Вступ. Сузір’я – сузір’я – це окрема ділянка зоряного неба. Вживаючи це слово, часто мають на увазі групу яскравих зір які, на думку давніх спостерігачів, утворюють на небі певну фігуру – людини, звіра, птаха…На небі є 88 сузір’їв, як це визнає Міжнародний астрономічний союз, але деякі з них можна побачити лише з північної або південної півкулі. Хоча деякі сузір’я можна побачити цілий рік, більшість їх видно лише в певний час року. Існують старовинні печерні малюнки, що налічують понад 10 000 років, із зображенням зіркових утворень. Проте вавілоняни першими створили офіційні записи сузір’їв понад 3000 років назад.
Історія. В давнину сузір'ями називалися характерні фігури, що утворюються яскравими зірками. Сучасний розподіл північного неба базується на сузір'ях, які визначив грецький астроном Птолемей. Приблизно 150 року до н.е. він зафіксував у своєму «Альмагесті» 48 сузір'їв, які були тоді відомі. Розпочавши в кінці XVI в. детальне вивчення неба, астрономи зіткнулися з необхідністю позначення всіх без винятку зірок, видимих неозброєним оком, а пізніше - в телескоп Назви сузір'їв і зірок, які розташовуються в північній частині неба, пов'язані з міфами Стародавньої Греції. Решта сучасних сузір‘їв, що були введені в XVII-XVIII століттях в результаті вивчення південного неба і заповнення «порожніх місць» на північному небі, не мають міфологічних коренів.
Альмагест. Альмаге́ст (араб. аль-Маджісті, лат. Almagestum, грец. Μεγιστη Συνταξις — «Велика побудова») — назва основного твору старогрецького астронома Птолемея, написаного в середині 2 ст.. В «Альмагесті» зібрано астрономічні теорії древніх греків, результати досліджень самого Птолемея і вміщено зоряний каталог Гіппарха, доповнений Птолемеєм до 1022 зір — найдавніший, що дійшов до нас. Також в «Альмагесті» викладено Птолемейову геоцентричну систему світу, математичну теорію руху планет навколо нерухомої Землі, яка дозволяла обчислювати їх розташування на небосхилі із високою точністю. Теорія була панівною до 16 ст. тобто майже півтори тисячі років. Лише в 16 столітті вона почала витіснятись геліоцентричною системою світу Коперника.
Велика Ведмедиця Велика Ведмедиця — сузір'я північної небесної півкулі, складається з семи яскравих зірок, що утворюють астеризм, відомий як Великий Віз, та 80-ти тьмяних. На території України спостерігається протягом цілого року. До реформи українського правопису 1933 року словники подавали назву Віз чи Великий віз. Сузір'я відоме з античності. Включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея Альмагест, складеного у середині ІІ століття. Можливо, це одне із сузір'їв, які згадуються в Біблії в книзі Йова 9:9. Згодом його згадували в художній літературі у своїх творах Гомер, Вільям Шекспір, Теннісон, Лорка.
Цікаві факти. Сузір'я Великої Ведмедиці зображене на прапорі Аляски. Продовження лінії від Мегреза (δ) до Фекди (γ), на внутрішній поверхні ковша, приводить до Регула (α Leonis) і Альфарда (α Hydrae). Мнемонічне правило для цього «діра в ковші протікатиме на Лева». Лінія перетину верхньої частини ковша від Мегреза (δ) до Дубхе (α) спрямована до Капели (α Візничого). Мнемонічне правило для цього є «Чаша (Cap) для Капели». Кастор (α Близнят) досягається утворенням діагональної лінії від Мегреза (δ) до Мерака (β), а потім подовженням її на приблизно п'ять разів цієї відстані. Слідуючи за кривою ручкою з Аліот (ε) до Міцар (ζ) до Алькайд (η), можна досягти Арктура (α Волопаса) і Спіки (α Діви). Подвійна зоря SU Великої Ведмедиці може мати зорю в своєму складі такого ж самого спектрального класу, як і Сонце.
Мала Ведмедиця. Мала́ Ведме́диця, Малий Віз (народн. Пасіка) — сузір'я у північній півкулі неба. Містить 40 зір, видимих неозброєним оком. До реформи українського правопису 1933 року словники подавали назву сузір'я як Малий віз. Стародавнє сузір'я. Зараховано до каталогу зоряного неба Альмагест, укладеного Клавдієм Птолемеєм. Зі стародавніх часів сузір'я використовували фінікійські мореплавці для навігації й орієнтування.
Кассіопея. Кассіопе́я — сузір'я Північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху. Відомо зі стародавніх часів і включено до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Дане сузір’я вперше позначив на карті в ІІ столітті астроном Птолемей. Його назвали на честь королеви міфічного царства Ефіопія. На середніх широтах Кассіопею можна спостерігати цілий рік, особливо чітка видимість з осені до кінця зими.
