Корекційно-педаггічна робота та її значення при навчанні дитини з ДЦПКорекційно-педагогічна робота – це система заходів, що дозволяють вирішувати завдання своєчасної допомоги дітям, які зазнають труднощі у навчанні і шкільній адаптації. Основним у корекційно-педагогічної роботі є-розвиток емоційного, мовного та ігрового спілкування-стимуляція зорового, слухового, кінестетичного сприйняття-формування просторових і часових уявлень, корекція їх порушень-розвиток передумов до інтелектуальної діяльності ( уваги, пам’яті, уяви)-розвиток зорово-моторної координації-підготовка до оволодіння письма
Мета корекційної роботи формувати навички й потребу в самоконтролі, осмислене ставлення до виконуваного завдання, давати дітям можливість доводити в розгорнутій формі правильність своїх дій, самостійно знаходити допущені помилки, здійснювати самоперевірку виконаного завдання; постійно використовувати позитивну стимуляцію, схвалення, моральну підтримку, розвиваючи зацікавленість і бажання отримувати хороші оцінки, що дає дитині можливість швидко залучатись до роботи, довше бути активною і завдяки цьому успішно розв’язати це завданнярозвивати наочно-образне та логічне мислення, формувати самостійність думки, вміння розмірковувати, тобто використовувати мову не тільки як засіб спілкування, а й як засіб мислення, вчити дітей застосовувати набуті знання, уміння та навички в змінених умовах;виробляти уміння уважно слухати (або читати) інструкцію, переказувати її своїми словами, чітко уявляти кількість етапів та їх послідовність, уміти давати словесний звіт, про виконану роботу (роблю й розповідаю, що роблю; зробив і розповідаю, що зробив);формування компенсаційних способів діяльності як важливої передумови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в основній школі;забезпечити активізацію розвитку аналітико-синтетичної діяльності дітей на основі формування таких логічних операцій, як порівняння, класифікація, синтез, абстрагування та узагальнення;розвиток зорового чи слухового сприймання, мовлення, корекцію пізнавальної діяльності, фізичний розвиток, формування навичок просторового, соціально-побутового орієнтування;розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку учнів шляхом взаємодії з навколишнім середовищем на основі знань, умінь і навичок мовленнєвої, зокрема, комунікативної діяльності і творчості;
Основні завдання корекційно-розвивальної роботи :допомогти дітям оволодіти різноманітними знаннями про навколишній світ, розвивати в них спостереження і досвід практичного навчання, формувати вміння самостійно добувати знання і користуватися ними; шукати такі види завдань, які максимально стимулюють активність дитини; проводити лікувально-оздоровчі заходи;змінювати види діяльності на уроці з метою відпочинку; здійснювати індивідуальний підхід, індивідуальну допомогу;під час навчання дитини звертати увагу на стан різних сторін його психічної діяльності: пам'яті, уваги, мислення, мовлення, темп роботи, вміння поборювати перешкоди.21345 Корекційно-педагогічна робота та її значення при навчанні дитини з ДЦП
Вчені С. Дуванова та Н. Трофімова виділяють особливості структури інтелектуального розвитку при ДЦП:знижений запас понять та уявлень про навколишній світ, що обумовлено вимушеною ізоляцією, обмеженням контактів дитини з однолітками, утруднення пізнання навколишнього світу в процесі предметно-практичної діяльності, порушення сенсорних функцій;нерівномірний, дисгармонійний характер інтелектуальної недостатності. Мозаїчний характер розвитку психіки пов'язаний з органічним ураженням мозку на ранніх етапах його розвитку. Несформованість вищих коркових функцій є важливою ланкою порушень пізнавальної діяльності при ДЦП. У деяких дітей розвивається словесно-логічне мислення, в інших переважають наочні форми мислення;сповільненість психічних процесів, труднощі переключення на інші види діяльності, недостатність концентрації уваги, зниження обсягу механічної пам’яті. Велика кількість дітей відрізняється низькою пізнавальною активністю, що проявляється у відсутності інтересу до завдань, слабкій зосередженості, повільності й зниження переключення різних психічних процесів. Низька розумова працездатність частково пов’язана із церебрастенічним синдромом, що характеризується швидко наростаючим стомленням при виконанні інтелектуальних завдань. Найбільш чітко це проявляється в шкільному віці при різних інтелектуальних навантаженнях.характерні розлади емоційно-вольової сфери, які проявляються по-різному: підвищена емоційна збудливість, дратівливість, рухове розгальмування; чи навпаки - загальмованість, сором’язливість, боязкість. Схильність до коливань настрою часто поєднується з інертністю емоційних реакцій.спостерігається своєрідна структура особистості: достатній інтелектуальний розвиток поєднується з відсутністю впевненості в собі, самостійності, з підвищеною сугестивністю.
