Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Презентація "Художники-авнгардисти.Школа монументального живопису М. Бойчука. Львівська живописна школа (О. Новаківський, О. Кульчицька, І. Труш та ін.)"

Про матеріал
Презентація до уроку мистецтва України в 11 класі на тему «Художники-авнгардисти О. Богомазов, О. Екстер, А. Петрицький, К. Малевич, Ф. Кричевський, Д. Бурлюк, В. Баранов-Росіне. Школа монументального живопису М. Бойчука. Львівська живописна школа (О. Новаківський, О. Кульчицька, І. Труш та ін.)»
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Художники-авнгардисти О. Богомазов, О. Екстер, А. Петрицький, К. Малевич, Ф. Кричевський, Д. Бурлюк, В. Баранов-Росіне. Школа монументального живопису М. Бойчука. Львівська живописна школа (О. Новаківський, О. Кульчицька, І. Труш та ін.)

Номер слайду 2

Новаторський напрям у художній культурі ХХ ст., для якого характерні прагнення оновлення художньої практики, пошук нових, незвичних засобів вираження форми і змісту творів. Особливістю авангарду є прагнення до розриву з художньою традицією минулого, її образами, виражальними засобами, активний, протест, який потребує переоцінки духовних цінностей та нового сприйняття і бачення світу. Основні течії кубізм, кубофутуризм, експресіонізм, абстракціонізм, футуризм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм та ін.

Номер слайду 3

Мистецтво авангарду зруйнувало традиційні засади художньої творчості. Якщо стиль модерн був викликаний неприйняттям індустріалізації та урбанізації, то авангард пов'язаний з цими процесами органічно — він є прямим породженням нових ритмів життя, прискорених темпів змін, величезних, емоційних та психологічних перевантажень. Авангардизм у живопису — це різні напрями, які виступали щоразу з позицій відкриття нових ідей. Однак у всіх авангардних течій є спільне, що дає підстави єднати їх в одну художню епоху.

Номер слайду 4

Двадцяті роки XX ст. характеризуються складністю і суперечливістю художньо-естетичних тенденцій, творчих пошуків. В Україні організовували різні творчі об’єднання художників, до складу яких входили як художники-реалісти, так і художники модерністських та імпресіоністичних уподобань. Точилася гостра боротьба художників-реалістів із представниками нових художніх течій, які орієнтувалися на європейське мистецтво, уважаючи реалістичний метод таким, що не відповідає культурним потребам сучасного суспільства. Саме на двадцяті роки припадає стрімкий злет великих українських авангардистів К. Малевича, Д. Бурлюка, М. Бойчука, О. Архипенка, О. Богомазова, О. Екстер. Поняття «український авангард» уведено в ужиток французьким мистецтвознавцем Наковим для виставки «Tatlin's dream», улаштованої в Лондоні 1973 року. Саме тоді Захід уперше побачив праці світового рівня невідомих авангардистів України — В. Єрмилова і О. Богомазова. Ця подія привернула увагу до видатних українських майстрів авангарду — К. Малевича, Д. Бурлюка, В. Татліна, роботи яких набули популярності в усьому світі.

Номер слайду 5

Український авангард Течія Особливості Представники Абстракціонізм “Безпредметне”, “нефігуративне” мистецтво. Принципова відмова від зображення реальних предметів. О.Клименко Супрематизм Композиція – імпульсивно-стихійна або раціонально впорядкована. К.Малевич Експресіонізм Пристрасність, напруженість, загострена емоційність. В. Седляр, Мойсей Фрадкін, О. Довгаль, М. Котляревська, В.Єрмилов Кубізм Абстрактне та геометричне мистецтво. “Розплющені” на площині полотна предмети спостерігаються під різним кутом зору. О. Архипенко, О. Екстер, О. Богомазов, В. Бурлюк, Лазар Лисицький Футуризм Поєднання одного предмета в різних положеннях. Створення ілюзії одномоментності дій, руху. О. Екстер, О. Богомазов, В. Меллер, Д. Бурлюк Конструктивізм "Конструювання навколишнього середовища”, простота. В. Єрмилов

