Іменник

![]() |
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Самостійна частина мови
Іменник

- називає предмет, явище, стан, істоту тощо.
Змінюється за числами та відмінками, належить до певного роду.
Хто? Що?


![]() |

Загальн назви![]() |
Стосуються багатьох однакових предметв позначають предмети в цлому
Пишемо з малої літери
Іменники річка, країна, мрія
Загальні та власні назви
л тери
Державний Г мн України


Державний Прапор України
Державний Герб України
День Незалежност України
День Соборност України
День Конституц ї України
Іменники
Назви істот

відповідають на питання ХТО?
Включають у себе також: міфологічні назви (русалка, відьма, лісовик)
назви померлих (покійник,небіжчик)
Включають у себе також: Сукупність осіб (загін, ланка, громада)
Мікроорганізми (бактерія,

Збрн менники

![]() |
|||
![]() |
|||
Козацтво, студентство, зілля, молодь, насіння, малеча
Вживаються лише у формі однини
Речовинн менники

![]() |
|||
![]() |
|||
Гречка, горох, сіль, молоко, ласощі, вершки, золото
Вживаються переважно у формі однини, деякі мають лише форму

менника
У реченні може виступати підметом, додатком, обставиною, означенням, присудком