Презентація "Індія і Пакистан у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття"

Індія і Пакистан у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття

Очікування……….….…

Становище Індії після другоїсвітової війни. Наприкінці війни політичне становище в країні стало різко загострюватися. Північну Індію охопили потужні страйки робітничого класу й селянські виступи, особливо в Бенгалії. В 1945-1946 р. Калькутта стала ареною масових виступів населення, що неодноразово зводило барикади в боротьбі з англійськими військово-поліцейськими каральними силами. У лютому відбулося повстання на флоті, що одержав широкий відгук і в Північній Індії. У країні створювалася революційна ситуація. Лейбористський уряд Англії був змушений поступитися.

Після завершення Другої світової війни знову постало питання про ліквідацію колоніальних порядків в Індії. Проте лідери провідних політичних сил Індії по-різному бачили майбутнє країни. Індійський національний конгрес (ІНК) виступав за єдністьнезалежної Індії. Мусульманська ліга виступала не тількиза незалежність, але й за утворення окремої мусульманської держави,у якій мусульмани мали б більш надійні гарантії свого розвитку.

У серпні 1947 р. колоніальна адміністрація заявила про надання Індії незалежності, але в той самий час країна була поділена на дві держави — Індійський союз і Пакистан, які отримали статус домініонів. Штати (провінції) і князівства колишньої Британської Індії мали визначитися, до складу якої держави вони належать. Більшість провінцій і князівств приєдналися до Індійського союзу. До Пакистану відійшли провінції на захід і схід від Індії.

15 серпня 1947 р. Джавахарлал Неру підняв прапор незалежної Індії в історичному Червоному форту в Делі. Перший прем'єр-міністр Індії. Махатма Ганді називав його своїм політичним наступником. Донька Джавахарлала Неру Індіра та онук Раджив (а також його дружина Соня, італійка за походженням) теж займали в Індії найвищі державні посади.

Утворилися дві держави: Індія й Пакистан. Завоюваннянезалежності було затьмарено грандіозними зіткненнямимусульман з індусами й сикхами, що виникли при розділі країни, переселенням мільйонів біженців. Важкими виявилися й економічні наслідки. Все це найбільшою мірою відчувалося на сході й заходові Північної Індії.

Велика Британія. Парламент15.08.1947Індія. Пакистан. Війна 1947-1948рр. Кордони не враховували національні та історичних особливостей регіону. Проблема Пенджабу. Міжрелігійний конфлікт. Проблема Кашміру. Боротьба Індії та Пакистану за князівство

Проблеми Пенджабу і Кашміру. Положення ускладнювалося збройним конфліктом 1947-1948 р. між Індією й Пакистаном через князівство Кашмір, що ввійшов в Індію як окремий штат. В 1947 р. національний лідер М. К. Ганді був убитий релігійним фанатиком-екстремістом.1.01 1949 за посередництва ООН Індія і Пакистан уклали угоду про припинення вогню. Конфлікт не вдалося вирішити до сьогодні.

Становлення індійської держави(с.131-132)Протягом першого років незалежності, коли Індія залишалася британським домініоном, були початі зусилля по подоланню негативних економічних наслідків розділу країни в 1947 р., індіанізації апарату керування, інтеграції індійських князівств до складу штатів незалежної Індії.

Конституція ІндіїУстановчі збори в 1949 р. прийняло нову конституцію, по якій Індія 26 січня 1950 р. стала суверенною республікою, що зберегла деякі зв'язку зі Співдружністю – спадкоємцем колоніальної імперії, що розпалася.

Економічна політика Дж. Неру1952 – аграрна реформа. Розвиток промисловості1953 – адміністративна реформа. Збереження традиційного укладу сільських громад. Розширення прав орендарів. Скасування привілеїв великих землевласників. «Зелена революція»Формування державного сектора: енергетика, зв'язок, воєнна промисловість, ірригаційні споруди. Планування економічного розвитку. Підтримка приватного бізнесу. Створення сучасних галузей промисловостіПоділ країни було здійснено за національною, мовною, релігійною ознаками. Поділяється на 25 штатів, скасовуються князівства. Англійська мова стає загальноіндійською, крім цього ще 16 мов мають офіційний статус.