Номер слайду 6

До плеяди діячів-авангардистів української культури відноситься Олександр Богомазова, якого називають “українським Пікассо”. За ним закріпилась слава лідера українського і російського авангарду, автора численних полотен, що експонуються в музеях і приватних колекціях Лондона, Нью-Йорка, Венеції, Цюріха, Токіо, Сан-Франциско, Загреба та інших міст. А ще не менша слава теоретика і педагога. Спадщині художника присвячені монографії і статті. Олександр Богомазов (1880-1930)

Номер слайду 7

Кубофутуристи прагнули відтворити на полотні красу не побаченого, а відчутого. Український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва, представник українського й світового авангарду. У своїй творчості пройшов декілька творчих періодів: кубофутуризм та спектралізм. Ім'я Богомазова викреслили з історії українського мистецтва на довгі 30 років — Радянська влада категорично заперечувала творчість тих митців, чиї естетичні принципи відрізнялися від затвердженого «соціалістичного реалізму» (символістів, футуристів, імпресіоністів, імажиністів та ін). Олександр Богомазов Автопортрет 1911 року

Номер слайду 8

Кубофутуризм О.Богомазова Портрет дружини Ванди Портрет доньки Ярослави

Номер слайду 9

О. Богомазов. Космос. 1910

Номер слайду 10

О. Богомзов. В'язниця, 1914 Портрет жінки, 1915

Номер слайду 11

Номер слайду 12

Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах “Півтораокий стрілець” охрестив найвидатніших жінок авангарду “амазонками, скіфськими наїздницями”. Олександра Екстер серед цих “амазонок” перша. Олександра Екстер (1882-1949) – яскравий представник європейського кубізму та футуризму. 1918 року створює в Києві художню студію, через яку пройшли десятки видатних художників-авангардистів. Стикнувшись з методами тиску на художників з боку радянської влади, О. Екстер в 1920-х рр. емігрувала до Франції. Олександра Екстер уважається справжньою революціонеркою в сценографії. Вона сміливо долає канони, формулює нову концепцію сценічних декорацій, конструює запаморочливі ескізи костюмів до балетів Б. Ніжинської і постановок О. Таїрова.

Номер слайду 13

Олександра Екстер. Театральні декорації

Номер слайду 14

Дизайн костюма Фаміра Кіфаред до драми «Фаміра Кіфаред» Ескіз костюма «Фаміра Кіфаред». Менада,1916 Олександра Екстер

Номер слайду 15

О. Екстер. Міст. Севр, 1914 О. Екстер. Композиція, 1916-1917

Номер слайду 16

О. Екстер. Ескізи театральних костюмів

Номер слайду 17

Український живописець, графік, сценограф і теоретик мистецтва, провідний представник авангарду. Автор ескізів театральних костюмів. «Гавань», 1930-1931

Номер слайду 18

Творчості Анатолія Петрицького притаманні авангардні пошуки в живописі, театрально-декораційному мистецтві. Художник створив галерею портретів діячів української культури, більшість із яких були знищені. Портрет письменника Коцюби Був оригінальним художником театру, виконав вражаючі за образністю і безпомилковим відчуттям епохи театральні костюми і декорації у конструктивістській манері для театрів Києва, Харкова, Москви.

Номер слайду 19

А. Петрицький. Інваліди У 1930-у році брав участь у Венеційському бієнале з картиною “Інваліди” (“Мати”), створеною 1924-о року.

Номер слайду 20

А. Петрицький. Парк у Харкові. 1935

Номер слайду 21

А. Петрицький. Міліціонер і крамар. Ескіз костюмів до вистави "Футболіст" Ескіз костюмів до опери Дж. Пуччіні "Турандот"

Номер слайду 22

А. Петрицький. Ескіз костюма Тай Хой до вистави "Червоний мак"

Номер слайду 23

А. Петрицький. Дизайн костюмів

Номер слайду 24

А. Петрицький. Дизайн костюмів до вистави «Сорочинський ярмарок»

Номер слайду 25

Князь Ігор. Ескіз до опери "Князь Ігор" А. Бородіна Старий раб. Ескіз до вистави Лесі Українки "В катакомбах"

Номер слайду 26

На футуристичній виставці живопису в Петрограді в 1915 р. Малевич помістив картину високо на стіні в кутку кімнати, де було найсвятіше місце, куди вішали православну ікону в хаті. Художник-авангардист, що зростав в Україні, основоположник супрематизму, теоретик мистецтва, філософ. Автор знаменитого «Чорного квадрату».