дельфін. Дельфі́н — невелике за площею сузір'я північної півкулі неба, розташоване поблизу небесного екватора. Найкращі умови для спостережень — у червні-серпні. Видно на всій території України. Стародавня українська назва цього сузір'я — Криниця. Сузір'я Дельфіна відоме з античності, включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». У Стародавній Греції сузір'я асоціювали із історією про поета Аріона, який рятуючись від розбійників, стрибнув із корабля в море та був врятований дельфінами.
Орел. Оре́л — екваторіальне сузір'я. Західна його частина лежить у східній гілці Чумацького Шляху, південніше сузір'я Стріли. Площа сузір'я 652,5 квадратних градусів, число зірок яскравіших 6m — 70. Стародавня українська назва цього сузір'я — «Дівчина з відрами». Ще 5 тисячоліть тому шумери назвали це сузір'я Орлом. Греки бачили в ньому орла, посланого Зевсом для викрадення Ганімеда. Орел включений в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Частина зірок, що нині входять до складу Орла, Птолемей у сузір'я не включає, а описує як "зірки біля Орла, яким надано ім'я «Антіной», не виділяючи, однак, у самостійне сузір'я. Пізніше в Римській імперії із сузір'я стали виділяти окреме сузір'я Антіной.
Гіади (зоряне скупчення)Гіади відомі з доісторичних часів. Їх згадує Гомер в «Іліаді». В Древній Греції Гіади разом з Альдебараном часто вважали окремим сузір'ям. У сучасній астрономії їх вважають астеризмом. Назву скупчення отримало від міфологічних Гіад — п'ятьох дочок Атланта, сестер Плеяд. Поява на небосхилі Гіад-плакальниць сповіщала про настання у Греції дощової пори. Вперше Гіади було каталогізовано, ймовірно, Годієрною (італ. Giovanni Battista Hodierna) 1654 року. На жаль, його праця не була відома майже нікому аж до 1985 року. За каталогом Мелота (Melotte) 1915 року вони мають позначення Mel 25. Гіади також було позначено на зоряних картах Мессьє, але не включено до його відомого каталога.1908 року Льюїс Босс першим довів, що зірки Гіад рухаються разом, а, значить, мають спільне походження.
ерідан. Древнє сузір'я. Греки приписували його Евдоксу, але він, ймовірно, тільки автор першого опису сузір'я. З-за хвилястої форми у багатьох культурах сузір'я ототожнювалося з річкою. Під цим ім'ям включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Власне Ерідан - річка у давньогрецькій міфології, ідентифікується з різними річками, зокрема, річками Ефрат, і Ніл. Назва головної зірки сузір'я, Ахернар, означає по-арабськи «кінець річки». Ерідан зазвичай асоціюється з міфом про Фаетоні, сина Геліоса, який не впорався з керуванням небесною колісницею Сонця. За однією версією міфу, Зевс уразив Фаетона блискавкою та скинув у річку Ерідан, з іншого - сузір'я являє собою звивистий шлях колісниці.
лебідь. Ле́бідь — сузір'я північної півкулі неба. Розташоване в смузі Чумацького Шляху.Інші назви: грец. Κύκνος, араб. الدجاجة — Курка, також іноді називають Північний Хрест, за аналогією з Південний Хрест. Українська народна назва: Хрест. Одне з 88 сучасних сузір'їв. Відоме з античних часів, Клавдій Птолемей включив його в свій Альмагест — каталог зоряного неба. Відкрите 1967 року.
Стожари, Плеяди. Давно відомо, що Стожари — це фізично пов'язана група зір, а не результат випадкової проекції різновіддалених зір на малу ділянку небесної сфери. У 1767 році англійський священик та науковець Джон Мічелл обчислив імовірність випадкового скупчення такої кількості зірок на такій маленькій області неба. Вона виявилася рівною 1:500 000, і тоді він висловив припущення, що зорі Плеяд, як і багатьох інших зоряних скупчень, мають бути пов'язані фізично. Це підтвердилося з подальшим розвитком науки: коли були здійснено перші вимірювання власних рухів цих зір, виявилося, що їх швидкості дуже близькі, що вказує на їх фізичну зв'язаність.
Козоріг. Козорі́г — зодіакальне сузір'я південної півкулі неба, розташоване між Водолієм і Стрільцем. Поряд розташовані сузір'я Мікроскопа, Південної риби та Орла. Сузір'я Козорога лежить у нижній частині екліптики 270° — 300°. Сонце перебуває в сузір'ї з 19 січня по 16 лютого. Найсприятливіші умови для спостережень — у липні—серпні. Його зорі утворюють силует, що нагадує перевернутий капелюх. Складається із зір не яскравіших третьої величини. Найяскравіша зірка — δ Козорога (Шедді) — має блиск 2,85m. Найцікавіший об'єкт у Козорозі — кулясте скупчення Мессьє 30 із досить щільним ядром.
риби. Ри́би — зодіакальне сузір'я. Умовно поділяють на «північну Рибу» (під Андромедою) і «західну Рибу» (між Пегасом і Водолієм). У Рибах знаходиться точка весняного рівнодення. Сонце проходить через Риби з 12 березня по 18 квітня. Найкращі умови видимості увечері — у листопаді-грудні. Відоме з стародавніх часів. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецьким астрономом Птолемеєм у II столітті.
овен. Ове́н — зодіакальне сузір'я. Сонце перебуває в сузір'ї Овна з 18 квітня по 14 травня. Найкращі умови для спостережень у північній півкулі: наприкінці літа, восени і взимку. Шумери називали Овен «сузір'ям барана». Очевидно, що це той самий чарівний баран, за золотим руном якого полювали аргонавти. Вважається, що назва «Овен» запропонована Клеостратом. Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Сузір'я Овна із «Дзеркала Уранії», набору тематичних карток опублікованих у Лондоні, бл. 1825 Астрономічний знак сузір'я використовується для позначення точки весняного рівнодення, що перебувала в Овні 2 тисячі років тому, коли в Стародавній Греції складалася сучасна астрономічна термінологія.
телець. Теле́ць — зодіакальне сузір'я. Українська народна назва: Бик, Тур, Віл. Сонце проходить через Телець з 14 травня по 21 червня. Найкращі умови для спостереження в Україні ввечері — у листопаді — грудні. Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея Альмагест. Авторство назви стародавні греки приписували Евдоксові.
близнюки. Близня́та — одне з 12 сузір'їв зодіаку. Відоме з найдавніших часів. Міститься у «Альмагесті» Птолемея. За однією з версій стародавні греки вважали сузір'я зображенням Діоскурів — Кастора і Полідевка. Найяскравіші зорі — Кастор (α Gem; 1,58m) і Поллукс (β Gem; 1,10m). Хоча Кастор тьмяніший, Йоган Байєр позначив саме його як α Близнят. Це пояснюється тим, що у разі близьких за яскравістю зір Байєр упорядковував їх спочатку від голови до ніг традиційного малюнку сузір'я, а потім — з півночі на південь. У Близнятах розташовано розсіяне скупчення M35 та планетарна туманність NGC 2392. В Україні Близнят найкраще видно пізньої осені, взимку та ранньої весни. Сонце перебуває у сузір'ї з 21 червня до 20 липня.
рак. Рак — зодіакальне сузір'я. Найменш помітне з 12 зодіакальних сузір'їв, можна спостерігати лише у ясну ніч між сузір'ями Лева і Близнят. Найкращі умови видимості ввечері — у березні—квітні. Дві тисячі років тому у сузір'ї Рака знаходилась точка літнього сонцестояння, тому Північний тропік Землі називають тропік Рака. Саме сузір'я відоме ще зі стародавніх часів. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест Клавдія Птолемея.
лев. Лев — зодіакальне сузір'я розташоване між сузір'ями Рака та Діви. Сонце перебуває в сузір'ї Лева з 10 серпня по 15 вересня. Відоме з стародавніх часів. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецьким астрономом Птолемеєм у II столітті. Стародавні греки асоціювали сузір'я з персонажем міфів немейським левом.
діва. Ді́ва — зодіакальне сузір'я, що лежить між Левом і Терезами. У сузір'ї Діви в сучасну епоху розташована точка осіннього рівнодення. Це одне з найбільших сузір'їв на небі. Його легко знайти на зоряному небі завдяки найяскравішій зірці Спіці. Стародавнє сузір'я. Включене в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Греки бачили в цьому сузір'ї найрізноманітніших богинь і героїнь. Однак, найрозповсюдженіша версія, що це Деметра, дочка Кроноса і Реї, богиня плодючості і землеробства, мати Персефони. На зображеннях Діва тримає колос, який за розташуванням відповідає зірці Спіка. Інша яскрава зірка сузір'я — Віндеміатрікс, (Vindemiatrix — лат. «виноробниця»). Вважали, що це — перетворений на зірку юнак Ампел, коханий Діоніса, бога плодоносних сил землі і виноробства. Див. також ампелографія. Згідно з Аратом, це богиня Діке, яка втекла від людей на небо.
