Презентація "Інтерактивні методи навчання"

Інтерактивні методи навчання Демниченко Тетяна Василівна. Вчитель Комунального закладу «Нікопольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20»

…розум полягає не тільки в знанні, але й в умінні застосовувати знання на практиці. Арістотель. Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Тому головне завдання, яке стоїть перед освітою ХХІ століття - навчити як навчатися і як мислити, як застосовувати знання для розв'язання будь-якої життєвої або виробничої проблеми.   2

формували активну, самостійну й ініціативну позицію у навчанні;Для того щоб удосконалити розум, треба більше роздумувати, ніж заучувати. розвивали загально навчальні вміння та навички, дослідні, рефлексивні, самооцінні;1 Рене Декарт3 Cучасній школі потрібні такі методи навчання, щоб учнібули пріоритетно націлені на розвиток пізнавального інтересу;формували не лише вміння, а й компетенції;.реалізували б принцип зв’язку навчання з життям2345

В сучасних умовах найбільшої переваги набувають ІНТЕРАКТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Термін «інтерактивний» походить від англійських слів «inter» — «взаємний» та «act» — діяти, і означає «знаходитись у постійному діалозі, бути активним учасником». 4 Взаємно. ВкупіСпільно\між. Рухливо. Діяльно Енергійно. Жвавоінтерактивно

5 Відповідно, інтерактивне навчання — це навчання, побудоване на активній взаємодії викладача та учнів між собою.

Скажи мені – і я забуду;Покажи мені – і я запам’ятаю;Дай зробити – і я зрозумію.6 Китайська притча. Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь. Кредо інтерактивного навчання:

Принципи інтерактивного навчання7 Китайська притча. Принцип активностіПринцип рівності поглядів. Принцип зворотного зв’язку. Принцип експерименту. Принцип довіри

Принципи інтеракти-вного навчання8 Доводити свою точку зору1 Слухати іншу людину2 Розвивати навчики самостійної роботи3 Формувати власну думку. Аргументувати і дискутувати4

Методи таприйоми9 Сенкан. Групова робота. Брейнстормінг. Кроссенс. Вилучи зайве. Гронування. Ментальні карти. Робота в групах. Фішбоун. Коло Вена

Робота в парах10 Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Робота в групах11 Робота в групах дає можливість кожному висловити власну думку під час обговорення проблеми у невеликій групі, вчити слухати і розуміти думку товаришів, захищати свою власну точку зору в суперечці з іншими групами. Робота в групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці.

12 ФІШБОУНСхеми (діаграми) «фішбоун» були придумані професором Кауро Ішикава, тому часто називаються діаграми Ішикава

Суть даного методичного прийому - встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків між об'єктом аналізу і впливаючими на нього факторами, вчинення обґрунтованого вибору. Цей метод дозволяє розкласти ціле на окремі складові та детально їх розглянути.розвивати критичне мислення;організувати роботу учнів в парах та групах;дозволяє розвивати в учнів навички роботи з інформацією і вміння ставити і вирішувати проблеми. візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок;розподіляти етапи роботи по рівню значущості.13 Використання схеми Fishbone дає можливість:

Фішбоун — це візуалізована графічна схема у вигляді риб’ячого скелета, кожний сегмент якого має дидактичні функції:14голова – тема, питання або проблема, що підлягає аналізу; верхні кістки (або ті, що розміщені з правого боку при вертикальному положенні схеми) – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;нижні кістки (або ті, що розміщені з лівого боку при вертикальному положенні схеми) – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;хвіст – відповідь на поставлене питання, висновки. Прийом «Фішбоун» передбачає ранжування понять, тому найбільш важливі з них для розв’язання основної проблеми розташовані ближче до голови. Усі записи мають бути короткими, точними, лаконічними й відображати лише суть понять.

15 Проблема. Висновок. Причини. Головні факти теми. Наслідки. Самостійна оцінка

Тема16 Схема «Фішбоун» дозволяє наочно продемонструвати та визначити в процесі аналізу причини конкретних подій, явищ, проблем і здійснити відповідні висновки або систематизувати результати обговорення. Проблемне питання. Причини, передумови, привід. Дати і події, терміни, факти, особливостіВисновки

Суди про людину більше за її запитаннями, ніж за її відповідями Вольтер Систематика питань заснована на таксономії навчальних цілей за рівнями пізнавальної діяльності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка).17 Ромашка питань

Ромашка складається з шести пелюсток - шести типів питань:18 Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу пам’яті. Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…»Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому ?)Оцінювальні запитання – порівняння, позитивна і негативна оцінка. Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?»Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили ..?»

