Кириченко В. А. В роки Другої світової війни країни Південно-Східної Європи пройшли через драматичні випробування. Деякі з них були окуповані німецькими та італійськими військами (Польща, Чехія, Югославія, Албанія), інші стали союзниками Німеччини та Італії (Болгарія, Угорщина, Словаччина, Румунія). Країни Південно-Східної Європи у Другій світовій війні
Кириченко В. А. Демократичні перетворення в країнах регіонувідновлення парламентських форм правління;прийняття конституцій;активізація політичної діяльності та відродження багатопартійності;покарання військових злочинців;поновлення демократичних прав і свобод;впровадження загального виборчого права;націоналізація власності посібників фашистських злочинців;відновлення зруйнованої економіки;здійснення аграрних реформ;налагодження матеріального забезпечення населення;вирішення соціальних проблем. Утвердження демократичного ладу у перші післявоєнні роки
Кириченко В. А. Передумови приходу комуністів до влади в країнах Південно-Східної Європи відсутність розвинених демократичних традицій;збереження і зміцнення у ході війни у свідомості більшості населення авторитарної політичної психології;утвердження у масовій свідомості “твердої руки” при владі;політичний і військовий тиск з боку СРСР;насильницьке усунення з політичної арени партій ліберально-демократичного і національно-демократичного напрямків;переслідування комуністами тих, хто не сприймав марксистських ідей. Прихід комуністів до влади
Кириченко В. А. Курс на побудову соціалізмуу сфері економікиприскорена індустріалізація на основі націоналізації промисловості, фінансової системи і торгівлі;аграрна реформа у формі колективізації;командно-адміністративна система управління та розподілу матеріальних благ;ліквідація приватної власності, вільних ринкових відносин.політична система та соціальні відносиниутвердження однопартійної політичної системи;злиття компартійного апарату з органами управління;втрата самостійності представницької та судової влади;фактичне обмеження демократичних прав і свобод громадян;переслідування інакодумців та противників системи.насильницька ідеологізація усіх сфер суспільного життя;посилення ідеологічного контрою над усіма сферами культурного і духовного життя;активізація та посилення антирелігійної боротьби.у сфері духовності
Спроби створення народної демократії були вжиті Народними фронтами у 1945 – 1946 рр. У подальшому назву цієї політичної системи було взято на озброєння комуністами, тільки це була вже інша “народна демократія”, яка не мала нічого спільного з реальною демократією. Проміжний підсумок. Кириченко В. А.
Економічне співробітництвометакоординація господарських планів країн-учасниць; активізація торговельних відносин; спільне вирішення економічних проблем;реалізація спільних економічних проектів. Рада Економічної Взаємодопомоги19491991 СРСР повністю домінував в організації та фактично визначав її політику. Організація співробітничала з багатьма країнами соціалістичної орієнтації. Емблема РЕВКириченко В. А.склад. СРСР Польща Чехословаччина НДР Румунія Болгарія Албанія Угорщина
Кириченко В. А. Відставання від країн Заходу. Соціалістична модель економічного розвитку, яка утвердилася у країнах Південно-Східної Європи, сковувала господарську ініціативу, не дозволяла адекватно реагувати на нові явища і тенденції у світовій економіці та прояви науково-технічної революції. Країни “соціалістичного табору” безнадійно відставали від Заходу.
Кириченко В. А. Агонія тоталітаризму. За зразком Радянського Союзу монополія комуністичних партій на владу була законодавчо закріплена в конституціях. Тоталітарні режими у країнах Південно-Східної Європи демонстрували свою нездатність вирішувати назрілі проблеми. Через це наростав протест проти всевладдя комуністів.
Кириченко В. А. Причини застою і стагнації в розвитку країн під виглядом диктатури пролетаріату встановлено диктат партійно-державного апарату, який спирався на репресії і примус;надмірна економічна прив'язаність до СРСР, відсутність самостійного виваженого економічного курсу;ізоляція від західної демократії та сліпе наслідування прикладу СРСР у всіх сферах економіки та суспільно-політичного життя. Агонія тоталітаризму
Кириченко В. А. Демократичні революції кінця 1980 – початку 1990 рр. Передумови демократичних революційсоціально-економічніхронічне відставання від країн Заходу за усіма економічними показниками;слабкість аграрної сфери та її нездатність забезпечити продуктами харчування;криза управління економікою;домінування державної форми власності;фінансова заборгованість західним країнам;падіння життєвого рівня та соціального забезпечення населення.у політичній сферімонополія компартій на владу;всебічна і повна залежність у внутрішньополітичному житті від СРСР;нездатність і небажання влади реформувати систему;ізоляція партійно-владного апарату від народу;обмеження прав національних меншин та загострення національних проблем.у духовній сферінасадження комуністичної ідеології у всіх сферах життя;посилення ідеологічного тиску в освіті і культурі;жорстока боротьба влади проти будь-яких виявів інакодумства;обмеження контактів громадян з жителями західних країн;посилення обмежень у релігійному житті, переслідування громадян за релігійними ознаками.
Спільні риси демократичних революціймасовість та широка участь усіх верств населенняпрагнення опозиційних політичних сил та рухів ліквідувати монополію компартії на владуборотьба велася під антисоціалістичними лозунгамизакінчилися перемогою демократичних сил і призвели до падіння існуючих політичних та економічних систем. Кириченко В. А. Демократичні революції кінця 1980 – початку 1990 рр.мирний характер революційних виступів (за винятком Румунії)
За своїм характером революції кінця 1980-х – початку 1990-х рр. були народними, демократичними, антитоталітарними. Вони призвели не тільки до кардинальних змін у країнах Південно-Східної Європи, але й до глибоких змін на міжнародній арені, у всій геополітичній ситуації у світі. Кириченко В. А. Загальний підсумок