Значне місце в корекційно-педагогічної роботи при ДЦП відводиться логопедичній роботі. ЇЇ завданнями є:-розвиток мовного спілкування-нормалізація тонусу м’язів і моторики артикуляційного апарату-розвиток мовного дихання, голосу, просодики-формування сили, тривалості, керованості голосу в мовному потоці-вироблення синхронності дихання, голосу і артикуляції-корекція порушень вимови
Діти із психофізичними вадами потребують постійної стимуляції концентрації уваги. Тому, при організації гри з такими дітьми є постійне нагадування умов та правил гри, повторення символів, команд. Також, організуючи ігрову діяльність, слід пам’ятати, що діти з порушеннями опорно-рухового апарату не можуть і не повинні довгий час перебувати в одному положенні.
Форми роботи. Дитина опускає кисті рук в посуд, заповнений водою ( піском, крупою), вибирає різні предмети, називає їх. Потім те саме вже із закритими очима. Малювання на піску різних предметів, букв, цифр. Ліплення з пластиліну геометричних фігур, букв, цифр. Впізнання зліплених букв із закритими очами. Розкладання жолудів, паличок, нанизування намистин. Перекачування олівця між пальцями кожної руки.Ігри з малюванням: обводити фігури, штрихувати, фарбувати.Ігри з ґудзиками. Викладання різних малюнків спочатку з допомогою дорослого, потім самостійно.Ігри-шнурівки. Постукування по столу пальцями рук почергово. Поплескування кистями рук по столу почергово і одночасно. Пальчики «бігають»- вказівний і середній пальці спочатку правої, потім лівої рук. Пальчики «вітаються» ( торкаються) один одного спочатку правої, потім лівої рук. Стискання пальців в кулак і розмикання. Загинати по черзі пальці правої руки, лівої, обох рук. Розведення пальців в сторони правої, потім лівої руки, обох рук одночасно. Пальці «переплітаються», долоні стискаємо. Вправи для пальчикової гімнастики
Логопедичний точковий масаж. Мета точкового масажу, який використовується в логопедичній практиці є нормалізація тонусу м’язів голосового, дихального та артикуляційного апаратів. Точковий масаж корисно проводити на фоні релаксації та фоні аутогенного тренування. Дуже ефективною формою є горіховий масаж.
Завданням логопедичної роботи при дизартрії з дітьми з ДЦП є розвиток відчуттів артикуляційних позицій та рухів-масаж-пасивна і активна артикуляційна гімнастика-вправи на розвиток дихання та голосу-вправи на розвиток слухової уваги та фонематичного слуху-робота над зв’язним мовленням
Такий процес навчання читання складається з 3 етапів ( В. Тарасун): Симультанний-формування максимально дифузного цілісного образу слова, в якому не виділені елементи, з яких воно складається. Сукцесивний-виділення елементів слова ( склад, буква), що розпізнається і вивчається. Симультанний- передбачає формування цілісного образу букви.
Висновок Таким чином, корекція розглядається як основа навчально-виховного процесу у спеціальному освітньому закладі. А саму корекційну роботу принципово важливо аналізувати як специфічну систему, куди входять цільовий, організаційний, змістовий, методичний, результативний компоненти педагогічного процесу. Корекційна робота може бути реалізована у гпуповій та індивідуальній формі. Важливо також те, що в корекційно-розвивальній роботі першочергову роль відіграють не окремі засоби корекції та методичні прийоми, а особистість вчителя, тобто сукупність соціальних, емоційно-вольових і характерологічних якостей педагога