Презентація"КОЛИ МОГЛА З'ЯВИТИСЯ НАУКА?"

КОЛИ МОГЛА З'ЯВИТИСЯ НАУКА?

Люди здобували знання про навколишній світ у суворій боротьбі за існування. У цій боротьбі розвивались їх моторика та інтелект. Від випадкових і неусвідомлених дій з палицями та камінням,для захисту або здобування їжі людина еволюціонувала до виготовлення знарядь. ПРАДАВНІ ЛЮДИ

Спочатку це були примітивно обробленні шматки каменю . Потім це набувало більш досконалих форм:луки ,стріли ,рибальські снасті,мисливські пастки. Найбільшим завоюванням людини було винайдення вогню. У цій еволюції, формувалася свідомість людини,розвивалася мова,накопичувалися знання та уявлення про світ

Люди з давніх епох накопили велику кількість свідчень про природні явища,вони ставали їм у нагоді в різних життєвих ситуаціях , але назвати їх научним знанням неможна. Для того щоб накопичений матеріал перетворився у зародок науки про природу,потрібно було щоб сталося щось надзвичайне - знання повинно було стати цінністю саме пособі. В якійсь момент історії люди зрозуміли,що знання потрібні людині не тільки для того щоб вижити,а більше того життя дане людині для того щоб пізнавати. Цей переворот у свідомості і є народження науки .

Піраміди Єгипту, які збереглися до наших днів. Свідчать про те, що вже в ІІІ тисячолітті до н.е. держава могла організувати великі маси людей, вести облік матеріалів, робочої сили, витраченої праці, для чого потрібні були спеціальні люди – працівники розумової праці. Господарські записи в Єгипті вели писарі, яким належить заслуга у фіксуванні наукових знань свого часу. СТАРОДАВНЯ ЦИВІЛІЗАЦІЯ, ЄГИПТУ

Відомі пам’ятники ІІ тисячоліття – папірус Ринд, що зберігається в Британському музеї, і Московський папірус – містять розв’язування різних задач, що зустрічаються в практиці математичних обчислень, обчислень площі та об’ємів. У Московському папірусі виведено формулу для обчислення об’єму усіченої піраміди. Площу кола єгиптяни обчислювали, підносячи в квадрат вісім дев’ятих діаметра, що давало дуже точне наближене значення - 3,14.

Визначення часу початку розливу Нілу вимагало ретельних астрономічних спостережень. Єгиптяни розробили календар, що складався з дванадцяти місяців по 30 днів і п’яти додаткових днів у році. Місяць був поділений на три десятиденки, доба на двадцять чотири години: дванадцять денних, дванадцять нічних. Оскільки тривалість дня й ночі змінювалася впродовж року, година була не постійною, а змінювалася відповідно до пори року.

Найбільш давнім періодом китайської цивілізації вважається епоха існування першої держави Шан-Інь, рабовласницької країни в долині річки Хуанхе. Мистецтво бронзового лиття дозволяло виготовляти різні посудини, прикрашені складними зображеннями. Уже в епоху Шан було відкрито ідеографічну писемність, що шляхом тривалого вдосконалення перетворилася на ієрогліфічну каліграфію, було складено місячний календар. СТАРОДАВНЯ ЦИВІЛІЗАЦІЯ, КИТАЮ

Рання імператорська епоха давнього Китаю зробила внесок у розвиток світової культури та цивілізації такими відкриттями, як компас спідометр і сейсмограф. Згодом було винайдено друкарство та порох. Саме в Китаї у сфері писемності друкарства було створено папір і рухомий шрифт, а у військовій техніці – гармати й стремена; було також винайдено механічний годинник і вдосконалено мистецтво шовкоткацтва.

Давні китайці були освіченими астрономами. Саме вони склали одну з перших у світі зоряну карту. Китайська медицина впродовж тритисячолітньої історії досягла значних результатів. У Давньому Китаї вперше була написана «Фармакологія», уперше почали проводити хірургічні операції із застосуванням наркотичних засобів. Уперше застосували й описали в літературі методи лікування голковколюванням , припіканням і масажем.

