Презентація класу "Вернісажі особистостей"

Ведучі:

Добрий день, шановні гості, батьки, вчителі!

 

Ми раді Вас вітати на нашому «Вернісажі особистостей».

В наших особах вас вітають 27 знаючих і вміючи, талановитих і обдарованих, щирих серцем і добрих помислами учнів, які навчаються і виховуються у 6-Б класі.

 

Пісня

1 учень.

Прорекламувати себе ми зібрались в цім залі,

Хочемо вам показати,

Якими учнями ми стали.

 

2 учень.

Розказати, що ми знаєм,

Які успіхи надбали,

Що ми вже не малі,

А дорослі школярі.

 

3 учень.

 Навчання в школі

Не пройшло даремно.

Про нас знає вся школа

І це дуже нам приємно!

 

4 учень.

Життя це сцена,

Люди в ній – актори,

І все життя – організація і гра,

Тебе ведуть в садок чи сам ідеш до школи,

А, може, у життя ступаєш перший крок.

 

Ведучі: Мати, мама, матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша.

 

Ведучі: Найдорожчою людиною у нашому житті завжди була і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня – мамина, перше знайомство із квітами, птахами, книжкою подарувала мама. Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Наша  мама найдорожча, найкраща і єдина. Мама ласкава, ніжна і добра. Вона завжди поруч.

 

 

Коли у перший клас мене

матуся проводжала

одну серйозну річ

Вона мені сказала

«Мій любий хлопчику!

Зібрався ти в дорогу,

Тому на серці маю я – тривогу.

Все думаю,

Як ввійдеш до шкільного колективу,

Якого і від кого –

наберешся впливу…

Хай на шляху твоєму –

Зустрічаються лиш добрі люди!

Хай успіхи і добра слава

Йдуть з тобою завжди і усюди!

І хай щастить усім,

хто поруч із тобою.

Іди, а я чекатиму, з тривогою й любов’ю!

 

Ведучі: Сьогодні на нашому святі шкільної родини ми хочемо в першу чергу подякувати мамам, татам, бабусям, дідусям, які допомагають долати нам всі труднощі шкільного життя, піклуються про нас. Адже наші успіхи – це їхні успіхи, наші невдачі – це їх невдачі. Спасибі вам рідні за все.

 

Матусю, рідна, ненько моя мила,

Низенько я вклоняюся тобі

За те, що завше ти й тривога

Ішли плач-о-пліч всі 11 літ.

За те, що за мене Бога ти молила

Щоднини, щогодини. Як на світ

Мене пустила, в Господа просила

Для мене щастя, долі, талану.

 

Любов твоя невпинну має силу,

Бо зігріває не мене одну.

Матусю рідна! Лиш для тебе квіти

Голівками кивають у саду.

Тобою ненько завше буду жити.

Де б я не був, до тебе, рідна йду.

Лише тобі веселка сповіщає

Про всі земні і неземні дива.

Лише для тебе в небі сонце сяє

І соловейко лиш тобі співа.

 

 

Тобі ж я тато, дякую, що вміло

Підставив ти міцне своє плече.

За батьківську любов твою і силу,

І за печаль, що і тебе пече.

Твоя порада й настанова

Освятить все моє життя

Бо ти в моїм житті основа,

Моя надія ц віра в майбуття.

 

Пісня.

Не можливо уявити нашу шкільну сім»ю без добрих і мудрих наставників, порадників, других мам і татів – без наших педагогів. Серед них є сивочолі і зовсім юні, методисти і молоді спеціалісти, переможці конкурсів «Вчитель року» і просто талановиті вчителі від Бога.

Кожного з них ми, учні,  можемо назвати, улюбленим. Та особливе місце у серці кожної людини займає найперша вчителька. Вона першою відкрила двері нам в дивний світ казки і знань, вчила розрізняти добро і зло, бачили світ у чудових, незвичайних кольорах.

 

1 учень.

Чи пам’ятаєте як в перший клас

За руку мама кожного вела?

І перша вчителька зустріла нас

Привітна, щира, лагідна, така.

 

2 учень.

Неначе вчора це було,

А скільки років вже минуло!

