О. Сенатович "Малий віз" позакласне читання

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ в 5 класі

Тема: Оксана Сенатович «Малий Віз»

Мета: ознайомити із життям і творчістю письменниці; допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст казки; розвивати навички виразного читання, переказу твору та його аналізу щодо використаних художніх засобів, поєднання минулого і сучасного, ролі фантастичних елементів; розвивати творчу уяву, самостійність мислення; виховувати усвідомлення важливості збереження історичної пам’яті народу.

Тип уроку: урок-дослідження з елементами інтеграції

Обладнання: підручник, портрет письменниці, збірки її творів, репродукція картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»; карта зоряного неба, ілюстративні матеріали про життя Івана Сірка

Теорія літератури: літературна казка, сюжет, тема, композиція

Міжпредметні зв’язки: історія, природознавство, українська мова

 

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Епіграф уроку:

Козацькому роду

нема переводу,

Лине його слава

із далечі віків

 

Фронтальне опитування

- Який розділ ми вивчаємо? (Історичне минуле нашого народу)

-Які твори з цього розділу ми вже вивчили?» ( « Повість минулих літ», літописні оповіді про заснування Києва, про Володимира Великого , про Ярослава Мудрого»)

- Які твори з цього розділу вам запам’яталися найбільше? Чому?

- Хто з письменників описував нашу історію? ( О. Олесь, І. Нечуй- Левицький, М. Лотоцький»)

- Пригадайте, який твір називається казкою?( Казка- невелике оповідання про вигадані , часто фантастичні події)

- Назвіть різновиди казок ( про тварин, побутові, героїко –чарівні )

- Пригадайте , з яких частин складається казка ? ( зачин, кінцівка)

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

Багато хто з письменників звертався до історичної тематики. Приваблювали їх мужність і звитяга наших предків, прагнення до волі й лицарський дух. І наші сучасники часто переплітають реальні події з давно минулими. Як і Оксана Сенатович, казку «Малий Віз» якої ми будемо сьогодні вивчати .

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя

А зараз подивимось на портрет маловідомої письменниці, яка дуже багато писала для дітей і про дітей. Проникливий і відвертий погляд очей, спрямований вдалечінь, прямий ніс, міцно стиснуті вуста. Обличчя округле , вольове. Зачіска коротка, надзвичайно скромна.

Письменниця вважала себе вічно мандрівницею, хоча реально мандрувала небагато, а більшість свого життя провела у Львові, де здобула освіту, одружилася, народила і виховала 2 дітей.

До речі, сьогодні Оксана Павлівна присутня у нас на уроці. Вона коротко розповість про себе.

2.Розповідь про письменницю

БІОГРАФІЯ

 Оксана Сенатович народилася 1941 року в містечку Бережани на Тернопільщині. Мама і тато працювали вчителями, а донечка понад усе любила вчитися. Іноді батьки дозволяли їй сидіти на уроках, і для малої Оксани це було найбільшою радістю.

Після закінчення школи Оксана навчалася у Львівському політехнічному інституті на механіко-технологічному факультеті. При інституті діяла літературна студія, яку дівчина із задоволенням відвідувала. Керував студією Микола Петренко, серед товаришів якого був Володимир Лучук, який згодом став другом і чоловіком Оксани.

Оксана Павлівна працювала на заводі, а згодом – інженером у науково-дослідному інституті. Та письменницької роботи не полишала. У її доробку – твори для дорослих і дітей. Дитячі твори виходили в письменниці особливо добре, адже писала їх наче для своїх синів. З-під її пера вийшли такі збірки для дітей: «Вісім сотень колобків», «Вчиться вересень читати», «Сніговик», «Живемо в одному домі», «Шпаки на колесах», «Соловейку, тьох-мажор», «Не виростуть хлопці без дощу», «Вуйко Пампулько і пані Будьласка» та інші.

Окрім власних творів, займалася ще й перекладами із сербської мови. Лауреат премії імені Олени Пчілки.

Оксана Сенатович – мати двох синів: Іван – цікавий поет, а Тарас – перекладач.

 

Іван Дмитрович Сірко – особлива постать в історії України. Він народився приблизно в 1605 – 16010 роках у селищі Мерефи на Харківщині, походив із давнього козацького роду. За підрахунками істориків, Іван Сірко провів 50 битв і тільки в трьох йому не всміхнулася перемога. Десять разів підряд обирали запорожці Сірка кошовим отаманом. Татари називали його урус-шайтаном (руським чортом) і вважали, що йому допомагає нечиста сила. Сірка добре знали і в Криму, і в Туреччині, відоме його ім’я було і в Європі. У 1645 році Сірко отримав запрошення із Франції служити в її військах під час війни з Іспанією.