Номер слайду 27

Автопортрет, 1910 р. Казимир Малевич був одним із перших абстракціоністів та заснував супрематизм, хоча художник не обмежувався рамками цих стилів і писав також фігуративні картини філософського змісту. Абстракціонізм (від лат. abstractio – відволікання) – безпредметне мистецтво. В основі творчого методу – повна відмова від зображення форм реальної дійсності. Супрематизм — вираз реальності в простих формах: пряма, квадрат, трикутник, коло)

Номер слайду 28

К. Малевич. Жниці К. Малевич. Спортсмени

Номер слайду 29

К. Малевич. «Точильник (Принцип миготіння)», 1912 р.

Номер слайду 30

К. Малевич. Пані на зупинці трамвая,1913

Номер слайду 31

Композиція з Моною Лізою. 1914 Корова та скрипка, 1913

Номер слайду 32

Супрематизм.1915 Супрематизм (жовте та чорне). 1916

Номер слайду 33

Чорний супрематичний квадрат, 1915 «Біле на білому» («Білий квадрат»)

Номер слайду 34

- Якщо уявити, що це вікно, в який світ це вікно? (У загробний світ) - Які почуття викликає у вас чорний колір? (Страх і туга) - Що символізує біла стіна навколо нього? (Порожнеча, яка символізує самотність)

Номер слайду 35

Знаним майстром нового стилю був  Федір Кричевський. Він тяжів до синтезованих образів, що народжувалися як плід роздумів художника про долю народу, наслідок його серйозного вивчення народного мистецтва. Федір Кричевський. Автопортрет Федір Григорович Кричевський (1879-1947)

Номер слайду 36

Український маляр, архітектор,  графік. Започаткував школу українського малярства, перший ректор Української академії мистецтв, його роботи виставили від Копенгагена до Америки. За «неблагонадійність» радянська влада позбавила Кричевського титулів, звань, власної майстерні і викладання. Пропонувала помилування – якби погодився намалювати Сталіна. Помер з голоду за мольбертом. Федір Григорович Кричевський

Номер слайду 37

Триптих «Життя» Це плід роздумів художника про долю народу, наслідок його серйозного вивчення народного мистецтва. Триптих майстра – історія селянської родини.

Номер слайду 38

Художник послідовно відстоював в умовах радянської дійсності національні традиції, розробляючи українську тематику засобами, які він перейняв під час своїх закордонних поїздок по Європі. Кожна картина Ф. Кричевського була подією у мистецькому житті, а триптих «Життя» увійшов в історію українського живопису як твір глибоко національний своїм колоритом і епічністю, суголосною з українськими народними думами. В основу триптиха покладено глибоко філософський зміст: «Любов», «Сім'я», «Повернення» — споконвічний цикл життя селянської родини. Філософська глибина досягнута художником величністю узагальнених ритмів, абстрагованою символікою, гармонійністю декоративної живописної мови. Ф. Кричевський звернувся до традицій іконописного малярства, але уникнув прямої стилізації під давні іконописні сюжети і наповнив свій твір новим звучанням завдяки мелодійності живопису й архітектонічній виваженості композиції. Триптих «Життя» експонувався на багатьох виставках в Україні й за кордоном. 1928 року на Міжнародному конкурсі у Венеції він мав великий успіх і численні відгуки у пресі. 1933 року частина триптиха «Повернення» самостійно експонувалася у складі виставки радянського мистецтва в Копенгагені та Варшаві. Триптих «Життя»

Номер слайду 39

“Сім'я”. 1927 р. Центральна частина триптиха “Життя” “Любов”. Ліва частина триптиха “Життя”.

Номер слайду 40

“Повернення ”. Права частина триптиха “Життя”.