Немов би птах, той час летить,

Невже життя так пробіжить?

 

3 учень.

Ми в першім класі. Той малий буквар,

Як таємницю, ви для нас, відкрили.

Ви, певно, мали незвичайний дар,

Бо нам подарували дивні крила.

 

4 учень.

Досі сняться очі, мов зірниці.

В тих очах – безмежна доброта,

Вам не гріх і в пояс поклонитись,

Вчителько ви перша золота.

 

 

 

5 учень.

Вчителів в житті у нас буде багато

Та одну не зможемо забуть, -

Ту, що заміняла маму й тата.

Ту, що нам в країну знань указала путь.

 

Пісня «Перша вчителька»

Ведучі:

Чотири роки спливли за водою

І виросли ми із тобою.

Так швидко пролинув той час –

Вже п’ятий чекав на наш клас.

 

А пам’ятаєш, як страшно переходити в таку невідому середню школу, знайомитися з новими вчителями, опановувати нові навчальні предмети, з острахом дивитись на височезних старшокласників, які вчаться поруч?

Так, але людина звикає до всього. Звикли і ми себе вважати учнями середньої ланки.

 

Сьогодні нас 27 у класі,

Ми всі одна сім»я.

Стараємось все вчити

від А до Я, від А до Я.

 

Усі ми в класі різні.

І всі талановиті.

На кого ти не глянь.

Нема у нас не здібних,

У кожного – талант.

 

У нас всі особливі,

Кожен з нас хороший.

Хто з нас хто, і як вас бачимо –

Зараз оголосимо.

 

Ведучі:

Таня – староста у нас.

Вона «супер міс наш клас».

Наведе в усьому лад

Ще подругу всім замінить,

Допоможе у біді.

Завжди гарно виглядає

І ніколи не скучає.

 

 

Скільки в школі є талантів.

Спортсменів, ерудитів, музикантів

Та гордістю найбільшою у нас

Є 6-Б наш клас.

 

Візьміть ось цих дівчаток  -

Танцюють – просто клас.

Своїми реверансами

Задаровують всіх нас.

 

 

Ведучі.

Можна музику послухать,

Можна й наспівать.

А Катруся і Даринка.

Можуть на фортепіано гарно в нас зіграть.

 

Я так граю,

Аж злітає

В небеса душа моя.

Звуки дивні і чарівні

Фортепіано ніжно вимовля.

 

Я на сцені

У натхненні,

Мов натягнута струна.

Я не з вами,

З небесами,

А в душі бринить весна.

 

Ведучі.

Займатися спортом –

Справа нелегка.

Але наші хлопці –

Просто молодці.

Про їхні досягнення знають усі.

 

Щоб міцне здоров’я мати,

Треба добре – добре знати

Дітям правила прості,

А за змістом золоті.

 

 

 

Знайомтеся – наші спортсмени.

 

Фізкультура, спорт, здоров’я –

Речі кожному потрібні.

Бути сильним і здоровим –

Це найбільша радість в світі.

 

Якщо будеш спорту вірним,

То хвороби не пізнаєш.

Завжди будеш ти весели

І в навчанні не відстанеш.

 

Хоч школяр в навчанні сильний

І з наукою він дружить,

Та без спорту й фізкультури

Йому книги не подужать.

 

Щоб зростати дужим

Ми із спортом дружимо.

Будуть з нас і альпіністи,

І завзяті футболісти,

І хокеї, і плавці,

Й фехтувальники, й гребці –

Не прості собі спортсмени.

А відомі рекордсмени,

Ми із спортом дружимо

Виростаєм дужими.

 

Ведучі.

Знайомтеся, Юля.

Дівчинка щира і відкрита

І усміхнена завжди

Талантів безліч має

Наша Юля скрізь встигає.

Але найбільше любить вона співать.

 

Гарно вміють дівчата

В нашім класі співати,

Своїм диво – співом

Можуть всіх зачарувати.

 

Пісня.

 

Ведучі.

Є й актори серед нас майбутні.

 

Байдуже, що вони десь м’яч ганяють

Чи історію вивчають .

А дай їм роль вони  зіграють

Чи то київських князів чи «англійських гарбузів»

Свою роль вони зіграють на відмінно.

