презентація "Інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів

ІПІДГОТУВАЛА: ОРИЩЕНКО ЛЮДМИЛА Інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів

Сьогодні найважливішим завданням освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості. У зв’язку з цим змінюється роль вчителя. Він перестає бути носієм знань. В першу чергу вчитель повинен організувати самостійну діяльність учнів, в якій кожний оволодів би низкою здатностей до якісних професійних дій, самонавчання, самоуправління, адаптації, особистісної готовності до майбутнього. Саме він створює середовище, в якому стає можливим вироблення кожним учнем на рівні розвитку його інтелектуальних та інших здібностей, певних компетентностей формування особистісних якостей, формування вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначенності, вироблення вмінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дій, формування навичок і прийомів усебічного аналізу ситуацій. Інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів

Створенню такого середовища й сприяють інтерактивні форми організації навчальної діяльності молодших школярів, які впливають на професіоналізацію учнів, сприяють їхньому дорослішанню, формують інтерес і позитивну мотивацію до навчання.

Інтерактивні форми «Сторітеллінг» Сторітеллінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Наприклад: Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії , поміркувати над запитаннями. Це допоможе дітям краще запам’ятати навчальний матеріал. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається.

«Перевернуте навчання» Перевернуте навчання — це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відео фрагментів з навчальним матеріалом наступного уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а у класі час використовується на виконання практичних завдань

 «Кейс-технологія» Кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації - випадок), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах. Суть методу досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій. Учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відбиває не тільки будь-які практичні проблеми, а і актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти при вивченні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень.

Суть технології досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій. Учням пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відбиває не тільки будь-які практичні проблеми, а і актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти при вивченні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень. Застосування вчителем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання і розвитку майбутніх фахівців, формує певні особистісні якості і компетенції, сприяє їхньому дорослішанню, відчути самостійність в освоєнні теоретичних положень і оволодінні практичними навичками, сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

«Технологія квестів» Урок на свіжому повітрі. Для цього потрібно вийти на вулицю (парк, шкільне подвір’я, або ж поїхати на якусь екскурсію), де діти будуть шукати різноманітні підказки та предмети, щоб потім, зібравши їх, розв’язати головоломку, знайти скарб або ж відповісти на запитання. Урок у замкненому приміщенні. Принцип квесту ¬– знайти вихід. Діти мають виконати низку тих чи інших дій, щоб знайти ключ та врятуватися. Безпека взимку на льоду

Мета квест-технології: формування предметних та ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати вміння під керівництвом учителя визначати мету роботи і її план виконання, вміння організовувати своє робоче місце; комунікативної: розвивати вміння доводити власну думку; вчити дітей спілкуватися та формувати вміння підтримувати дружні стосунки; соціальна: розвивати критичне мислення, вміння продуктивно працювати в команді (парах , групах);

«Технологія «кольорові капелюхи» (6 капелюхів мислення Едварда Де Боно) Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки. Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри.

Інтерактивні форми навчання : дозволяють розв'язати одразу кілька завдань: розвивають комунікативні вміння й навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учасниками процесу; забезпечують виховне завдання, оскільки змушують працювати в команді, прислухатися до думки кожного; знімають нервове напруження, дають можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання. Висновок

Результативність такої роботи полягає в тому, що учні 1.Уміють спостерігати, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях. 2. Володіють елементарними прийомами запам'ятовування, творчою уявою і мисленням. 3. Мають великий словниковий запас. 4. Можуть вільно висловлювати свої думки. 5. Можуть співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.