Коли Сірко постарів, то вибрався з Січі у своє село Грушківку, що поблизу Нікополя і зайнявся там бджільництвом.

З ім’ям Сірка пов’язана легенда листа – відповіді запорожців турецькому султану, який вимагав від них покоритися. Підписав листа кошовий отаман Іван Сірко. Цей епізод з біографії славетного козацького поводиря і став сюжетом відомої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Збереглися свідчення очевидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. У висунуту над поверхнею моря трубу – прообраз майбутнього перископа, через який стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з’явиться де турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, вмонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався – і човен несподівано зринав на поверхню. Здавалося, ніби козаки з’явилися із самісінького дна моря.

Мали запорожці й ракету, яка іскрила, як сьогоднішня петарда.

Любили Івана Дмитровича козаки, бо був він розважливий і мудрий, демократичний, скромний і глибоко віруючий.

Неспокійне життя далося взнаки: влітку 1680 року Іван Сірко занедужав і невдовзі помер. Похований отаман біля села Капулівки Нікопольського району.

3.Доповнення вчителя

Дякуємо за цікаве повідомлення . Перший вірш письменниці для дітей « Дорога» був надрукований у журналі « Барвінок» і відразу сподобався дітям. Він обійшов усі збірки, читанки, перекладався різними мовами. Відтоді було написано чимало і кожен твір письменниці близький і зрозумілий для малечі.

4.Бесіда

- Давайте пригадаємо, а яка казка називається літературною? (Казка, у якої є автор)

- Чим літературна казка відрізняється від народної?

- Діти , скажіть , чи сняться вам чарівні сни?

- А чи мандрували ви коли-небудь у своїй уяві зоряним небом у минуле або майбутнє?

-Діти давайте подивимось на зображення неба вдень і вгадаймо, які тваринки на ньому зображені ( показую ілюстрації)

-А що ми бачимо на небі вночі?

-Звичайно, ми бачимо зорі, які зібрані у групи, які називаються сузір΄ями. Які сузір’я ви знаєте?

5. Розповідь вчителя

Про сузір΄я Мала Ведмедиця, або як його називають у народі Малий Віз наш твір. За жанром «Малий віз» - казка. У ній цікаво переплітаються теперішнє із минулим. Письменниця звертається до славних сторінок нашої історії – козаччини. Згадує про винаходи й кмітливість запорожців, про славного отамана Сірка, який здійснив понад 50 походів на ворога – і жодного не програв, також про незвичайну подорож головного героя Дмитрика.

6.Словникова робота

1.Дай нурка – пірни

дишель – палиці, якими з’єднується віз із упряжкою коня

Малий Віз – сузір’я Велика Ведмедиця

Курінь – тимчасове житло з гілок, хмизу в польових умовах

Куліш – пшоняна каша з добавками

Хмиз – тонкі гіллячки

Ватра – вогонь

Побічня – край воза

Мана – привид

Кіш – підрозділ козаків

Канапа – ліжко без спинок, диван

Бабахнувся – впав

Казан – посудина з округлим дном

Залагодити – владнати, допомогти

Бариться – зволікає

2.Добір синонімів до слова баритися (гаятися, зволікати, затримуватися, спізнюватися)

7.Виразне читання казки «Малий Віз»( або прослуховування аудіо запису) , читання в особах

8.Бесіда за змістом прочитаного

- Про що йдеться у казці?( Мандрівка Дмитрика із сучасного в минуле, зустріч з козаками)

-Хто чекав удома Дмитрика? Де ж він був допізна?

-Що казкового трапилося із Дмитриком після повернення додому?

- Як козаки зустріли мандрівника? Чи хотів Дмитрик знайти спільну мову із козаками? Що він для цього зробив? (Зліз з ліжка)

-Скільки років козакам? (по 310) Чи може таке бути?

-Кого хотів зустріти наш герой? (Івана Сірка) Чому? Що хотів почути Дмитрик від кошового Запорозького війська?

