Презентація " Київ - столиця давньоруської держави"

Тема уроку:Київ – столиця давньоруської держави. Міста Київської держави

Засновники міста києва- брати кий, щек, хорив та сестра Либідь

Київ був заснований слов'янами дуже давно - в кінці V століття. Його заснував полянський князь Кий зі своїми братами Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю. Місто швидко розросталося завдяки вигідному географічному розташуванню. Тут були височини, ліси, поля, велика річка Дніпро. Після захоплення Києва князем Олегом у 882 році місто стало центром східнослов'янської держави - Русі.

Київ був добре захищений від ворога. Найбільш укріпленою частиною міста був дитинець, розташований на Старокиївській горі. Тут мешкали князі, бояри, а після прийняття християнства на Русі - й духовенство. За князювання Володимира Великого було розширено дитинець, збудовано нові стіни, вали, рови. Усередині споруджено Десятинну церкву, князівський палац, приміщення для дружинників, обслуги, будинки бояр. Тут був розміщений невеличкий ринок - Бабин торжок. Він отримав цю назву від скульптур, які князь Володимир привіз із Корсуня і встановив перед Десятинною церквою. Ці скульптури кияни називали «бабами», а сам дитинець - градом Володимира. Син Володимира, князь Ярослав Мудрий розширив у декілька разів дитинець. Він збудував нові фортечні укріплення, декілька храмів, найбільшим з яких вважається Софійський собор. За часів Ярослава Київ став найбільш укріпленим містом Русі.

За фортечними стінами дитинця розташовувалася торгово-реміснича частина Києва - Поділ. Тут вирувало життя простого люду, були різноманітні майстерні ремісників, їх склади і господарські приміщення. У цій частині міста розташовані торжища, на яких люди купували різноманітний товар у купців. На торжищах можна було почути й іноземну мову - від закордонних купців, які припливали човнами до Києва і приставали до збудованої князем Володимиром пристані. На Подолі стояла церква Богородиці Пирогощої, яку люди називали - Пирогоща.

Пізніше на Подолі збудували багато славетних споруд. Нащадки князя Ярослава Мудрого спорудили Михайлівський собор, який став центром Михайлівського Золотоверхого монастиря. Окрасою тогочасного Києва став Києво-Печерський монастир, який зі середини XI століття вважався центром розповсюдження християнства й освіти у Київській державі. Ставши найбільшим на Русі у той час, монастир отримав назву лавра.

МІСТА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Київська держава була найбільшою в Середньовічній Європі. У ній проживало від 3 до 12 мільйонів людей. Держава поділялася на удільні князівства, якими керували удільні князі. Вони підпорядковувалися київському князю та платили йому данину. Центрами князівств були міста Чернігів, Галич, Новгород, Володимир, Переяслав, Полоцьк, Смоленськ та інші. На Русі налічували близько 300 великих і малих міст. У давньоруських містах мешкало багато людей. Якщо у столиці Русі, Києві, проживали більше 50 тисяч чоловік, то в Чернігові й Галичі налічували 35-40 тисяч людей, у Новгороді - 25-30 тисяч русичів. Приблизно по 20 тисяч людей жили у Володимирі, Полоцьку, Смоленську, Переяславі. Решта міст були значно меншими за розмірами та кількістю населення. Усі міста Русі споруджували на природніх підвищеннях, біля річок або водойм. їх обгороджували високими стінами з баштами, навколо копали рови й вали. У стінах будували обковані залізом міцні ворота. Після прийняття християнства у містах Київської держави розпочали будівництво дерев'яних і кам'яних храмів. Для спорядження церков спочатку запрошували умільців з Візантії, а згодом цю справу опанували й місцеві майстри. Будівельники споруджували князівські палаци, боярські хороми, інші споруди. Центром міст були місцеві ринки - торговища. Тут не тільки торгувалися та купували різний товар, але й оголошували розпорядження князя, повідомляли новини. Міста виконували роль центрів ремісництва і торгівлі тих районів, де були розташовані. Сюди прибували купці на човнах або по суходолу.