримали Реформацію не підтримали селян?
• Чим закінчилась селянська війна в Німеччині?

ІУ

З  закінченням  селянської війни народна реформація  пішла нанівець, а бюргерська продовжувалась ще 30 років. В 1526р. в боротьбу за Реформацію виступили німецькі князі, які намагались використати ідеї Лютера для зміцнення своєї влади й незалежності від папи. Прихильники Лютера у Північній Німеччині реформували церкву. Головою церкви в кожному князівстві став князь. Князі уклали військово – політичний союз для продовження Реформації. З того часу   прихильників Реформації стали називати протестантами.  ( запис у словник). Розпочалася війна між князями -  католиками й князями – протестантами. Із метою придушення Реформації Карл  V переправив до Німеччини 40 тис. добірних іспанських солдатів. Війна йшла з перемінним успіхом.

. «Схема «Аугсбурзький релігійний мир» (Елементи схеми з’являються почергово, що дає змогу учням зрозуміти зміст схеми В ході демонстрації слайду учні мають можливість побачити титульну сторінку першого видання тексту Аугсбурзького миру, 1555р.)

   Вчитель ставить завдання:

• Прокоментуйте схему і визначте чим завершилась  бюргерська Реформація?
•  ( коментарі учнів)

Вчитель:

У життя увійшов принцип: «Чия влада, того й віра». Частина князівств, розташованих переважно в центрі і на сході Німеччини (Саксонія, Пруссія, Бранденбург та інші), стали протестантськими, решта залишилася католицькими. Це остаточно закріпило роздробленість Німеччини і на тривалий час поховало сподівання на її   об'єднання.

    Карл V відмовився підписати дану угоду і незабаром склав з себе повноваження імператора .Аугсбурзький релігійний мир дозволив подолати кризу в Німеччині, викликану Реформацією, і відновити працездатність імперських інститутів. 

4. Закріплення:

  За  методом  «ПРЕС», учні дають відповідь на питання:

•  Що зумовило перемогу Реформації в Німеччині?

5. Домашнє завдання:

§ 5, 6 п.1. на контурну карту нанести лютеранські князівства в Німеччині, та центри Селянської війни.

Порівняти погляди М. Лютера та Т. Мюнцера

Додаток 1

Інформаційний лист №1

Становище католицької церкви на початку ХУІст.

За довгі століття свого існування католицька церква накопичила величезні багатства і зосередила у своїх руках чимало землі. З усієї католицької Європи стікався до Риму нескінченний потік золота у вигляді десятини - десятої частини прибутку від урожаю або грошових доходів, а також у вигляді плати за отримання церковних посад і виконання обрядів. Навіть у глибоко віруючих людей викликали розчарування й обурення жадоба пап і кардиналів і та розкіш, якою вони себе оточували. Їхнє реальне життя йшло врозріз із закликами церкви до невибагливості та угримання від надмірностей, було надто далеким від ідеалів раннього християнства. Папська курія виявляла неабияку винахідливість, невтомно поповнюючи свою скарбницю. Аби забезпечити наплив до Риму прочан і широкий продаж їм реліквій, римські первосвященики влаштовували церковні «ювілеї» і свята численних святих. Великі прибутки приносила також участь у лихварських операціях.
Усе це підривало авторитет церкви, відчутної шкоди якому завдали також гуманісти. Вони критикували опору католицизму — схоластику, виступали проти церковних обрядів і пишного культу, висміювали невігластво і жадобу духовенства. Гуманісти заперечували аскетизм, закликали до духовного звільнення людини, були сповнені віри у безмежні можливості людського розуму.
На межі ХV-ХVІ ст. невдоволення папами та їхнім оточенням стало загальним, а звинувачення на адресу Риму звучали дедалі частіше й сміливіше.                                                                               Вороже відношення до Риму зростало і в Німеччині.  Часті оплати, які  вимагала римська курія на різні церковні потреби, викликали спротив і невдоволення. Німецькі патріоти  обурювались, що їх батьківщина має платити Італії. Коли ж у перших десятиліттях XVI в. римські  побори  зросли,  тому що,  в той час  будувалась нова церква св. Петра в Римі, опозиція почала проявлятися все голосніше і виступила проти  католицького Риму.

    Закиди проти церкви лунали з різних верств суспільства, кожна з яких мала свої претензії до пап і вкладала власний зміст у загальне  невдоволення.

 Королі та дворянство зазіхали на незліченні володіння церкви й виступали за секуляризацію - передачу церковних земель у руки світської влади.

Розважливе й ощадливе бюргерство, а також підприємці нового типу вважали, що численні релігійні свята й пишні обряди коштують їм надто дорого. Вони вимагали їхнього спрощення й «дешевої церкви», аби якомога більше грошей залишити у власних кишенях.
Багатьох не влаштовувало існування церковної ієрархії і чернецтва, вшанування ікон та мощів. Особливі нарікання викликало богослужіння латиною, адже для основної маси європейців вона залишалася незрозумілою. Тим часом в умовах поширення освіти зростало число письменних людей, посилювалось їхнє бажання усвідомлювати все, що відбувалось у церкві, і самостійно читати Біблію. Вони висували вимогу ввести богослужіння національними мовами і перекласти ними Святе Письмо.

З'ясуйте причини, які свідчили про назрівання в Європі Реформації.
 

Додаток 2

Інформаційний лист №2

XVI ст. З селянської програми „12 статей”

По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священика й усувати його.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости і давали б належне утримання священику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, до цього часу звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільними.

По-п'яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.

По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає і збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали так сильно.

По-десяте, дехто привласнив громадські луги, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.

Користуючись уривком з селянської програми «12 статтей», визначте, як відображені в її положеннях ідеї Реформації. Проти порушення яких прав виступали селяни? Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?