-Де отаман Сірко днював і ночував? (У Львові на 9 поверсі у письменника)

-Навіщо Сіркові перечитувати написане? (щоб письменник чого не набрехав)

- Що придумали козаки? (зробили підводного човна й ракету)

-Які фантастичні елементи ви помітили? ( Подорож Дмитрика в минуле)

-Поясніть, яким чином письменниці вдалося поєднати минуле й сучасне? (За допомогою сну, який наснився Дмитрику)

9.Вибіркове читання

-Чи вміли козаки жартувати, глузувати по справжньому? -Який епізод казки є підтвердженням того, що козаки завжди відзначалися неабиякою гостинністю?

-Чому так і не вдалося хлопцеві зустрітися з Іваном Сірком ? З якою метою він приїхав до козаків?

- Яку відповідь отримав допитливий гість?

- Як завершився дивний сон Дмитрика? ( зачитати)

10. Переказ твору

1.Спробуйте переказати картини чарівного сну хлопчика.

2. Від імені Дмитрика

10. Колективна робота

Охарактеризує образ Дмитрика ( вихований,сміливий, допитливий, кмітливий)

11.Практична робота (заповніть «анкету» на казку «Малий Віз») ( робота в парах)

Дітям видаються картки із пустою другою частиною, яку вони заповнюють

Значення назви	«Малий віз» - Велика Ведмедиця – сузір’я, яке люблять у народі
Тема	Фантастична подорож хлопчика в минуле, до козаків
Сюжет	Дмитрик дістав Малого воза із дна озера, помандрував до козаків. Запорожці посміялися, але дали відповідь на його питання підводні човни й ракети, які вони винайшли
Кульмінація	Перший прийом у козаків
Головний герой	Десяти літній хлопчик Дмитрик
Другорядні герої	Козаки, Іван Сірко
Фантастичне у казці	Подорож на Малому Возі у минуле, розмова з козаками
Реальне у казці	Зацікавлення хлопчика історією, захоплення винаходами запорожців, написання книги
Умовний літературний прийом	Чарівний сон Дмитрика
Художні засоби	Пейзаж, діалог, просторічні слова, емоційно забарвлена лексика, гумор, епітети, фразеологізми
Головна думка	Уславлення кмітливості й винахідливості запорожців, їхнього отамана Івана СІРКА, схвалення думок і дій допитливого хлопчика, який цінує історичне минуле

• Хто ж такий Іван Сірко? Що ви про нього дізналися
• А більш докладно про нього нам розкажуть учні, які готували повідомлення про Івана Сірка.

біографії славетного козацького поводиря і став сюжетом відомої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

14. Огляд ілюстративного матеріалу про Запорізьку Січ

15. Інтерв΄ю

Запитання 1. Як виникла ідея у Іллі Юхимовича Рєпіна створити картину „Запорожці пишуть листа турецькому султану”?

Відповідь: Рєпін був знайомий з листом, якого написали запорожці турецькому султанові. Про свій задум написати картину розповів історику Д.І.Яворницькому.

Запитання 2. Як художник збирав матеріал для написання картини?

Відповідь: Навесні 1880 року Рєпін з юним художником В.Сєровим помандрували на Запорожжя, щоб власними очима побачити історичні місця знамени­тої Січі, зібрати потрібний матеріал і знайти характерні типи для картини.

Запитання 3. Скільки років працював художник над картиною?

Відповідь: Історики кажуть, що працював І.Ю.Рєпін над „Запорожцями” майже дванадцять років, з 1880 по 1891 рік.

Запитання 4. Яке враження справила картина на сучасників?

Відповідь: Слава „Запорожців” облетіла всю Росію; захоплювалися картиною і за кордоном на виставках у Чикаго, Будапешті, Мюнхені, Стокгольмі. Рєпін був щасливий, він писав до Яворницького: „Дорогий Дмитре Івановичу! „Запорожців” моїх три дні тому купив цар. Ура!” (Картину купив Олександр III за 35.000 карбованців).

„Запорожці” - один з найпопулярніших творів Рєпіна, де художник показав волелюбний характер, щиру душу й непокірність Січового козацтва.