Так, що всіх захоплять неодмінно.

 

Ведучі.

Палітра, пензлики, картина –

в цьому розкрилася дитина,

її душі багатий світ

і юних дум весняний цвіт.

 

Ми поважаємо простого олівця,

Непосидючого трудягу – молодця.

Як добре, коли є в руці

Яскраво – кольорові олівці.

 

Без слів не можна вірша написати,

Без нот не можна музики зіграти.

А в художника своя є мова:

Це мова фарб, це гама кольорова.

 

Любить пензлик до свята

Собі щось намалювати.

У веселку він пірнає,

Кожен колір називає.

 

Ми дуже любимо малювати,

Ми готувалися до свята.

До вашої уваги, гляньте,

Малюнки наші різнобарвні.

 

Ведучі.

Є серед нас і володарка «Бронзового лелеки» Всеукраїнського інтерактивного історичного конкурсу «Лелека».

 

 

Ще гарна Влада в нас співає.

І на бандурі вона грає.

Інтелект і творчість в ній

В поєднанні золотім!

 

Пісня.

 

Ведучі.

Багато талантів є у світі

І в нас талановиті діти

Хтось гарно малює,

Хтось чарівно танцює.

І про себе розкажу я,

Люблю я читати

Нове щось пізнавати

 

Так пише Анна у своїх віршах.

Таких в Україні тисячі. Хто ж вона? Це учениця 6-Б класу, відмінниця. Та понад усе вона любить писати вірші.

Анна неодноразовий переможець літературних конкурсів, конкурсів імені Петра Яцика. Отож давайте й ми послухаємо її вірш.

 

Вірш.

 

Ведучі.

Королеви рукоділля у нас в класі є.

Для них день турботою почнеться

Все довкола усміхнеться,

Пройде швидко вся дрімота

Бо рукам вже є робота.

 

 

Українська народна вишивка – унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу.

Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і, на щастя, знаходять відображення думки і настрої людини, що її творила, краса природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.

Ось і ми на уроках трудового навчання у вільний час удома дуже любимо вишивати.

 

 

 

Ой вишиванки мої любі,

Я вас вишиваю

Та про красу і про фарби

Думки не лишаю.

Де покласти слід рожеву,

А де ніжно-синю,

Щоб славила моя праця

Рідну Батьківщину,

Щоб сміялася сорочка

Файними квітками.

Щоб пишалась Україна

Своїми майстрами.

 

А я у вільний час із шкіри вироби майструю.

Зі шкіри можна зробити багато різноманітних речей.

Це і гарні картини, і домашні капці, і шкіряний гаманець.

 

Ми сучасні діти

І повинні все уміти

Щоб в дорослому житті

Стати мудрими людьми.

Отже, всі ми – молодці,

Є в нас хист на всі боки.

 

Ведучі.

Неповторне  диво квітів! Вони цвітуть для щастя, радості, добра. Приносять у світ красу та ніжність.

Є і у нашому класі дівчатка, які доглядають за квітами.

 

Що найчарівнішим буває?

Що може душу розбудить?

Скажіть мені, хто відгадає?

Ви правильно назвали – квіти.

За квітами люблю я доглядати.

Бо вони всі такі чудові й різнокольорові.

Життя наше радістю сповняють

Коли на підвіконні цвітуть і зеленню буяють.

 

Ведучі.

А ще знайомтесь Альона.

Щира, добра і привітна

І усміхнена завжди

Друзів має вона багато

І в майбутньому відомими кулінаром мріє стати.

 

На кухні я – це допомога.

Борщі, салати, пиріжки.

Рулети, печиво і креми.

Кулінарія до снаги

Люблю солодкі теореми.

Вкраїнську кухню я люблю

Вкраїна моя мрія й казка!

Тому вареники зроблю

Ви тільки частіше просіть мене, будь ласка.

 

Ведучі.

Найрідніша людина, яка веде по життю, є порадником і захисником, вчить мужності, терпимості, - це татусь.

Є і у нашому класі хлопці, які у вільний час полюбляють допомагати своїм татам, дідусям.

Це Ярослав, Олександр, Олександр.

