Презентація « Характеристика сенсорної афазії»

Сенсорна афазія

Визначення Під цим терміном розуміють порушення, які з’являються в результаті поразки мозкових центрів і провідних шляхів, що відповідають за мову. При такій проблемі людина починає плутати звуки, не може вимовити назви предметів і так далі. Відмінна риса цього відхилення – людина говорить, але при цьому не розуміє рідну мову. До характерних особливостей цієї проблеми відносять:1. Пацієнт чує, що вимовляють люди, але не може інтерпретувати ці звуки, тому слова здаються йому безглуздими, наприклад, як іноземні або як звичайний шум.2. Порушення мови проявляється в безконтрольному, уривчасті і незв’язному спілкуванні з боку хворого, причому сенсу в його пропозиціях немає.3. Хворий в поведінці виявляє збудженість і емоційність. Він сильно дратується, коли бачить, що його не розуміють інші.4. Часто проблема супроводжується порушеннями зору, а ще обмежується рухливість лицьових м’язів з правого боку.

Причини розвитку сенсорної афазіїА. Р. Лурія вважав причинними розвитку синдрому сенсорної афазії як порушення фонематичного слуху, так і мовну слухову агнозію. Узагальнюючи дані літератури, можна констатувати, що в них містяться твердження, згідно з якими причиною розвитку сенсорної афазії є:мовна слухова агнозія, тобто симптоматика ураження вторинної кори;нейролінгвістична точка зорупорушення фонематичного слуху

Вчені виділяють кілька клінічних форм цієї патології, які визначаються додатковими симптомами, що проявляються при приєднанні додаткових патологічних вогнищ. Класифікація порушень мови: Сематична афазія. Спостерігається порушення впізнання логічного взаємозв’язку слів і предметів. Більшою мірою це відноситься до сприйняття простору. Акалькулія-афазія. Основна відмітна ознака – людина не може вважати. Що важливо – інші форми мови в більшості випадків не страждають. Сенсорно-моторна афазія. Відбувається не тільки поразка слухового аналізатора, але і артикуляційної функції. Хворий не може правильно оцінювати жестикуляцію при вимові слів, причому як у інших людей, так і у себе. Людина не усвідомлює наявність проблеми. Тотальна афазія. У цьому випадку спостерігається поєднання різних видів розладів розмовної функції, наприклад, виникають проблеми і з усної, і з письмовою мовою.

Сенсорна афазія характеризується втратою здатності розуміння мовлення оточуючих. Елементарний слух збережений, але фонемних слух порушений. Унаслідок відсутності слухового контролю порушується і моторна (експресивна) мова . Хворі сенсорною афазією говорять багато, але незрозуміло. Слова вимовляються неправильно. Часто один звук (буква) замінюється іншим - вербальні парафазії. При сенсорій афазії дефекти спричинені порушеннями акустичного аналізу звуків( внаслідок дефектів фонематичних опозицій). Порушується розрізнення корелятивних форм за твердістю-м’якістю, глухість-дзвінкість, наголошеністю-ненаголошеністю,втрачається здатність диференційовано сприймати звуки

{ED083 AE6-46 FA-4 A59-8 FB0-9 F97 EB10719 F}Характеристика. Еферентна моторна. Аферентна моторна. Локалізація ураженняпошкодженням премоторної зони церебральної корипри ураженні артикуляційної зони постцентральной звивини. Характреристика проявуутруднення переходу між артикуляційних позами, інертність мовних процесів, діспросодія, наявність персеверацій, повторів, вторинне розлад писемного мовленнязниженням мовної продукції, складностями артикуляції, змішанням фонем з схожим артикуляційних механізмом, вторинної дислексією і дисграфією. Причини. В основі захворювання лежить порушення кінетичної програми реалізації висловлювання, пов'язане з органічним ураженням центру брока (44, 45 поле по бродману). Етіофактори, що призводять до пошкодження і дисфункції премоторної кори, досить численні. Захворювання виникає при органічному ураженні тім'яної частки в області нижніх відділів постцентральной звивини. Патологічні зміни можуть мати ішемічний, запальний, посттравматичний, токсичний, компресійний характер. Патогенез. Центру брока належить провідна роль у формуванні складної м'язової активності, необхідної для узгодженої роботи речедвігательних органів (губ, щік, щелеп, мови, глотки). Його поразка призводить до порушення еферентної імпульсації, що забезпечує своєчасну денервацию попереднього і іннервацію подальшого мовного акту. Виникає розлад орально-артикуляційного праксису, відмінною рисою якого виступає утруднення переходу від однієї артикуляційної пози до іншої. У нормі експресивна мова здійснюється завдяки взаємодії відділів пост- і прецентральной кори, в яких представлені артикуляційні органи. Еферентні імпульси, що регулюють необхідні для фонації м'язові скорочення, генеруються нейронами прецентральной звивини з урахуванням інформації від нейронів постцентральна звивини.