• З ім’ям Сірка пов’язана легенда листа – відповіді запорожців турецькому султану, який вимагав від них покоритися. Підписав листа кошовий отаман Іван Сірко. Цей епізод з біографії славетного козацького поводиря і став сюжетом відомої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

16. Творча робота (вчимося уявляти, фантазувати)

1. Уяви картину зорепаду. Що вона тобі нагадує? ( Дуже захоплююче явище,схоже на феєрверк)
2. Що означає фраза „червневе небо обтрушувало в озеро зорі”? Як ще можна уявити зоряну ніч? ( Те, що в озері віддзеркалювалось зоряне небо)
3. Чи бачив ти Великого ти Малого Воза? ( Так, це сузір΄я Малої та Великої Ведмедиці)
4. Чи зміг би на них поїхати, як Дмитрик? Що для цього треба?
5. Чи снилися вам чарівні сни? І куди б ви хотіли помандрувати, у минуле чи в майбутнє?

ІV. Узагальнення уроку,закріплення вивченого матеріалу.

1.Гра „Шукачі скарбів” ( робота в групах)

Діти вишукують художні засоби у творі.

Епітети: Червневе небо ,зоряне озеро, сивовусий козак

Порівняння: Зоряне озеро - як небо

Човен подібний до великої жовтої черепашки

Метафори: Небо обтрушувало в озеро зорі

Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба

Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари

Витяг з води Віз

Дмитрик разом з ліжком поїхав у невідоме

Підводний човен зблід

2.Прислів΄я і приказки про козаків

Береженого Бог береже, а козака- шабля.

Де козак ,там і слава.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

-Назвіть українські пісні, у яких співається про козаків?(« Їхав козак з-за Дунаю», «Ой у лузі червона калина»)

3.Гра « Так чи ні» ( робота з сигнальними картками)

1.Червневе небо обтрушувало зорі в озеро? (так)

2. Дмитрик разом з товаришем потрапив у минуле ? (ні)

3.Дмитрик розгубився, потрапивши до козаків ? (ні)

4.Човен був подібний до великої жовтої черепашки? (так)

5. Чи була книжка про Сірка в бібліотеці? (ні)

6. Чи існує в природі сузір΄я Великий Віз ? ( так)

4.Розгадування головоломки ( колективно)

(розгадавши, прочитаєте прислів’я про козаків, яке підтверджує основну думку казки)

5.Гра плутанина ( біля дошки)

На козаку … цінити побратимство звик .

Де козак … міцний, лицарський в нього дух.

Козак не боїться … нема знаку.

Козак - усім народам друг …. там і слава.

Козак - слабому захисник… ні тучі, ні грому.

6.Установіть події в хронологічному порядку.

1. Зустріч Дмитрика з козаками. 2. Візит Дмитрика до бібліотеки. 3.Бесіда Дмитрика з мамою. 4. Розмова з козаками про Івана Сірка.

7. Кросворд

1. Як раніше називалися поляки ? ( Ляхи)

2. Як називалася гора, повз яку на Моламу Возі проїхав головний герой? (Кам΄яна)

3. Як звали головного героя ? ( Дмитрик)

4.Як називалося місто, у якому головний герой знайшов книгарню? ( Підгайці)

5. Хто зустрів головного героя в невідомому? ( Козак)

6. Який козацький винахід вистрелив так, що після цього стало ясно-ясно? ( Ракета)

7. Скільки років головному героєві? (Десять)

8.Сірко вирішує: головний герой- козак чи шукач … ( пригод)

9. Житло козаків ( Курінь)

10. Головний герой сперечався з товаришем про козацькі підводні… (Човни)

11.Густий суп із пшона, основна козацька страва ( Куліш)

8.Цифровий диктант

(За кожну правильну відповідь — по 1 балу).

1.Козаки варили куліш.

2.Дмитрик злякався козаків.

3.Дмитрик оглядав човен.

4.Козацький човен занурився у воду.

5.Дмитрик зустрів І. Сірка.

6. Сірко був у Києві.

7. Письменник писав книжку про І. Сірка.
8. Дмитрик їв з козаками.
9. Дмитрику було 10 років, а козакам — 310.

10. Дмитрик справжній козак.

(Шифр 1011001111).

 

9.Тестове опитування

1. Що за лісом пили пани-ляхи?

А Чай; Б каву; В сік; Г горілку.

2. Скільки років було козакам?

А 417; Б 311; В 310; Г 512.

3. Що їли козаки

А М΄ясо Б борщ В куліш Г хліб

4. Що показали козаки Дмитрику

А Шаблі Б Запорізьку Січ В човен Г книжку

5.Хто відвіз хлопчика додому?

А Козаки Б Зоряне небо В невідомі люди Г Малий Віз

6.Кого хотів побачити Дмитрик

А Запорізьку Січ Б Матусю В Човен Г І.Сірка

 

10.Робота з картками ( індивідуально)

Картка № 1

1.Напишіть твір-мініатюру за темою «Зустріч із козаками».

