Презентація "Історія млинців"

Історія млинців

Начинку можна викладати шарами між кожним млинцем, формуючи таким чином багато прошарків. В такому випадку у нас вийде млинцевий торт або млинцевий пиріг. Відмінність у тому, що торт вже готова страва і він більше не піддається термічній обробці. А ось сформований млинцевий пиріг перед подачею ще відправляється запікатись у духовку.

Перше документальне підтвердження, в якому згадується про них, датується IX століттям нашої ери. Вчені допускають, що назва «млинець» утворилася від слова «млин» і саме їх люди навчилися пекти першими.

Млинці на Стародавній Русі вміли готувати ще за часів царя Гороха, ще коли наші предки були язичниками. Їх кругла форма зовсім невипадкова. Древні люди поклонялися природним стихіям і круглий виріб вони порівнювали с сонцем, яке дарувало людям тепло та світло. Науковці достеменно не визначили, коли вперше виникла ця страва. Є такі версії, що наші предки зналися на млинцях ще до нашої ери.

Нашвидкуруч готуються особливі млинці, які мають назву млинці з припіком. Особливість їх у тому, що коли у млинця печеться одна сторона, то відразу на сиру сторону викладають начинку. Таким чином, друга сторона печеться вже разом з начинкою – з припіком.

Так в Азії випікають не солодкі млинці, які вживають замість хлібу. У Єгипті млинці мають назву катаєф: їх роблять на кислому молоці, а коли печуть, начинку викладають на сире тісто.

Жителі Нідерландів, Канади, Америки випікають млинці, які більш схожі на оладки. Називають їх панкейками та вживають разом з джемом, солодким сиропом чи рідким шоколадом. У Німеччини господині готують пфанкухен, які посипають цукром з подрібненим лимоном.

Треба сказати, що млинці – це не унікальна українська страва. В кожного народу по всьому світу є схожі борошняні вироби. Тільки вони мають свою рецептуру, відрізняються зовнішнім виглядом та смаком.

Думаю, що всі погодяться, що самі кращі млинці ті, що тільки зняті з пательні – зі сметаною чи медом. Але навіть, коли пройде час, млинці лишаються смачними. Цікаво те, що не зважаючи на те, що млинці смажаться, все рівно про них кажуть «випікати». Цей вираз зберігся тому, що раніше їх пекли у печі.

В українській кухні існує рецепти дріжджових чи заварних млинців, які мають особливу рецептуру. Смак та текстура млинців залежить від інгредієнтів, на яких замішується тісто: на молоці, сироватці, воді чи кефірі; без яєць чи з яйцями та від того, яке борошно використано. Існують і такі рецепти, де замість молока господині використовують мінералку і, навіть, пиво.

Вживати млинці теж можна різними способами. Кожний може обрати той, що йому більш до вподоби. Хтось змащує їх вершковим маслом та подає зі сметаною, а іншим вони смакують з солодким варенням чи медом, або з подрібненими горіхами. Часто у млинці загортають начинку, не обов’язково солодку.

Найпопулярніші солодкі начинки – солодкий сир з ізюмом, горіхами, або фруктами. До ситних закусочних начинок відносяться: гриби, риба чи м’ясо.

Щоб розказати всю історію млинців, знадобиться не одна година. Але ми не будемо гаяти час, а краще обираємо кращі рецепти млинців та напечемо цілу гору смачнющих млинців. Щоб усім вистачило!ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !!!