Патогенез. Центру брока належить провідна роль у формуванні складної м'язової активності, необхідної для узгодженої роботи речедвігательних органів (губ, щік, щелеп, мови, глотки). Його поразка призводить до порушення еферентної імпульсації, що забезпечує своєчасну денервацию попереднього і іннервацію подальшого мовного акту. Виникає розлад орально-артикуляційного праксису, відмінною рисою якого виступає утруднення переходу від однієї артикуляційної пози до іншої. У нормі експресивна мова здійснюється завдяки взаємодії відділів пост- і прецентральной кори, в яких представлені артикуляційні органи. Еферентні імпульси, що регулюють необхідні для фонації м'язові скорочення, генеруються нейронами прецентральной звивини з урахуванням інформації від нейронів постцентральна звивини. КласифікаціяЛегка. Мова розгорнута, в ній присутні мовні штампи. Іноді спостерігається послоговое вимовляння слів. Складнощі промовляння виявляються при спробах повторення фраз за лікарем і називання предметів. Діалогічна мова стереотипна, недостатньо розгорнуто. Середньотяжким. Спонтанна мова аграмматична, спостерігається телеграфний стиль. Висловлювання має розірваний характер. Автоматизована мова збережена. При повторенні і називання виникають персевераціі. У діалозі присутні ехолалічние відповіді. Важка. Спонтанна мовна продукція відсутня, спроба говорити обертається повторенням фрагмента слова. Відзначається розпад автоматизованої мовної функції, складності розуміння зверненої мови. Перший варіант супроводжується розладом просторового синтезу забезпечують артикуляцію рухів. При грубих розладах ситуативна мовленнєва продукція повністю відсутня. Спостерігається апраксия артикуляційних органів. Другий варіант носить назву «провідникова афазія». Характерна переважна збереження клішеобразних ситуативних висловлювань при виражених порушеннях довільних видів мовлення.

Симптоми. Синдром проявляється порушенням своєчасної трансформації артикуляційних поз. Виникають численні персевераціі, повтори слів і складів. Дефекти перемикання, персевераціі спостерігаються на тлі розладів просодики мови - інтонації, наголоси, ритму мовного потоку. Мова невиразна, супроводжується помилками в наголоси, носить скандували характер. Порушується конструкція фрази. У низки пацієнтів переважають іменники в називному відмінку і дієслова в інфінітиві, що обумовлює телеграфний тип висловлювань. Артикуляційна апраксія призводить до нездатності самостійно відтворити окремі звуки. Роблячи спробу, хворий робить безладні рухи язиком, губами, виробляє звукові заміни. Пацієнт домагається більшого успіху, намагаючись відтворити звук шляхом наслідування артикуляції лікаря. Однак розлад кинестетического аналізу сили дотику, напрямку руху артикуляційних органів обумовлює змішання звуків м-п-б, о-у, н-д-т та ін. Ускладнення. Еферентна афазія легкого ступеня не призводить до вираженого обмеження комунікативних здібностей хворого. Помірна і груба ступінь розлади значно знижують можливості вербального спілкування аж до повної неможливості висловити свої думки, бажання, переживання. Ситуацію погіршує моторний недостатність, що обмежує рухову активність пацієнта. В умовах, що склалися при відсутності належної логопедичної та психологічної підтримки висока небезпека розвитку депресивного неврозу, інших невротичних розладів. Хворі критично сприймають власний мовний дефект, емоційна сфера збережена. Внаслідок цього висока ймовірність ранньої депресивної переробки виник стану. Оскільки ураження зачіпає моторні поля кори, спостерігається супутній виражений руховий дефіцит. Рухова обмеженість, неможливість самообслуговування посилюють психологічний дискомфорт пацієнта, викликаний порушенням вербальної комунікації. За відсутності психологічної та логопедичної підтримки можливе виникнення депресії

при сенсорній афазіїпри акустико-мнестичній афазіїпри аферентній моторній афазіїпри семантичній афазіїпри еферентній моторній афазіїпри динамічній афазії