Системне програмне забезпечення - програми, що вирішують завдання загальнообчислювального характеру - виділення та поділу ресурсів, доступу до пристроїв, що забезпечують середовища для розробки, запуску та виконання інших програм. На відміну від прикладного програмного забезпечення , системне не вирішує конкретні практичні завдання, а лише забезпечує роботу інших програм, надаючи їм сервісні функції, що абстрагують деталі апаратної та мікропрограмної реалізації обчислювальної системи, керує апаратними ресурсами обчислювальної системи.
Завдання системного ПЗ:створення операційного середовища для функціонування інших програм;забезпечення надійної та ефективної роботи самого комп'ютера та обчислювальної мережі; проведення діагностики, локалізації збоїв, помилок та відмов та профілактики апаратури комп'ютера та обчислювальних мереж; виконання допоміжних технологічних процесів (копіювання, архівування, відновлення файлів програм та баз даних тощо).
Операційна система - комплекс системних програм, що розширює можливості обчислювальної системи, а також забезпечує управління її ресурсами, завантаження та виконання прикладних програм, взаємодія з користувачами. У більшості обчислювальних систем операційні системи є основною, найбільш важливою (іноді єдиною) частиною системного програмного забезпечення.
Відносно свого призначення, операційні системи бувають:універсальні (для загального використання);спеціальні (для розв'язання спеціальних задач);спеціалізовані (виконуються на спеціальному обладнанні);однозадачні (в окремий момент часу можуть виконувати лише одну задачу);багатозадачні (в окремий момент часу здатні виконувати більше однієї задачі);однокористувацькі (в системі відсутні механізми обмеження доступу до файлів та на використання ресурсів системи);багатокористувацькі (система впроваджує поняття «власник файлу» та забезпечує механізми обмеження на використання ресурсів системи (квоти)), всі багатокористувацькі операційні системи також є багатозадачними;реального часу (система підтримує механізми виконання задач реального часу, тобто такі, для яких будь-які операції завжди виконуються за заздалегідь передбачуваний і незмінний при наступних виконаннях час). Типи операційних систем
Відносно способу встановлення (інсталяції) операційної системи, операційні системи бувають:вмонтовані (такі, що зберігаються в енергонезалежній пам'яті обчислювальної машини або пристрою без можливості заміни в процесі експлуатації обладнання);невмонтовані(?) (такі, що інсталюються на один з пристроїв зберігання інформації обчислювальної машини з можливістю подальшої заміни в процесі експлуатації).
Оболонка операційної системи — комп'ютерна програма, що надає доступ до служб операційної системи користувачу (людині або іншій програмі). Загалом, оболонки операційних систем послуговуються інтерфейсом командного рядка(ІКР) або графічним інтерфейсом користувача (ГІК), залежно від ролі ЕОМ та здійнюваної операції.
Драйвер (англ. driver, укр. водій, керівник) — комп'ютерна програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до певного приладу чи частини апаратного забезпечення. У загальному випадку для використання кожного пристрою, підключеного до комп'ютера, необхідний спеціальний драйвер. Зазвичай операційна система вже містить драйвери для ключових компонентів апаратного забезпечення, без яких система не зможе працювати. Однак для більш специфічних пристроїв (таких, як графічна плата, модем або принтер) можуть знадобитися спеціальні драйвери, які зазвичай надає виробник пристрою. Іншими словами, драйвери — це посередники між операційною системою і апаратними пристроями комп'ютера, що використовуються для обміну даних між ними.
Утиліти - програми, що служать для виконання допоміжних операцій обробки даних або обслуговування комп'ютерів (діагностики, тестування апаратних та програмних засобів, оптимізації використання дискового простору, відновлення зруйнованої на магнітному диску інформації тощо)Основне призначення службових програм(утиліт) полягає в автоматизації робіт по перевірці, наладці і налаштуванню комп'ютерної системи. Деякі службові програми (як правило, це програми обслуговування) спочатку включаються до складу ОС, але більшість службових програм є для ОС зовнішніми і служать для розширення і її функцій. Це різні сервісні програми, використовувані при роботі або технічному обслуговуванні комп'ютера, — редактори, відладчики, діагностичні програми, архіватори, програми для боротьби з вірусами і інші допоміжні програми. Ці програми полегшують користувачеві взаємодія з комп'ютером. До них примикають програми, що забезпечують роботу комп'ютерів в мережі. Вони реалізують мережеві протоколи обміну інформацією між машинами, роботу з розподіленими базами даних, телеобробку інформації.
Засоби діагностики Призначені для автоматизації процесу діагностики апаратного і програмного забезпечення. Використовуються не лише для усунення неполадок, але і для оптимізації роботи компьюиерной системи. Наприклад, Утиліта «Дефрагментація диска» дозволяє дані, що належать одному файлу, об'єднати в одній безперервній області даних
Засоби забезпечення комп'ютерної безпеки Це засобу пасивного і активного захисту даних від ушкодження, а також засобу від несанкціонованого доступу, перегляду і зміни даних. Засоби пасивного захисту - службові програми, призначені для резервного копіювання(нерідко вони мають базавыми властивості архіваторів). Засоби активного захисту - антивірусне програмне забезпечення. Для захисту даних від несанкціонованого доступу, їх перегляду і зміни служать спеціальні системи, засновані на криптографії.
Диспетчери файлів Програми для виконання більшості операцій, пов'язаних з обслуговуванням файлової системи: копіювання, переміщення і перейменування файлів, створення каталогів(тек), видалення файлів і каталогів, пошук файлів, навігація у файловій структурі. Найбільш популярними є Total Commander