Кроссенс (від англ. cross – перехрестя, sens – смисл) – це візуальний асоціативний ланцюжок, який складається з 9 зображень, кожен з яких пов’язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт. Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.19 Кроссенс

20 Функції кроссенса як метода. Мотиваційна. ВиховнаІнформативна. Дослідницька. Пізнавально-пошукова. Комунікативна. Розвиваюча

Разом із тим кроссенс сприяє:1.  розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;2.  прояву нестандартного мислення і креативності;3.  розвиває можливість самовираження. Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету.21

Різновиди розшифровування кроссенсу 22 По спіраліЗв’язок з головним поняттям. По периметру і по хресту

Визначити тематику, загальну ідею. Знайти, добрати зображення, які ілюструють елементи. Виділити дев’ять елементів- зображень, які мають відношення до ідеї, теми. Знайти зв’язок між елементами, визначити їх послідовність. Сконцентрувати смисл в одному елементі – 9 квадраті. Виділити відмінні риси, особливості кожного елемента. 7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи) або замінити вибрані прямі елементи (записані образи) і асоціації непрямими, символічними картинками. 23 Алгоритм створення кроссенсу

Застосування кроссенса. Перевірка домашнього завдання24 Організація групової роботи. Формулювання теми, цілей уроку. Творче домашнє завдання. Розкриття інформаційного блоку теми. Узагальнення, закріплення навчального матеріалу

25

26

Метод передбачає використання «білого вірша», в якому об’єднано інформацію, написання невеличкого слогану з п'яти рядків.перший рядок складається з одного слова – іменника (назви поняття);у другому рядку представлено опис, що складається вже з двох слів прикметників;третій рядок визначає характерні дії і складається з трьох слів – дієслів; у четвертому рядку формулюється фраза, що складається з чотирьох слів і показує ставлення автора до теми;п'ятий рядок складається з одного слова – синоніма до теми, в якому відображено суть чи сформульовано висновок.27 Метод сенкан. Мета та застосування:розвивати образне асоціативне мислення, здатність до узагальнення художніх явищ;виражати власне ставлення до певної інформації;навчити учнів зосереджувати увагу на деталях

Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями. Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова. Письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки. Написати центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша, на слайді, на дошці). Записати слова, фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв’язки між поняттями.28 Методика гронування. Етапи гронування

Кластери29 Кластер – це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв’язків між ними. Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання  мислення про зв’язки між окремими поняттями. В центральному овалі розміщено ключове слово, поняття, фраза, в додаткових- слова, які розкривають значення головного. За допомогою кластера можна в систематизованому вигляді показати великі об’єми інформації (ключові слова, ідеї тощо)Застосування кластерів. Підготовка кластера. Прочитати текст і виділити в ньому великі і малі смислові одиниці. У прямокутних рамках записати прийняті назви. Навколо кожної рамки в кружечках (у «гілочках») коротко вписати відомості, які відповідають смисловим блокам. Спробувати установити зв’язки між окремими блоками і «гілочками» кластера і з’єднати їх стрілками. Після обговорення доповнити кластери новими «гілочками».

Ментальні карти («Карти розуму» або «Інтелект-карти)Карти розуму, або карти пам'яті, думок (англ. Mind map, нім. Mind Map, рос. Карты памяти) — діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття рішень, та написання документів. Ця діаграма зосереджена навколо представлення, і відображає семантичні або інші зв'язки між фрагментами інформації. Завдяки відображенню цих зв'язків в радіальній, нелінійній формі, вона сприяє підходу в стилі мозкового штурму до будь-якого організаційного завдання, усуваючи необхідність стоврення детальної концептуальної системи перед початком роботи.30

Для створення карти потрібні листки паперу формату А4 чи А3. При створенні карти краще використовувати кольорові олівці або фломастери. Спочатку необхідно виділити тему, проблему чи предмет для відображення в центрі карти. Від центрального відображення проводяться лінії (гілочки) до основних ідей,які розкривають значення центрального зображення чи слова. Лінії від слів, які розкривають головну ідею, повинні бути тоншими. Необхідно широко використовувати малюнки для забезпечення кращого розкриття думок.31