2.Охарактеризуйте головного героя Дмитрика.

3.Яка основна думка казки?

Картка № 2

1.Напишіть твір-мініатюру за темою «Подорож Дмитрика».

2.Охарактеризуйте козаків.

3.Яка тема казки?

V . Підсумок уроку

1.Інтерактивна вправа « Мікрофон»

• Імена яких славних українців ви почули на уроці?
• Чого навчила вас казка О.Сенатович « Малий Віз».
• Чи необхідно , на вашу думку, людям знати свою історію, історію свого краю та держави? ( Так, звичайно, бо без минулого немає майбутнього. Кожен із нас повинен пам΄ятати історію нашого минулого)

2.Заключне слово вчителя

Цікавим і незвичайним є дивосвіт кожної дитини. Вона прагне все знати : і про квітку, що росте у полі, і про бджілку, яка, збираючи росу, нашіптує квітці щось приємне, і про вітер, що розплітає косу берізці. Все хвилює дитину. Зі сходом сонця вона поринає у світ буття, а коли настає ніч, її бере в обійми сон, і вже не відпускає до самого ранку. І сняться тоді дитині казкові сни, які несуть у минуле або майбутнє.

На уроці ми ознайомилися з літературною казкою, яка вчить любити і поважати історичне минуле, зрозуміли, що між минулим і сьогоденням існує тісний зв’язок.

3. Оцінювання.

Наш урок завершено , ми з вами плідно попрацювали..

ІV. Домашнє завдання

1.Читати і переказувати казку.

2. Скласти власну версію закінчення історії Дмитрика.

3. Написати твір-мініатюру « Мої мандрівники чарівними снами»

 

Стислий виклад твору

ОКСАНА СЕНАТОВИЧ
Малий Віз

Зорі з червневого неба відбивалися в озері, здавалося, що озеро — це небо. Дмитрик полетів, намацав ногою дно того неба, розплющив очі. Вхопився за дишель (товсту жердину біля воза, до якого прив'язують коней) Малого Воза (сузір'я Малої Ведмедиці) і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз (сузір'я Великої Ведмедиці), а Малий Віз повіз Дмитрика додому.
Як тільки вдома хлопчик заснув, закрутилися Возові колеса й повезли його у невідоме.

Дмитрик зрозумів, що йому все тут невідоме, он і товариство якесь унизу.

А внизу козаки варили куліш і чекали кого завгодно — турків, татар, друзів, недругів, але такого дива не ждали. І сказали, що лежнів до гурту не беруть, а як набридатиме, то ще й шаблею відгонять. Дмитрик аж упав із ліжка з несподіванки. Йому дали ложку й запросили до каші. Потім почали розпитувати, скільки йому років, що він шукає. Дмитрик відповів, що йому десять років і він має справу до Івана Сірка. А козаки сказали, що їм по триста десять років. Щодо отамана Сірка, то він зараз у Львові, де один письменник пише про нього книжку. Тож Сірко хоче все перечитати, щоб чого про нього не добрехали. І Дмитрик сказав, що посперечався з товаришем про те, чи були в козаків підводні човни. Козаки хитро посміхнулися та повідомили, що їхній отаман саме й радиться у Львові, чи називати ті човни підводними. От тоді хлопчик і прочитає.
Дмитрик сказав, що не може довго чекати. Тоді козаки запропонували Дмитрикові самому оглянути той човен, який був подібний до великої жовтої черепашки.

І Дмитрик хотів залізти в човен, але козаки не пустили, веліли швидко в ліжко лягати, бо скоро вистрелить козацька ракета і його будитимуть. Хлопчик здивувався. Виявляється, у козаків були ще й ракети!
Через кілька днів Дмитрик пішов до міста в книгарню й запитав книжку про Сірка. Але книжки ще не було, і Дмитрик вирішив, що трохи почекає, а потім сам вирушить до Львова знайде Сірка, і поїдуть вони... Куди, поки що не знає.., Але хай Сірко вирішить — Дмитрик справжній козак чи такий собі звичайнісінький шукач пригод.

 

ВИСНОВОК

Казка О. Сенатович із легким гумором розповідає про допитливого хлопчика Дмитрика, який цікавиться історією свого народу й захоплюється мужністю, винахідливістю запорозьких козаків та їхнього отамана Івана Сірка.