Номер слайду 41

Ф. Кричевський. Наречена

Номер слайду 42

Ф. Кричевський. Три віки

Номер слайду 43

22 березня 1918  Центральна Рада затвердила проєкти В. Кричевського, зокрема, герб, розроблений ним на основі Володимирового Тризуба. Великий Український герб УНР за проєктом В. Кричевського Велика державна печатка УНР Василь Григорович Кричевський (1872 — 1952) 

Номер слайду 44

Давид Бурлюк (1882-1967) Український художник-футурист, графік, поет, теоретик мистецтва. Освіту здобув у Казані, Одесі, Москві, Парижі, Мюнхені. Став ідеологом російсько-українського футуризму в живописі та літературі. З 1922-о року жив у США. У 1930-1966 роках видавав журнал “Колір і рима”.

Номер слайду 45

Д. Бурлюк. Мистецтво вічної молодості

Номер слайду 46

Д. Бурлюк. Кінь-блискавка

Номер слайду 47

Д. Бурлюк. Карусель

Номер слайду 48

Давид Бурлюк. Українці. 1912

Номер слайду 49

Д. Бурлюк. Футуристична жінка з трьома очима

Номер слайду 50

Д. Бурлюк. Прихід весни та літа Д. Бурлюк. Весна

Номер слайду 51

Володимир Баранов-Россіне (1888-1944) Авангардний художник і скульптор, представник кубізму, кубофутуризму, винахідник оптофона (клавіатури для світломузики), військового камуфляжу (хамелеона), машини для виготовлення, стерилізації та продажу газованих напоїв. Писав пейзажі, натюрморти; автор рухомих скульптур (мобілів) Загинув у концтаборі.

Номер слайду 52

У 1912 р. В. Баранов-Россіне разом з М. Шагалом та О. Архипенком експонував свої твори у мистецьких салонах Парижа. Перший паризький період митця був дуже плідним. Він створив і виставив у Салоні незалежних першу скульптуру під назвою «Симфонія номер 2». У 1925 р. митець остаточно емігрував до Франції. Експонував твори в Салоні незалежних (1925-1942), на міжнародній виставці в Парижі (1937). Працював у форматі напрямів: фовізму, кубізму, дадаїзму, абстракціонізму, сюрреалізму. Автопортрет

Номер слайду 53

В. Баранов-Россіне. Автопортрети

Номер слайду 54

Дорога до села

Номер слайду 55

Натюрморт із квітами

Номер слайду 56

Володимир Баранов-Россіне. Музичне капричіо

Номер слайду 57

Школа монументального українського мистецтва початку ХХ століття була представлена творчістю Михайла Бойчука та його учнів. Вона надихалася формами візантійських ікон, релігійного ренесансу, живописного примітивізму без іменних українських малярів минулих епох. М. Бойчук започаткував новий напрям – неовізантизм, поклавши в його основу органічне поєднання традицій давньоруського іконопису з конструктивними особливостями візантійського живопису. До цієї школи належали Т. Бойчук, М. Юнак, О. Павленко, І. Падалка, В. Сідляр, М. Рокицький та ін.  В. Сідляр І. Падалка Школа монументального живопису М. Бойчука “Бойчуківці”

Номер слайду 58

Михайло Бойчук (1882-1937) «Бойчукізм» — мистецька течія, що отримала назву завдяки імені майстра Михайла Бойчука. За радянських часів належали до кола репресованих та заборонених художників, і лише після 1991 року бойчукісти почали повертатися до українців, також і завдяки роботам, що зберігаються у фондах Національного художнього музею України. Один із засновників монументального мистецтва України ХХ ст., яке поєднувало особливості живопису візантійського та епохи італійського Відродження. Представник «Розстріляного відродження».

Номер слайду 59

М. Бойчкук. Портрет Седляра М. Бойчук. Молочниця

Номер слайду 60

М. Бойчук. Українка, 1910 М. Бойчук. Урожай

Номер слайду 61

М. Бойчук. Дівчина

Номер слайду 62

Номер слайду 63

Фреска Михайло Бойчук «Святий Іоанн», 1910

Номер слайду 64

М. Бойчук «Пророк Ілля»

Номер слайду 65

Софія Налепинська-Бойчук Іван Падалка Школа українських монументалістів Михайло Бойчук Тимофій Бойчук Василь Седляр Пошуки сучасного стилю вітчизняного мистецтва, утілення національних традицій. Найважливіша роль серед засобів художньої мови відводилася лінії. Монументальні розписи бойчуківців: - Луцькі казарми в Києві; - санаторій поблизу Одеси; - Червонозаводський театр у Харкові. 1937 року бойчуківці були розстріляні.

