Т.Г. Шевченко протягом усього життя мріяв про грамотність серед простих людей. Сам Тарас почав учитися грамоти у 7 років. Його першим учителем був батько, Григорій Іванович. Потягнувши його за вуха 7 разів, сказав: Учити Тарасика треба... і витягнув із скрині єдину книжку в хаті, із якої по неділях уголос читав житія святих або описи якихось особливих подій.
Тарасова “ наука ” Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в «науку». Дивна була ця наука. П'яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину бив їх різками. Та недовго тривала Тарасова «наука». Рано померли батьки, і він залишився сиротою. Тяжким було життя хлопчика, але йому вдалося стати великим поетом. Своє дитинство Тарас опише у віршах.
Юність Тараса У мальовничому селищі Вільшана, що на Черкащині, жив за свого козачкування у пана Енгельгардта у 1828 році Тарас. На території музичної школи на той час була малярна школа. Саме у ній навчався малярства і Шевченко, бо природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника.
Пам’ять про Шевченка Ні, не помер Тарас. Він з нами. Зайдіть у будь-яку хату в Україні й в більшості з них ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він, як член сім'ї, як найдорожча людина. Про нього складають пісні, пишуть вірші, йдуть до його пам'ятника, щоб покласти квіти.