Незважаючи на величезні заслуги Давнього Сходу перед наукою, справжньою батьківщиною сучасної науки є Давня Греція. Саме тут виникла теоретична наука, що створила наукові уявлення про світ, які не зводяться лише до практичних рецептів; саме тут розвивався науковий метод. ФІЗИКА І АСТРОНОМІЯ В ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Якщо єгипетський або вавилонський переписувач, формулюючи правило обчислювання, писав: «роби так», не пояснюючи. Чому слід «робити так», то грецький учений вимагав доказів . Засновник атомістики Демокрит висловився з цього приводу так: «Знаходження одного наукового доказу для мене означає більше, ніж оволодіння всім Перським Царством».

Сучасна наука добре запам’ятала, кому вона зобов’язана своїм народженням. Про це свідчать назви наук: математика, механіка, фізик а, біологія, географія та ін.; наукові терміни грецького походження (маса, атом, електрон, ізотоп, тощо); уживання грецьких літер у формулах і, зрештою, імена грецьких учених: Фалеса, Піфагора, Аристотеля, Архімеда, Евкліда, Птоломея та інших, що збереглися в науковій літературі.

Демокріт Абдерський (бл. 460 р. до н. е. – бл. 370 р. до н. е.) – давньогрецький філософ, учень Левкіппа, один із засновників атомістики. Народився в місті Абдери у Фракії. Протягом життя Демокріт багато подорожував, вивчаючи філософські концепції різноманітних народів (Стародавній Єгипет, Вавилон, Персія, Індія, Ефіопія). В Афінах відвідував лекції піфагорійця Філолая й Сократа, був знайомий з Анаксагором.

. Основним досягненням філософії Демокріта вважається розвиток у ній учення Левкіппа про «атом» - неподільну частинку речовини, яка має істинне буття, не руйнується й не виникає нізвідки (атомістичний матеріалізм Філософ описав світ як систему атомів у порожнечі, сам рух – це властивість, природно притаманна атомам.. Тіла – це комбінації атомів. Різноманіття тіл зумовлене відмінностями як атомів, що їх утворюють, так і порядку «зборки», адже з тих самих літер можна скласти різні слова

Архімед народився в Сіракузах – грецької колонії на острові Сицилія. Його батьком був математик та астроном Фідій, який, за свідченням Плутарха, був близьким родичем Гієрона – правителя – тирана Сіракуз.. Саме батько з дитинства прищепив Архімеду цікавість до математики, й механіки астрономіїАрхімед (287 – 212 рр. до н.е.) – давньогрецький математик. Фізик, механік та інженер. Зробив багато відкриттів у геометрії. Заклав підвалини механік гідростатики. Є автором кількох важливих винаходів.. Для навчання Архімед вирушив до Олександрії Єгипетської – тогочасного наукового й культурного центру, а закінчивши навчання, повернувся на Сицилію

Перші праці Архімеда були присвячені механіці. Принцип важеля, вчення про центр тяжіння й закон плавання тіл є найважливішим досягненням вченого у сфері механіки. Архімед був не тільки математиком і механіком, але й одним із найвідоміших інженерів і конструкторів свого часу. Теорія важеля, викладена в праці «Про рівновагу плоских фігур»; Закони плавання тіл, описані в книзі «Про тіла, що плавають»; Дослідження з оптики (сферичні дзеркала); Астрономічні спостереження й дослідження. Результати досліджень Архімеда в царині фізики

. Народився в місті Стагіра. У 367 р. до н. е. вирушив до Афін і ставши учнем Платона, протягом 20 років, аж до смерті Платона (347 р. до н. е.), був учасником Платонової Академії. У 343 р. до н. е. був запрошений царем Македонії Філіпом виховувати його сина Олександра. Аристотель (384 – 322 до н.е.) – давньогрецький філософ і вчений. У 335 р. до н. е. Арістотель повернувся до Афін і створив там свою перипатетичну школу (або Лікей). Помер у місті Халкідів провінції Евбея, куди втік з Афін від переслідувань за звинувачення у неповазі до богів.

Аристотель розробив безліч фізичних теорій і гіпотез, ґрунтуючися на тогочасних знаннях. Власне, і сам термін «фізика» був уведений саме Аристотелем. Усі накопичені протягом століть знання про природу включно з темничним і життєвим досвідом, були об’єднані, Систематизовані й логічно розвинені в першій універсальній картині світу, яку створив у VI ст. до н. е. найвидатніший давньогрецькій філософ і,по суті, перший фізик - Аристотель !Аристотель став засновником кількох фізичних доктрин, які проіснували до Нового часу (загальна концепція статичного геоцентризму концепція природного руху й природного місця, заперечення порожнечі припущення щодо можливості руху тільки через взаємодію, тощо.