Презентація "ЗАРОДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ" .Проект"Вони створювали фізику -вони змінювали світ"

Зародження теоретичної фізики

В 1664-67, коли в Лондоні лютувала чума, Ньютон зробив три найважливіших відкриття: диференціальне й інтегральне числення, пояснення природи світла, закон всесвітнього тяжіння, описані у фундаментальних працях «Математичні початки натуральної філософії» (1687) і «Оптика» (1704). Ньютон Ісаак (1643–1727)Англійський математик, механік, астроном і фізик, творець класичної механіки, член (1672) і президент (з 1703) Лондонського королівського товариства. У механіці Ньютон продовжив праці Галілея й Кеплера. Він сформулював основні закони класичної механіки. Відкрив закон всесвітнього тяжіння, дав теорію руху небесних тіл, створивши основи небесної механіки. Простір і час уважав абсолютними.

В «Оптиці» обґрунтував закони відбивання й заломлення світла на основі корпускулярної теорії, досліджував інтерференцію й дифракцію. У дослідах із призмою відкрив дисперсію світла й розклав білі кольори в спектр. Побудував перший дзеркальний телескоп. Був директором Монетного двору, налагодив монетну справу в Англії. В 1703 Ньютон став президентом Лондонського Королівського товариства. Роботи Ньютона на кілька сторіч стали фундаментом для фізики й техніки. Телескоп-рефлектор Ньютона 1672 року

Роберт Гук найбільше відомий за свій закон пружності (закон Гука). Також його часто згадують як «батька мікроскопії» — саме Гук увів термін клітина для найменшої живої частинки. Гук разом із Робертом Бойлем створили вакуумний насос, що використовувався у експериментах Бойля з газами. Гук був відомим архітектором свого часу та головним землеміром. Лондона після Великої пожежі. Гук Роберт (1635–1703) Англійський натураліст, різнобічний учений і експериментатор, архітектор. Він збудував один із перших григоріанських телескопів, спостерігав за обертаннями. Марса та Юпітера і, спираючись на свої досліди викопних решток, був прихильником теорії біологічної еволюції

Барометр Гука, 1660 Мікроскоп Гука. На основі досліджень явищ заломлення світла, розробив хвильову теорію світла. Він був першим, хто припустив, що тіла розширюються при нагріванні і що повітря складається із дрібних частинок, які розділені порівняно великими відстанями. Гук, безперечно, був надзвичайно працьовитою людиною, будучи одночасно куратором Королівського товариства, членом його ради, професором геометрії та головним землеміром Лондона. Портрет-реконструкція за описами сучасників. У ході вісімнадцятого століття репутація Гука дуже постраждала, як вважається, через розбіжність в поглядах з Ісааком Ньютоном, який на той час був президентом Королівського товариства. Ньютон зробив багато для приховування самого імені Гука, зокрема, за чутками він знищив останній відомий його портрет

Перший математичний трактат Паскаля «Дослід теорії конічних перетинів» (1639, виданий 1640) був розвитком праць Ж. Дезарга, містив одну з основних теорем проективної геометрії – теорему Паскаля. В 1641 (за іншими відомостями, в 1642) Паскаль сконструював підсумовуючу машину. ДО 1654 закінчив ряд робіт з арифметики, теорії чисел, алгебри й теорії ймовірностей (опублікованих в 1665). Паскаль Блез (19. VI.1623-19. VIII.1662 Французький релігійний філософ, письменник, математик і фізик. Лічильна машина Паскаля

Коло математичних інтересів Паскаля було досить різноманітним. Паскаль знайшов загальний алгоритм для знаходження ознак подільності будь-якого цілого числа на будь-яке інше ціле число, спосіб обчислення біноміальних коефіцієнтів, сформулював ряд основних положень елементарної теорії ймовірностей. У цих роботах Паскаля вперше точно визначив і застосував для доказу метод математичної індукції. Праці Паскаля, що містять викладений у геометричній формі інтегральний метод розв’язання ряду завдань на обчислення площ фігур, об'ємів і площ поверхонь тіл, а також інших завдань, пов'язаних із циклоїдою, з'явилися істотним кроком у розвитку аналізу нескінченно малих. Теорема Паскаль про характеристичний трикутник послужила одним із джерел для створення Г. Лейбніцом диференціального й інтегрального числення. Разом з Г. Галілеєм і С. Стевіном Паскаль вважається основоположником класичної гідростатики: він установив її основний закон (закон Паскаля), принцип дії гідравлічного преса, указав на спільність основних законів рівноваги рідин і газів. Дослід, проведений під керівництвом Паскаля (1648), підтвердив припущення Э. Торрічеллі про існування атмосферного тиску.