 

Все від праці у світі цьому:

Залізниці, шляхи, мости.

Пам’ятай! На шляху земному

Вік трудитись повинен ти!

Бо у праці є дужі крила,

Що підносять людину ввись!

Ось поглянь навкруги, дитино, -

Всюди люди доклали рук!

Мчить ракета до зір невпинно,

Чути ніжний сопілки звук.

Всюди праця, важка робота,

Щоб в житті досягти мети.

Як трудитися є охота,

То людиною станеш ти!

Куй залізо, поки гаряче,

Змалечку працювати вчись!

Де б не був, як не жив, одначе,

У житті своїм не лінись!

 

Ведучі.

У народі кажуть: «Письменник живе у своїх книгах, художник у картинах, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель у думках і справах учнів».

Тому сьогодні ми не можемо не згадати наших духовних батьків – вчителів, які нас навчають.

Без сумніву, вчителі – це невід’ємна частина нашої шкільної родини, без мудрості і досвіду якої не було б нас школярів такими, які ми є зараз.

 

Вчитель – яке прекрасне слово!

Багато хочеться мені сказати,

Але про те я поведу тут мову,

Що вчителів потрібно шанувати.

 

Повинні бути вдячні ми довіку

За їхню віру, ласку і тепло.

За допомогу, чуйність і добро.

 

За ті знання, які ви нам даєте.

За те, що часто, як і ми, були дітьми.

Любити землю й матір нас навчили.

Щоб ми росли достойними людьми.

 

Ми винні вам багато.

Шановні вчителі.

Для вас наука свято.

Для нас – це будні дні.

 

Ви хочете зробити з нас

Учених та майстрів,

А ми не завжди слухаємо вас,

Шановні вчителі.

 

Але будь ласка, вибачте ви нас,

Давайте жити в мирі,

Щоб всі приходили до нас у клас

Усміхнені та щирі.

 

І зараз ми хочемо, щоб ви усміхнулися.

І даруємо вам частівки на шкільні теми:

 

Про життя шкільне сьогодні

Проспівати саме час.

Якщо слухати нас згодні,

Ми запрошуємо в клас.

 

Наша школа – то агентство,

Топ-моделі – учениці,

Особливо, коли вдягнуть

Міні-кофти і спідниці.

 

 

 

З п’яти балів дуже стійко

Вимагали учні трійку.

Та тепер вже легше стало,

Нині ж бо – 12 балів.

 

Як екзамени у школі,

Стає шумно, як ніколи.

Бо проводяться дебати:

«Як не знать, але здавати?»

 

В учнів в школі (то напевно!)

Зошит в сумці не даремно,

Бо додумались – таки

Загортать в них пиріжки.

 

І майстри художніх слів

Вчаться в нашій школі,

Вуха в’януть від талантів

На футбольнім полі.

 

Ми частівки вам співали,

Щоб ви нам аплодували.

Хоч ми й1 любимо співать,

Та пора і честь нам знать.

 

Ведучі.

Так школа – це дивовижний світ. Світ, який спільно творимо усі ми – вчителі, учні, батьки. І від нас залежить, чи будемо ми відчувати себе затишно, спокійно і щасливо у цьому непростому, але цікавому світі, що зветься школою.

Секрет успіху нашої школи – у всіх нас в тих, хто тут працює і навчається, в наполегливості і творчості наших учнів, в таланті й любові до роботи наших вчителів, в підтримці і допомозі батьків.

 

Отож всім присутнім в цьому залі ми бажаємо.

 

Хай ваша життєва дорога повниться світлом,

Цілющі джерела здоров’я дають

Вам многії літа з калиною й хлібом, зозулі хай щастя й добробут кують.

Хай діти цінують, хай люди шанують,

Хай дім ваш наповниться щедрим добром,

Троянди горять зачарованим цвітом

І щастя зоря спочива під вікном.

 

 

- Щастя вам.

- Здоров’я міцного.

- Чистих світанків.

- Сонячних ранків.

- Щастя без ліку.

- І довгого віку.

 

Пісня.

 

Ведучі.

На цьому наш вернісаж закінчився.

 

Дякуємо за увагу. До нових цікавих зустрічей.