Номер слайду 66

Теми художників-«бойчукістів» Софія Налепинська-Бойчук, «Дівчата з книжкою»

Номер слайду 67

Іван Падалка (1894-1937) Жертва сталінських репресій 1930-х рр. 13 липня 1937 року розстріляний у Києві разом із В. Седляром, М.Бойчуком, І. Липківським. Український художник та педагог доби «Розстріляного відродження». Учень Опанаса Сластіона та М.Бойчука. Професор живопису Київського художнього інституту. Автор теоретичних праць у журналах «Нове мистецтво», «Мистецтво». У грудні 1917 Іван Падалка вступає до новоствореної Академії мистецтва, ставши одним із перших і найбільш відданих учнів професора М. Бойчука.  І. Падалка «Фотограф на селі»

Номер слайду 68

І. Падалка. Збирання помідорів, 1932 І. Падалка. Ескіз ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім», 1928

Номер слайду 69

Львівська живописна школа (О. Новаківський, О. Кульчицька, І Труш та ін.). Пейзажі Труша, пройняті хвилюючою любов`ю до природи рідного краю, поетичні сцени з гуцульського життя, глибоко психологічні портрети видатних сучасників художника є дорогоцінним вкладом в історію українського образотворчого мистецтва. Значне місце в творчому доробку Івана Івановича займає галерея портретів видатних діячів української культури – Лесі Українки (1900), Івана Франка (1897 та 1903), Миколи Лисенка, Івана Нечуя-Левицького.  На межі XIX-XX століть центром національного відродження в Україні була Галичина, і Львів протягом усього минулого століття залишався осередком розвитку української культури і традиції. У львові працювали і творили багато талановитих майстрів Ім`я Івана Труша (1869-1941) стоїть в ряду найвидатніших українських живописців кінця ХІХ – початку ХХ століття. Усе своє життя він присвятив боротьбі за розвиток українського національного мистецтва.

Номер слайду 70

І. Труш. Автопортрет І. Труш. Портрет І. Франка І. Труш. Портрет Лесі Українки

Номер слайду 71

І. Труш. Гуцулки біля церкви І. Труш. Гуцул

Номер слайду 72

І. Труш. Італійський пейзаж І. Труш. Трембітарі

Номер слайду 73

Важливою віхою на шляху розвитку західноукраїнського живопису, як і всього національного образотворчого мистецтва, була творчість Олекси Харлампієвича Новаківського – митця, який поряд з І. Трушем протягом тривалого часу був у центрі культурного й мистецького життя Галичини. У творчості О. Новаківського чи не в найбільш сконцентрованій формі проявилися нові тенденції, що були характерними для мистецтва зламу XIX-XX століть: тяжіння до широких узагальнень життєвих явищ, поглибленого філософського осмислення та якомога глибшого розкриття їх в образній, підкреслено експресивній формі. Олекса Новаківський (1872 – 1935) Автопртрет з дружиною

Номер слайду 74

О. Новаківський. Українська мадонна О. Новаківський. Довбуш

Номер слайду 75

О. Новаківський. Портрет Галини Голубовської (1929-1930 рр.) О. Новаківський. Дзвінка

Номер слайду 76

Олена Львівна Кульчицька (1877–1967) Багатогранною була художня творчість Олени Кульчицької: живопис, станкова графіка, книжкова ілюстрація і декоративне мистецтво. Творчості Олени Львівни властиві яскраві індивідуальні риси, які в основі своїй поєднують кращі традиції українського професійного і народного мистецтва. Її твори, сповнені великою любов`ю до рідного краю, уражають чарівним ліризмом і щирістю художньої мови Еклібрис “Бджілка”

Номер слайду 77

О. Кульчицька. Гуцульське весілля

Номер слайду 78

О. Кульчицька. Діти на леваді

Номер слайду 79

О. Кульчицька. Тайна вечеря

Номер слайду 80

Домашнє завдання. Створити віртуальний альбом “Український авангард”

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Чигілейчик Жанна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Барковська Ольга Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Шишко Оксана
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
22 листопада 2020
Переглядів
4167
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку