“Лінзи. Оптична сила і фокусна відстань лінзи. Побудова зображень, що дає тонка лінза” Урок фізики в 9-му класі за темою: Вчитель фізики Харківської гімназії №144 Севастьян Оксана Юріївна
Номер слайду 2
Лінзою називають прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями. Одна з поверхонь може бути і плоскою (її можна вважати сферою з дуже великим радіусом).
Номер слайду 3
Лінзи, які в середині товщі, ніж біля країв, називають опуклими.
Номер слайду 4
Лінзи, які в середині тонші, ніж біля країв, називають увігнутими.
Номер слайду 5
Головна оптична вісь лінзи - пряма, що проходить через центри сферичних поверхонь лінзи. Центром лінзи називають точку, в якій головна оптична вісь перетинає площину лінзи. Схематичне зображення лінз
Номер слайду 6
Точку, в якій збираються після проходження через збиральну лінзу промені, що падають на лінзу паралельно до її головної оптичної осі, називають фокусом збиральної лінзи. Точку, в якій збираються після проходження через розсіювальну лінзу продовження променів, що падають на лінзу паралельно до її головної оптичної осі, називають фокусом розсіювальної лінзи. ?Яка з двох різних збиральних лінз сильніше заломлює світло? Фокусну відстань розсіювальної лінзи вважають від’ємною.
Номер слайду 7
Всі промені, що вийшли зі світної точки A та пройшли через лінзу, можуть: зібратися в одній точці (це буде дійсне зображення точки А); розсіятися так, щоб продовження всіх променів пройшли через одну точку (ця точка - уявне зображення точки А).
Номер слайду 8
Оптичною силою лінзи називають величину D, обернену до фокусної відстані лінзи: Одиницею оптичної сили є 1 діоптрія, 1 дптр = 1—промінь, що проходить через оптичний центр О лінзи (не заломлюється й не змінює свого напрямку); 2—промінь, паралельний головній оптичній осі l лінзи (після заломлення в лінзі йде через фокус F); 3—промінь, що проходить через фокус F (після заломлення в лінзі йде паралельно головній оптичній осі l лінзи) Три найпростіші в побудові промені (“зручні промені”)
Номер слайду 9
Приклади побудови зображень у тонкій лінзі 1. Предмет міститься перед збиральною лінзою на відстані, яка втричі перевищує фокусну відстань. Проводимо з точки A названі вище промені та переконуємося: всі вони перетинаються в точці A1. Ця точка й є дійсним зображенням точки A . Отже, ми могли б обійтися будь-якими двома променями з показаних трьох. Що ж до зображення A1B1 предмета AB, то воно є дійсним, оберненим і зменшеним удвічі.
Номер слайду 10
2. Предмет розміщено перед збиральною лінзою на відстані, яка вдвічі менша від фокусної відстані. Проводимо з точки A названі вище промені та переконуємося: вони розходяться! Їх продовження перетинаються в точці A1 . Ця точка є уявним зображенням точки A . Зображення A1B1 предмета AB є уявним, прямим і збільшеним удвічі (точка B1 збігається з фокусом лінзи).
Номер слайду 11
3. Ви можете легко переконатися, що збиральна лінза дає дійсні зображення віддалених предметів у так званій фокальній площині. Для цього візьміть збиральні лінзи та спробуйте отримати на екрані зображення вікна та предметів за вікном (наприклад, дерев). Розгляньте уважно отримане зображення. Що ви можете про нього сказати? Виявляється, що існує проста формула, яка дозволяє в будь-якому випадку визначити відстань f від лінзи до зображення, якщо ми знаємо відстань d від лінзи до предмета та фокусну відстань F лінзи. Формула тонкої лінзи: f - від лінзи до зображення, d - від лінзи до предмета. Значення f вважають від’ємним, якщо зображення уявне.
Номер слайду 12
Підбиваємо підсумки Залежно від виду лінзи (збиральна чи розсіювальна) і місця розташування предмета відносно цієї лінзи одержують різні зображення предмета за допомогою лінзи. Місце розташування предмета Характеристика зображення у збиральній лінзі у розсіювальній лінзі За подвійним фокусом лінзи (d > 2F) Дійсне, зменшене, перевернуте Уявне, зменшене, пряме Між фокусом і подвійним фокусом лінзи (F < d < 2F) Дійсне, збільшене, перевернуте Між лінзою і фокусом (d < F) Уявне, збільшене, пряме