Принципи зовнішньої політики Дж. Неру. Рівність та взаємовигідність. Взаємний ненапад. Взаємна повага територіальної цілісності і суверенітету. РУХ НЕПРИЄДНАННЯМирне співіснування. Взаємне невтручання у внутрішні справи

Націоналізація банків і системи загального страхування;Націоналізація експортної та імпортної торгівлі;Організація кооперативної торгівлі;Обмеження діяльності монополій;Продовження аграрної реформи;Зменшення податку на невеликі ділянки землі, земельного максимуму;Скасування пенсій та привілей для князів. Поряд з цим: Запровадження надзвичайного стану ( 1975 ), заборона страйків;Порушення громадянських прав і свобод;Примусова стерилізація. Внутрішня політика І. ГандіІндіра Ганді, прем'єр-міністр Індії в 1966-1977

Зовнішня політика І. Ганді. Активізація співробітництва із СРСР, особливо у військовій сфері;1971 – черговий військовий конфлікт з Пакистаном, успішне його завершення; Проголошення незалежності Народної Республіки Бангладеш ( Східна Бенгалія).Індіра Ганді, прем'єр-міністр Індії в 1966-1977

Основні напрямки зовнішньої політики Індії:вірність Руху неприєднання;рівні та взаємовигідні стосунки з США, Росією, Китаєм, Японією, країнами Азіатсько – Тихоокеанського регіону;нарощування ядерного потенціалу ( 1998 – випробування ядерної зброї);невирішеність спірних питань з Пакистаном.

Після смерті І. Ганді прем’єр-міністром став її син Раджив Ганді. На той час він здобув прихильність більшості членів ІНК. Новий уряд також постав перед проблемою національного та релігійного екстремізму. У 1987 р. Р. Ганді направив війська в сусідню Шри-Ланку, де екстремістська організація народу тамілів — «Тигри визволення Таміл Іламу» — вела боротьбу із центральним урядом, намагаючись розділити країну. Індійські війська допомогли придушити сепаратистський рух, що налаштувало проти Р. Ганді тамілів, які жили в Індії. У 1988 р. знову спалахнула криза в Пенджабі. Як і його мати, Р. Ганді дав наказ захопити Золотий храм, де отаборилися сикхські сепаратисти. Раджив Ганди

Невдоволення: рідко спілкувався з населенням, значно збільшив особистуохорону, надто багато уваги приділяв власному комфорту. На тлі економічнихтруднощів це дратувало індійський народ. Щоб дати новий імпульс економіці,Р. Ганді розпочав реформи з лібералізації економічного життя, якіпродовжили його наступники.

Непопулярність прем’єр-міністра Р. Ганді особливо проявилася під час виборів 1989 р. ІНКне зумів завоювати абсолютну більшість місць у парламенті. Уряд був сформований Національним фронтом, у який об’єдналися опозиційні Конгресупартії. Прем’єр-міністром став Вишванат Пратап Сінгх.

1991 р. розпочалася передвиборча кампанія. Найкращі шанси мавІНК. Р. Ганді сподівався отримати посаду прем’єр-міністра, але у травні1991 р. його вбили тамільські екстремісти. Новим лідером ІНК, а пізнішей прем’єр-міністром став Нарасімха Рао.

На позачергових виборах 1998 р. БДП знову здобула перемогу. Прем’єр-міністром став Атал. Біхарі Ваджпаї. У внутрішній політиці його уряд продовжив політику попередників. У 1999 р. розпочалася масова приватизація державного сектору. У зовнішній політиці Індія посіла жорстку позицію, особливо у відносинахіз Пакистаном. Гонка озброєнь із Пакистаном, яка стала ядерноюі ракетною, перетворила індо-пакистанський конфлікт на найбільшнебезпечний у світі

Проблеми сучасної ІндіїПроблеми кордонів з Пакистаном і Китаєм. Стрімке зростання населення. Сепаратистські рухи ( Джамму і Кашмір, Західна Бенгалія, Пенджаб )Стійкість кастового ладу. Забезпечення стабільності економічного зростання. Панування патріархальних відносин на селіЯдерне протистояння з Пакистаном

Соня Ганді - голова Індійського Національного Конгресу. Пранаб Кумар Мукерджі- 13-й президент ІндіїМанмога́н Сінґх прем'єр-міністр ІндіїНа чергових виборах 2004 р. гучну перемогу здобувІНК на чолі із Сонею Ганді. Проте вона відмовилася обійняти посадупрем’єр-міністра. Ним став Манмоган Сінгх. Після десятиліття перебуванняпри владі на виборах 2014 р. ІНК поступився владою БДП. Таким чином,в Індії сформувалася типова двопартійна система.

Нарендра Модівід 26 травня 2014 Прем'єр-міністр Індії з 26 травня 2014, лідер Бхаратія джаната парті. Адміністрація Моді намагалася залучити прямі іноземні інвестиції в індійську економіку і скорочення видатків на програми охорони здоров'я та соціального забезпечення. Моді намагався підвищити ефективність бюрократії; централізував владу, ліквідувавши планову комісію. Він розпочав гучну санітарну кампанію, суперечливо ініціював демонетизацію банкнот високого номіналу та трансформацію режиму оподаткування, а також послабив або скасував екологічне та трудове законодавство.

Вправа “Кубик Блума”

Рефлексія……….….…

Домашнє завдання. Прочитати параграф 16. Створити “Історичну довідку” про одного з лідерів Індії.