. Одержав математичну освіту в Римі під керівництвом учня Г. Галілея - Б. Кастеллі. В 1641 переїхав в Арчетрі, де допомагав Галілею в обробці його праць. З 1642, після смерті Галілея, придворний математик великого герцога Тосканського й одночасно професор математики Флорентійського університету. Эванджеліста Торрічеллі 15. X.1608-25. X.1647) Італійський математик і фізик

Найбільш відомі праці Торрічеллі в області пневматики й механіки. В 1644 розвив теорію атмосферного тиску, довів можливість одержання так названої торрічеллівої порожнечі й винайшов ртутний барометр. В основній праці по механіці «Про рух вільно падаючих і кинутих важких тіл» (1641) розвивав ідеї Галілея про рух, сформулював принцип руху центрів ваги, заклав основи гідравліки, вивів формулу для швидкості витікання ідеальної рідини з посудини. Торрічеллі належать також роботи з математики (зокрема, розвив метод «неподільних») у балістиці, удосконалення оптичних приладів, шліфування лінз.

. Ученому належить велика кількість робіт з астрономії, геофізики й фізики. Йому вдалося внести вклад у вивчення північних територій, зокрема він брав участь у Лапландській експедиції (1736-37) по вимірі меридіану. Після повернення з полярних областей Цельсій почав активну роботу з організації й будівництва астрономічної обсерваторії в Упсалі й в 1740 став її директором. Андерс Цельсій (27. XI.1701-25. IV.1744)Шведський астроном, фізик

В 1742 він запропонував 100-градусну шкалу термометра, у якій за нуль градусів приймається температура кипіння води при нормальному атмосферному тиску, а за 100 градусів - температура танення льоду. Розподіл шкали становить 1/100 цієї різниці. Однак загальноприйняте вираження, приміром, «плюс 21 градус по Цельсію» не ставиться прямо до шкали шведського вченого. Справа в тому, що в самого Цельсія нулем відзначалася точка кипіння води, а точка танення льоду - числом 100. Ми ж користуємося Міжнародною практичною температурною шкалою, установленої в Міжнародному комітеті мір і ваг, що взяла за основу принципи Цельсія й Кельвіна.

Нідерландський учений. В 1665-1681 працював у Парижі. Винайшов (1657) маятникові годинники зі спусковим механізмом, дав їхню теорію, установив закони коливань фізичного маятника. Створив (1678, опублікував 1690) хвильову теорію світла, пояснив подвійну променезаломлюваність. Удосконалив телескоп; сконструював окуляр, названий його ім'ям. Відкрив кільця в Сатурна й супутник Сатурна Титан. Автор одного з перших праць по теорії ймовірностей (1657). Христия́н Гю́йгенс 14 квітня 1629 — 8 липня 1695) — нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника, автор хвильової теорії світла та праць з оптики і теорії імовірності, відкривач кільця Сатурна і його супутника.

Дослідження Юнга в області оптики лягли в основу його статті «Механізм ока» («The Mechanism of the Eye», 1800), у якій він дав пояснення природі акомодації, астигматизму й колірного зору. В 1801 за підтримкою Б. Румфорда Юнг був призначений професором Королівського інституту, де за період з 1801 по 1803 прочитав цикл лекцій, виданих згодом за назвою «Лекції по натуральній філософії й механічному мистецтві» . . Юнг Томас (13. VI.1773-10. V.1829)Англійський фізик.

Юнг - один із творців хвильової теорії світла. Він уперше вказав на посилення й ослаблення звуку при накладенні звукових хвиль і запропонував принцип суперпозиції хвиль. В 1801 пояснив явище інтерференції світла, дав інтерпретацію кілець Ньютона. Виконав перший експеримент за спостереженням інтерференції, одержавши два когерентних джерела світла (1802). В 1803 спробував пояснити дифракцію світла. Висловив гіпотезу про поперечність світлових коливань, відкрив інтерференцію УФ-променів, виміряв довжини хвиль світла різних квітів. У теорії пружності Юнгу належать дослідження деформації зміщення. Він же ввів характеристику пружності - модуль розтягу й стиску (модуль Юнга)

Політехнічну школу (1806) і Школу мостів і доріг (1809) у Парижі. Працював інженером, згодом працював у Політехнічній школі. Роботи Френеля присвячені фізичній оптиці. Зацікавившись роботами Э. Малюса, став самостійно вивчати фізику й незабаром почав проводити експерименти по оптиці. В 1815 перевідкрив принцип інтерференції, додавши до дослідів Т. Юнга трохи нових, зокрема, досвід з «бідзеркалами Френеля». Френель Огюстен Жан (10. V.1788-14. VI.1827). Французький фізик, один із творців хвильової Закінчивтеорії світла.

В 1816 доповнив принцип Гюйгенса, увівши подання про когерентність елементарних хвиль і їхньої інтерференції (принцип Гюйгенса–Френеля). Виходячи їх цих двох принципів, розробив в 1818 теорію дифракції світла. Запропонував спосіб розрахунку дифракційної картини, заснований на розбивці фронту хвилі на зони (зони Френеля). З його допомогою розглянув дифракцію від краю перешкоди й круглого отвору. В 1821 довів поперечность світлових хвиль (до цієї ідеї він прийшов незалежно від Т. Юнга). В 1823 установив закони поляризації світла при його відбитті й заломленні (формули Френеля). Винайшов ряд інтерференційних приладів (дзеркала Френеля, біпризма Френеля, лінза Френеля).