терези. Терези́ — зодіакальне сузір'я, що лежить між сузір'ями Скорпіона і Діви. Неозброєним оком в ньому можна виділити 83 зорі. Сонце знаходиться у сузір'ї Терезів з 31 жовтня по 22 листопада. Початково зорі цього сузір'я входили до складу Скорпіона. Як самостійне сузір'я оформилося досить пізно, близько II століття до н. е., хоча окремі згадування зустрічаються і раніше, наприклад, Арат Солійський пише про сузір'я в поемі «Явища і передбачення» (III ст. до н. е.). Однак, навіть в I столітті до нашої ери Вергілій пропонує створити на цьому місці нове сузір'я, присвячене імператору Августу, урізавши сузір'я Скорпіон. У період оформлення сузір'я як самостійного для нього використовувалося назва «Клешні»: малися на увазі клешні сузір'я Скорпіон. Терези — єдине сузір'я зодіаку, що представляє неживий предмет. Дослідники вважають, що це пов'язано саме з пізнім формуванням сузір'я. На думку деяких авторів на початку сузір'я являло вівтар; потім його зображували як вівтар, лампу, але зазвичай як ваги, затиснуті в лещатах Скорпіона або з клешнями Скорпіона, що лежать на шальках терезів; пізніше клішні «відпустили здобич» і укоротилися. Досі зірки α і β Терезів називають Південною та Північною клешнями
скорпіон. Скорпіо́н — південне зодіакальне сузір'я південної півкулі неба. Сонце входить у сузір'я Скорпіона — 22 листопада, але 30 листопада залишає його (з усіх зодіакальних сузір'їв у Скорпіоні Сонце перебуває найменше часу), переходячи у сузір'я Змієносця. Найкращі умови видимості ввечері у червні-липні. Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест, укладеного Клавдієм Птолемеєм.
стрілець. Стріле́ць — зодіакальне сузір'я, що лежить між Козерогом і Скорпіоном. Сонце перебуває у сузір'ї Стрільця з 17 грудня до 21 січня. Найкращі умови для спостережень у червні—липні. Вважають, що назву запропоновано Клеостратом. Входить до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Давнім грекам сузір'я уявлялося у вигляді кентавра — міксаморфної істоти з торсом людини на тілі коня. Так само сузір'я зображувалося й на всіх небесних атласах. Грецький міф пов'язує сузір'я Стрільця з кентавром Кротосом, про якого не існує розгорнутих міфів. Інший міф асоціює сузір'я з мудрим Хіроном. Вважалося, що винахідником небесного глобуса був кентавр Хірон, що створив його спеціально для подорожі аргонавтів. На глобусі Хірон залишив місце для себе у вигляді зодіакального сузір'я. Але кентавр Кротос випередив Хірона, зайняв його небесне місце, і тому довелося задовільнитися менш почесним за розташуваням сузір'ям Центавра.
Оріон У розташуванні зірок легко вгадується образ великого мисливця Оріона, сина Посейдона, який загинув на полюванні від укусу Скорпіона. Сузір'я без зусиль можна відшукати за трьома біло-блакитним зіркам в поясі мисливця - праворуч Минтака, що арабською означає «пояс», в центрі Альнілам - «перловий пояс», а зліва Альнітак - «кушак». Вони розташовані в лінію приблизно на однаковій дистанції один відносно одного. В Україні сузір'я спостерігається восени та взимку, найкраще в листопаді, грудні, січні.
48 із 88 сузір’їв, офіційно визнаних Міжнародним астрономічним союзом, було зафіксовано в 150 р. н.е. грецьким астрономом Птолемеєм. Сузір’я він описав у своїй книзі « Альмагест». На додаток до оригінальних 48 сузір’їв Птолемея, 40 ще пізніше були додані дослідниками і астрономами – в тому числі Герардом Меркатором (голландський дослідник в 1500 – х роках), Пітером Кейзером і Фредеріком де Хаутманом (16 століття), Йоганнесом Гевелійом (1690р.) та Ніколя Луї де Лакелем (французький астроном 1750-х років). У 8-му столітті до нашої ери Гомер писав про сузір’я Оріона, Волопаса і Ведмедиці в поемі Іліаді і Одіссеї. Це було перша грецька згадка про сузір’я. Цікаві факти про сузір’я
Сузір’я подорожують зі сходу на захід, починаючи від сутінків на сході і закінчуючи на світанку на заході. Говорячи про цікаві факти про сузір’я не можна не хгадати про те. що сузір’я іноді групуються в сім’ї. Ці сузір’я розташовані в одній зоні неба, а назва сім’ї походить від найвидатнішого сузір’я в цій місцевості. Сім’я Геракла містить 19 сузір’їв; сім’я Ведмедиці містить 10 сузір’їв; сім’я Персея містить 9 сузір’їв; а сім’я Оріона містить 5 сузір’їв. До найвідоміших сузір’їв входять Оріон, Велика та Мала Ведмедиці, Зодіака та Пегас.